Постанова 4814 № 554/10323/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/10323/23 Номер провадження 22-ц/814/4162/25Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Чумак О.В., суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І., за участі секретаря Галушко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2025 року (повний текст судового рішення складено 22 серпня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася досуду з позовом до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позов обґрунтовано тим, що вона є власником автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 11 червня 2023 року з метою відвідування свого чоловіка військовослужбовця у лікарні, залишила вказаний автомобіль на місці для паркування КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Під час непогоди, на її автомобіль впало дерево дубу, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження із заподіянням збитків на суму 113 224, 26 грн. Автомобіль був застрахований відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому підстав для виплати страхового відшкодування не було, так як автомобіль зазнав пошкоджень не під час руху, а під час стоянки. Нею одразу було викликано поліцію, яка зафіксувала факт падіння дерева. Вказує, що до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок із відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень вздовж цих установ, підприємств. Також зазначає, що балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки здійснює огляди зелених насаджень двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводяться після злив, ураганів тощо. За даними обстеження складаються акти. Таким чином, відповідальною особою за організацію та забезпечення догляду та санітарного стану об`єктів благоустрою за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 23 є КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» як балансоутримувач даного об`єкту, яке вчасно не виконало заходи із благоустрою, в результаті чого їй спричинено матеріальної шкоди. Також вона зазнала моральної шкоди, оскільки пережила психологічний стрес, для відновлення якого необхідні додаткові зусилля. У зв`язку із відсутністю транспортного засобу був порушений звичайний ритм життя та ритм життя під час лікування її хворого чоловіка, який після оперативного втручання та лікування в медичній установі відповідача потребував продовження лікування в іншій медичній установі, у зв`язку з чим потребувалися додаткові зусилля щодо якісного та своєчасного пересування та доставки ліків, продуктів та інших необхідних товарів. Просила стягнути з Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» матеріальну шкоди у сумі 113 224 грн. 26 коп., завданої 11.06.2023 року падінням дерева за адресою паркування: м.Полтава, вул. Шевченка, 23, на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а також моральної шкоди у сумі 20 000 грн., завданої у зв`язку із пошкодженням автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Також просила стягнути витрати, пов`язані із виготовленням Звіту про оцінку майна у сумі 3 500 грн. та судові витрати. Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто із Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 113 224 грн. 26 коп., завданої 11.06.2023 року падінням дерева за адресою паркування: 36011 м.Полтава, вул.Шевченка, 23, на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Стягнуто із Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., завданої у зв`язку із пошкодженням автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто із Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із виготовленням Звіту про оцінку майна у сумі 3 500 грн., судовий збір у сумі 1232 грн. 24 коп., а всього 4 732 грн. 24 коп. Решту судового збору віднесено на рахунок позивача. Не погодившись з зазначеним рішенням Комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» оскаржило його в апеляційному порядку. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідач з метою огляду зелених насаджень діяв чітко в установленому законодавством порядку, а саме звертався до управління житлово-комунального господарства про створення комісії з необхідністю огляду зелених насаджень, визначення їх стану та видання ордеру на видалення насаджень, які перебували в незадовільному стані. Згідно пункту 12 Порядку з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому-лише окремі елементи. При цьому з актів проведених оглядів зелених насаджень, які проводилися навесні та восени вбачається, що проводився саме загальний огляд, про що свідчить не зазначення конкретних об`єктів, які оглядаються. В заявці відповідача, від 03.03.2023р.вих.№01-18/788 вказано видалення аварійних дерев, які знаходяться на території КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР» без будь якої конкретизації, яких саме, оскільки саме фахівці комісії відповідно до норм Постанови мають визначити, які дерева в аварійному стані, а які ні. Звертає увагу колегії суду, що огляд зелених насаджень, які перебувають на балансі відповідача здійснювався не представниками лікарні, а фахівцями, які мають спеціальну освіту та обізнаність в огляді дерев і у визначенні їх стану, тож саме відповідні фахівці могли визначити які саме дерева перебували в аварійному стані та підлягали видаленню. Комісія не встановила незадовільного стану/аварійності дубу який пошкодив автомобіль Позивачки та не видала ордеру на його видалення. Також зазначає, що 11.06.2023р. мали місце надзвичайні погодні умови, оскільки через територію м.Полтава проходив потужний атмосферний фронт, який зумовив штормовий вітер, про що надав відповідні докази. Тобто падіння гілки дерева сталося внаслідок небезпечного природного метеорологічного явища, тобто внаслідок обставин непереборної сили. Крім того, вважає, що оскільки окрім посилання Позивача на використання автомобіля для виконання потреб військової частини де перебуває її чоловік до позовної заяви не додано жодних доказів підтвердження спричинення їй моральної шкоди, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та її представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2023 року за адресою: м.Полтава, вул. Шевченка, 23 внаслідок падіння дерева дуба був пошкоджений автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с.49, 36-37). Автомобіль був припаркований ОСОБА_1 біля території КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» за адресою м.Полтава, вул. Шевченка, 23, яка огороджена парканом, тоді як дерево дуба росло на території медичного закладу. Про факт падіння дерева було повідомлено правоохоронні органи, за результатами перевірки Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області прийнято рішення про списання матеріалів відповідно ЗУ «Про звернення громадян», у зв`язку із відсутністю у події ознак кримінального правопорушення (а.с.148- 156). Внаслідок падіння дерева автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень. Згідно Незалежної оцінки визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, без ПДВ на автозапчастини, станом на 11 червня 2023 року становить 113 224 грн. 26 коп. (а.с.17-34). Із відповіді головного лікаря КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» від 12.09.2023 року за вих. № 01-19/2951 слідує, що звалене 11.06.2023 року дерево дубу належить до ботанічної пам`ятки місцевого значення «Парк обласної лікарні» КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 23, балансоутримувачем відповідного об`єкту благоустрою являється КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (а.с.47). Відповідно до п.1.3 Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 25.02.2013 № 65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 березня 2013 року за № 404/22936, охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду. Із листа Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА від 02.07.2025 року за № 2098/04.3-14 слідує, що Охоронне зобов`язання щодо зелених насаджень, які знаходяться на території КП «ПОКЛ ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», Департаментом не видавалося. Натомість наявне Охоронне зобов`язання від 30.07.1997 року, згідно якого Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського дає зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Парк обласної лікарні» відповідно до рішення облвиконкому № 531 від 13.12.75 р. по вул. Шевченка, 23 в м.Полтава (а.с.18-19). При розгляді справи судом першої інстанції в якості спеціалістів були допитані: начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів, природного-заповітного фонду, лісів, рослинного та тваринного світу Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області ОСОБА_2 , який пояснив, що в обов`язки комісії входять обов`язки оглядати те, що зазначено в заявці. ОСОБА_3 , головний спеціаліст відділу біоресурсів та заповідної справи Управління біоресурсів, заповідної справи та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА, який був членом комісії з обстеження зелених насаджень 08.03.2021, показав, що до УЖКГ надійшла заявка від адміністрації лікарні від 03.03.2023, які звернулися до Департаменту екології, на обстеження зелених насаджень. Була призначена комісія. В ході огляду були виявлені дві липи, на них була заявка . Всі дерева не оглядали, так як не було бутонізації. Дуб не був обстежений, так як не було вказано, що він аварійний. Для того, щоб були оглянуті всі дерева, необхідно було складати кошторисну документацію. ОСОБА_4 , яка працює на посаді спеціаліста І категорії виробничо-технічного відділу УЖКГ Полтавської міської ради, та яка була головою комісії пояснила, що представник підприємства показує дерева, які хвилюють, комісія їх обстежує і якщо згодна на їх видалення, видає спеціальне рішення. Обов`язків перевіряти всі дерева у комісії немає. Вона перевіряє лише ті дерева, які вказані в заявці. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону. Частиною 4 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. Згідно з частиною 7 статті 28 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Відповідно до пункту 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі. Тобто, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень. У справі встановлено, КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» є балансоутримувачем ботанічної пам`ятки місцевого значення «Парк обласної лікарні» КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 23, до якої належитьдерево дубу, що впало. У постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 372/1891/17 зазначено, що «у випадку заподіяння майну чи здоров`ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов`язується відшкодувати таку шкоду. Частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказаною нормою встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини, а саме у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин». Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частина 1 та 2 статі 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно частини 6 та 7 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У свою чергу відповідач не навів достатніх і достовірних доказів того, що шкода завдана, не з його вини. Так, доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що відповідачем вчасно подавалася заявка на обстеження всіх дерев не підтверджується доказами наданими суду першої інстанції. Відповідно до частин 1-3 статі 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тоді як матеріали справи не містять заявки відповідача на момент винесення рішення, а вона була додана до апеляційної скарги, при цьому не обґрунтовано неможливості її подачі при розгляді справи судом першої інстанції. Крім того, аналізуючи зміст заявки суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неможливість однозначного ствердження тієї обставини, що відповідач подавав запит саме на обстеження всіх дерев. Тоді як рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. За вказаних обставин, враховуючи, що балансоутримувачем території на якій знаходилося дерево є саме КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про задоволення позовних вимог. Разом з цим, звертаючи увагу на доводи апеляційної скарги щодо наявності надзвичайних погодних умов, колегія суддів приходить до висновку про їх недоведеність, оскільки сам факт наявності відомостей про пориви вітру не доводять того, що саме погодними умовами зумовлено падіння дерева. Аналізуючи рішення суду в частини стягнення моральної шкоди колегія суддів звертає увагу на наступне. Згідно із частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України). За змістом частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (пункти 1-3 частини другої статті 23 ЦК України). У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Надаючи оцінку обставинам справи, враховуючи характер заподіяної шкоди, психологічний стрес пов`язаний з лікуванням чоловіка та той факт, що внаслідок пошкодження автомобіля позивачка була обмежена у повноцінному користуванні своїм транспортним засобом, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо стягнення з КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2025 року Головуючий О.В. Чумак Судді Ю.В. Дряниця Л.І. Пилипчук