Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/22289/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2026 р. Справа № 520/22289/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.10.25 по справі № 520/22289/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 року, зі включенням в неї, окрім зазначених у довідці № 622 від 21.09.2023 року належних показників грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби у належних відсоткових та числових значеннях - премію у відсоткових середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії ОСОБА_1 за відповідною посадою; - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року в яку, окрім зазначених у довідці № 622 від 21.09.2023 року показників грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, які є належними у числовому та відсотковому значеннях, включити: премію у відсоткових середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії ОСОБА_1 за відповідною посадою. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ДСНС у Харківській області, які полягають у не внесенні до оновленої довідки № 622 від 21.09.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, яка видана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 по справі №520/14054/23, відомостей про середні розміри надбавки за особливості проходження служби, та премії, станом на 01.01.2023. Зобов`язано ГУ ДСНС у Харківській області підготувати та надати до ГУ ПФ України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в якій, зокрема, вказати у середніх розмірах надбавку за особливості проходження служби та щомісячну премію, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захист, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2013 № 623, для перерахунку пенсії. У частині інших позовних вимог - відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі № 520/22289/24 - скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 року, зі включенням в неї премії у відсоткових середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії ОСОБА_1 за відповідною посадою. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року в якій зазначити премію у відсоткових середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії ОСОБА_1 за відповідною посадою, а також посадовий оклад 7920,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням 2040,00 грн., надбавку за вислугу років (45%) 4482,00 грн., надбавку за особливості проходження служби (50%) 7221,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 38631015; вул. Шевченка, 8, м. Харків, Харківська область, 61013) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок). До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач із заявою про встановлення судового контролю, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі №520/22289/24. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 задоволено заяву про встановлено судового контролю та зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подати у місячний термін звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі №520/22289/24. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі № 520/22289/24 не подано. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 встановлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області новий строк для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського кружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі № 520/22289/24, а саме тридцять днів з дня отримання даної ухвали. Накладено на керівника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. Стягнуто з керівника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. Стягнуто з керівника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. Не погодившись з вказаною ухвалою, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції не повністю з`ясовано обставини справи, внаслідок чого вказана ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №520/22289/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у накладенні штрафу на керівника Головного управління ДСНС у Харківській області. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невиконання судового рішення суд може накласти штраф на керівника відповідного органу лише за наявності доведеного факту бездіяльності чи умисного ухилення від виконання рішення суду. Суд першої інстанції, накладаючи штраф, не встановив наявності вини чи умисних дій з боку керівника Головного управління. Натомість, Головне управління вживало реальних заходів для виконання рішення суду, а саме підготовлено відповідні документи, направлено запити до фінансових органів, готувався звіт для подання до суду. Отже, висновок суду про невиконання рішення є передчасним і необґрунтованим. Вказує, що штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів (60 560 грн.) є непропорційним та надмірним з огляду на характер порушення. Також зазначає, що заявником у наданій до суду заяві взагалі не підіймалося питання щодо накладення на відповідача штрафу. В окремому клопотанні наданому до суду заявником надається необґрунтована пропозиція щодо розміру штрафу та порядку його стягнення, однак судом першої інстанції не враховано необхідність встановлення фактичних обставин та виявлення причин, для застосування на керівника установи санкцій. Суд першої інстанції, застосовуючи до керівника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (60 560 грн.), не навів жодних мотивів, які б свідчили про необхідність саме такого суворого заходу впливу. Відповідно до частини 6 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні питання про накладення штрафу повинен враховувати характер порушення, тривалість бездіяльності, наявність вини, наслідки для сторін, а також поведінку суб`єкта владних повноважень після ухвалення судового рішення. Проте в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 не зазначено, з яких підстав суд дійшов висновку про необхідність накладення штрафу саме у максимально можливому розмірі. Таким чином, розмір штрафу визначено без урахування принципів індивідуалізації відповідальності та пропорційності, що прямо суперечить ст. 2 КАС України (завдання адміністративного судочинства) та загальним засадам верховенства права. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 по справі №520/22289/24 залишити без змін. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Встановлюючи Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі № 520/22289/24 та накладаючи на керівника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 60560грн. 00 коп., суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області не надано звіту про виконання рішення та доказів наявності поважних причин, які унеможливили вчасне подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі № 520/22289/24. Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. На виконання приписів статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п.3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду). За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права. Таким чином, КАС України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання такого рішення, штраф. Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. Аналогічних висновків Верховний Суду дійшов у справі № 560/523/19, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України є обов`язкові для врахування судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Отже, відповідно до норм ч. 2 ст. 382 КАС України, суд має повноваження: 1) встановити новий строк подання звіту для виконання рішення суду, 2) накласти штраф на керівника владного суб`єкта, відповідального за виконання рішення суду. Аналіз викладених норм свідчить про те, що питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за не виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вирішується судом або за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень (у разі відмови у прийнятті звіту), або у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку. Додатково суд може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту. Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а вказав, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання вказаної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025, відповідачем складено та направлено до пенсійного органу оновлену довідку № 440 від 02.06.2025. Вказана довідка відповідає змісту постанові ДААС по справі № 520/22289/24 в частині зазначення у довідці посадового окладу 7920,00 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням 2040,00 грн., надбавки за вислугу років(45%) 4482,00 грн., надбавки за особливості проходження служби (50%) 7221,00 грн. Позивач, не погоджуючись зі змістом оновленої довідки в частині відсотку премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії позивача за відповідною посадою, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі № 520/22289/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подати у місячний термін звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі №520/22289/24. Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у встановлений судом строк, не подано звіту про виконання судового рішення, проте вказане не свідчить що відповідачем не вживались дії спрямовані на виконання рішення суду, оскільки в додатках до апеляційної скарги відповідачем подано оновлену довідку №729 від 21.10.2025. Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки ухвалою суду першої інстанції встановлено відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення, та не встановлено обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, відтак підстави накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення на даний час є передчасними. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду, однак вважає передчасним висновок про накладення штрафу на керівника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, а тому ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 підлягає скасуванню в частині накладення на керівника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. Доводи апелянта щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ч.6 ст.382-1 КАС України передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 по справі № 520/22289/24 - скасувати в частині накладення на керівника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 по справі №520/22289/24- залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова