Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/5026/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/5026/25 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г. Номер провадження №33/4805/55/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Шепети Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Шепети Романа Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавлення права керування строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 04 вересня 2025 року о 20-29 год по вул. Соборності в м. Звягель Житомирської області керував транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координація рухів, зіниці очей не реагують на світло, поведінка яка не відповідає дійсності. Від проходження огляду в закладі охорони здоров`я КНП Звягельська багатопрофільна лікарня відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Шепета Р.Л. в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема, захисник ставить під сумнів законність зупинки ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, оскільки працівниками поліції не зафіксовано будь-яких порушень правил дорожнього руху водієм. Вказав, що останній висловлював згоду на проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров`я. Разом з тим, ОСОБА_2 на місці зупинки повідомляв, що є громадянином Арабської Республіки Єгипет, не розуміє українську мову у достатньому обсязі. Відтак, у зв`язку з тим, що працівники поліції не забезпечили водія перекладачем, не ознайомили належним чином із матеріалами та не роз`яснили наслідки, захисник вбачає у їх діях порушення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 268 КУпАП. На думку захисника, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення недоведена. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шепета Р.Л. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_2 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на зібрані у справі докази, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443708 від 04 вересня 2025 року; направлення до КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 вересня 2025 року; розписку про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом; розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5647591 від 04 вересня 2025 року; відеозаписи з портативної нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля. Так, із вказаного відеозапису з нагрудних портативних камер працівників поліції вбачається, що працівники поліції за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору зупинили автомобіль Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_2 . Працівники поліції роз`яснили причину зупинки, зокрема, відсутність освітлення заднього номерного знаку автомобіля. На запит працівників поліції водій надав документи, йому роз`яснили права та обов`язки. Разом з тим, працівник поліції вказав на наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння: зіниці очей водія не реагують на світло, порушення координації рухів, поведінка не відповідає обстановці. Далі водію роз`яснили права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та запропонували водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі. Водій повідомив, що є громадянином іншої країни та не в повному обсязі розуміє зміст озвученого і вимоги працівників поліції. Тоді працівник поліції вказав, що таку позицію буде розцінювати за відмову від проходження огляду. Після оформлення процесуальних документів, ОСОБА_1 ознайомлено зі складеними щодо нього адміністративними матеріалами, зокрема постановою за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які останній відмовився отримувати, посилаючись на нерозуміння їх змісту. Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого передбачено наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 розділу I Інструкції). Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку (пункт 6 розділу I Інструкції). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 7 розділу I Інструкції). Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (пункти 6, 7, 14, 15 розділу III Інструкції). Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, за наявності ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я. Як було встановлено судом, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 є громадянином Арабської Республіки ОСОБА_3 згідно долученої копії паспорта. Працівникам поліції повідомлялась інформація про іноземне громадянство водія. Проте заперечення ОСОБА_1 про не повне розуміння змісту повідомленої інформації працівники поліції відкинули, зазначивши, що останній отримав посвідку на проживання та водійські права в Україні, тому зобов`язаний знати українську мову. При цьому, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ ) має усталену практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа «Шабельник проти України», рішення від 19 лютого 2009 року). Відповідно до пункту 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція №1376), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови, підписати його. У разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача. При цьому, достеменно розуміючи, що ОСОБА_2 є іноземцем-громадянином Арабської Республіки Єгипет (мова громадянства-арабська) поліцейські, в порушення вимог п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, не залучили при складанні протоколу перекладача. При цьому, як вбачається із відеозапису ОСОБА_2 не достатньо розумів, що він нього вимагають працівники поліції, хоча і виконував їх вимоги. Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №443708, такий складено поліцейською Галицькою М.Ю. у присутності ОСОБА_1 , водночас такий протокол не містить жодних відомостей про участь перекладача під час його складання. У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 володіє у достатньому обсязі українською мовою, якою було складено протокол про адміністративне правопорушення і, відповідно, останній не мав можливості з ним ознайомитись, надати пояснення, заперечення. Інших доказів, які б підтверджували участь перекладача у даному провадженні, матеріали справи не містять, як і не містять відомостей про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розуміє українську мову та послуги перекладача йому не потрібні. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст. 6 Конвенції). При цьому, провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважається кримінальним у розумінні Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Швидка проти України», «Лутц проти Німеччини» та ін.). Відповідно до практики ЄСПЛ, дотриманням права на допомогу перекладача є однією зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд. Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ у справі «Ермі проти Італії» від 18 жовтня 2006 р). За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо громадянина Арабської Республіки ОСОБА_4 , порушено права останнього, зокрема, в частині його складення без участі перекладача та ознайомлення з іншими документами рідною мовою, не роз`яснено йому належним чином права та обов`язки, не роз`яснено йому процедуру проведення огляду, у зв`язку з чим, було порушено його право на захист. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу та не може бути перекладено на суд. Згідно зі ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи. Отже, протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Інші докази, які містяться у матеріалах справи, апеляційний суд також вважає неналежними доказами, оскільки такі зібрані з порушенням фундаментального права на захист. У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова районного суду скасуванню із закриттям провадження у справі. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Шепети Романа Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2025 року скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й.Григорусь