Постанова 4851 № 520/20501/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2025 р. Справа № 520/20501/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. (ухвалене суддею Григоровим Д.В.) по справі № 520/20501/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові невідкладно перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2023 р., призначену пенсію, відповідно ч. 18 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , згідно до наданої довідки Фінансово - економічним управлінням Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/24129-суд від 05.06.2025 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на день звільнення з військової служби (14.04.2023 р.); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області невідкладно перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2023 р., призначену пенсію, відповідно частини 18 статті 43 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно до наданої довідки Фінансово - економічним управлінням Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/24129-суд від 05.06.2025 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на день звільнення з військової служби (14.04.2023 р.), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)2022 від 12.10.2022 р., а саме, без обмеження максимальним розміром пенсії (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок та виплатити заборгованість недотриманих сум призначеної пенсії за вислугу років, за період з 01.05.2023 року, разом із наступною виплатою пенсії ОСОБА_1 . Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог, заявлених за період з 01.05.2023 р. по 01.02.2025 р. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 р. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. по справі № 520/20501/25 скасовано та справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.05.2023 р. пенсії, відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , згідно до наданої довідки Фінансово - економічним управлінням Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/24129-суд від 05.06.2025 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на день звільнення з військової служби (14.04.2023 р.); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.02.2025 р. пенсію, відповідно ч. 18 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно до наданої довідки Фінансово - економічним управлінням Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/24129-суд від 05.06.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на день звільнення з військової служби (14.04.2023р.); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість недотриманих сум призначеної пенсії за вислугу років за період з 01.02.2025 р.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. про часткове задоволення позовних вимог, а також в частині відмови в задоволенні позовних вимог повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині, або змінивши рішення та задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що довідка Фінансово - економічним управлінням Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/24129-суд від 05.06.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , видана позивачу лише на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/17065/24 від 09.09.2024 р. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/17065/24 від 09.09.2024 р. Фінансово - економічного управлінням Адміністрації державної прикордонної служби України видано довідку № 11/24129-суд від 05.06.2025 р. про грошове забезпечення позивача. Позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, за результатами розгляду якої відповідачем відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви позивача. Не погодившись із вищевказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2023 р. пенсії, відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , згідно до наданої довідки Фінансово - економічним управлінням Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/24129-суд від 05.06.2025 р. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Частинами 1, 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393» затвердив Порядок № 45, який визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», було звільнено зі служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій. Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом 2 цього Порядку, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45). Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також і Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно із пунктом 24 цього Порядку про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій, згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що може бути реалізовано або шляхом повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади або шляхом звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами. Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 р. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. по справі № 520/20501/25 про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду в частині позовних вимог, заявлених за період з 01.05.2023 р. по 01.02.2025 р. та справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи. Тобто, на теперішній час рішення в цій частині позовних вимог не прийнято, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутні підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення в даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. по справі № 520/20501/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін