Постанова КГС ВС № 927/987/24(740/1726/16)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2026 року м. Київ cправа № 927/987/24(740/1726/16) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К. М.- головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я. розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі № 927/987/24(740/1726/16) за скаргою боржника ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: суб`єкт оціночної діяльності - Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи», поданої в межах справи № 927/987/24 за заявою боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ВСТАНОВИВ: Господарськими судами попередніх інстанцій з матеріалів справи встановлено, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 30.08.2016 у справі № 740/1726/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, скаржник) на користь Публчного акціонерного товариства ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк», стягувач) 5 176 751,23 грн. 24.05.2023 у межах зазначеного виконавчого провадження НОМЕР_1 державним виконавцем Відділу Мусієнком Олексієм Геннадійовичем (далі - Виконавець) було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відповідно до якої Виконавцем описано корпоративні права - 100% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРС-Л» (далі - ТОВ «ДАРС-Л»), ЄДРПОУ 34878870, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Космонавтів, будинок 50, корпус 1, квартира 4; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 55 626,00 грн, що належать боржнику - ОСОБА_1 . У межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 Виконавцем було винесено постанову від 29.05.2023, відповідно до якої призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи» (далі - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи»), який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 20.03.2023 №166/2023. У подальшому, на замовлення Відділу суб`єктом господарювання - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі оцінювача Руденка Максима Олеговича було складено Звіт про незалежну оцінку майнових прав № 703 від 16.08.2024 (далі - Звіт про оцінку), яким визначено оцінку майнових (корпоративних) прав, а саме частку 100% у статутному капіталі ТОВ «ДАРС-Л», та відповідно до якого вартість об`єкта оцінки складає 55 626,00 грн. Повідомленням від 26.08.2024 №18322 Виконавець повідомив ОСОБА_1 та АТ «Сенс Банк» про оцінку арештованого майна та про те, що отримана в результаті оцінки величина вартості майна (корпоративних прав) становить 55 626,00 грн без ПДВ. Зазначене повідомлення 27.08.2024 було направлено на адресу ОСОБА_1 та отримано останнім - 09.09.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 1400204367274. Згідно з протоколом проведення аукціону (торгів) від 23.09.2024 № 620724 зазначені вище корпоративні права було реалізовано, переможець аукціону (торгів) - ОСОБА_2 , ціна продажу 150 000 грн. За наслідками аукціону, Виконавцем було складено Акт про проведений електронний аукціон від 30.09.2024. Короткий зміст поданої до суду скарги на дії державного виконавця 04.10.2024 ОСОБА_1. звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області зі скаргою на дії Відділу, в якій просив: - визнати неправомірними дії Відділу в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо проведення оцінки арештованого майна боржника, а саме корпоративних (майнових) прав - 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ДАРС-Л»; - визнати протиправним та скасувати Звіт про оцінку, підготовлений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи». Зазначену скаргу боржник мотивував тим, що дії органу державної виконавчої служби в частині проведення оцінки арештованого майна є неправомірними, адже у Звіті про оцінку не було враховано наявність на балансі ТОВ «ДАРС-Л» нерухомого майна, що безпосередньо вплинуло на кінцеву вартість корпоративних (майнових) прав у розмірі 100% частки в статутному капіталі вказаного Товариства, що було предметом реалізації на відповідному аукціоні. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.10.24 у справі № 740/1726/16, зокрема, постановлено поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на дії державного виконавця та залучити до розгляду скарги заінтересовану особу - суб`єкта оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експеритизи». Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.12.2024, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 27.03.2025, закрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії Відділу у справі №740/1726/16. Постановляючи згадану ухвалу, суд керувався тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2024 відкрито провадження у справі №927/987/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та введено процедуру реструктуризації боргів останнього й мораторій на задоволення вимог його кредиторів. Підставою відкриття провадження у зазначеній справі стала заява боржника про відсутність у нього фінансової можливості погашати вимоги АТ «СенсБанк» на загальну суму 5 176 751,23 грн згідно з рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.07.2016 у справі № 740/1726/16-ц. Водночас боржником оскаржуються дії Виконавця в межах виконавчого провадження про стягнення з нього зазначеної заборгованості і саме її наявність стала підставою для відкриття провадження у господарській справі № 927/987/24. 28.04.2025 представник скаржника звернувся до суду з клопотанням про передачу справи для продовження розгляду до Господарського суду Чернігівської області, у провадженні якого перебуває справа № 927/987/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Ухвалою від 15.05.2025 Ніжинський міськрайонний суд задовольнив клопотання представника скаржника та передав матеріали справи за скаргою боржника на дії Відділу до Господарського суду Чернігівської області, на розгляді у якому перебуває справа № 927/987/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.06.25 прийнято матеріали справи №740/1726/16-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії органу державної виконавчої служби до розгляду в межах справи №927/987/24, присвоївши матеріалам справи за скаргою № 927/987/24(740/1726/16-ц); призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 30.06.25 о 10:30; запропоновано стягувачу, боржнику, Відділу у строк до 27.06.2025 надати пояснення, заперечення з приводу поданої скарги. За наслідками судового засідання 30.06.25 суд постановив протокольну ухвалу від 30.06.25 про відкладення розгляду скарги на 07.07.2025 на 12:00. 03.07.25 через систему «Електронний суд» від Виконавця надійшов відзив, у якому останній просив відмовити в задоволенні скарги та розглянути справу за відсутності його представника. За змістом викладених у відзиві заперечень, Виконавець стверджував, що боржник не скористався правом на оскарження оцінки майна у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про вартість оцінки. Також Виконавець звернув увагу на неправильне зазначення номера оскаржуваного Звіту про оцінку, а саме: замість №703, зазначено №730. Установлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставини щодо відповідності/невідповідності Звіту про оцінку вимогам законодавства Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали цієї справи містять докази проведення рецензування Звіту про оцінку. Згідно Рецензії на звіт від 16.08.24 остання виконана 26.09.24 суб`єктом оціночної діяльності Колесником Ігорем Валентиновичем; об`єкт оцінки: майнові права; мета оцінки: визначення вартості майнових прав. За висновками рецензента, Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та має недоліки, що вплинули на достовірність оцінки (не врахована вартість нерухомого майна), але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Також згідно наявного в матеріалах справи Висновку про вартість майна від 26.09.24 Приватним підприємством «Агентство по експертній оцінці майна «Дисконт-К» (далі - ПП «Агентство по експертній оцінці майна «Дисконт-К») в особі суб`єкта оціночної діяльності Колесника І. В. проведено нову оцінку корпоративних прав ТОВ «ДАРС-Л», а саме частки 100% в статутному капіталі, що включають також комплекс нежитлових будівель загальною площею 2844 кв.м., розташованого в периферійній зоні міста, який знаходиться в незадовільному стані, за адресою: Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт. Козелець, вул. Чапаєва (нова назва - Магістральна), 41, що знаходиться на балансі ТОВ «ДАРС-Л». Відповідно до цього Висновку ринкова вартість корпоративних прав ТОВ «ДАРС-Л» складає 198 255,00 грн, що є значно вищою за вартість, визначену в оскарженому Звіті про оцінку. Матеріали справи містять копію листа ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» № 30 від 27.09.2024, який адресовано Відділу та відповідно до якого зазначене підприємтсво повідомило про виявлені у Звіті про оцінку недоліки технічного характеру, які потребують виправлення, у зв`язку з чим звернулось з проханням про повернення оригіналу Звіту. У зв`язку з проведенням електронних торгів по лоту № 559262 від 23.09.24 та надходженням листа від ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» № 30 від 27.09.2024 Виконавець направив вимогу виконавця (30.09.24 № 20819) з вимогою у строк до 01.10.24 повідомити, що саме за недоліки технічного характеру були виявлені та потребують виправлення. У свою чергу, ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» листом від 30.09.24 вих.№32, адресованим Відділу, просило повернути помилково направлений лист вих. № 30 від 27.09.24. Також згідно з наявним у матеріалах справи Звітом про оцінку майна від 28.10.24 №028/10/024, виконаного суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр технічної інвентаризації та оцінки «Правекс» на замовлення ОСОБА_1, ринкова вартість об`єкта оцінки (контора-гуртожиток літ.А-338,40 кв.м. та насосна «Н» - 14,7 кв.м., за адресою: Чернігівська область, смт. Козелець, вул. Магістральна, буд. 41) складає 257 600,38 грн. Крім того, відповідно до Рецензії на Звіт про оцінку вих.82/1-ЕР від 01.11.24, виконаної суб`єктом оціночної діяльності Громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Українське товариство оцінювачів» (далі - ГО «ВО «Українське товариство оцінювачів», Звіт про оцінку кваліфікується за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт №1), звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. З наведеного суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Звіт про оцінку, виконаний ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», не відповідає положенням Національного стандарту № 1, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. При цьому судами з`ясовано, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б спростовували твердження скаржника щодо невідповідності Звіту про оцінку нормам чинного законодавства. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі № 927/987/24(740/1726/16), постановлено: - скаргу ОСОБА_1 на дії органу державної виконавчої служби щодо проведення оцінки арештованого майна задовольнити; - визнати дії Відділу в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо проведення оцінки арештованого майна боржника, а саме корпоративних (майнових) прав - 100% частки в статутному капіталі ТОВ «ДАРС-Л» неправомірними; - визнати протиправним та скасувати Звіт про оцінку, підготовлений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи». Судові рішення мотивовані тим, що під час примусового виконання виконавчого листа Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 30.08.16 у справі №740/1726/16-ц державним виконавцем порушено вимоги статей 18, 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження», що вплинуло на права боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (далі - Управління) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило: скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі № 927/987/24 (740/1726/16); відмовити в задоволенні позову; справу розглянути без участі представника Відділу. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі, які входять до переліку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначив неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. У цьому зв`язку скаржник переконує про неврахування судами висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 та від 06.02.2019 у справі № 168/828/16. Обґрунтовуючи незаконність оскаржених судових рішень, скаржник також стверджує про ухвалення таких з порушенням норм процесуального права з підстав залишення без належної правової оцінки таких обставин: - боржник ознайомився зі Звітом про оцінку 09.09.2024 та не скористався правом на оскарження оцінки майна у судовому порядку в 10- денний строк з дня отримання відповідного повідомлення; - рецензії, які подані боржником до скарги, складені уже після проведення аукціону з продажу майна та на замовлення самого скаржника, а не за процедурою, визначеною абзацом третім частини четвертої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; - постанова про призначення експерта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання не оскаржувалась, відповідно дії державного виконавця про залучення оцінювача відповідає нормам закону. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень. Касаційне провадження 05.11.2025 до касаційного суду надійшла касаційна скарга Управління. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №927/987/24(740/1726/16) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С.В. Ухвалою від 20.11.2025 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі № 927/987/24 (740/1726/16); ухвалив здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. У зв`язку з відпусткою суддів Жукова С. В. та Картере В. І. 22.12.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Погребняк В. Я., Васьковський О. В. Водночас з огляду на зміну складу судової колегії та на перебування у відпустці головуючого у справі судді Огородніка К. М. з 23.12.2025 до 05.01.2026 та з 06.01.2026 до 09.01.2026 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2025 № 4897/0/6-25), перегляд судових рішень у касаційному порядку здійснено касаційним судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вчинення відповідних процесуальних дій. Розгляд касаційної скарги і

позиція Верховного Суду Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є судові рішення, ухвалені судами попередніх інстанцій за результатом розгляду скарги на дії державного виконавця. Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що скаржник не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо невідповідності Звіту про оцінку нормам чинного законодавства, а також доводить про недотримання боржником строку на оскарження до суду результатів оцінки майна боржника, а також про неефективність способу захисту через неможливість визнання недійсною оцінки майна у судовому порядку. Тож у вирішенні доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке. Щодо дотримання строку оскарження в судовому порядку результатів оцінки майна боржника За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду. Згідно зі статтею 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Положеннями статті 341 ГПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Водночас відповідно до частини п`ятої стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Наведене свідчить, що нормою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (яка є спеціальною відносно загальних положень статті 341 ГПК України) визначено порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а саме в 10-денний строк із дня отримання відповідного повідомлення шляхом звернення до суду. Як встановили суди попередніх інстанцій, зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця (у якій заявник просив визнати протиправним та скасувати Звіт про оцінку, а також поновити строк на подання такої скарги, визнавши поважними причини його пропуску) боржник звернувся до місцевого господарського суду 04.10.2024, тоді як повідомлення про оцінку арештованого майна він отримав 09.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення. Згідно підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Дію воєнного стану неодноразово подовжували, і станом на момент вирішення судом спірних питань воєнний стан не припинено (не скасовано). Таким чином, з урахуванням підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та зважаючи, що на момент подання скарги боржником дія воєнного стану тривала, Верховний Суд зазначає, що підстави для визнання скарги боржника такою, що подана з пропущенням строку, або для її поновлення - відсутні. Більш того, попередні судові інстанції з матеріалів справи з`ясували, що ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.10.2024 у справі №740/1726/16 (у провадженні якого перебували матеріали скарги), зокрема, було поновлено боржнику строк на подання скарги на дії державного виконавця. Відтак питання щодо дотримання боржником строку на оскарження відповідних дій державного виконавця при розгляді скарги по суті Господарським судом Чернігівської області в ухвалі від 17.07.2025 не вирішувалося, про що обґрунтовано виснував й суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові від 20.10.2025. З огляду на зазначене, доводи скаржника в частині того, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою пропуск боржником строку на оскарження в судовому порядку результатів оцінки майна, є безпідставними та підлягають відхиленню. Щодо обраного боржником способу захисту прав Предметом судового розгляду є скарга на дії державного виконавця щодо проведення оцінки арештованого майна боржника. При цьому однією із вимог, заявлених боржником у прохальній частині цієї скарги, є визнання протиправним та скасування Звіту про оцінку (арештованого майна). За змістом викладених у касаційній скарзі доводів у цій частині скаржник зазначає, що вимоги боржника про оскарження Звіту про оцінку в судовому порядку задоволенню не підлягають. Так, із посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, скаржник наголошує, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Крім того, покликаючись на викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 168/828/16-ц висновок, скаржник доводить, що за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту. Втім, доводи скаржника про неврахування наведених правових висновків судами попередніх інстанцій у цій справі Верховний Суд вважає безпідставними через нерелевантність зазначеної практики до спірних правовідносин, з огляду на таке. Відповідно до положень частин першої та другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. Згідно частини третьої цієї статті у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Абзацом першим частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», як зазначалось, передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. З урахуванням наведених норм Верховний Суд керується тим, що право на оскарження у судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна боржника у виконавчому провадженні передбачено законом. Можливість оскарження оцінки майна, шляхом скасування звіту про оцінку майна, визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій та послідовній практиці Верховного Суду (постанови від 28.07.2021 у справі № 921/317/18, від 11.11.2020 у справі №922/585/20, від 24.07.2020 у справі № 906/696/18, від 15.10.2020 у справі №917/628/17, від 19.06.2023 у справі № 909/121/22 тощо). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Таким чином, боржник скористався своїм правом на оскарження оцінки нерухомого майна в порядку оскарження відповідних дій державного виконавця. Наведене спростовує посилання скаржника на зазначені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17, оскільки такі висновки стосуються спору щодо визнання недійсним звіту про оцінку майна, який розглядався в порядку позовного провадження. Натомість у цій справі, боржник оскаржує оцінку майна в межах скарги на дії державного виконавця, що узгоджується, зокрема, із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц. З наведених підстав не беруться до уваги і посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 168/828/16-ц. При цьому посилання скаржника на відповідні висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 06.02.2019 у справі №168/828/16-ц, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, від 03.07.2019 у справі № 127/2209/18, від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, в яких викладено правову позицію, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Наведене переконливо свідчить, що боржник у відповідності до вимог закону реалізував своє право на захист, шляхом визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій державного виконавця, і такі вимоги є належним (допустимим) та ефективним способом захисту порушеного права. Щодо розгляду скарги на дії державного виконавця по суті У вирішенні інших доводів касаційної скарги Управління колегія суддів керується тим, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону. У частині першій статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Відповідно до пункту 3 Національного стандарту №1 неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування. Абзацом четвертим частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Частиною першою статті 13 вказаного Закону передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Тобто Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 Виконавцем було винесено постанову від 29.05.2023 про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», яким було складено оскаржений у цій справі Звіт про оцінку, згідно з яким визначено оцінку майнових (корпоративних) прав боржника (частку 100% у статутному капіталі ТОВ «ДАРС-Л», далі - Об`єкт оцінки) та відповідно до якого вартість Об`єкта оцінки складає 55 626,00 грн. Також судами з`ясовано, що згідно з Протоколом проведення аукціону (торгів) від 23.09.2024 № 620724 та Актом про проведений електронний аукціон від 30.09.2024 зазначені вище корпоративні права (Об`єкт оцінки) було реалізовано за ціною у розмірі 150 000 грн. Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що: згідно Висновку про вартість майна від 26.09.24 (складеного ПП «Агентство по експертній оцінці майна «Дисконт-К») ринкова вартість Об`єкта оцінки становить 198 255,00 грн, що є вищою за вартість, визначену в оскарженому Звіті про оцінку; відповідно до відомостей іншого Звіту про оцінку майна від 28.10.24 №028/10/024 (складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Центр технічної інвентаризації та оцінки «Правекс» на замовлення боржника) ринкова вартість об`єкта оцінки складає 257 600,38 грн Також надаючи правову оцінку законності Звіту про оцінку майна, попередні судові інстанції встановили (детально зазначалось вище), що у матеріалах справи наявні докази проведення рецензування Звіту про оцінку. Так, згідно Рецензії від 26.09.24 (виконаного суб`єктом оціночної діяльності Колесником І.В.) Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та має недоліки, що вплинули на достовірність оцінки (не врахована вартість нерухомого майна), але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Суди не встановили, а матеріали справи не містять доказів виправлення у Звіті відповідних недоліків. Більш того, відповідно до Рецензії від 01.11.24 (виконаної суб`єктом оціночної діяльності ГО «ВО «Українське товариство оцінювачів») Звіт про оцінку кваліфікується за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1, тобто не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. Отже, надавши сукупну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суди дійшли обґрунтованого висновку, що оскаржений боржником Звіт про оцінку, виконаний ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», не відповідає положенням Національного стандарту № 1, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. У цьому контексті суди попередніх інстанцій доцільно врахували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), про те, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджуються доводи боржника щодо наявності недоліків проведення оцінки, на які посилався боржник у поданій скарзі і такі недоліки безпосередньо впливають на результат оцінки. Отже, з урахуванням установленого судами порушення порядку проведення оцінки майна, а також вимог чинного законодавства, Верховний Суд вважає, що попередні судові інстанції дійшли заснованого на вимогах закону висновку про наявність підстав для визнання недійсної оцінки майна боржника, оформленої складеним ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» Звітом про оцінку як такого, що не відповідає вимогам законодавства. При цьому з`ясувавши допущення державним виконавцем зазначених порушень під час визначення вартості майна боржника, суди обґрунтовано виснували також про наявність підстав для визнання неправомірними дій Відділу щодо проведення оцінки арештованого майна боржника, а саме корпоративних (майнових) прав - 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ДАРС-Л»; Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій надали оцінку всім поданим сторонами доказам, та аргументам сторін в тій мірі, в якій вони впливають на результат вирішення спору. Наявні у матеріалах справи докази судами досліджено за правилами статті 86 ГПК України, у тому числі, у їх сукупності. Отже, доводи касаційної скарги Управління про порушення судами норм матеріального та процесуального права під час розгляду скарги на дії Виконавця не знайшли свого підтвердження, відтак такі доводи підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості Таким чином, в межах підстав касаційного оскарження скаржник не навів змістовних доводів на спростування висновків судів попередніх інстанцій, тож підстави для скасування або зміни законних та обґрунтованих судових рішень відсутні. Інших порушень норм процесуального права, які є підставами для обов`язкового скасування оскаржених судових рішень, колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення у справі, Верховний Суд не встановив порушення чи невірного застосування норм права, на які посилався скаржник. Ураховуючи наведене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Управління та необхідність залишення оскаржених судових рішень у цій справі без змін. Розподіл судових витрат У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником. Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі № 927/987/24(740/1726/16) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя К. М. Огороднік Судді О. В. Васьковський В. Я. Погребняк