Постанова Дніпровський апеляційний суд № 243/4969/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1940/25 Справа № 243/4969/25 Суддя у 1-й інстанції - Дюміна Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2025 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника Башкіссер К.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.172-20 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду 26.05.2025 о 23-45 год. військовослужбовець в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби за адресою: АДРЕСА_2 в нетверезому стані в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17220 КУпАП. Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2025 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 грн. З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. Визнати Протокол серії ДНК-2 № 2379 від 27.05.2025 про військове адміністративне правопорушення неналежним та недопустимим доказом. Визнати акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів № 1848 від 27.05.2025 неналежним та недопустимим доказом. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суд при ухваленні Постанови відступив від вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, не перевірив правильність складення протоколу та інших матеріалів, що, на його думку, є підставою для скасування Постанови. Вказує, що в адміністративних матеріалах відсутнє зазначення дати вчинення правопорушення, а суд, на його переконання, самостійно визначив дату події, що, на його думку, не підтверджується доказами. Зазначає, що протокол не відповідає вимогам Інструкції, оскільки містить незасвідчені виправлення, не містить дати правопорушення, відсутні підписи свідків та не було проставлено прочерки у незаповнених графах. Вказує, що другий примірник протоколу йому не вручено під розписку, що, на його думку, суперечить вимогам Інструкції. Зазначає, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не містить відомостей про дату останньої повірки технічного засобу та інформації про його ліцензування, а також не містить підпису уповноваженої особи. Вважає, що огляд, проведений за допомогою приладу Алконт U8300, не може бути належним доказом через відсутність технічних підтверджень справності приладу та відсутність відеофіксації. Зазначає, що він не був ознайомлений із протоколом та актом огляду, не підписував їх та, на його твердження, не був поінформований про свої права, зокрема право на захист. Вказує, що смс-повістку про судове засідання отримав пізніше, перебуваючи за кордоном у щорічній відпустці, що, на його думку, унеможливило його участь у розгляді справи або подання письмових заперечень. Зазначає, що не подавав заяву про розгляд справи без його участі та не визнавав свою вину, попри те, що така заява міститься у матеріалах справи. Вказує, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» він, як військовослужбовець, звільняється від сплати судового збору. Вважає, що матеріали справи складені з порушенням вимог нормативних актів, а тому не можуть бути підставою для визнання його винним. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги та вислухавши думку сторони захисту, апеляційний суд дійшов наступного. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про військове адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. Відповідно до ч.3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність наступає за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, зокрема ч. 1 - розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені в умовах особливого періоду. Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено, по теперішній час. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина ОСОБА_1 доведена доказами, наявними в матеріал справи, а саме даними з протоколу про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, серії ДНК-2 № 2379 від 27.05.2025, відповідно до якого 26.05.2025 о 23-45 год. військовослужбовець в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби за адресою: АДРЕСА_2 в нетверезому стані в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17220 КУпАП. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу № 1848 від 27.05.2025, який проводився в присутності свідків, з якого вбачається, що під час огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, кількість алкоголю в організмі ОСОБА_1 склала 0,674 ‰. Результатом тестування алкотестером Алконт U8300 прилад № 83014092 від 27.05.2025 о 00:45 год., згідно з яким наявність алкоголю в організмі ОСОБА_1 склала 3,465 ‰. Військовим квитком серії НОМЕР_4 з якого вбачається, що ОСОБА_1 військовослужбовцем та перебуває в складі військової частин НОМЕР_2 . На підставі наведених доказів апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності. Доводи апелянта про те, що протокол серії ДНК-2 № 2379 від 27.05.2025 року є неналежним та недопустимим доказом, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду. Протокол складений уповноваженою службовою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та відповідної Інструкції. У ньому чітко зазначено дату, час, місце та суть правопорушення, дані про особу правопорушника, правову кваліфікацію його дій, а також інші необхідні реквізити. Твердження апелянта про відсутність дати вчинення правопорушення спростовуються самим змістом протоколу, в якому прямо зазначено, що правопорушення вчинено 26.05.2025 о 23:45 год. Таким чином, довід про те, що суд першої інстанції нібито самостійно визначив дату події, є надуманим та не відповідає фактичним обставинам справи. Посилання апелянта на наявність незасвідчених виправлень, відсутність підписів свідків та непроставлення прочерків у незаповнених графах також є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять жодних виправлень, а протокол підписаний як особою, яка його склала, так і самим ОСОБА_1 , що підтверджується його особистим підписом. Крім того, в протоколі наявні відмітки про ознайомлення апелянта з його правами, а також підпис про отримання копії протоколу, що спростовує твердження про невручення другого примірника протоколу та порушення права на захист. Доводи апеляційної скарги щодо неналежності акта огляду на стан алкогольного сп`яніння № 1848 від 27.05.2025 року є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Акт огляду складений у встановленому законом порядку, огляд проведений у присутності двох свідків, підписи яких містяться як в акті, так і в інших матеріалах справи. Сам ОСОБА_1 також поставив свій підпис у відповідному акті, що свідчить про його участь у процедурі огляду та ознайомлення з її результатами. Посилання апелянта на відсутність даних про повірку та справність технічного засобу є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують проходження приладом Алконт U8300 необхідної повірки, яка була чинною на день проведення огляду. Сам по собі факт відсутності відеофіксації не свідчить про недопустимість доказу, оскільки чинне законодавство не встановлює обов`язковості відеозапису огляду на стан алкогольного сп`яніння за наявності свідків, участь яких у справі належним чином зафіксована. Твердження апелянта про те, що він не був ознайомлений з протоколом, актом огляду та не був поінформований про свої права, спростовуються наявними у справі письмовими доказами, зокрема його власними підписами у відповідних документах. Будь-яких доказів того, що зазначені підписи виконані не ОСОБА_1 або отримані з порушенням закону, апелянтом до апеляційної скарги не додано. Посилання апелянта на те, що він перебував за кордоном та не мав можливості взяти участь у судовому засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення смс-повістки на вказаний ним номер телефону. Обставини його перебування за кордоном самі по собі не свідчать про порушення судом його процесуальних прав. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянт мав реальну можливість подати клопотання про відкладення розгляду справи, надати письмові пояснення або скористатися правовою допомогою захисника. Нереалізація цих прав є наслідком його пасивної процесуальної поведінки, а не порушенням з боку суду. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не подавав заяву про розгляд справи без його участі та не визнавав свою вину, апеляційний суд розцінює як обраний спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності. В матеріалах справи міститься відповідна письмова заява з підписом апелянта. Жодних доказів, які б свідчили про підроблення цього документа чи підпису, апелянтом не надано, а тому підстав сумніватися в його достовірності суд не вбачає. Посилання апелянта на звільнення від сплати судового збору є безпредметним, оскільки суд першої інстанції правильно застосував норми Закону України «Про судовий збір» та звільнив ОСОБА_1 від його сплати. Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до припущень апелянта, мають суб`єктивний характер, не підтверджені доказами та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Вони є особистим тлумаченням законодавства і спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, на підставі викладеного апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова повинна бути залишена без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя