Постанова Київський апеляційний суд № 761/36417/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/16654/2025 справа №761/36417/25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2025 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Желепи О.В., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Дуднік Людмили Олександрівни, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Левицької Т.В., у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, - встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову. У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову. Вимоги заяви мотивує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 04 серпня 2022 року по 11 березня 2025 року перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі набуто майно у вигляді колісних транспортних засобів, які були зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 та є майном, що підлягає поділу, зокрема: 1) Hyundai IX35, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; 2) Volkswagen Jetta, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ; 3) Lexus IS 250, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ; 4) Skoda Rapid, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ; 5) Nissan Sentra, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ; 6) Hyundai Accent, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 , номер кузова НОМЕР_12 ; 7) Ford Focus, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , номер кузова НОМЕР_14 ; 8) Volkswagen Polo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 ; 9) Dodge Journey, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 , номер кузова НОМЕР_18 ; 10) Mitsubishi Lancer, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_19 , номер кузова НОМЕР_20 ; 11) Kia Magentis, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_21 , номер кузова НОМЕР_22 ; 12) Volkswagen Polo, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_23 , номер кузова НОМЕР_24 ; 13) Citroen C-Elysee, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_25 , номер кузова НОМЕР_26 ; 14) BMW 418D, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_27 , номер кузова НОМЕР_28 ; 15) Renault Megane Scenic, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_29 , номер кузова НОМЕР_30 ; 16) Volkswagen Passat, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_31 , номер кузова НОМЕР_32 . Наразі ОСОБА_2 перешкоджає користуванню спільним майном та використовує його без згоди співвласниці для отримання прибутку. В Інтернеті розміщено оголошення про оренду автомобілів - CITROEN C-ELYSEE, DODGE JOURNEY, KIA MAGENTIS, VOLKSWAGEN POLO, HYUNDAI IX35 із зазначенням його контактних даних. Частина автомобілів передана третім особам через довірених осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Такі дії порушують частину 1 статті 369 ЦК України (використання спільного майна без згоди співвласника) та частину 3 статті 65 СК України, оскільки згода другого з подружжя на розпорядження цінним майном має бути письмовою. Окрім автомобілів, що є об`єктами спільної сумісної власності, ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 незаконного зберігав у себе майно (транспортні засоби), що належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_5 і продовжував користуватися такими транспортними засобами особисто. ОСОБА_4 , як довірена особа ОСОБА_2 також користувався автомобілем HYUNDAI ACCENT ( НОМЕР_11 ) та причетний до використання KIA RIO ( НОМЕР_33 ), за який ОСОБА_1 вимагає компенсацію вартості. ОСОБА_2 заперечує право співвласниці, посилаючись на вибракування авто 13 березня 2025 року, хоча воно було знищене в ДТП 13 вересня 2024 року. Зазначає, що використання спільних автомобілів у таксі призводить до суттєвого зниження їх ринкової вартості через підвищений знос і ризик пошкодження. Крім цього, з огляду на статистику Патрульної поліції України щомісяця у Києві та області фіксується близько 200 ДТП, що підтверджує реальний ризик втрати майна. Посилаючись на наявні факти незаконного розпорядження спільною власністю, знищення одного з її об`єктів без компенсації, використання майна без згоди співвласниці та ризик його втрати уважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Мотивуючи наведеним, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 передавати у володіння, розпорядження чи користування особисто чи через інших осіб будь-яким фізичним чи юридичним особам транспортні засоби та накласти арешт на належних ОСОБА_1 транспортних засобів, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме: Hyundai IX35, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; Volkswagen Jetta, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ; Lexus IS 250, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ; Skoda Rapid, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ; Nissan Sentra, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ; Hyundai Accent, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 , номер кузова НОМЕР_12 ; Ford Focus, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , номер кузова НОМЕР_14 ; Volkswagen Polo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 ; Dodge Journey, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 , номер кузова НОМЕР_18 ; Mitsubishi Lancer, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_19 , номер кузова НОМЕР_20 ; Kia Magentis, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_21 , номер кузова НОМЕР_22 ; Volkswagen Polo, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_23 , номер кузова НОМЕР_24 ; Citroen C-Elysee, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_25 , номер кузова НОМЕР_26 ; BMW 418D, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_27 , номер кузова НОМЕР_28 ; Renault Megane Scenic, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_29 , номер кузова НОМЕР_30 ; Volkswagen Passat, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_31 , номер кузова НОМЕР_32 .

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено. Відмовивши у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, зазначив, що заявниця просить забезпечити позов у визначений нею спосіб без надання жодних доказів, зокрема, того, що транспортні засоби набуті подружжям за час шлюбу та є їхньою спільною сумісною власністю та не набуті ОСОБА_2 за час шлюбу за кошти, які належали йому особисто. Суд також вказав на відсутність доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Дуднік Л.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права. Вказує, що заявницею надано копії свідоцтва про шлюб та про розірвання шлюбу, що підтверджують факт перебування у шлюбі у період з 04 серпня 2022 року до 11 березня 2025 року, а також відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС №31/26/09/1359-аз/03-2025-1331-2025 від 26 червня 2025 року, що засвідчує набуття транспортних засобів під час шлюбу. Зазначає, що відповідно до частини 3 статті 368 ЦК України та статті 60 СК України, діє презумпція спільності майна подружжя, яка може бути спростована лише доказами того з подружжя, хто її заперечує. Жодних доказів спростування цієї презумпції подано не було. Суд, відмовивши у задоволенні заяви, фактично вийшов за межі предмета розгляду заяви, оцінюючи докази походження коштів і обґрунтованість позовних вимог, що суперечить частині 1 статті 13 та частині 2 статті 149 ЦПК України. Вказує, що до заяви були додані докази фактичного вибракування автомобіля KIA RIO, д.н.з. НОМЕР_33 , передачі іншого автомобіля третій особі ( ОСОБА_4 ), використання транспортних засобів для таксі та участі у ДТП, що свідчить про реальну загрозу втрати чи пошкодження спільного майна. Суд ці обставини безпідставно проігнорував, хоча достатньою підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів може унеможливити ефективний захист прав позивача. Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не врахував презумпцію спільності майна подружжя, допустив оцінку доказів позову по суті та не врахував доведені ризики відчуження майна. Мотивуючи наведеним, просить ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу. 05 листопада 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Вітліної М.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу. В обґрунтування відзиву вказує на необґрунтованість та безпідставність поданої апеляційної скарги. Вказує, що заявниця не довела факту спільного набуття майна, а ОСОБА_2 він мав власні кошти та до шлюбу володів трьома автомобілями (BMW, Audi A6, ГАЗель), які були продані під час шлюбу, а виручені кошти спрямовані на купівлю нових авто. Також підкреслює, що заявниця не довела наявність загрози відчуження майна. Посилання заявниці на ймовірність відчуження автомобілів є припущенням. Навіть у разі їх продажу дозволяється визначати ринкову вартість аналогічного майна на час розгляду справи, що унеможливлює порушення прав заявниці. Враховуючи відсутність належних доказів спільного набуття автомобілів, реальної загрози їх відчуження та невідповідність запитуваного заходу вимогам співмірності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в забезпеченні позову. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

5. Позиція учасників справи. В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представниця Дуднік Л.О. підтримали подану апеляційну скаргу, просили суд її задовольнити. Адвокат Вітліна М.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила оскаржувану ухвалу залишити без змін.

6. Позиція суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявниці ОСОБА_1 та її представниці Дуднік Л.О. , адвоката Вітліної М.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом. З матеріалів справи убачається, що з 04 серпня 2022 року по 11 березня 2025 року ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 перебували зареєстрованому шлюбі, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб та даними свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_34 та НОМЕР_35 відповідно (а.с. 12-13). Згідно даних листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві №31/26 від 26 червня 2025 року убачається, що транспортні засоби, щодо яких заявниця просить вжити заходи забезпечення позову придбані під час перебування у шлюбі, зокрема: Hyundai IX35, д.н.з. НОМЕР_1 , придбано 13 червня 2024 року; Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_3 , придбано 07 грудня 2023 року; Lexus IS 250 д.н.з. НОМЕР_5 , придбано 05 жовтня 2023 року; Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_7 , придбано 01 серпня 2023 року; Nissan Sentra, д.н.з. НОМЕР_9 , придбано 17 червня 2023 року; Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_11 , придбано 13 червня 2023 року; Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_13 , придбано 15 жовтня 2022 року; Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_15 , придбано 10 жовтня 2023 року; Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_17 , придбано 05 березня 2025 року; Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_19 , придбано 04 березня 2025 року; Kia Magentis, д.н.з. НОМЕР_21 , придбано 04 березня 2025 року; Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_23 , придбано 30 січня 2025 року; Citroen C-Elysee, д.н.з. НОМЕР_25 , придбано 22 жовтня 2024 року; BMW 418D, д.н.з. НОМЕР_27 , придбано 30 серпня 2024 року; Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_29 , придбано 01 серпня 2024 року; Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_31 , придбано 18 червня 2024 року (а.с. 16). До заяви про вжиття заходів забезпечення позову додано скрін-шоти оголошень з ресурсу OLX, згідно даних яких убачається, що на торговельному майданчику розміщено оголошення щодо оренди автомобілів (а.с. 28-34).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ЦПК України). Згідно за частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Верховний Суд у постановах від 31.07.2024 справа № 623/2015/21, від 29.07.2024 в справі № 761/80/23, від 15.07.2024 в справі № 361/5905/23 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). За вимогами пункту 3 частини 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову. У частині 1 статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та арештом (пункти 1, 2). Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Такі правові висновки сформульовані Верховний Судом у постановах від 17.06.2024 у справі № 644/1482/22, від 01.05.2024 у справі № 638/6777/23, від 21.02.2024 в справі №201/9686/23 та інших. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. У справі, що переглядається колегією суддів установлено, що заявниця має намір звернутись до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, обсяг якого включає транспортні засоби. Ураховуючи предмет майбутнього позову, а саме поділ спільного майна, суд уважає наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, не звернув увагу на те, що лист регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві №31/26 від 26 червня 2025 року містить інформацію про те, що транспортні засоби, щодо яких заявниця просить вжити заходи забезпечення позову набуті під час перебування у шлюбі. Посилання суду першої інстанції на відсутність доказів, що не вжиття заходів забезпечення позову утруднить чи унеможливить виконання майбутнього рішення, колегія суддів уважає помилковими з огляду на таке. Відповідно до положень сімейного законодавства, до складу майна, що підлягає поділу між подружжям, включається спільне майно подружжя, набуте ними за час перебування у шлюбі та наявне у них на момент розгляду справи судом. Відчуження одним із подружжя такого майна під час судового розгляду спору щодо його поділу може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а також потребуватиме додаткових процесуальних дій або окремих позовів з боку іншого з подружжя для забезпечення справедливого поділу. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що наявні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки це необхідно для запобігання відчуженню спірного майна під час розгляду справи та гарантування реального виконання майбутнього рішення суду. Висновки суду першої інстанції про те, що заявниця не надала доказів того, що транспортні засоби набуті подружжям за час шлюбу та є їхньою спільною сумісною власністю та не набуті ОСОБА_2 за час шлюбу за кошти, які належали йому особисто, а також посилання у відзиві на апеляційну скаргу на те, що заявниця не довела факту спільного набуття майна, є помилковими, оскільки оцінка цим фактам та обґрунтованості позовних вимог має бути надана при ухваленні рішення по суті спору, а не на стадії вирішення питання про забезпечення позову. Разом із цим, вирішуючи питання щодо способу забезпечення позову, колегія суддів уважає, що ефективним та адекватним заходом забезпечення позову у цій справі є заборона ОСОБА_2 розпоряджатися транспортними засобами. Підстав для заборони передавати транспортні засоби у користування іншим особам колегія суддів не убачає, оскільки такий захід був би необґрунтованим втручанням у можливість ОСОБА_2 як власника користуватися транспортними засобами. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахував предмет майбутнього спору та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні заяви. За наведених обставин, ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви, Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Дуднік Людмилою Олександрівною, задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково. Заборонити ОСОБА_2 розпоряджатися такими транспортними засобами: 1) Hyundai IX35, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; 2) Volkswagen Jetta, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ; 3) Lexus IS 250, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ; 4) Skoda Rapid, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ; 5) Nissan Sentra, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ; 6) Hyundai Accent, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 , номер кузова НОМЕР_12 ; 7) Ford Focus, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , номер кузова НОМЕР_14 ; 8) Volkswagen Polo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 ; 9) Dodge Journey, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 , номер кузова НОМЕР_18 ; 10) Mitsubishi Lancer, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_19 , номер кузова НОМЕР_20 ; 11) Kia Magentis, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_21 , номер кузова НОМЕР_22 ; 12) Volkswagen Polo, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_23 , номер кузова НОМЕР_24 ; 13) Citroen C-Elysee, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_25 , номер кузова НОМЕР_26 ; 14) BMW 418D, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_27 , номер кузова НОМЕР_28 ; 15) Renault Megane Scenic, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_29 , номер кузова НОМЕР_30 ; 16) Volkswagen Passat, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_31 , номер кузова НОМЕР_32 . В іншій частині заяви - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_36 ; адреса: АДРЕСА_1 ). ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_37 ; адреса: АДРЕСА_2 ). Повну постанову складено 19 грудня 2025 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді О.В. Желепа В.В. Соколова