Ухвала КЦС ВС № 755/115/25

УХВАЛА 21 січня 2026 року м. Київ справа № 755/115/25 провадження № 61-636ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Ганни Іванівни, на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Костенко Тетяна Анатоліївна, про визнання частково недійсним шлюбного договору, поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Костенко Т. А., про визнання частково недійсним шлюбного договору, поділ спільного майна подружжя. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, повний текст якої складено 11 грудня 2025 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано шлюбний договір, укладений 02 серпня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Костенко Т. А., зареєстрований у реєстрі за № 1151, недійсним у частині: - пункту 3, згідно з яким подружжя дійшло згоди про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 Сімейного кодексу і вважають його особистою приватною власністю кожного з них та встановлюють, що при відчуженні (продаж, міна, парування, передача в оренду, найм), купівлі та передачі в заставу (іпотеку) такого майна згода другого з подружжя не потрібна; - підпункту 3.2., згідно з яким все нерухоме майно, належне чоловіку або дружині, придбане та/або набуте чоловіком або дружиною після реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно було придбане або набуте чи зареєстроване. Таким чином за дружиною залишається право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстроване з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.07.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176311980000. - підпункту 3.8., згідно з яким у випадку розірвання шлюбу всі об`єкти нерухомого майна, належні чоловіку або дружині, вважаються особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім`я таке майно придбане або набуте або зареєстроване. Поділено майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступним чином: - визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; - визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. 14 січня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Шкнай Г. І., подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року скасувати, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року залишити в силі.

1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Г. І., надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення. До касаційної скарги представником заявника додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано 16 грудня 2025 року, про що надано відповідні докази. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 грн. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання частково недійсним шлюбного договору), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (поділ спільного майна подружжя), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. За немайнову вимогу сплата судового збору за дану касаційну скаргу становить (1 211 грн 20 коп.*200%*0,8 =1 937 грн 92 коп.). Зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову, тому заявникові необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору, так як не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна. Отже, заявникові необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, повідомити ціну позову, і відповідно, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за немайнову вимогу у розмірі 1 937 грн 92 коп. та за майнову вимогу, враховуючи прохальну частину касаційної скарги, в якій він просить скасувати судові рішення у повному обсязі. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Ганни Іванівни, про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити представникові ОСОБА_1 - адвокату Шкнай Ганні Іванівні, строк на касаційне оскарженняпостанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Ганни Іванівни, на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Роз`яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк