Постанова 4857 № 300/1580/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/1580/25 пров. № А/857/18510/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Шевчук С.М. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (суддя Могила А.Б., час ухвалення не вказаний, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного рішення не зазначено), в адміністративній справі №300/1580/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, встановив: У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 28.02.2014 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,31574; 2) зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 16.01.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 28.02.2014 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,31574. Відповідач подав відзив на позов, у якому висловив свої заперечення проти його задоволення. Просив прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи до 1,11266. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 16.01.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2013, з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,32019 та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивач з 03.03.2014 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страховий стаж складав 40 років 10 місяців (490 місяців), зараховано по 31.12.2019 (в тому числі додатковий стаж, з дня встановлення інвалідності до виповнення 60 річного віку 3 роки 2 місяці), коефіцієнт стажу 0,40833. Стаж враховано по 31.12.2019. Заробітна плата була обчислена за період з 01.07.2000 по 28.02.2014 (163 місяці), індивідуальний коефіцієнт зарплати становив 1,31574. Звертає увагу апелянт на те, що розрахунок заробітної плати для пенсії обчислюється із застосуванням індивідуального коефіцієнта зарплати. Він визначається за кожен місяць періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, шляхом співвідношення суми заробітної плати застрахованої особи та середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за один і той же місяць. Таким чином, при обчисленні пенсії позивача застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за попередні три роки перед зверненням за призначенням пенсії. Тобто, при обчисленні розміру пенсії застосовано середню заробітну плату по Україні за 2019-2021 роки, оскільки позивач працював та при переході на пенсію за віком набув 24 місяці страхового стажу, відповідно, розрахунок коефіцієнта заробітку проведено із заробітку врахованого по 31.12.2020. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 в справі № 300/1580/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав свої заперечення (заяву), в яких просив відмовити у задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в справі №300/1580/25 залишити без змін. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 03.03.2014 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (зі змінами) (а.с.70). Пенсія позивача обраховувалася виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,32019, який обрахований із заробітку за період з 01.07.2000 по 30.11.2013 (а.с.74-77). З 17.06.2014 позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності, в результаті якого заробітна плата обчислена за період з 01.07.2000 по 28.02.2014, а індивідуальний коефіцієнт зарплати становив 1,31710 (а.с.90-97). 18.05.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на інший вид пенсії (а.с.39). За результатами розгляду цієї заяви від 18.05.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначено позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсія позивача обраховувалася виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,11266, який обрахований із заробітку за період з 01.07.2000 по 31.12.2020 (а.с.11-14). Надалі, 16.01.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату його пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 30.11.2013 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,32019 (а.с.9 зв.). За результатами розгляду цієї заяви від 16.01.2025 відповідач листом від 10.02.2025 №1145-455/Д-02/8-0900/25 повідомив позивача, що станом на 01.03.2022 розмір його пенсії складав 2300 грн., а саме: 3323,64 грн. - розмір пенсії за віком (4888,83*1,31574*0,40833, де 4888,83 осучаснений середній заробіток по Україні за 2014-2016 роки), 96,70 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 5 років), 3420,34 грн. - загальний розмір пенсії за віком, 1710,17 грн. - розмір пенсії по інвалідності (50% розміру пенсії за віком), 342.03 грн. - підвищення як жителю гірського району, 247,80 грн. - доплата до пенсії. При опрацюванні заяви від 18.05.2022 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком розмір пенсії обчислено від страхового стажу 38 років 11 місяців (враховано по 31.12.2020) та заробітної плати 12068,32 грн. (10846,37 (середній заробіток по Україні за 2019-2021 роки) х 1,11266 (індивідуальний коефіцієнт заробітку)). Тобто, при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 застосовано середню заробітну плату по Україні за 2019-2021 роки, оскільки позивач працював та при переході на пенсію за віком набув 24 місяці страхового стажу, відповідно розрахунок коефіцієнта заробітку проведено із заробітку врахованого по 31.12.2020. Таким чином, розмір пенсії обчислено відповідно до норм чинного законодавства України (а.с.10). Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними. Судом першої інстанції вірно враховано, що з 01.01.2004 року принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі Закон №1058-IV). Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV). Відповідно до ст. 25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) / (100 % х 12), де: Кс коефіцієнт страхового стажу; См сума місяців страхового стажу; Вс визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85. Згідно з ч.1 ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь. Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що розмір заробітної плати (доходу) є прямо пропорційним розміру коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Тобто, чим більший коефіцієнт заробітної плати, тим більший розмір пенсії за віком отримує застрахована особа. Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Як уже зазначалося вище, позивачу 03.03.2014 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, яка обраховувалася виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,32019 із заробітку за період з 01.07.2000 по 30.11.2013. Згідно з розпорядженням відповідача від 17.06.2014 позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності, в результаті якого заробітна плата обчислена за період з 01.07.2000 по 28.02.2014, а індивідуальний коефіцієнт зарплати становив 1,31710. Також судом вірно встановлено, що після призначення пенсії по інвалідності, позивач продовжував працювати і згідно з положеннями статті 45 Закону № 1058-VI мав право на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зокрема, у зв`язку із збільшенням страхового стажу. При цьому, судом враховано, що відповідачем при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший було обрано метод обчислення зарплати, при якому відповідач врахував також і зарплату за період після призначення пенсії по інвалідності (з 01.07.2000 по 31.12.2020), який для позивача є менш вигідним, оскільки індивідуальний коефіцієнт зарплати зменшився до 1,11266. З цього приводу колегія суддів зазначає, що статями 42 і 45 Закону № 1058-IV не встановлено право органів Пенсійного фонду України самостійно змінювати період страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. У даному випадку відповідач наведених положень законодавства не врахував і самостійно змінив періоди страхового стажу, з яких обчислювалася заробітна плата (дохід) при призначенні і останньому перерахунку пенсії позивача, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати. При здійсненні переведення пенсіонера, який продовжує працювати, з одного виду пенсії на іншу коефіцієнт заробітної плати повинен бути розрахований із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена первинна пенсія, за винятком випадків коли пенсіонер у своїй заяві виявив бажання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 Закону № 1058-ІV. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача при переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. При цьому, судом враховано, що згідно протоколу №627 від 21.03.2014 та відомостей про заробітну плату при призначенні пенсії, пенсія позивача обчислювалася виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,32019, який обрахований із заробітку за період з 01.07.2000 по 30.11.2013 (а.с.70, 74-77). Таким чином колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 16.01.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2013, з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,32019 та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують, а тому апеляційним судом визнаються як необґрунтовані. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в адміністративній справі №300/1580/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. М. Шевчук