Постанова Одеський апеляційний суд № 521/18383/25

Номер провадження: 22-ц/813/2263/26 Справа № 521/18383/25 Головуючий у першій інстанції Плавич І.В. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.01.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Лозко Ю.П., суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості встановив: 20 жовтня 2025 року засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» ТОВ «ФК «Суперіум» звернулося до суду з вказаним вище позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 53356,10 грн. Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року вказаний вище позов повернуто. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Суперіум» просить скасувати ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення позову у зв`язку з поданням відповідачем заяви про закриття провадження у справі. Правом подання заяви про відкликання позову наділений саме позивач, який таку заяву не подавав, тоді як відповідач таким правом не наділений. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку строку на подання відзиву на апеляційну скаргу. Повернуто ОСОБА_1 відзив поданий ним на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року, з огляду на положення ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження за матеріалами, що містяться у справі, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення заяви, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що до відкриття провадження у справі відповідач звернувся до суду із заявою про повернення позову, а тому в силу пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України вона може бути задоволена. З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає, виходячи з такого. Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у разі, якщо до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви. Отже, підставою для повернення позову, відповідно до положень п.3 ч.4 ст. 185 ЦПК України є виключно (лише) заява подана позивачем (його повноважним представником). Повертаючи позов на підставі п.3 ч.4 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що від відповідача надійшла заява про повернення позову. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого. Як убачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2025 року засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі (а.с. 39-42). Матеріали справи не містять відомостей про те, що представник позивача звертався до суду першої інстанції із заявою про повернення позову. Наявність вказаної вище заяви, поданої відповідачем, а не стороною позивача, не є підставою для повернення позову, відповідно до вимог п.3 ч.4 ст. 185 ЦПК України, що згідно п.3 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ураховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню за наслідками розгляду справи по суті. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» задовольнити. Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: В.В. Кострицький М.В. Назарова