Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/31756/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2025 р. Справа № 520/31756/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 10.09.25 по справі № 520/31756/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації державної прикордонної служби України (далі відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 року основного розміру його пенсії; - зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2024 за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 року, який складав 3028,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії фактично встановлених на січень 2024 року, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (відсоток від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років) - 30%; надбавки за кваліфікацію (відсоток від посадового окладу) - 7 %; надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (відсоток від посадового окладу) - 10%; премії (відсоток від посадового окладу) - 435 % для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2024. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2025 року, позов залишено без задоволення. Ухвалою від 12.05.2025 року Верховним Судом відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 520/31756/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. 08 серпня 2025 року представника ОСОБА_1 . Галан О.О. звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд: прийняти заяву про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 по справі № 520/31756/24 за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог. Подана позивачем заява мотивована тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 у справі №320/29450/24, скасовано пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 - без змін. Зазначає, що колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб прийнято всупереч вимогам пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII, змінює умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача, а відтак є протиправним та підлягає визнанню нечинним в цій частині. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Галан О.О. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Залишено в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі №520/31756/24. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 року та прийняти постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, висновок суду першої інстанції суперечить ст. 361 КАС України, яка прямо відносить до нововиявлених обставин скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовивши у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач у своїй заяві та докази на підтвердження таких підстав не є нововиявленими обставинами у розумінні ч. 2 ст. 361 КАС України та з огляду на вимоги ч. 4 ст. 361 КАС та не можуть бути підставою для перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 за нововиявленими обставинами. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17). Разом із тим аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте). Відповідно до ч. 4 ст. 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Тобто, обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими. Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, а підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення. Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20. Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам. Частиною шостою статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Так, з матеріалів справи встановлено, що в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 у справі №320/29450/24, скасовано пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». З цього приводу колегія суддів зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 набрали законної сили лише 18.06.2025, тобто після ухвалення рішення Харківським окружним адміністративним судом від 28.01.2025 у справі № 520/31756/25. При цьому, посилання позивача на п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, у відповідності до якої підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у даному випадку не відбулось скасування судового рішення, яке було підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягало перегляду. В даному випадку визнано нечинним нормативно-правовий акт, який був підставою для прийняття судового рішення. Наведені заявником обставини виникли вже після ухвалення судового рішення, перегляду якого він просить, а тому відповідно до положень статті 361 КАС України не можуть вважатися нововиявленими. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач, мають характер нової судової практики, а не фактичних даних, що існували на момент розгляду справи, але не були відомі ні сторонам, ні суду. Виникнення правової позиції судів у справах про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, яким керувався суд при прийнятті рішення, не є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. З огляду на викладене, наведені позивачем підстави перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами не передбачені приписами статті 361 КАС України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви представника позивача про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 за нововиявленими обставинами. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. У справі «Христов проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Крім того, у справі «Желтяков проти України» ЄСПЛ вказав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 по справі № 520/31756/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова