LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС615/2326/23

від 07.01.2026 · Кримінальна

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2026 року м. Київ справа № 615/2326/23 провадження № 51 - 4954 ск 25 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянула касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року, встановила: Ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2025 року задоволено клопотання прокурора про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023222070000046 від 14 вересня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 336 КК. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року вищезазначену ухвалу місцевого суду скасовано та постановлено нову, якою відмовлено прокурору у задоволенні клопотання. У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо стосовно умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути. За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищої інстанції в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд. Згідно з ч. 2 ст. 19, п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Зазначені норми гарантують право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду є судом права і перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі касаційних скарг, поданих у порядку та у строки, які встановлено Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», на судові рішення, що підлягають оскарженню в касаційному порядку. Частиною 1 ст. 310 КПК визначено, що оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Як вбачається з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, прокурор порушує питання про скасування касаційним судом ухвали апеляційного суду постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді. Таким чином, з огляду на положення ч. 4 ст. 424 КПК, прокурор подав касаційну скаргу на судове рішення, яке відповідно до положень цього Кодексу не підлягає оскарженню в суді касаційної інстанції. Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку. Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів постановила: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_4

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»