Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/4764/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2026 р.Справа № 480/4764/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко) від 22.09.2025 по справі № 480/4764/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітього сина ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (далі - позивачі) звернулися до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій просять: - визнати протиправним та скасувати пункт 2 Рішення Міністерства оборони України, оформленого Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 26/в від 21.03.2025 року, про відмову ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 в період дії воєнного стану військовослужбовця, капітана ОСОБА_4 , відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити дружині ОСОБА_2 , сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 в період дії воєнного стану військовослужбовця, капітана ОСОБА_4 , відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке затверджене протоколом засідання Комісії від 21.03.2025 № 26/в в частині відмови ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , у виплаті одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 . Зобов`язано Міністерство оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 , з урахуванням висновків суду. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. У задоволенні іншої часини позовних вимог - відмовлено. Міністерство оборони України, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що відповідно до частини 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженим постановою №

975. Аналіз наведених норм свідчить, що зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння. Вказує, що суд надав невиправдану перевагу документу (акту службового розслідування), який містить правову оцінку та суб`єктивні висновки, зробленими не уповноваженими на те особами, над документом (висновком експертизи), який встановлює об`єктивний науковий факт. Метою службового розслідування є встановлення фактичних обставин події, а не надання їм правової кваліфікації чи визначення наявності/відсутності причинно-наслідкових зв`язків для цілей соціального забезпечення. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечував та просив відмовити. Вказав, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відмова Міністерства оборони у призначенні одноразової грошової допомоги є неправомірною, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між загибеллю ОСОБА_4 та ймовірним станом його алкогольного спяніння. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 275 від 27.09.2023 року (а.с. 25) військовослужбовця Збройних Сил України, капітана ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду старшого офіцера артилерії з 27.09.2023. 11 серпня 2024 року внаслідок авіаційного удару ворогом по будівлі штабу НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони (військова частина НОМЕР_1 ), розташованого у АДРЕСА_1 , капітан ОСОБА_4 загинув, що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/1576 від 19.08.2024 року (а.с.26) Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 від 13.08.2024 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 27). Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 12.08.2024 № 823 причиною смерті ОСОБА_4 вказано: « Асфіксія . Закриття дихальних шляхів тупим предметом. Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів осколків» (а.с.28-29). З метою встановлення і причин і умов, що сприяли загибелі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 внаслідок ракетно-авіаційного удару противника 11.08.2024 по східній околиці міста Суми, в т.ч. загибелі ОСОБА_4 , було призначено службове розслідування. За результатом проведеного службового розслідування наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2024 № 160 (а.с. 35-38) наказано зокрема: "вважати капітана ОСОБА_4 загиблими ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2, за особливих обставин, згідно з вимогами частини 4 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" під час проходження служби та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України під час захисту Батьківщини" (п.2 наказу); факт загибелі капітана ОСОБА_4 за особливих обставин під час захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Суми вважати таким, що не пов`язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чиє наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. (п.3 наказу)". Крім того, відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 27.11.2024 № 4290 (а.с. 34), травма ОСОБА_4 "Асфіксія. Закриття дихальних шляхів тупим предметом. Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів осколків", яка призвела до його смерті - "Так, пов`язана із захистом Батьківщини". У зв`язку з загибеллю члена сім`ї - військовослужбовця ОСОБА_4 , дружина загиблого, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , а також матір загиблого - ОСОБА_1 , звернулися до Міністерства оборони України із заявами про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 (а.с. 75-79). 21.03.2025 року рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженим протоколом засідання Комісії № 26/в (а.с. 30-31) ОСОБА_1 (матері), ОСОБА_2 (дружині) загиблого капітана ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. Зазначено, що відповідно до висновку експерта № 1680 від 02.09.2024 року ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» при дослідженні зразків біологічного матеріалу від трупа гр. ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт у крові - 0,36%, В той же час, відповідно до ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - є адміністративним правопорушенням. Вважаючи рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затверджене протоколом засідання Комісії № 26/в, протиправним, позивачі звернулися до суду із цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель. Враховуючи, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що затверджене протоколом засідання Комісії від 21.03.2025 № 26/в. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1); смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2). Згідно зі статтею 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. Згідно пункту 4 статті 16-2 Закону № 2011-XII, До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону. За приписами пунктів 1, 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Водночас, статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ). Так, на виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975 у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин). Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст). Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Пунктом 4 Порядку № 975 визначено, одноразова грошова допомога призначається зокрема у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1). За приписами абзацу першого пункту 5 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов`язаний або резервіст, призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, має право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження). У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 9 цього Порядку, у рівних частках (абзац четвертий пункту 8). Відповідно до пункту 9 Порядку № 975 до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належать: діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець);батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". За приписами пункту 11 Порядку № 975 одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі смерті військовослужбовця або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть; у разі загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть). Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників (пункт 12 Порядку № 975). За приписами пункту 29 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили. У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя. Аналіз наведених норм свідчить, що зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. Трактування положень пункту 1 статті 16-4 Закону України № 2011-XII у зазначеній інтерпретації узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2018 у справі № 802/1869/17-а, від 04.03.2020 у справі № 813/2071/17 та від 15.06.2022 у справі № 826/4813/18, від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19. Отже, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю). Разом з тим, як було зазначено у спірному рішенні відповідачем вказано, що у висновку експерта відділення судово-медичної токсикології Сумського обласного бюро судово-медичних експертиз №1680 від 02.09.2024 вказано, що в крові від трупа гр. ОСОБА_4 , виявлений етиловий спирт у кількості 0,36 проміле. Міністерством оборони України не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що загибель військовослужбовця ОСОБА_4 відбулась саме внаслідок вчинення ним злочину чи адміністративного правопорушення, або сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, та/або є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Сам лише факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння не може бути підставою для висновку, що його загибель є наслідком такого стану. При цьому стверджуючи про наявність у діях загиблого складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач не надав докази того, що ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за цими нормами. За результатом проведеного службового розслідування наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2024 № 160 (а.с. 35-38) наказано зокрема: "вважати капітана ОСОБА_4 загиблими ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2, за особливих обставин, згідно з вимогами частини 4 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" під час проходження служби та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України під час захисту Батьківщини" (п. 2 наказу); факт загибелі капітана ОСОБА_4 за особливих обставин під час захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Суми вважати таким, що не пов`язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. (п.3 наказу)". Отже, проведеним службовим розслідуванням, встановлені обставини, які спричинили смерть капітана ОСОБА_4 , які не пов`язанні із станом алкогольного сп`яніння військовослужбовця чи його наслідками. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_4 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини є безпідставним. Таким чином, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю) колегією суддів не встановлено. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Разом з цим, Міністерством оборони України не надано до суду належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_4 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть. За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що затверджене протоколом засідання Комісії від 21.03.2025 № 26/в. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 по справі № 480/4764/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов