Постанова 4850 № 200/1564/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2026 року справа №200/1564/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 200/1564/23 (суддя в І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі № 200/1564/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки № ФС-90610/09/01/371 від 16.02.2023, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 та виплатити пенсію за результатом перерахунку із врахуванням раніше виплачених сум. Представник позивача звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про заміну способу виконання судового рішення, в якій просила змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року у справі №200/1564/23 на примусове стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 209355,07 грн. Заява обґрунтовувана тим, що рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості з пенсії протягом тривалого часу відповідачем не виконується. Сума заборгованості з пенсійних виплат, яка визначена відповідачем на виконання вказаного рішення суду, позивачем не оспорюється. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року заяву представника позивача про зміну способу виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі, задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного 06.10.2023 у справі № 200/3325/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з квітня 2019 року по жовтень 2023 року у загальній сумі 209355 (двісті дев`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн 07 коп.» Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні вимог заявника в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України. Однак, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви. Звертає увагу Суду, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі № 200/1564/23. А неотримання Позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин. Бюджетні видатки органів Пенсійного фонду, зокрема Головного управління, формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році. 11 жовтня 2024 року постановою № 1156 Кабінет Міністрів України затвердив Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік, яким на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 500 млн. гривень, які використано в повному обсязі. Виплата проведена за рішеннями суду, дата набуття чинності яких по 19 листопада 2020 року включно. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152. Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління, а затвердження бюджету Пенсійного фонду України не входить до компетенції Головного управління. При цьому, Головне управління зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсійних виплат, які належать Позивачу, не є власністю Головного управління, та не перебувають на його рахунках або в його розпорядженні. Отримання Позивачем суми заборгованості з пенсійних виплат можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Головне управління наголошує, що не відмовляється виконувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 у справі № 200/1564/23. На теперішній час судове рішення є виконаним у тій частині, що належить до компетенції пенсійного органу. З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат, то Головне управління вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його клопотанні, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (частина 3 статті 378 КАС України). Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012). Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі № 200/1564/23 здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФС-90610/09/01/371 від 16.02.2023, виданої станом на квітень 2019 року, з листопада 2023 року. Розраховано суму заборгованості за період з квітня 2019 року по жовтень 2023 року у загальній сумі 209355,07 грн. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату сум, призначених за рішенням судів проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Виплати за рішеннями суду, як такі, що не передбачені бюджетом Пенсійного фонду та потребують додаткового фінансування, обліковуються в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та будуть фактично виплачені після отримання відповідного фінансового ресурсу. Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Таким чином, стягнення коштів може відбутись лише за рахунок коштів Державного бюджету України, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату поточних платежів. Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 803/3805/15 зазначив, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16. Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п.74 рішення від 02.03.2005 у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статті 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань». При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі № 200/1564/23 набрало законної сили 18.10.2023, позивачу нараховано різницю з урахуванням вже виплачених сум за період з квітня 2019 року по жовтень 2023 року у загальній сумі 209355,07 грн, але на даний час відповідачем нарахована сума не виплачена. За приписами абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання відповідачем такого рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням. У справі № 200/1564/23 судове рішення не є виконаним зі спливом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду. При цьому суд зауважує, що на стадії виконання судового рішення, враховуючи обсяг наданих сторонами документів щодо виконання судового рішення, суд не має можливості перевірити вірність здійснених відповідачем розрахунків. Проте, виходячи з визнання відповідачем суми заборгованості та ініціативи сторони позивача у зміні способу виконання рішення, наявні підстави для задоволення поданої заяви. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 200/1564/23 залишити без змін. Повне судове рішення 15 січня 2026 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук