Постанова 4824 № 755/21849/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 755/21849/24 Головуючий у 1 інстанції: Гончарук В.П. Провадження № 22-ц/824/16445/2025 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І., секретар Тіткова І.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2025 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виданого 16 грудня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,- в с т а н о в и в: У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню, виданого 16 грудня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва судового наказу про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. Зазначала, що 16 грудня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва було видано судовий наказ № 755/21849/24 про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Разом з тим, між нею з ОСОБА_2 був наявний спір щодо визначення місця проживання дитини, який перебуває на розгляді у Володарському районному суді Київської області. Рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради №161 від 17 липня 2023 року було встановлено порядок її участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення почергового проживання дитини з кожним із них. Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року був забезпечений її позов до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини шляхом встановлення їй зустрічей з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька ОСОБА_2 та будь-яких інших осіб, з 10:00 год. кожного першого понеділка місяця по10:00 год. кожного другого понеділка місяця та з 10:00 год. кожного третього понеділка місяця по 10:00 год. кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: кв. АДРЕСА_1 . Відтак, у ОСОБА_2 були відсутні підстави для отримання судового наказу про стягнення із неї аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про визнання таким, що не підлягає виконанню виданого 16 грудня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва судового наказу про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи. Суд першої інстанції не врахував, що згідно з ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір. Існування між ними з ОСОБА_2 спору щодо місця проживання дитини унеможливлювали вирішення питання про стягнення аліментів у наказному провадженні. Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року як захід забезпечення її позову було визначено почергове проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кожним з батьків по одному тижню. Відтак, у неї був відсутній обов`язок сплачувати ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Просить апеляційну скарг залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В апеляційній інстанції ОСОБА_1 та її представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити. Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва було видано судовий наказ № 755/21849/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний спір щодо визначення місця проживання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виданого 16 грудня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва судового наказу № 755/21849/24 про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. За змістом п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Частиною 1 ст. 432 ЦПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відповідно до змісту вказаної норми, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню у двох випадках: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Судом встановлено, що у провадженні Володарського районного суду Київської області перебуває справа № 940/448/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини. Наявність між сторонами спору про визначення місця проживання дитини не виключало можливість стягнення аліментів на її утримання на користь ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не заперечує факт проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_2 . Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в рамках розгляду справи № 940/448/23 про визначення місця проживання дитини. Тимчасово до набранням рішенням суду про визначення місця проживання дитини законної сили забезпечено позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька ОСОБА_2 табудь-яких інших осіб, з 10:00 год. кожного першого понеділка місяця по10:00 год. кожного другого понеділка місяця та з 10:00 год. кожного третього понеділка місяця по 10:00 год. кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: кв. АДРЕСА_1 .Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечити надання дитини ОСОБА_3 для зустрічей дитини з матір`ю у встановлений судом графік побачень. Вказана постанова була ухвалена не за наслідками розгляду спору між батьками про визначення місця проживання дитини, а як вжитий судом захід забезпечення позову ОСОБА_1 . Як вбачається зі змісту вказаної постанови, її предметом було визначення порядку спілкування матері з дитиною на період розгляду справи по суті, що є відмінним від питання про визначення місця проживання дитини. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, та протягом розгляду справи можуть бути змінені або скасовані. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що малолітня ОСОБА_3 постійно проживає з батьком. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2025 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 19 грудня 2025 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Кафідова О.В. Оніщук М.І.