Постанова 4813 № 522/11186/24

Номер провадження: 22-ц/813/3958/25 Справа № 522/11186/24 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.12.2025 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Домусчі Л.В. 17 грудня 2024 року у м. Одеса, - встановила: У липні 2024 року ТОВ «Верра Фінанс» звернулось до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 70427,81 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Договору про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 95365108000 від 21.05.2019 року, відповідачка погодилася з викладеними у Договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УкрСиббанк», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.mу.ukrsibbank.com. Згідно п. 2.1 Договору, відповідач отримала на споживчі цілі кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування у розмірі 10000,00 грн. 27.06.2018 року було укладено додаткову угоду між сторонами на суму 12600 грн. на придбання товару. 25.01.2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» укладено Договір факторингу № 237, відповідно до умов якого АТ «УкрСиббанк» передав (відступив), а ТОВ «Верра Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 . Станом на 06.06.2024 року заборгованість відповідачки по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, комісії становила 70427,81 грн., з яких: 45199,23 грн. - заборгованість за основним боргом; 25228,58 грн. - заборгованість за відсотками. Всупереч умов кредитного договору, відповідачка тривалий час не здійснювала своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, що чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов`язання. У зв`язку із вищевикладеним, позивач змушений був звернутися до суду із даним позовом. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2024 року позов ТОВ «Верра Фінанс» залишено без задоволення. В апеляційній скарзі представник ТОВ «Верра Фінанс», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що останній рух по рахунку відповідачки відбувся 24.01.2023 року, тобто у дату, що передує даті передачі заборгованості від АТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Верра Фінанс» (25.01.2023 року). На цю дату відбулось згортання заборгованості АТ «УкрСиббанк» для її передачі новому кредитору ТОВ «Верра Фінанс», і факт передачі заборгованості зафіксований у реєстрі боржників, доданому до Договору факторингу № 237 від 25.01.2023 року. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що відповідач користувалась кредитними коштами, здійснювала погашення заборгованості. Таким чином, враховуючи, що АТ «УкрСиббанк» було передано право грошової вимоги ТОВ «Верра Фінанс» 25.01.2023 року, то не вбачається наявності права Банку на здійснення будь-яких операцій щодо цього договору, оскільки станом на дату переходу права грошової вимоги ТОВ «Верра Фінанс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (25.01.2025 року) у відповідачки була відсутня грошова заборгованість, відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 . Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «Верра Фінанс» підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 95365108000 від 21.05.2019 року. (а.с. 8-10) Згідно п. 1.1 Договору, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану «Револьверна Кредитна картка «Шоппінг НПК (55G)», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщенні установи Банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09.06.2017 року (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (далі - Правила), а саме: Поточний Рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України (далі - Картковий рахунок). Сторони домовились, що цей Договір-анкета містить заяву Клієнта на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається. Згідно п. 2.1 Договору, відповідач отримала на споживчі цілі кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування у розмірі 10000,00 грн. зі строком його дії до 10.06.2021 року. Пунктом 2.5 Договору передбачені умови обслуговування кредиту, а саме процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду - 0%; пільговий період для погашення заборгованості - до 56 днів. 21.05.2019 року ОСОБА_1 також був підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому також продубльовано вищезазначені умови (а.с. 11-12) У матеріалах справи також наявні правила (договірні умови) відкриття, використання і обслуговування поточних рахунків фізичних осіб у національній і іноземних валютах в АТ «УкрСиббанк» (а.с. 17-27). Позивач зазначав, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором № 95365108000 від 21.05.2019 року, загальна сума якої станом на 06.06.2024 року становила 70427,81 грн., з яких: - 45199,23 грн. заборгованість за основним боргом; - 25228,58 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 16) 25.01.2023 року між AT «УкрСиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» був укладений Договір факторингу № 237, відповідно до якого AT «УкрСиббанк» передав (відступив), а ТОВ «Верра Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідачки. (а.с. 39-43). Згідно умов Договору факторингу № 237 від 25.01.2023 року (п. 2.2), до Позивача перейшли права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед Кредитором, що передбачені умовами Первинних договорів, та визначені в Реєстрі боржників. Згідно Реєстру боржників від 25.01.2023 року до Договору факторингу № 237 від 25.01.2023 року, ТОВ «Верра Фінанс» набуло права грошової вимоги до Відповідачки в сумі 70427,81 грн., з яких: - 45199,23 грн. заборгованість за основним боргом; - 25228,58 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 43) На адресу відповідачки позивачем направлялася вимога № 1947 від 26.03.2024 року про погашення простроченої заборгованості у розмірі 70427,81 грн. протягом 31 календарного дня з часу отримання вимоги (а.с. 28). З викладеного вбачається, що первісний Кредитодавець виконав вимоги укладеного між ним та відповідачкою кредитного договору та надав відповідачці кредитні кошти, які в цьому договорі зазначені. Зазначене відповідачкою не спростовано належним чином. З наданої АТ «УкрСиббанк» на вимогу суду першої інстанції виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 21.05.2019 року до кредитного договору № 95365108000 від 21.05.2019 року за період з 21.05.2019 року по 31.01.2023 року вбачається, що: - 22.05.2019 року відбулось зменшення/анулювання ліміту кредитування до 6000 грн. та наявне виникнення кредитної заборгованості передбаченої договором; - 26.05.2019 року відбулось зменшення/анулювання ліміту кредитування до 4000 грн. та наявне виникнення кредитної заборгованості передбаченої договором; - з 17.06.2019 року відбулось нарахування відсотків на суму санкціонованої заборгованості; - 22.08.2019 року відбулось встановлено/збільшено ліміт кредитування до 10000 грн.; - 19.11.2019 року відбулось встановлено/збільшено ліміт кредитування до 30000 грн.; - 24.01.2023 року відбулось погашення прострочених відсотків за санкціонований кредит у сумі 23087,89 грн.; - 24.01.2023 року відбулось погашення санкціонованого кредиту у сумі 22719,22 грн.; - 24.01.2023 року відбулось погашення простроченої заборгованості за кредитом у сумі 19271,74 грн.; - 24.01.2023 року відбулось встановлення/збільшення ліміту кредитування до 45199,23 грн., погашення використаного кредиту; - 24.01.2023 року відбулось перерахування коштів для погашення заборгованості у розмірі 70427,81 грн., тобто у сумі, яка заявлена позивачем до стягнення; - 31.01.2023 року відбулось зменшення/анулювання ліміту кредитування до 50000 грн. Таким чином, відповідачка користувалась кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості (а.с. 70-124). Враховуючи, що АТ «УкрСиббанк» було передано право грошової вимоги ТОВ «Верра Фінанс» 25.01.2023 року, то не вбачається наявності права Банку на здійснення будь-яких операцій щодо цього договору. Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що станом на дату переходу права грошової вимоги ТОВ «Верра Фінанс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (25.01.2023 року), у відповідачки була відсутня грошова заборгованість відповідно до вищевказаної виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 . Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Також, ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки з виписки по рахунку вбачається факт погашення відповідачкою заборгованості, та, крім того, позивачем до суду не було надано належних та допустимих розрахунків боргу відповідачки, який, на думку позивача, наявний у неї станом на день подачі даного позову із зазначенням періоду виникнення такої заборгованості. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Безпідставними при цьому є доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Верра Фінанс» про те, що останній рух по рахунку відповідачки відбувся 24.01.2023 року, тобто у дату, що передує даті передачі заборгованості від АТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Верра Фінанс» (25.01.2023 року). На цю дату відбулось згортання заборгованості АТ «УкрСиббанк» для її передачі новому кредитору ТОВ «Верра Фінанс», і факт передачі заборгованості зафіксований у реєстрі боржників, доданому до Договору факторингу № 237 від 25.01.2023 року. Колегія суддів зазначає, що вказані обставини жодним чином не спростовують той факт, що згідно наявної у матеріалах справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 24.01.2023 року остання здійснила погашення заборгованості у розмірі 70427,81 грн., тобто у тому самому розмірі, який є предметом заявлених позовних вимог. Обґрунтованих пояснень щодо вказаного факту погашення заборгованості, а також його спростування належними доказами, апеляційна скарга не містить. Отже, доводи апеляційної скарги ТОВ «Верра Фінанс» ґрунтуються на припущеннях, а на припущеннях суду заборонено ухвалювати судове рішення (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Із урахуванням того, що доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, колегія суддів доходить висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи апелянта. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. 367, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 09 грудня 2025 року. Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова Є.С. Сєвєрова О.М. Таварткіладзе