Постанова Херсонський апеляційний суд № 954/1387/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 13 січня 2026 року м. Херсон справа № 954/1387/25 провадження № 22-ц/819/236/26 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого - Радченка С.В., суддів: Базіль Л.В., Приходько Л.А. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2025 року, ухваленого під головуванням судді Олійник В.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції В червні 2025 року ТОВ «КЛТ Кредит» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на ту обставину, що сторони в справі уклали кредитний договір №5629 від 21.02.2024, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 365 днів (до 20.02.2025) шляхом перерахунку коштів на його платіжну картку НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора 712542 і був надісланий на номер моб. телефону відповідача. Приймаючи умови Кредитного Договору, Клієнт підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується їх дотримуватися. У межах строку кредитування відповідач зобов`язувався сплачувати проценти періодичними платежами кожні 20 днів. Однак такі зобов`язання виконаними не були, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 50625,00 грн, яка складається з 5000,00 грн заборгованість за кредитом; 45625,00 грн заборгованість за нарахованими процентами. З огляду на викладене, ТОВ «КЛТ Кредит» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 5629 від 21.02.2024 у розмірі 50625,00 грн, судові витрати у розмірі 3028,00 грн та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу. Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «КЛТ Кредит» заборгованість за кредитним договором № 5629 від 21.02.2024 у розмірі 34775,00 грн, 2089,32 грн. в рахунок сплаченого судового збору та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6900грн. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та обов`язку боржника виконати свої зобов`язання за умовами укладеного кредитного договору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Черевко Н.О., діючи в інтересах відповідача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав доведеними, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, посилається на те, що позивачем неправомірно нараховані, а судом стягнути проценти у відсотковій ставці, що становить 2,5% в день; суд першої інстанції стягнув з відповідача, як з військовослужбовця, проценти всупереч законодавчим обмеженням; умови кредитного договору є явно несправедливими. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду апеляційної інстанції, ТОВ «КЛТ Кредит» просить відхилити доводи апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Фактичні обставини справи ТОВ "КЛТ КРЕДИТ" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 5629 від 21.02.2024, за умовами якого відповідачу перераховується кредит у розмірі 5000,00 грн; строк надання кредиту 365 днів; відсотки за користування кредитом становлять 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних); періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Додатком №1 обчислено загальну вартість кредиту. Інформаційним повідомленням підтверджуються персональні дані третіх осіб (Додаток №2). В Паспорті споживчого кредиту визначені основні умови кредитування. Довідкою від 04.06.2025 ТОВ «ФК «Елаєнс» підтверджено, що було успішне зарахування коштів в розмірі 5000,00 на номер карти відповідача № НОМЕР_1 . За детальним розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 5629 від 21.02.2024, ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 50625,00 грн. Додано витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи, за якою відображено хронологію дій щодо укладення кредитного договору №5629 від 21.02.2024. Умови договору також відображено у витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи, де відображено анкету-заяву на кредит №5629 від 21.02.2024. Також додано Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "КЛТ КРЕДИТ", Статут ТОВ "КЛТ КРЕДИТ"; Витяг із Державного реєстру фінансових установ ТОВ "КЛТ КРЕДИТ"; Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "КЛТ КРЕДИТ". З наданої виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту НОМЕР_1 та 21.02.2024 відбулося зарахування коштів у сумі 5000,00 грн. Позиція апеляційного суду. Згідно частини першої ст.368 ЦПК України, в апеляційному суді справа розглядається за правилами розгляду справ у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За частиною третьою ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її розгляд здійснюється у письмовому провадженні, без виклику сторін. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору. За положеннями статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 статті 638 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з п. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З урахуванням зазначених норм, у даній справі слід дійти висновку про укладеність між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_2 кредитного договору та погодження сторонами всіх його істотних умов. Статтями 526 , 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідач ОСОБА_2 належним чином умови договору не виконав, погашення заборгованості не здійснював, а тому суд першої інстанції правильно констатував, що на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5000,00 грн, що становить тіло кредиту. Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості в частині нарахованих відсотків, суд першої інстанції врахував вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, від 22.11.2023 та визначив розмір заборгованості по процентам відповідно до положень цього Закону, що спростовує доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині. Договір між сторонами укладено 01.01.2024 року. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Оскільки договір укладено після набрання чинності Закону № 3498-IX, тому строк дії пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір. Заборгованість за укладеним між сторонами договором розрахована, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки, за якими розмір відсотків, встановлених договором із 24.12.2023 по 22.04.2024 не може перевищувати 2,5%, із 23.04.2024 по 20.08.2024 -1,5%, а із 20.08.2024 1,0%. Таким чином, розрахунок заборгованості повинен обчислюватися у такому порядку: -з 21.02.2024 по 23.04.2024 за ставкою 2,5% (як за умовами договору так і за нормами Закону), що становить 7750,00 грн (5000,00 грн х 0.025% х 62); -з 24.04.2024 по 20.08.2024 за ставкою 1,5% (за нормами Закону), що становить 9000,00 грн (5000,00 грн х 0.015% х 119); -з 21.08.2024 по 31.12.2024 за ставкою 1% (за нормами Закону), що становить 6650,00 грн (5000,00 грн х 0.01% х 133). Отже, правильно визначивши порядок розрахунку заборгованості по відсоткам, суд першої інстанції встановив, що вона складає 23 400,00 грн. Проте, обраховуючи суму загальної заборгованості, суд першої інстанції припустився помилки і визначив її у розмірі 34 775,00 грн., тоді як вона повинна становити 23 400 + 5 000 = 28 400 грн. Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «КЛТ Кредит», що є підставою для зміни рішення суду в сторону зменшення суми заборгованості. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відповідач як учасник бойових дій та діючий військовослужбовець згідно з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на момент укладення кредитного договору та впродовж його дії був звільнений від сплати відсотків за користування позикою. Відповідно до п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави. Зазначені гарантії поширюються на виключне коло осіб. У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники. На підтвердження обставин поширення на відповідача положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» додано посвідчення учасника бойових дій, довідку про проходження військової служби. При цьому статусу військовослужбовця відповідач набув 26.08.2025 року. Проценти по кредитному договору нараховані до вказаного періоду. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять відповідних документів як доказів звільнення ОСОБА_2 від нарахування процентів за користування позикою в розумінні ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» за період до набуття ним статусу військовослужбовця. Посвідчення учасника бойових дій є документом, що підтверджує наявність у нього статусу учасника бойових дій та права на пільги відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Твердження апелянта на те, що дія Закону розповсюджується на відповідача з моменту встановлення особливого періоду не відповідають вимогам закону, оскільки укладення договору та нарахування процентів по ньому припадає на період, коли відповідач не набув статусу військовослужбовця. Зазначене узгоджується із правовими висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24). Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги в частині поширення на відповідача пільг, визначених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Щодо доводів апеляційної скарги про несправедливість умов договору через їх незрозумілість та надмірний розмір відсоткової ставки за користування коштами, апеляційний суд зазначає, що договір, анкета-заява, паспорт споживчого кредиту містять відомості щодо строків та порядку повернення кредиту та сплати процентів за його користування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, що дає можливість суду встановити обставини щодо зобов`язань відповідача за кредитним договором та їх невиконання ним. Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, необхідно відповідно провести і розподіл судових витрат. Встановивши, що стягнута на користь позивача сума заборгованості була помилково обрахована та підлягає зменшенню з 34 775,00 грн. до 28 400 грн., також підлягають пропорційному зменшенню стягнуті на користь позивача суми витрат по оплаті судового збору та правової допомоги, а саме з 2089,32 грн. до 1695, 68 грн. (судовий збір), та з 6900 грн. до 5600 грн. (правова допомога). Керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Черевко Наталії Олександрівни, діючої в інтересах ОСОБА_2 ,задовольнити частково. Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2025 року змінити, зменшивши стягнуту суму заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» з 34 775,00 грн. до 28 400 грн., суму судового збору з 2089,32 грн. до 1695, 68 грн., суму по оплаті витрат за правову допомогу з 6900 грн. до 5600 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий С.В. Радченко Судді Л.В. Базіль Л.А. Приходько