Постанова 4819 № 766/22013/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/22013/24 Головуючий в І інстанції: Рядча Т.І. Номер провадження: 22-ц/819/89/26 Доповідач: Майданік В.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Майданіка В.В., суддів: Воронцової Л.П., Склярської І.В., учасники справи: позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"; відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Рядчої Т.І., дата складання повного рішення - не зазначено, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги У грудня 2024 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість суму заборгованості за Кредитним договором № 94372822000 від 06.03.2018 року в розмірі 84 515,72 грн, з яких: 40 873,33 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4 3642,39 грн - заборгованість за процентами. Також просив стягнути судові витрати. Позов обґрунтований наступним. 06.03.2018 року між Акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №94372822000. Підписанням договору позичальниця погоджується з викладеними у Правилах умовами споживчого кредитування АТ "УкрСиббанк", які розміщені на відповідному сайті та оприлюднені в газеті "Урядовий кур`єр" №105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями). Згідно умов договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Договору та Правил. 26.06.2024 між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №275, згідно якого до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Відповідно до п.2.2. Права вимоги, які клієнт відступляє Фактору за цим договором, відступаються в розмірі Заборгованості Боржників перед клієнтом, що передбачені умовами Первинних договорів та визначені в Реєстрі Боржників, що підписуються сторонами у паперовому вигляді. Згідно з Додатком № 1 до Договору факторингу №275 від 26.06.2024 року Реєстру прав вимоги (витяг з Реєстру боржників додається) ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 84 515,72 грн, з яких: 40 873,33 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4 3642,39 грн - заборгованість за процентами. Незважаючи на умови Кредитного договору, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені договором. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов`язання, після відступлення позивачу права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунок попереднього кредитора. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позов. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.03.2025 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав. Суд розглянув справу за відсутності її учасників. Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2025 року позов був задоволений у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було стягнуто заборгованість за кредитним договором №94372822000 від 06.03.2018 в розмірі 84 515,72 грн, а також сплачений судовий збір в сумі 3 028,00 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 06.03.2018 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №94372822000, за умовами якого строк користування кредитом з 06.03.2018 року по 10.03.2020 року, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки - річних 55,00 %; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями - річних 55,00 %, процентна ставка протягом пільгового періоду - 0,00001%, реальна процентна ставка 38,6%. Також суд виходив з того, що 26.06.2024 між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №275, згідно якого до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Також суд враховував, що Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №275 від 26.06.2024 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 84 515,72 грн, з яких: 40 873,33 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4 3642,39 грн - заборгованість за процентами. Враховуючи невиконання відповідачкою умов договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів, що є порушенням взятого на себе зобов`язання, суд вважав, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню. У заяві про перегляд заочного рішення відповідачка вказувала, що про судове рішення щодо неї дізналася із застосунку "Дія" 21.10.2025 року. З 01.08.2023 року вона є внутрішньо переміщеною особою, тож судових повісток не отримувала. Також підставами звернення зазначає порушення права знати про наявність щодо неї судової справи, отримати копію позовної заяви з додатками, знайомитися з матеріалами справи, подати відзив на позовну заяву. Зазначила, що у справі відсутні докази, що підтверджують наявність простроченої заборгованості перед первісним кредитором АТ "УкрСиббанк". Ухвалою вказаного суду від 20.11.2025 року в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення було відмовлено. Залишаючи без задоволення заяву відповідачки про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вказано причини неявки в судове засідання та не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст.285 ЦПК України. Також суд вказав, що в застосунку "Дія" можна перевірити інформацію про судові рішення, бачити інші повідомлення щодо руху справи. Згідно інформації, розміщеної на веб-порталі Судова влада України, 28 грудня 2021 року розпочато надсилання повідомлень про дату та час проведення судових засідань, в яких стороною по справі є користувач мобільного застосунку "Дія". Як зазначив суд, згідно з наказом Державної судової адміністрації від 23.01.2023 року №28 про затвердження Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, якщо учасник судового процесу є користувачем мобільного застосунку "Дія", тоді повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, дату і час судового засідання, номер справи, суть спору та сторони у справі надходитимуть туди. Таку інформацію можна переглянути у розділі "Послуги" - "Судові справи". Суд вказав, що відповідач не зазначила, чому не дізналася через "Дію" про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду. Також суд виходив з того, що відповідачка не надала доказів на підтвердження того, що рішення суду необґрунтоване. На вказане заочне рішення відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ; місце проживання внутрішньо-переміщеної особи - АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 ) подала 18.12.2025 року апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю. При цьому скаржник послалася на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема вказала, що вона не була належним чином повідомлена про судовий розгляд справи, а тому була позбавлена можливості на особисту участь, на допомогу професійного адвоката та на надання доказів у справі. При цьому зазначила, що ще на стадії відкриття провадження у справі суд зобов`язаний був із застосуванням офіційних реєстрів перевірити місце проживання відповідача та належним чином повідомити його про судовий процес, вирішити питання про підсудність справи. Зробивши це, суд встановив би правильну підсудність справи Хмельницькому міськрайонному суду, а вона була б належним чином повідомлена про розгляд справи. Адже, зазначила, копія довідки від 03.08.2023 року № 6825-5002892508 про взяття її на облік внутрішньо переміщеної особи є належним доказом того, що вона не була та не могла бути повідомлена про відоме її місце проживання і що в судове засідання вона не з`явилася з поважних причин. Також зазначила, що до цього часу їй не було направлено копію позовної заяви з додатками, а тому ця апеляційна скарга подається нею лише на підставі відомостей, які містяться у тексті заочного рішення та в ухвалі про відмову у його перегляді, хоча поштова адреса для листування нею була зазначена у заяві про перегляд заочного рішення. Вважає, що оскільки позови про стягнення кредитної заборгованості подаються за місцем знаходження відповідача, після подання нею заяви про перегляд заочного рішення та повідомлення нею свого місця проживання як ВПО, Херсонський міський суд повинен був скасувати заочне рішення, передати справу за підсудністю до суду за місцем її проживання для подальшого розгляду з метою забезпечення її процесуальних прав як відповідача та направити на її адресу копії позовної заяви з додатками. Також вказала, що відносно доказів, що спростовують доводи позивача, то документи по кредиту були нею втрачені у м. Херсоні ще на початку повномасштабного вторгнення. Але вона стверджує, що до початку війни вона погашала кредит і що сума простроченої заборгованості по ньому не може бути 84 515,72 грн, що слідує навіть із суми взятого нею кредиту, строку дії кредитного договору та розміру річних процентів за користування кредитом. При цьому також вважає, що з огляду на тривалу окупацію м. Херсона у 2022 році та закриття усіх відділень банку, клієнти банку не мали можливості погашати заборгованість по кредиту, а тому на період окупації вказані особи, як мінімум, мають бути звільнені від виконання свої зобов`язань. Також зазначила, що при поданні заяви про перегляд заочного рішення, про яке вона дізналася із застосунку "Дія" 21.10.2025 року, вона надала лише запит на адресу первісного кредитора АТ "УкрСиббанк" про надання завірених копій кредитного договору, виписки з банківського рахунку про рух коштів та розрахунок суми простроченої заборгованості на дату відступлення права вимоги на користь нового кредитора (позивача по справі), який поданий нею на адресу банку перед поданням заяви про перегляд заочного рішення. Вказала, що до цього часу банк відповіді їй на запит не надав. Також вказала, що з описової та мотивувальної чистини рішення вбачається, що позивач не надав у матеріали справи докази передачі йому первісним кредитором оригінальних примірників документів, які підтверджують виникнення та існування боргу, а саме завіреної копії акту приймання-передачі документів, копій кредитного договору, зворотно сальдової відомості руху коштів по рахунку, обґрунтований розрахунок суми простроченої заборгованості та розрахунок суми позову. Також зазначила, що суд не врахував відсутність доказів направлення від АТ "УкрСиббанк" на її адресу повідомлення про відступлення права вимоги позивачу, який до того ж не залучив АТ "УкрСиббанк" в якості третьої особи. При цьому вказала, що позивач повинен довести суду, що він правомірно набув право вимоги, що по переданому праву вимоги певної грошової суми дійсно існувало зобов`язання відповідача. З підстав наведеного вважає, що позов не підтверджується належними доказами, а заочне рішення прийнято на підставі припущення, що позивач повідомив суду правду. При цьому скаржник просить апеляційний суд витребувати від АТ "УкрСиббанк" витребувані нею раніше документи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Фактичні обставини, встановлені судом З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне. Наявна Анкета-заява від 06.03.2018 року на надання споживчого кредиту, виконана відповідачкою ОСОБА_1 у простій письмовій формі. Вона підписана особисто ОСОБА_1 . У вказаній Анкеті-заяві відповідачка просить надати їй споживчий кредит в розмірі 10 000,00 грн "Револьверна кредитна картка" на 24 місяці. В ній вона вказала свої дані, зокрема паспортні дані, місце реєстрації проживання ( АДРЕСА_3 ), фактичне місце проживання (таке саме). 06.03.2018 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено у простій письмовій формі Договір про надання споживчого кредиту №94372822000 у формі Договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №94372822000. Вказаний договір містить підписи обох сторін, у тому числі позичальника - відповідачки ОСОБА_1 . За умовами договору банк відкриває клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану Револьверну кредитну картку "Шоппінг НПК (55G)" картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті, ліміт кредитування встановлюється в розмірі 10 000,00 грн. Строк користування кредитом - з 06.03.2018 року по 10.03.2020 року, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних 55,00 %; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, річних 55,00 %, процентна ставка протягом пільгового періоду - 0,00001%, реальна процентна ставка 38,6%. 26.06.2024 між Акціонерним Товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу № 275, відповідно до умов якого Акціонерне Товариство "УкрСиббанк" передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні Акціонерному Товариству "УкрСиббанк" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, а саме до боржника ОСОБА_1 . Наявна копія Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №275 від 26.06.2024. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №275 від 26.06.2024 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 84 515,72 грн, з яких: 40 873,33 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 43 642,39 грн - заборгованість за процентами. Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 94372822000 від 06.03.2018 року відповідачка має заборгованість за вказаним кредитним договором за період з 26.06.2024р по 30.11.2024р у розмірі 84 515,72 грн, з яких: 40 873,33 грн - заборгованість за основним боргом, 43 642,39 грн - заборгованість за відсотками. При цьому за вказаним Розрахунком у відповідних рядках, що стосуються загальної суми заборгованості, заборгованості за основним боргом та заборгованості за відсотками в кінці кожного місяця, останній рядок - 30.11.2024 року) зазначені ті самі суми (відповідно 84 515,72 грн, 40 873,33 грн, 43 642,39 грн). Наявне Повідомлення від 04.07.2024 року про відступлення прав вимог за договором про відкриття та використання карткового рахунку, зроблене від імені АТ "УкрСиббанк" на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). У ньому банк повідомив про відступлення ним на користь Нового кредитора ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" прав вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94372822000 від 06.03.2018 року. Зазначена загальна вимога в сумі 84 515,72 грн. У Повідомлені вказується обов`язок ОСОБА_1 погасити заборгованість за кредитними договором Новому кредитору та зазначаються його реквізити. Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. За ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з ч.1 ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з положеннями ст.1050 ЦК України: --- якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу (частина 1); --- якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2). За змістом ст.10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України: позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у таких самих кількості, роду та якості) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1); позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3). За положеннями ст.1054 ЦК України: --- за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1); --- до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2); --- особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина 3). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з пунктами 1 і 2 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва. За змістом ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За положеннями ст.516 ЦК України: --- заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1); --- якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина 2). Відповідно до ст.517 ЦК України ("Докази прав нового кредитора у зобов`язанні"): --- первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина 1); --- боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (частина 2). Згідно зі ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора: або на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора; або на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором; або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. 10 червня 2017 року набрав чинності Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Згідно зі ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній з 10 червня 2017 року, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Згідно п.11 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит (кредит) - це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Отже, регулювання правовідносин кредитодавця зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України "Про захист прав споживачів". З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України "Про захист прав споживачів". Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023 року. У цій справі кредитний договір був укладений 06 березня 2018 року, тобто до внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування", відповідно, денна процентна ставка згідно з чинним на час укладення вказаного договору законодавства могла перевищувати 1 %. В цій справі, як вже вказувалось, реальна процентна ставка становила 38,6% річних. Щодо укладення/неукладення кредитного договору та переходу права вимоги У справі встановлено, і про це обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, що між АТ "УкрСиббанк" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №94372822000 від 06.03.2018 року, з лімітом кредитування в 10 000,00 грн, строком на 24 місяці, до 10.03.2020 року. Це відповідачкою не заперечується. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що за договором факторингу № 275 від 26.06.2024 року, укладеним між Акціонерним Товариством "УкрСиббанк" та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", Акціонерне Товариство "УкрСиббанк" передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні Акціонерному Товариству "УкрСиббанк" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі до боржника ОСОБА_1 . Наявна копія Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №275 від 26.06.2024. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №275 від 26.06.2024 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 84 515,72 грн, з яких: 40 873,33 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 43 642,39 грн - заборгованість за процентами. Таким чином, апеляційний суд не може прийняти до уваги позицію скаржника, яка ставить під сумнів правомірність набуття права вимоги до неї. Щодо кредитної заборгованості Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з доводами апеляційної скарги в цій частині, вважає, що позивачем не доведено належними доказами наявність та розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 як перед АТ "УкрСиббанк" станом на 26.06.2024 року, так і перед новим кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за вказаним кредитним договором. Апеляційний суд вважає, що надання лише Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №275 від 26.06.2024 року та Розрахунку заборгованості за кредитним договором від 06.03.2018 року № 94372822000, які складені позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", за яким відповідачка має заборгованість за вказаним кредитним договором за період з 26.06.2024р по 30.11.2024р в розмірі 84 515,72 грн, без надання повного пакету документів унеможливлює встановлення наявності та розміру заборгованості відповідачки ОСОБА_1 перед первісним кредитором АТ "УкрСиббанк" станом на 26.06.2024 року - дату укладення договору факторингу. Такими доказами, на думку апеляційного суду, могли б бути банківська виписка з рахунку позичальника та Розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором АТ "УкрСиббанк". Однак, жодного з вказаних доказів позивач не надав. Апеляційний суд враховує, що Виписка з рахунку має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012р №578/5, згідно якого до таких первинних документів віднесені, зокрема виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок, повідомлення банків, касові й банківські документи. Заперечуючи проти позову, відповідачка вказує, що ТОВ "ФК ЄАПБ" не надало суду належних доказів на підтвердження передачі йому первісним кредитором оригінальних примірників документів, які підтверджують виникнення та існування боргу, а саме завіреної копії акту приймання-передачі документів, копій кредитного договору, зворотно сальдової відомості руху коштів по рахунку, обґрунтований розрахунок суми простроченої заборгованості та розрахунок суми позову. При цьому вказала, зокрема, що позивач повинен довести суду, що по переданому праву вимоги певної грошової суми дійсно існувало зобов`язання відповідача. Суд першої інстанції на це уваги не звернув. При цьому не має жодного правового значення те, що позивачем (якому первісний кредитор відступив право вимоги) надано Витяг з реєстру прав вимоги до Договору факторингу №275 від 26.06.2024 року (в якому зазначено про перехід до нового кредитора ТОВ "ФК ЄАПБ" права вимоги до відповідача на суму 84 515,72 грн), а також Розрахунок заборгованості за кредитним договором від 06.03.2018 року № 94372822000 за період з 26.06.2024р по 30.11.2024р, складеного ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів". Адже вказані документи (Витяг з реєстру боржників та Розрахунок заборгованості) носять похідний характер й не є належними доказами на підтвердження наявності та розміру заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Суд апеляційної інстанції вважає, що первісно має значення факт доведення наявності та розміру заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором перед первісним кредитором АТ "УкрСиббанк" станом на 26.06.2024 року - дату укладення договору факторингу, на підтвердження чого, як зазначено, позивач не надав не лише банківську виписку з рахунку позичальника, але навіть звичайний Розрахунок заборгованості на кредитним договором, який містив би детальний розпис нарахованої заборгованості, як поточної так і простроченої, відповідно до графіку погашення кредиту, з вказівкою на щомісячні платежі, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом та дати здійснення платежів позичальником. Згідно правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 08.07.2020 року у справі № 464/4985/15-ц, "твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості станом на 07 квітня 2015 року, який містить детальний розпис нарахованої заборгованості, як поточної так і простроченої, відповідно до графіку погашення кредиту, з вказівкою на щомісячні платежі, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом та дати здійснення платежів позичальником. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 не надала". У постанові від 09.08.2023 року у справі справа № 266/4900/21 Верховний Суд зазначив, що "по своїй суті розрахунок заборгованості не є доказом (зокрема письмовим) у розумінні статей 76, 95 ЦПК України, а є результатом вчинення арифметичних дій стороною, тоді як саме виписки за рахунками позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, тобто слугувати підтвердженням правильності проведених стороною в такому розрахунку арифметичних дій". Враховуючи недоведення наявності та розміру заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором перед первісним кредитором АТ "УкрСиббанк", апеляційний суд вважає, що, як наслідок, позивачем не доведено й наявність заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором - позивачем ТОВ "ФК ЄАПБ". А тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову є помилковим, таким, що зроблений при неповному з`ясуванні обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. Висновки суду апеляційної інстанції Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції, на підставі п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, слід скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до положень ст.141 ЦПК України: --- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1); --- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2). При поданні апеляційної скарги відповідачка сплатила судовий збір в розмірі 4 542,00 грн. Таким чином, з урахуванням наведеного, з позивача на користь відповідачки необхідно стягнути судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн. Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2025 року скасувати й ухвалити нове рішення. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового бору, в розмірі 4 542,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні). Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку, у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови - 12 січня 2026 року. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська