Постанова 4856 № 120/1509/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1509/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало П.І. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 19 січня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки на військовий облік як "військовозобов`язаного", який відповідно до протоколу призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2004 № 6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести дані в АІТС "Оберіг" про виключення з військового обліку відповідно до висновку військово-лікарської комісії від 22.04.2004 та протоколу призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2004 №

6. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача та розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Повісткою № РЗ/Т/00822 від 17.06.2024 позивача викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення персональних даних. Згідно з відповіддю Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 було оголошено у розшук. 09.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 до Єдиного державного реєстру було внесено відомості щодо позивача на підставі облікової картки військовозобов`язаного. Ці дані були введені некоректно у зв`язку з технічними причинами, зокрема відсутністю у системі "ОБЕРІГ" інформації про нормативно-правові акти, які втратили чинність. Позивач, не погоджуючись із взяттям його на військовий облік та посилаючись на те, що протоколом призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2004 № 6 він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І, ст. 59б Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 01.01.1994 № 2, звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції за результатом розгляду матеріалів справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. У зв`язку з введенням Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-ХІІ). У статті 1 Закону № 3543-ХІІ зазначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Відповідно до частини 8 статті 4 Закону № 3543-ХІІ на час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється. Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ). Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я. Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402). Пунктом 1.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. Пункт 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти). Згідно із пунктом 1.2 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення № 402, відповідно до пункту 3.3 якої військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб. Як встановлено з матеріалів справи, позивач, обгрунтовуючи власну позицію, посилається на те, що протоколом призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2004 № 6 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І, ст. 59б Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 01.01.1994 №

2. Надаючи оцінку вказаній обставини, суд першої інстанції відзначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні й допустимі докази на підтвердження висновку про непридатність позивача до військової служби, що і стало підставою для прийняття вказаного рішення. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки, як встановлено з матеріалів справи, відповідно до витягу Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивача було знято з військового обліку призовників, та передано на військовий облік військовозобов`язаних на підставі гр.І ст.59б Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 року №2, оскільки останній був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Стосовно посилань апелянта на те, що відповідачем протиправно на вимогу суду не були надані документи, в підтвердження висновку про непридатність позивача до військової служби, то судова колегія відзначає наступне. Відповідно до наявних в матеріалах справи письмових пояснень відповідача, надання довідки військово-лікарської комісії від 22.04.2004 року про непридатність позивача до військової служби є неможливим, оскільки подібний документ на момент проходження медичного огляду позивачем не формувався для призовників. До того ж, відповідачем відзначено, що у відповідності до пункту 20.10 Порядку користування переліком документів, що утворюються в діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, із зазначенням строків зберігання документів та Переліку документів, що утворюються в діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, із зазначенням строків зберігання документів, затверджених наказом Міністерства оброни України від 28.08.2019 року №474, протоколи засідань призовних комісій та медичного огляду громадян зберігаються 5 років що були приписані до призовних дільниць, 10 років для військовозобов`язаних запасу, тобто осіб, які були визнані непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними в воєнний час. В той же час, самим позивачем не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції будь-яких медичних документів, які б окремо або у своїй сукупності засвідчували наявність у нього таких захворювань, що виключають можливість проходження військової служби, як станом на вищезазначену дату огляду призовною комісією, так і станом на сьогодні. Крім того, суд першої інстанції вірно відзначив про відсутність доказів проходження позивачем повторного медичного огляду у порядку, визначеному пунктом 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення № 402, якою передбачено, що військовозобов`язані, які раніше були визнані непридатними до військової служби, підлягають повторному медичному огляду військово-лікарською комісією після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувальних закладах, у разі поновлення обліку або при виникненні сумнівів щодо стану здоров`я. При цьому, суд першої інстанції вірно відзначив, що наданий позивачем витяг із мобільного застосунку "Резерв+" не є підтвердженням фактичної непридатності позивача до військової служби, оскільки у разі розбіжностей з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, такий документ вважається недійсним. Натомість, як було відзначено вище, відповідачем надано витяг з ЄДРПВР, який підтверджує, що позивача було знято з обліку призовників та зараховано до військовозобов`язаних на підставі висновку військово-лікарської комісії, відповідно до якого він визнаний непридатним у мирний час та обмежено придатним у воєнний, що також спростовує твердження позивача про його непридатність до військової служби. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.