Постанова 4820 № 689/722/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2026 року м. Хмельницький Справа № 689/722/25 Провадження № 22-ц/820/119/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Ярмолюка О.І., секретар: Плінська І.П., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року (суддя Кульбаба А.В.) за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У квітні 2025 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 15.10.2020 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом останнього у заяві. 18 травня 2021 року відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТП пароля. На підставі зазначеного відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 03/24, тип Універсальна GOLD, згодом відповідач отримав кредитну картку номер НОМЕР_2 , строк дії 08/25, тип універсальна GOLD. У процесі користування кредитом відбулась зміна розміру кредитного ліміту до 180 000 грн. Відповідач користувався кредитними коштами. Відповідно до виписки по рахунку, вчиняв операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом. Проте в подальшому відповідачем належним чином зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконувалися, відповідач припиняв погашати заборгованість за кредитом. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, він зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 20 березня 2025 року має заборгованість в сумі 139 632,33 грн., яка складається з : 112 268,70 грн. за тілом кредиту; 27 363,63 грн. за простроченими відсотками. Посилаючись на зазначене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.05.2021року у розмірі 139632,33 грн, а також стягнути судові витрати в сумі 2422,40 грн. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 рокупозов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 112268,70 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1947,61,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» в стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд дійшов висновку про те, що позивач надав відповідачу кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, і такі кошти були не повністю повернуті відповідачем, а тому з відповідача слід стягнути тіло кредиту в розмірі 112268,70 грн. Щодо стягнення відсотків за користування кредитом, то АТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку 31 липня 2024 року прийняло рішення про відмову в обслуговуванні відповідача за продуктами Банку, наданні банківських послуг, проведення фінансових операцій за всіма відкритими Банком рахунками, що призвело до припинення кредитування відповідача з 31 липня 2024 року, тобто можливості відповідача користуватися відновлюваною кредитною лінією відповідно до п. 1.2. Кредитного договору від 18 травня 2021 року, тому суд вважав, що має місце прострочення кредитора, адже АТ КБ «ПриватБанк» не вчинив дій, що передбачені договором (п. 1.2.) щодо можливості відповідача користуватися кредитним лімітом, тому за час прострочення кредитора, тобто з 1 серпня 2024 року по 20 березня 2025 року відповідач (боржник) за цим зобов`язанням не зобов`язаний сплачувати проценти. В апеляційній скарзі АТ КБ«ПриватБанк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Ярмолинецького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в оскаржуваній частині задовольнити, стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що рішенням про відмову від підтримання ділових відносин та обслуговування достроково за ініціативою Банку розриваються укладені договори банківського обслуговування /депозитні (вкладні) договори без перерахунку процентів на вклад та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг, що не передбачають відкриття поточних рахунків (крім кредитних договорів) та закриваються поточні/депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій за цими рахунками. І тому, розірвання ділових відносин в порядку фінансового моніторингу не впливає на строк, порядок та виконання грошових зобов`язань за кредитним договором. Суд першої інстанції не звернув уваги, що розірвання ділових відносин не є підставою для звільнення відповідача від зобов`язання сплачувати відсотки за користування кредитом, та не скасовує обов`язок ОСОБА_1 сплачувати відсотки за користування кредитом. Розмір відсоткової ставки визначено п.1.3 заяви про приєднання до умов та правил 40,8% річних, що становить 3,4% в місяць. Станом на 01.08.2024 у відповідача вже була наявна заборгованість за тілом кредиту 112268, 70 грн. що підтверджується випискою та яка не погашена. Відсотки нараховані саме за користування кредитними коштами в розмірі 112268,70 грн. які не повернуті відповідачем. Предмет позову не охоплює вимог майбутнього користування кредитом. А відтак посилання суду, що з 01.08.2024 відповідач не користувався кредитом, не є підставою для звільнення від сплати відсотків за користування вже отриманими, а не повернутими кредитними коштами. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним, прийнятим із повним, всебічним дослідженням обставин справи, надана належна оцінка доказам по справі. У зв`язку з цим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанку» адвокат Вонсович О.А. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити Представник відповідача адвокат Сомов А.Е. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги просив її відхилити. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту 112268,70 грн. сторонами не оскаржується тому в цій частині, апеляційним судом не переглядається. Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду в оскаржуваній частині рішення не відповідають обставинам справи не ґрунтуються на нормах матеріального права. Судом встановлено, що 18 травня 2021 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 , підписавши Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг погодив наступні умови: відповідно до п. 1.1. найменування кредитодавця АТ КБ «ПриватБанк»; основні умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75 000 грн. (п. 1.2. Договору), тип кредитної картки Картка «Універсальна GOLD», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2. Договору), згідно п. 1.3. Договору: процентна ставка відсотків річних: 42, 0 % для карт Універсальна, 40,8 % - для карт Універсальна Gold; згідно п. 1.4. розмір мінімального обов`язкового платежу 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості, в розмірі 60 % (п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору) (а.с. 34-46 т.1). Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТП пароля, що не заперечувалося відповідачем. На підставі договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 03/24, тип Універсальна GOLD, згодом відповідач отримав кредитну картку номер НОМЕР_2 , строк дії 08/25, тип універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку. 18 травня 2021 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с. 47-50 т.1). Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18 травня 2021 року, укладено між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 20 березня 2025 року загальна заборгованість за наданим кредитом становить: 139 632, 33 грн., яка складається із наступного: заборгованість за тілом кредиту 112 268, 70 грн., заборгованість за простроченими відсотками 27 363, 63 грн. (а.с. 21-27 т.1). Згідно із виписки за договором № б/н за період з 1 травня 2021 року по 20 березня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» списав відсотки за використання кредитного ліміту за ставкою 3, 4 відсотка, а саме: 01.09.2024 р. 4 691, 42 грн., 01.10.2024р. 3 754, 50 грн., 01.11.2024р. 3 879, 65 грн., 01.12.2024р. 3 754, 50 грн., 01.01.2025р. 3 879, 65 грн., 01.02.2025р. 3 890, 19 грн., 01.03.2025р. 3 513, 72 грн., а всього на загальну суму 27 363, 63 грн. Також із вказаної виписки вбачається, що відповідач за період з 1 серпня 2024 року по 1 березня 2025 року карткою не користувався. Ця обставина підтверджується копію виписки за договором № б/н за період з 01.05.2021р. по 20.03.2025р. (а.с. 28-33 т.1). Відповідно до повідомлення позивача про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, що направлений позивачем на адресу відповідача 1 серпня 2024 року, внаслідок прийнятого Рішення про відмову від підтримання ділових відносин та обслуговування достроково за ініціативою Банку розриваються укладені договори банківського обслуговування/депозитні (вкладні) договори без перерахунку процентів на вклад (депозит) та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг (продуктів), що не передбачають відкриття поточних рахунків (крім кредитних договорів), та закриваються поточні/депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій за цими рахунками. Інформували, що починаючи з дати прийняття Рішення про відмову встановлюється обмеження доступу до дистанційних систем обслуговування (Приват24) та буде відмовлено в обслуговуванні за продуктами Банку та в наданні банківських послуг і проведенні фінансових операцій за всіма відкритими Банком рахунками. Зазначена обставина підтверджується повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАК» від 01.08.2024 р. за № 20.1.0.0.0/7-240801/110 (а.с.76 т.1). ОСОБА_1 з 31 липня 2024 року перестав отримувати грошові кошти за кредитним лімітом від 18 травня 2021 року. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статтей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі, крім тіла кредиту, складових його вартості, зокрема заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами. На обґрунтування права вимоги в цій частині, в тому числі щодо розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, надав копію заяви про приєднання до Умови та правила надання послуг, яка підписана позичальником, з якої вбачається, що в ній зазначені, зокрема, базова процентна річна ставка 40,8,2% для карт «Універсальна GOLD» з такими умовами був ознайомлений і погодився відповідач. Як вбачається із рішення про відмову від підтримання ділових відносин та обслуговування достроково за ініціативою Банку у разі наявності кредитних зобов`язань\кредитної заборгованості та/або заборгованості за іншими послугами перед банком, усі кредитні договори (угоди) та зобов`язання залишаються чинними та не припиняються до повного погашення заборгованості/виконання зобов`язань, проведених належним чином. Таким чином, розірвання ділових відносин в порядку фінансового моніторингу не впливає на строк, порядок та виконання грошових зобов`язань за кредитним договором. Згідно статті 613 ЦК України Кредитор вважається таким що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що з 31.07.2024 року по 20.032025 року відповідач повернув кредитні кошти чи намагався їх повернути, але банк відмовився прийняти такі кошти. При цьому рахунок на повернення таких коштів не було заблоковано, а погашення заборгованості здійснюється за реквізитами рахунку через будь-який інший банк/фінансову установу чи мережі інтернет, або через касу\термінал Приватбанк. Зазначене відповідає п.1.4 договору, де передбачено порядок повернення кредиту- шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок для якого відкрито кредитну картку. Договором не обмежено клієнта у виконанні зобов`язань виключно через каси чи термінали «ПриватБанку». Проте, заборгованість погашена не була. Надана відповідачем копія скріншоту з терміналу самообслуговування (а.с.204 т.1) не є належним та допустимим доказом на підтвердження неможливості відповідача погашати заборгованість за кредитним договором, оскільки не містить будь-якої інформації щодо самого відповідача та кредитного договор (а.с.204 т.1). Крім того рішення про відмову від підтримання ділових відносин та обслуговування достроково за ініціативою Банку, не є вимогою про дострокове повернення кредиту. Станом на 01.08.2024 року борг не був погашений - відповідач користувався вже отриманими кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку. Все тіло винесено як прострочене лише з 01.03.2025 року, що підтверджується розрахунком заборгованості. Відтак,нарахування відсотків по 01.03.2025 року відповідає строку кредитування та умовам кредитного договору. Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у позові про стягнення відсотків з підстав, що має місце прострочення кредитора. І з цього приводу є підставними доводи апеляційної скарги. А тому, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення в цій частині про задоволення позову. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову та апеляційної скарги, в розмірі 6056 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року скасувати в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом та змінити розподіл судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за відсотками в розмірі 27363,63 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 6056 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 13 січня 2026 року. Судді Т.О. Янчук О.І. Талалай О.І. Ярмолюк