Постанова 4857 № 500/7232/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/7232/24 пров. № А/857/11828/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року (ухвалене головуючим суддею Юзьків М.І. у м. Тернопіль) у справі № 500/7232/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2024/000057/2 від 04.06.2024. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що декларантом було надано усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. На підтвердження митної вартості товару за ціною договору надані такі документи як: договір продажу і поставки, транспортна накладна, рахунок (інвойс), пакувальний лист, прайс-лист, сертифікати, договір на перевезення, заявка та рахунок на перевезення, копія митної декларації країни відправлення. Жодних розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення і які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів. Зауважує, що ні в електронному запиті про надання додаткових документів, ані в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Рішення про коригування митної вартості складене формально та обмежується лише посиланнями на норми законодавства, без опису конкретної ситуації. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403020/2024/000057/2 від 04.06.2024. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 09.12.2022 між компанією «Ice Fresh Seafood Ltd» (Ісландія), продавець, та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № 0912202201. В додатковій угоді від 03.04.2023 сторони погодили умови поставки товару. На виконання цього договору згідно з рахунком-фактурою (інвойс) № 90341568 від 29.04.2024 позивачем на митну територію України ввезено рибну продукцію. 03.06.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Смолій Любомир Петрович, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА № 24UA403020007785U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Філе оселедця бабочка морожене (лат.Сluреа harengus), розмір 5-8 шт/кг, без кісток та плавників, на шкірі, загальна вага нетто - 18200,00кг. Представляє собою дві смужки м`яса нарізані паралельно хребту, правий та лівий боки рибин здвоєні без розтину по спинці. Запаковано в 910 картонних коробки. Без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без консервантів, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась. Не містить ГМО. Дата виробництва: 09-12/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 24 місяці. Виробник: А615 Sildarvirnislan hf (Ice Fresh Seafood LTD). Торговельна марка: ICE FRESH SEAFOOD». Відповідно до інформації, що міститься в графі 44 МД та картці відмови у прийнятті митної декларації, уповноваженою особою позивача одночасно з МД до митного оформлення подані такі документи: сертифікат якості № б/н від 29.04.2024; пакувальний лист (Packing list) № б/н від 29.04.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №62219 від 12.12.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 90341568 від 29.04.2024; автотранспортна накладна № б/н від 02.05.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № IS-061904-1 від 29.04.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 01.05.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № Х-00000032 від 07.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Дов. про. тр. витрати №2 від 07.05.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №0912202201 від 09.12.2022; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; договір (контракт) про перевезення № 29-2020 від 08.01.2020; зовнішньоекономічний договір складського зберігання №24012023 від 24.01.2023; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 07.05.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11410234 від 07.05.2024; інші некласифіковані документи - Інвойс BS24 Nr0738 від 02.05.2024; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 437/7.25-28-01/24 від 07.05.2024; копія митної декларації країни відправлення 24LTLUA0000073D3A6 від 02.05.2024. Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» згенеровано форми митного контролю: «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур. У подальшому Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи (виписку з рахунку про розрахунок з постачальником та проплату за попередні партії товарів), що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні(перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ пропонувалося надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта відповідачу надано: прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 29.04.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка №1 від 29.04.2024. Листом від 03.06.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, у графі 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договори на перевезення та/або надання транспортно-експедиційних послуг з особами, зазначеними в автотранспортній накладній від 02.05.2024 № б/н; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно з п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів. На запит митного органу декларантом надано пакувальний лист б/н від 29.04.2024. А також після листа додано документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка від 29.04.2024 №

1. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №24UA403020007785U7 від 03.06.2024, (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товарів від 09.12.2022 № 0912202201, комерційний інвойс №90341568 від 29.04.2024, інші документи, наведені в графі 44 ЕМД. Відповідно до рахунку від 29.04.2024 № 90341568, оплата за товар буде проведена через 30 днів від дати інвойсу. Однак, до митного оформлення банківські платіжні документи, які б підтверджували оплату не подані, що не дозволяє впевнитися в правильності заявленої фактурної вартості товару. Згідно договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 до зберігання вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким зберіганням залучено транспортно-експедиторську компанію ЗАТ «Бенко Сервіс». Згідно договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 ПП «ПМП «ЛОТОС» доручає ЗАТ «Бенко Сервіс» за винагороду зберігати товар. Рахунок-фактура від 10.05.2024 № BS24 Nr0738 не міститься інформації щодо числових значень складського зберігання товару. Відповідно до Заявки від 29.04.2024 № 1 оплата за надані послуги повинна бути здійснена до 10 днів після отримання оригіналів документів; рахунок № Х-00000032 виставлений покупцю 07.05.2024, проте станом на 04.06.2024 банківські платіжні документи, що підтверджували факт оплати за транспортні послуги не надані. Відповідно п 4.1 договору на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 08.01.2020 № 29-2020 відсутній акт виконаних перевезень. Крім того прайс-лист від 29.04.2024 № б/н містить виключно інформацію щодо ціни оцінюваного товару на умовах поставки CFR Klaipeda, що обмежує його конкурентність. Враховуючи вище митний орган зазначив, що не може пересвідчитись в правильності нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно і перевірити числове значення складових рівня митної вартості товару. Декларантом надіслано Лист від 03.06.2024 № б/н та повідомлено митний орган про надані документи та відсутність можливості надати додаткові документи. Проте 04.06.2024, після листа додано документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка від 29.04.2024 №1. За результатами проведеного аналізу митних оформлень даного товару іншими митними органами, які постачаються від виробників встановлено, що рівень вартості подібних товарів є значно вищим. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість товару не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено: Товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 04.02.2024 №UA UA100190/2024/051747 (товар - Філе риби морожене Frozen HERRING FLAPS 5-8 Pcs/kg (CLUPEA HARENGUS) філе оселедця морожене в блоках Торгівельна марка - немає даних. Виробник: Sildarvinnslan hf, А615, Ісландія. Умови поставки: FCA Klaipeda), на рівні 2,06 долара США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Позивач, вважаючи протиправним спірне рішення про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України). Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України). Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару. Разом з цим, згідно матеріалів справи, відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України. Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними. Оцінюючи обставини, які стали підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, апеляційний суд зазначає наступне. Стосовно недоліків прайс-листа, то з цього приводу суд зауважує, що прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми. Беручи до уваги, що інформація, яка міститься у прайс-листі від 29.04.2024 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: рахунку (інвойсу), експортній митній декларації країни відправлення, то ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії товару. Також суд вважає слушними пояснення позивача, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, підприємство позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації. У свою чергу, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. Також суд першої інстанції правильно врахував висновки Верховного Суду у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару. Помилковими, на переконання суду, є і твердження митного органу про те, що в рахунку-фактурі від 10.05.2024 № BS24 Nr0738 відсутня інформація щодо числових значень складського зберігання товару. ЗАТ «Бенко Сервісас» надає ряд послуг ПП «ПМП «Лотос», згідно умов договору № 24012023 від 24.01.2023. Наданий рахунок-фактура про вартість складських витрат у розумінні ст.52, 53 МК України містить повні відомості про митну вартість товарів та числові значення її складових (експедиційні послуги, декларація, вет.сертифікат, маркування), що дає можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості. Щодо доводів митного органу про ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату вартості товару та оплати за транспортні послуги суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Така правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року справі №826/10527/17. Ба більше, Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № 90341568 від 29.04.2024 вартість товару становить 1,83 дол. США/кг, а всього 33306,00 дол. США. Цим документом визначено ідентифікуючі ознаки товару, ціну, строк оплати тощо. Відомості про вартість товару узгоджуються з ціною вказаною у прайс-листі продавця компанії «Ice Fresh Seafood Ltd» від 29.04.2024. Ціна товару в інвойсі № 90341568 від 29.04.2024 (33306,00 дол. США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в митній декларації №24UA403020007785U7 від 03.06.2024 (графа 22). Відтак, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що заявлена декларантом фактурна вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. За правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи). Враховуючи наведене суд зазначає, що надані декларантом позивача докази витрат на транспортне перевезення імпортованого товару, зокрема договір (контракт) про перевезення № 29-2020 від 08.01.2020, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № Х-00000032 від 07.05.2024, довідка про транспортні витрати №2 від 07.05.2024 є допустимими і достатніми доказами на підтвердження відповідних витрат на перевезення товарів, які включені до митної вартості товару. Сам факт здійснення перевезення у спірних правовідносинах є беззаперечним, а ненадання акту виконаних перевезень жодним чином не впливає на вартість перевезення вантажу, що підтверджується допустимими доказами, які надавались позивачем до митного оформлення, і не є підставою для коригування заявленої митної вартості товару. Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. За таких обставин, суд вважає, що, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально. Крім цього, згідно з оскаржуваного рішення слідує, що підставою для коригування митної вартості товару також слугувала інформація щодо митного оформлення схожих товарів з вищим рівнем митної вартості. Щодо таких доводів, Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. А тому, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар. Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено. Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару. Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірні рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, що має наслідком визнання його протиправним та скасування. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 500/7232/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула