Постанова Вінницький апеляційний суд № 146/1265/25

Справа № 146/1265/25 Провадження № 22-ц/801/103/2026 Категорія: 91 Головуючий у суді 1-ї інстанції Скаковська І. В. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2026 рокуСправа № 146/1265/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Рибчинського В.П., суддів Голоти Л.О., Копаничук С.Г., за участі секретаря судового засідання Литвин Ю.О., представника ОСОБА_1 адвоката Дунаєва І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Томашпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи загиблою (померлою), в с т а н о в и в : У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про оголошення фізичної особи загиблою (померлою), мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09 січня 2024 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та був зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 , як солдат, номер обслуги з відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону. Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 05 березня 2024 року, близько 6 год сапер інженерно-саперного відділення ОСОБА_4 доставляв службовим автомобілем чотирьох військовослужбовців до позиції оборони в населеному пункті Первомайське Донецької області. В автомобілі знаходився солдат ОСОБА_3 . При під`їзді до точки призначення відбувся вибух і в автомобілі повилітали вікна. ОСОБА_4 сказав всім вийти з машини. Усі вийшли і відразу впали на землю, так як знову відбувся вибух. Після чого вони почали бігти до укриття. Солдат ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 побігли за ОСОБА_4 , далі пересувались солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_7 . ОСОБА_8 обстріл продовжувався і вони періодично зупинялись і падали. До точки, куди ОСОБА_4 мав провести бійців було приблизно 300 м. Прибувши до точки призначення він виявив, що солдат ОСОБА_3 та ОСОБА_7 по дорозі зникли. ОСОБА_4 повернувся до залишеного автомобіля, однак солдатів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не виявив. Куди вони могли подітись йому невідомо. За результатами службового розслідування складений висновок, що причиною зникнення безвісті солдата ОСОБА_3 стало виконання бойового завдання по здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації в Донецькій області. Згідно сповіщення про зникнення безвісти від 12 березня 2024 року, ОСОБА_3 солдат, номер обслуги 3 відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України зник безвісти 05 березня 2024 року поблизу н.п. Первомайськ. За таких обставин просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, загиблим (померлим) за обставин безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 . Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким заяву про оголошення фізичної особи загиблою (померлою) задовольнити повністю. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам. Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 15 листопада 2011 року виконкомом Мітлинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 (а.с. 6). В Акті службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в період часу 06:00-07:15 год, під час обстрілу із ствольної артилерії, поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області, було встановлено факт зникнення безвісти номера обслуги 3-го відділення кулеметного взводу стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 . З пояснення сапера інженерно-саперного відділення НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 стало відомо, що 05 березня 2024 року, близько 06:00 год, опитуваний доставляв службовим автомобілем чотирьох військовослужбовців до позицій оборони в населеному пункті Первомайське Донецької області. В автомобілі знаходились солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_6 . При під`їзді до точки призначення відбувся вибух і в автомобілі повилітали вікна. ОСОБА_4 запитав чи всі цілі, і почувши ствердну відповідь сказав щоб усі вийшли з автомобіля. Усі вийшли і відразу впали на землю, так як знову відбувся вибух, скоріше за все працювала артилерія. ОСОБА_4 сказав, що потрібно бігти до укриття та тримати дистанцію мінімум десять метрів. Хлопці почали панікувати, так як це був їх перший виїзд на передову. Солдат ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_6 побігли за ОСОБА_4 , далі пересувались солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_7 . ОСОБА_8 обстріл продовжувався і вони періодично зупинялись і падали. До точки куди опитуваний мав провести бійців було приблизно 300 метрів. Прибувши до точки призначення він виявив, що солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_7 по дорозі зникли. Засобів зв`язку у них не було. ОСОБА_4 залишив солдата ОСОБА_9 та солдата ОСОБА_6 та почав пересуватись у зворотному напрямі до автомобіля. Прибувши до автомобіля зниклих бійців він не виявив. Куди вони могли подітись йому не відомо. Він сів в автомобіль і поїхав до місця тимчасового розміщення 1-го стрілецького батальйону. Солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_7 були з особистою зброєю та повним спорядженням. Майно та зброя знаходилась разом із ними. У витязі із журналу бойових дій першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 №65т від 05 березня 2024 року 59 ОМПБР за 09.03.2024 року, містяться обставини ведення бойових дій та зазначено, що 05 березня 2024 року о 06:35-07:16 год, під мінометного обстрілу противником, в населеному пункті Первомайське Донецької області зникли безвісти солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_7 (а.с.12-19). Згідно сповіщення про зникнення безвісти від 12 березня 2024 за №2201, ОСОБА_3 , номер обслуги відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 при виконані бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України зник безвісти 05 березня 2024 року поблизу н.п. Первомайськ Донецької області (а.с. 20). Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи. Населений пункт Первомайське Донецької області являється територією активних бойових дій з 24.02.2022 по даний час, а тому не можливо відрахування початку шестимісячного строку зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, з моменту можливої смерті ОСОБА_3 , оскільки не закінчилися активні бойові дії на місці ймовірної загибелі останнього, а саме в населеному пункті Первомайське Донецької області. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою (загиблою), проте не в повній мірі погоджується з мотивами відмови місцевим судом з огляду на наступне. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено. У відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством. Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Особливістю категорії справ щодо оголошення особи померлою є те, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. У відповідності до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. На цьому також наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20. Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23). Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Колегія суддів зауважує, що з фактично єдиного доказу - акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти номера обслуги 3 відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_10 неможливо припустити про вірогідну смерть ОСОБА_3 , оскільки останній може перебувати у полоні, що неможливо встановити на момент розгляду заяви про встановлення факту смерті. Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково послався на те, що заявник звернувся з заявою про оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до спливу законодавчо встановленого шестимісячного строку від дня закінчення воєнних дій, оскільки визначальним у даному випадку є саме відсутність беззаперечних доказів, які дають підстави стверджувати про вірогідну смерть ОСОБА_3 . Доводи апеляційної скарги, про те, що шестимісячний строк, що передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України слід відраховувати з 01.05.2024 року, оскільки відповідно до п. 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України датою завершення бойових дій в с. Авдіївське Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області визначено саме 01 травня 2024 року, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 року с. Авдіївське Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області з 02 травня 2024 року знаходиться під тимчасовою окупацією Російською Федерацією, а доказів для беззаперечного висновку про припущення смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заявником зібрано недостатньо. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 14 січня 2026 року. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: Л.О. Голота С.Г. Копаничук