Постанова Західний апеляційний господарський суд № 921/534/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" грудня 2025 р. Справа №921/534/23 м. Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді МАТУЩАКА О.І. суддів КРАВЧУК Н.М. СКРИПЧУК О.С. За участю секретаря судового засідання - Телинько Я.П. За участю представників від: від скаржника- Шкільний Петро Михайлович (в порядку саморедставництва); від боржника Кантелюк Томаш -Теодор Юрійович (адвокат). розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області (вх. ЗАГС №01-05/2671/25 від 02.09.2025) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 (повна ухвала 19.08.2025,суддя Гевко В.Л.) у справі №921/534/23 за заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області про перегляд ухвали від 21.10.2024 за нововиявленими обставинами за заявою кредитора Дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Київська обл., Вишгородський р-н, с.Демидів до боржника Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Тернопіль за участі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України м. Київ та Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ про банкрутство В С Т А Н О В И В: Суть спору. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 08.09.2023 відкрив провадження у справі № 921/534/23 про банкрутство ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бриксу А.О.; оприлюднив на офіційному веб - порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Ухвалою суду від 09.02.2024 визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 21.10.2024 задовольнив клопотання розпорядника майна Брикси А.О. про припинення процедури розпорядження майном боржника, затвердження плану санації ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та призначення керуючого санацією; припинив процедуру розпорядження майном боржника, припинив повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Брикси А.О., затвердив план санації боржника, погоджений 30.07.2024 Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України та схвалений зборами кредиторів 06.08.2024 (протокол зборів кредиторів ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" №3 від 06.08.2024); ввів процедуру санації строком на 5 років до 21.10.2029; призначив керуючим санацією - арбітражного керуючого Бриксу А.О., оприлюднив повідомлення про введення процедури санації боржника на офіційному веб-порталі Судової влади України та зобов`язав керуючого санацією за 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації, подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. 13.06.2025 ГУ ДПС у Тернопільській області звернулося до суду із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у цій справі за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати ухвалу суду від 21.10.2024 в частині затвердження плану санації ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та введення процедури санації боржника. Заява мотивована тим, що, на думку ГУ ДПС у Тернопільській області, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 про затвердження плану санації була прийнята за відсутності необхідного кворуму, оскільки при голосуванні неправомірно враховано голоси кредиторів, які є заінтересованими особами щодо боржника. Заявник зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 52 52 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) голоси заінтересованих осіб не підлягають врахуванню при схваленні плану санації, проте у голосуванні за його затвердження були враховані голоси ДП «ШРБУ №100» та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, які входять до сфери контролю однієї юридичної особи зі самим боржником, а тому є пов`язаними з ним. На підтвердження заінтересованості цих осіб заявник посилається на акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 14.05.2025 №20, складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, яким встановлено порушення арбітражним керуючим вимог ст. 52 КУзПБ та факт неправомірного врахування голосів зазначених кредиторів при схваленні плану санації. На думку заявника, саме врахування цих голосів створило видимість достатньої кількості голосів і дало можливість схвалити план санації, тоді як без них підтримка плану становила б менше, ніж 50 % голосів кредиторів IV черги, що унеможливлювало б його затвердження судом. Покликається на те, що обставина заінтересованості таких кредиторів не була і не могла бути йому відома під час розгляду справи, оскільки вона стала відомою лише за результатами перевірки органу юстиції. Тому вважає обставину участі заінтересованих осіб у голосуванні за схвалення плану санації ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" нововиявленою в розумінні ст. 320 ГПК України. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 05.08.2025 у задоволенні заяви ГУ ДПС у Тернопільській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовив. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у справі № 921/534/23 залишив в силі. Ухвала суду мотивована тим, що наведені ГУ ДПС у Тернопільській області обставини щодо участі заінтересованих осіб у голосуванні за схвалення плану санації не відповідають критеріям нововиявлених обставин у розумінні ст. ст. 320, 321 ГПК України, оскільки ці дані щодо засновників та зв`язків між кредиторами й боржником існували та були у відкритому доступі на час розгляду справи. Правомірність затвердження судом плану санації та введення процедури санації була предметом дослідження судами апеляційної та касаційної інстанцій, а доводи заявника по суті зводяться до переоцінки доказів і повторного оскарження законності затвердженого плану санації. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. ГУ ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 та задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Апеляційна скарга обґрунтована здебільшого тими ж обставинами, що і заява про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про перегляд ухвали від 21.10.2024 за нововиявленими обставинами та неправильно застосував норми статей 1, 52 КУзПБ і статей 320, 321 ГПК України. Апелянт зазначає, що за результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого встановлено факт участі у голосуванні за схвалення плану санації кредиторів, які є заінтересованими особами щодо боржника, а саме: ДП «ШРБУ №100» та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, голоси яких не мали враховуватися. На переконання скаржника, саме врахування голосів зазначених осіб забезпечило формальну більшість для схвалення плану санації, тоді як без них необхідної кількості голосів не було б. Апелянт вважає, що обставина участі заінтересованих осіб у голосуванні є істотною для справи, не була встановлена судом та не могла бути йому відома раніше, оскільки підтверджена лише актом перевірки органу юстиції. У поданому відзиві арбітражний керуючий Брикса А.О. зазначає, апеляційна скарга ГУ ДПС у Тернопільській області є необґрунтованою, оскільки обставини, на які посилається скаржник, не відповідають критеріям нововиявлених у розумінні статей 320 321 ГПК України. Посилання контролюючого органу на акт позапланової перевірки Мін`юсту від 14.05.2025 зводяться до переоцінки доказів, які вже були предметом дослідження судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, і не спростовують встановлених судом фактів. Зазначає, що відомості про засновників та структуру власності ДП «ШРБУ №100» і Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області є відкритими, містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, існували задовго до схвалення плану санації, а отже, могли бути відомі скаржнику під час первісного розгляду справи. Відтак вони не можуть вважатися такими, що не могли бути відомі заявнику. Також покликається на те, що встановлення статусу заінтересованих осіб належить виключно до компетенції господарського суду за результатами попереднього засідання. Відтак вважає, що доводи апеляційної скарги фактично спрямовані на повторне оскарження законності затвердженого плану санації, який уже перевірений апеляційним і касаційним судами та залишений у силі, що суперечить принципу юридичної визначеності. У зв`язку з цим, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було. 11.12.2025 в судове засідання з`явилися представник скаржника і боржника, які виклали свої доводи, міркування та заперечення щодо вимог апеляційної скарги. Інші учасники справи участі своїх представників у судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з?явилися. Фактичні обставини справи та оцінка суду. Як встановлено місцевим господарським судом та було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 затверджено план санації ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", погоджений 30.07.2024 Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України та схвалений зборами кредиторів 06.08.2024 (протокол зборів кредиторів ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" №3 від 06.08.2024). Введено процедуру санації боржника строком на 5 років до 21.10.2029. Призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Бриксу А.О. Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 27.02.2025 у цій справі апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 в оскаржуваній частині - без змін. У постанові апеляційний господарський суд вказав, що матеріали справи свідчать, що умови схваленого зборами кредиторів плану санації ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" відповідають вимогам ст. 51 КУзПБ, рішення про схвалення плану санації прийняте зборами кредиторів з дотриманням вимог ст. 52 Кодексу. Оскільки передбачені планом санації заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у ст. 51, 52 КУзПБ, схвалені зборами кредиторів боржника, містять заходи, які не суперечать КУзПБ та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті - відновлення платоспроможності боржника у межах строку процедури санації, у зв`язку із чим, затвердження плану санації та введення процедури санації боржника суд апеляційної інстанції вважає доцільним, правомірним та обґрунтованим. Постановою Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 921/534/23 касаційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області від 24.03.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 в частині схвалення плану санації та введення процедури санації боржника ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у справі № 921/534/23 залишено без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 в частині схвалення плану санації та введення процедури санації боржника у справі № 921/534/23 залишено без змін. Подаючи вказану вище касаційну скаргу, кредитор - ГУ ДПС у Тернопільській області підставою касаційного оскарження визначив неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що полягало у застосуванні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), а саме щодо порушення ч. 5 ст. 52 КУзПБ, згідно якої голоси кредиторів, які є заінтересованими особами відносно боржника не враховуються при голосуванні за схвалення плану санації. У постанові від 29.04.2025 у цій справі, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що умови схваленого зборами кредиторів плану санації ДП "Тернопільський облавтодор" відповідають вимогам ст. 51 КУзПБ, рішення про схвалення плану санації прийняте зборами кредиторів з дотриманням вимог ст. 52 КУзПБ, передбачені планом санації заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у ст. 51, 52 КУзПБ, схвалені зборами кредиторів боржника, містять заходи, які не суперечать КУзПБ та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті - відновлення платоспроможності боржника у межах строку процедури санації, у зв`язку із чим, затвердження плану санації та введення процедури санації боржника є доцільним, правомірним та обґрунтованим, а відтак суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для відмови у його затвердженні. Доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, а відтак Верховний Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції в частині схвалення плану санації та введення процедури санації боржника ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у справі № 921/534/23. Таким чином, питання дотримання вимог ст. 51 52 КУзПБ при схваленні плану санації вже було предметом перевірки судами апеляційної та касаційної інстанцій, які дійшли висновку про законність і обґрунтованість затвердження плану санації. Повторне порушення цього ж питання суперечить принципу юридичної визначеності та забороні повторного перегляду остаточного судового рішення (res judicata). Відтак доводи апелянта про порушення судом ст. 52 КУзПБ є безпідставними. У п. 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, п.42). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/39, п. 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, п.43). Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції Закарпатської області листом №1290/11-25/1116 від 15.05.2025 у відповідь на скаргу контролюючого органу повідомило, що у строк з 29.04.2025 до 05.05.2025 проводилась позапланова невиїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого Брикси А.О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна та керуючого санацією у справі №921/534/23 про банкрутство ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". За результатами дослідження та аналізу зазначених у скарзі обставин, наданих арбітражним керуючим Бриксою А.О. письмових пояснень та копій документів, було складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 14.05.2025 №20 та встановлено порушення вимог: абз. 1 ч. 5 ст. 52 КУзПБ - при схваленні плану санації враховано вимоги кредитора - ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", який є заінтересованою особою стосовно боржника; п. 4 ч. 2 ст. 12, абз. 12 ч. 6 ст. 50 КузПБ - керуючий санацією не звітував щокварталу перед комітетом кредиторів та судом про виконання плану санації. Відповідно до п. 9 р. VI Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 №3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за №1228/34199 (зі змінами), арбітражному керуючому Бриксі А.О. винесено припис про недопущення повторних порушень від 15.05.2025 №6. Як було зазначено вище, звертаючись із заявою про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, ГУ ДПС у Тернопільській області просило суд визнати участь заінтересованих осіб у голосуванні за схвалення плану санації боржника нововиявленою обставиною. Заявник покликається на те, що перевіркою було встановлено, що за схвалення плану санації боржника враховано голос ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", який не мав враховуватись при голосуванні за схвалення плану санації, оскільки є заінтересованою особою відносно боржника, а також те, що арбітражним керуючим Бриксою А.О. обов`язки керуючого санацією виконуються неналежно. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ДП "Рівненський облавтодор "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" є АТ "ДАК "Автомобільні дороги України", яке також є засновником банкрута у цій справі. Засновником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, а в свою чергу Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України є засновником АТ "ДАК "Автомобільні дороги України". З урахуванням зазначеного, заявник вважає, що план санації був схвалений з порушенням вимог ст. 52 КУзПБ та за відсутності кворуму, оскільки участь у схвалені плану санації брали заінтересовані особи щодо боржника. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України. Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Аналогічні правові висновки щодо ознак нововиявлених обставин у господарському процесі містяться в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 14.07.2020 у справі Б8/065-12, у справі № 922/1026/19 від 07.10.2020. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Згідно з ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору. Відповідно до ч. 4 ст. 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених ч. 2, п. 1, 3 ч. 3 ст. 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17, зазначив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є універсальною, як щодо справ позовного провадження, так і справ про банкрутство. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01, п. 27) зазначено, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. В апеляційній скарзі апелянт покликається на неврахування судом першої інстанції наявності істотних для справи обставини, а саме наявності ознак заінтересованих осіб у кредиторів боржника: ДП «ШРБУ №100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області відносно боржника, які брали участі у голосування за схвалення плану санації боржника. Вказуючи на ці обставини, як такі, що нововиявлені та не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, скаржник посилається на акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Брикси А.О. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закарпатської області №20 від 14.05.2025, згідно якого під час виконання повноважень розпорядника майна у справі №921/534/23, арбітражним керуючим Бриксою А.О. допущено порушення вимог абз. 1 ч. 5 ст. 52 КУзПБ - при схваленні плану санації враховано вимоги кредитора - ДП «ШРБУ №100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», який є заінтересованою особою стосовно боржника. Колегія суддів вважає зазначені доводи необґрунтованими та погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вказаний акт позапланової невиїзної перевірки є актом індивідуальної дії, а також не містить жодної інформації стосовно ознак заінтересованості відносно боржника кредитора - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, на який посилається ГУ ДПС в Тернопільській області у своїй заяві від 13.06.2025. Колегія суддів вважає обґрунтованими заперечення арбітражного керуючого Брикси А.О на заяву про те, що з моменту відкриття провадження у справі №921/534/23 (08.09.2023) та до моменту схвалення зборами кредиторів плану санації ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (06.08.2024) зміни щодо засновників чи кінцевих бенефеціарних власників юридичних осіб ДП «ШРБУ №100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносились, тобто обставини наявності ознак, які можуть вказувати на заінтересованість кредиторів щодо боржника, існували на момент розгляду справи та об`єктивно були відомими або такими, що могли бути відомі заявнику. Натомість в матеріалах справи відсутні докази звернення кредитора із заявою про визнання ДП «ШРБУ №100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області заінтересованими особами щодо боржника. Покликання скаржника на встановлення факту заінтересованості ДП «ШРБУ №100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо боржника у акті перевірки Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закарпатської області №20 від 14.05.2025 є передчасними, оскільки в силу вимог КУзПБ повноваженнями щодо визначення статусу учасників справи заінтересованими особами щодо боржника наділений виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Окрім цього, колегія суддів зазначає, що процедуру визначення заінтересованих кредиторів було введено Законом України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» № 3985-IX від 19.09.2024, норми якого набрали чинності лише з 01.01.2025 та не були чинними при схвалені плану санації. Таким чином, беручи до уваги, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 21.10.2024 у справі № 921/534/24, норми Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» не були чинними, відтак вважати наведені заявником обставини, щодо визнання участі заінтересованих осіб, які не мають такого статусу офіційно, у голосуванні за схвалення плану санації ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", нововиявленою обставиною немає підстав. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що підстави для задоволення заяви про перегляд ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/534/23 від 21.10.2024 за нововиявленими обставинами відсутні, а тому обґрунтовано залишив в силі ухвалу суду від 21.10.2025 у цій справі. Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду без змін. Судові витрати. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: 1.Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 у справі № 921/534/23 без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області. Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК Судді Н.М. КРАВЧУК О.С. СКРИПЧУК