Постанова Харківський апеляційний суд № 646/9872/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 20 січня 2026 року м. Харків справа №646/9872/25 провадження №22-ц/818/1453/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Смелянець К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу участі у вихованні сина та спілкування з ним за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Макаренка Святослава Володимировича на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Демченко І.М.,- в с т а н о в и в : У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу участі у вихованні сина та спілкування з ним. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом визначення тимчасового графіку зустрічей батька ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : -кожен понеділок та середа ( по 2 годині) з 17- 19 без присутності матері з можливістю відвідувати парки, сквери, пляжі, дитячі розважальні заклади, спортивно- ігрові майданчики та комплекси, місця громадського харчування; -кожної суботи місяця з 12.00 год. до 16.00 год. за місцем проживання батька з можливістю відвідувати, за бажанням дитини, будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани, дитячі розважальні заклади; - зобов`язати ОСОБА_2 організувати спілкування сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 в режимі відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку кожного вівторка, четверга та п`ятниці з 19:00 год. протягом 30 хвилин.. Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 заяву про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом визначення часу спілкування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з моменту постановлення даної ухвали та до набрання рішенням у справі № 646/9872/25 законної сили, а саме: шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв`язку в режимі відеозв`язку кожної п`ятниці після 19-00 години протягом 30 хвилин з урахування графіку та режиму дня дитини у присутності матері ОСОБА_2 або іншого дорослого члена сім`ї, зобов`язавши ОСОБА_2 не перешкоджати спілкуванню батька з сином у такий спосіб. В іншій частині заяви відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Макаренко Святослав Володимирович просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що зміст вимог заяви співпадає зі змістом позовних вимог та таке забезпечення позову фактично є вирішенням справи без розгляду спору по суті. Також звертає увагу суду на те, що підсудність справи була визначена на підставі зареєстрованого місця проживання відповідача, проте судом першої інстанції не було враховано, що відповідач є внутрішньо переміщеною особою та підсудність справи має бути визначена за фактичним місцем проживання відповідача. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до фактичної неможливості виконання рішення суду з причин повного (остаточного) розриву психологічних та емоційних зв`язків між батьком та дитиною. Враховуючи малолітній вік дитини ( 2 роки 6 місяців), приймаючи до уваги наявні можливості у дитини спілкуватися з батьком тільки з телефону матері, суд дійшов висновку, що достатніми для збереження емоційного зв`язку батька з дитиною є спілкування шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв`язку в режимі відеозв`язку один раз на тиждень протягом 30 хвилин. Більш тривале спілкування малолітньої дитини за відеозв`язком з використанням технічних засобів можуть негативно вплинути на її психоемоційний стан, режим дня, стан здоров`я і є надмірними за тривалістю. Крім того, самостійне використання малолітньою дитиною технічних засобів може становити для неї небезпеку, тому присутність за таких обставин дорослого члена сім`ї, в даному випадку матері, є обов`язковою. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу участі у вихованні сина та спілкування з ним. Як на підставу вимог вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , з вересня 2025 року безпідставно чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, будь-яке прохання побачити дитину зводиться до грошей та маніпулювання дитиною; на усні звернення і телефонні дзвінки з питання зустрічей та спілкування з сином не відповідає, ігнорує обговорення питань розвитку, виховання, оздоровлення, відпочинку та дозвілля сина; при спробах зустрічей влаштовує скандали і провокації, що негативно впливає на дитину та його психоемоційний стан. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виник спір про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу участі у вихованні сина та спілкування з ним Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер - колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом визначення часу спілкування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його батьком ОСОБА_1 з моменту постановлення даної ухвали та до набрання рішенням у справі № 646/9872/25 законної сили, а саме: шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв`язку в режимі відеозв`язку кожної п`ятниці після 19-00 години протягом 30 хвилин з урахування графіку та режиму дня дитини у присутності матері ОСОБА_2 або іншого дорослого члена сім`ї, зобов`язавши ОСОБА_2 не перешкоджати спілкуванню батька з сином у такий спосіб. Наразі дитині ще не виповнилось трьох років. Натомість забезпечення дитині на час розгляду справи можливості спілкування з батьком відповідає вимогам закону. Такі заходи, як спілкування дитини із батьком в межах забезпечення позову відповідають насамперед якнайкращим інтересам дитини та є співмірними заявленим вимогам. Після ухвалення рішення буде визначено постійний порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Посилання апелянта на те, що забезпечення позову у спосіб визначений судом першої інстанції фактично є вирішенням справи без розгляду спору по суті є безпідставним, оскільки забезпечення позову має тимчасовий характер та не є вирішенням позовних вимог. Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що відповідачка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_1 , а тому суд першої інстанції повинен був визначити підсудність за фактичним місцем проживання відповідача, а не за місцем реєстрації не є предметом перегляду в межах заяви про забезпечення позову. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Макаренка Святослава Володимировича - залишити без задоволення. Ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова