Постанова 4875 № 922/4002/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/4002/24 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Здоровко Л.М. за участі секретаря судового засідання Андерс О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№240Х/2) Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2025 у справі №922/4002/24 (повний текст рішення складено та підписано 17.01.2025 суддею Мужичук Ю.Ю. у приміщенні Господарського суду Харківської області) за позовом Малого приватного підприємства "Агросервіс", Харківська область, Близнюківський район, с. Шевченкове Перше, до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області, Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, про стягнення коштів,- ВСТАНОВИВ: Мале приватне підприємство "Агросервіс" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області про стягнення з відповідача на свою користь 413681,28 грн. шкоди, завданої падіння дерева на автомобіль. В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що внаслідок падіння дерева, яке знаходиться на балансі відповідача, було пошкоджено автомобіль, що належить позивачу, чим останьому спричинено матеріальної шкоди на суму 413681,28 грн. Нормативно-правовим обґрунтуванням позовних вимог вказано ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України ст.ст. 21, 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2025 у справі №922/4002/24, позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області на користь Малого приватного підприємства "Агросервіс" 413681,28 грн матеріальної шкоди. Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області на користь Малого приватного підприємства "Агросервіс" судовий збір у розмірі 6205,22 грн. Рішення обгрунтовано доведеністю складу цивільного правопорушення як передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України підстави для відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заявленої до стягнення шкоди. Зокрема, суд зазначив, що відповідач-Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області, є балансоутримувачем дерева за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вулиця Благовіщенська, 7/2,яке впало на належний позивачу припаркований транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 і таке падіння стало наслідком бездіяльності відповідача, яка полягала у невиконанні покладених на нього Законом України "Про благоустрій населених пунктів" та Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105 обов`язків балансоутримувача щодо вжиття заходів з благоустрою на закріпленій за ним території із здійснення контролю за належним станом дерев шляхом проведення загальних оглядів міських зелених насаджень двічі на рік - навесні та восени та з негайного видалення пошкоджених дерев, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. При цьому суд зазначив те, що відповідачем не надано жодних доказів того, що відповідач вчасно виконав заходи з благоустрою і не мав на своїй території пошкоджених дерев, адже доказів виконання свого обов`язку в порядку п. 12 Правил, щодо проведення обстеження об`єктів зелених насаджень на території міста, зокрема восени 2023 року відповідачем суду не надано і про такі дії навіть не зазначалось, а тому причиною падіння дерева на автомобіль став його незадовільний стан, оскільки інші численні дерева, які перебували в безпосередній близькості до того місця - не впали в той час, а у разі проведення відповідного обстеження восени 2023 року можна було б виявити хворобу дерева та уникнути спричинення шкоди позивачу. Разом з цим, суд відхилив заперечення відповідача що причиною падіння дерева є метеорологічне явище, а не аварійний стан дерева, пославшись на те, що з інформації про погодні умови 12 грудня 2023 за даними метереологічної станції Лозова, дані якої розповсюджуються на Лозівський район Харківської області, наведеної в листі Харківського регіонального центру з гідрометеорології "Харківський РЦГМ" (№3920-04-2/499 від 26.12.2023) та з Інформації про погодні умови у період з 12-16 грудня яка міститься у гідрометереологічних бюлетенях Харківського РЦГМ: №289 від 11.12.2023, №290 від 12.12.2023 вбачається те, що у день падіння дерева на відповідній території мали місце погодні умови, які не є винятковими і зворотнього відповідачем не доведено. Відповідач-Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про безпідставність висновку суду першої інстанції про наявність в діях відповідача протиправної поведінки, яка призвела до пошкодження належного позивачу автомобіля, оскільки Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області на виконання Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105 проводились огляди стану зеленого господарства у 2023 році, у тому числі і по вулиці Благовіщенській в м. Лозова Харківської області, а саме 06.04.2023 та 09.11.2023, про що складено Акти часткового (весняного або осіннього) огляду зеленого господарства, в яких зазначено про те, що при обстеженні внаслідок непогоди , яка сталася 12.12.2023 було виявлено системні аварійні ситуації по м. Лозова. При цьому скаржник зазначив, що звернень від фізичних чи юридичних осіб щодо обстеження та надання дозволу на видалення, у зв`язку з аварійним станом дерева, яке впало на належний позивачу автомобіль до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області не надходило, а падіння дерева на вказаний автомобілю сталася внаслідок непереборної сили -екстремальних метереологічних явищ (ожеледі, налипання мокрого снігу та зледеніння), а не через аварійний стан дерева. Відповідно листа Харківського регіонального центру гідрометеорології ДСНС № 9920-1-984/9920-04 від 25.12.2023 про погодні умови за період 07-16 грудня 2023 року за даними метеорологічної станції Лозова протягом зазначених десяти днів спостерігались опади у вигляді льодяного дощу, дощу, снігу та мокрого снігу, та протягом зазначеного періоду мала місце ожеледь щодня. Наказом начальника Управління від 14.12.2023 року № 489 було створено комісію, яка проводила обстеження та визначала наслідки негоди що сталася 12.12.2023 року на території Лозівської територіальної громади. За результатами обстеження було складено акт з додаванням до нього фотознімків пошкоджених дерев та пошкодження повітряних ліній певної кількості відчахнутих гілок, електромереж, внаслідок чого були знеструмлені приватні домоволодіння та було зафіксовано обрив проводів зовнішнього освітлення по вулицям міста. Відповідач вказав, що падіння дерева на автомобіль марки "TOYOTA LAND CRUISER 150", д.н. НОМЕР_1 , який належить МПП "Агросервіс і його пошкодження сталось внаслідок непереборної сили, а сааме, небезпечних гідрометеорологічних явищ у вигляді; ожеледиці мокрого снігу та зледеніння, яка чітко вбачається із доданих фотознімків, що у свою чергу згідно вимог статті 617 Цивільного кодексу України звільняє відповідача від відповідальності. Дерево, яке впало, мало намерзання та зледеніння гілля, що призвело до великої ваги, під дією якої воно було вирвано цілим разом з корінням, за відсутності слідів механічної дії на стовбурі дерева та зламаного гілля. Разом з цим, відповідач в апеляційній скарзі просить долучити нові докази, а саме:копію листа Харківського регіонального центру гідрометеорології ДСНС № 9920-1-984/9920-04 від 25.12.2023; копію Акту обстеження та визначення наслідків негоди від 14.12.2023 , що сталася 12.12.2023 на території Лозівської міської територіальної громади з фото падіння дерева; копій Актів часткового (весняного або осіннього) огляду зеленого господарства від 06.02.2023 та від 09.11.2023, посилаючись як на причину неможливості їх неподання суду першої інстанції на критичну неможливість повноцінно працювати з урахуванням тих фактів, що кількість повітряних тривог за останні місяці у Харківській області значно зросла. Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на те, що вказані докази не було подано суду першої інстанції і відповідно до ч. 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України такі докази приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, в той час як відповідачем не надано жодного доказу існування таких причин, а наявність великої кількості оголошених повітряних тривог, на які він послався у клопотанні, не є причиною, яка об`єктивно перешкоджала надати відповідні докази суду першої інстанції, зокрема у встановлений ч. 3 статі 80 Господарського процесуального кодексу України строк-разом з відзивом на позов, строк подання якого -протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а в разі неможливості їх подання у такий строк з об`єктивних причин - навести суду відповідно до ч. 4 статті 80 цього Кодексу відповідне письмове обґрунтування і надати їх у встановлений судом додатковий строк для їх поданя (ч. 5 ст. 80 Кодексу). Сама по собі обставина оголошення по місту великої кількості повітряних тривог не є такою, що з очевидністю свідчить про об`єктивну неможливість подання доказів протягом кількох діб встановлених процесуальних строків, не є виключною обставиною, оскільки стосується всіх фізичних та юридичних осіб, які знаходяться в місті, в той час як відповідач взагалі не навів обґрунтування щодо того, яким чином згадана обставина об`єктивно перешкоджала надати докази суду першої інстанції у встановлені строки. Натомість у відзиві на позов відповідач серед зазначених доказів послався лише на лист Харківського регіонального центру гідрометеорології ДСНС № 9920-1-984/9920-04 від 25.12.2023, не зазначивши про неможливість його подання суду першої інстанції,не згадуючи взагалі про Акт обстеження та визначення наслідків негоди від 14.12.2023, що сталася 12.12.2023 на території Лозівської міської територіальної громади з фото падіння дерева та про Акти часткового (весняного або осіннього) огляду зеленого господарства від 06.02.2023 та від 09.11.2023 Щодо причин відсутності посилань у відзиві на позов на вищезгадані Акти, ненадання цих Актів та листа Харківського регіонального центру гідрометеорології ДСНС № 9920-1-984/9920-04 від 25.12.2023 разом з відзивом на позов представник відповідача в судовому засіданні зазначив те, що працівниками Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області не було приділено достатньої уваги доводам позивача, що не може вважатися об`єктивними причинами неподання відповідних доказів суду першої інстанції у встановлений строк,оскільки такі причини носять виключно суб`єктивний характер. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2025 у справі №922/4002/24 та призначено її до розгляду з повідомленням сторін на 20.03.2025 о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. 03.03.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2692), згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, проаналізувавши доводи відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого. 12 грудня 2023 року, на території за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вулиця Благовіщенська, 7/2, впало дерево на припаркований транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 (далі - автомобіль), право власності на який належить Малому приватному підприємству "Агросервіс" (далі - позивач). Лозівським районним відділом поліції Головного управління Національної - поліції України в Харківській області по заяві Косолапова Антона Андрійовича від 12.12.2023 за №11583 проведено перевірку щодо наслідків падіння дерева на припаркований автомобіль Позивача. За результатами якої було прийнято рішення про припинення розгляду звернення, матеріал списано в справу згідно Закону України "Про звернення громадян" від 18.12.2023 №5741, що підтверджується листом 54аз/119-86/01-2023 від 27.12.2023. Із листа №3920-04-2/499 від 26.12.2023 Харківського регіонального центру з гідрометеорології "Харківський РЦГМ" вбачається, що згідно із інформацією про погодні умови 12 грудня 2023 за даними метереологічної станції Лозова, дані якої розповсюджуються на Лозівський район Харківської області. Зокрема вказано, що протягом доби 12 грудня була хмарна погода. Випадали опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Спостерігалося наростання ожеледі діаметром до 7 мм. Вітер був південно-східний, 2 м/с. Температура повітря мінімальна вночі 3,0° морозу, максимальна вдень 0,6° тепла. Ожеледь діаметром 6 - 19 мм відноситься до небезпечного метеорологічного явища. Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області листом №3386 від 28.12.2023 стосовно надання відомостей балансоутримувача та відповідальної особи за збереження/належний догляд зелених насаджень, зокрема, дерев`янистих рослин (дерев) за територією: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вул. Благовіщенська, буд. 7/2, повідомило, що зелені насадження розташовані по вул. Благовіщенській, м. Лозова в кількості - 100 шт перебувають на балансі Управління. Відповідно до посадової інструкції за збереження/належний догляд зелених насаджень на території Лозівської міської територіальної громади відповідає головний спеціаліст відділу благоустрою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області Світлана Васильєва. Як вбачається з Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №112/01-24, виконаного оцінювачем ФОП Баранковим В.О. (сертифікат оціночної діяльності №38/21 від 22.01.2021) в розділі висновки вказано: "1. Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТ3, що оцінюється, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату події 12 грудня 2023 року, становить: 413 681,28 грн (чотириста тринадцять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 28 грн).

2. Вартість відновлювального ремонту КТЗ TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить: 355961,49 грн (триста п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривня 49 коп).

3. Ринкова вартість КТЗ марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування аварійних пошкоджень на дату події 12 грудня 2023 року, становить: 1 742 940,00 грн (один мільйон сімсот сорок дві тисячі дев`ятсот сорок гривень 00 коп.

4. Величина втрати товарної вартості автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить: 57719,79 грн (п`ятдесят сім тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень 79 коп)". Позивачем на адресу Відділу благоустрою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області направлено письмову претензію з вимогою компенсувати збитки спричинені МПП "Агросервіс" падінням дерева на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 . Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області 18.04.2024 надало відповідь на претензію №1418, в якому зазначило, що причиною падіння дерева є метеорологічне явище, а ніяк не аварійний стан дерева. Зазначав про погодні умови які мали місце 12.12.2023, зокрема хмарна погода, випадали опади у вигляді снігу, мокрого снігу і дощу та дощу та спостерігалося наростання ожеледь діаметром до 7мм (ожеледь діаметром 6-19 мм відноситься до небезпечного метереологічного явища). Також вказало про створення комісії, яка проводила обстеження та визначала наслідки негоди що сталася 12.12.2023 року на території Лозівської територіальної громади. За результатами обстеження було складено акт з додаванням до нього фотознімків пошкоджених дерев та пошкодження повітряних ліній певної кількості відчахнутих гілок, електромереж, внаслідок чого були знеструмлені приватні домоволодіння та було зафіксовано обрив проводів зовнішнього освітлення по вулицям міста. Позивач зазначає про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і падінням дерева, оскільки, саме внаслідок винних дій відповідача, які полягають у невиконання обов`язків щодо обслуговування зелених насаджень в м. Лозова, утримання та догляду за зеленими насадженнями, а також, відсутністю контролю та організації роботи з боку органів місцевого самоврядування сталося пошкодження транспортного засобу позивача. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступні мотиви. Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (пункт 9 частини 2 статті 16 ЦК України). Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які він одержав би, якщо би зобов`язання було виконане боржником (аналогічний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 (пункт 6.14), від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 (пункт 8.49.6)). Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України,за змістом якої, будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України). Так, відповідно до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 цієї статті особо, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Виходячи з положень статті 1166 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - майнової шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, враховуючи встановлену ч. 2 цієї статті презумпцію вини заподіювача, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні шкоди. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під шкодою слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки завдавача шкоди.При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв''язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок. Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процессу. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". У рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), зазначено, що суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази. Таким чином, суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17, від 18.04.2023 у справі № 909/952/21. Господарський суд першої інстанції на підставі належної оцінки сукупності наявних у матеріалах справи доказів дійшов правомірного висновку про наявність у спірних правовідносинах складу правопорушення, як підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування позивачеві завданої шкоди на спірну суму. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Згідно зі ст. 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень. За приписами статей 1, 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об`єктів благоустрою відносяться парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об`єкти, об`єкти промисловості, комунально-складські та інші об`єкти у межах населеного пункту. Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій. Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів). Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону. Утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території (ст. 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"). Згідно ч. 2 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Частиною 4 статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" унормовано, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі Правила) передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Згідно з п. 5.2 Правил установлено, що балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта. Відповідно до пункту 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі. Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, за даними обстежень складається акт. Згідно з лисома - відповіддю Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області №3386 від 28.12.2023 на адвокатський запит, зелені насадження розташовані по вул. Благовещенській, м. Лозова в кількості - 100 шт перебувають на балансі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області. Відповідно до посадової інструкції за збереження/належний догляд зелених насаджень на території Лозівської міської територіальної громади відповідає головний спеціаліст відділу благоустрою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області Світлана Васильєва. Викладене дає підстави для висновку, що на Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області як балансоутримувача було покладено обов`язок здійснювати загальні огляди міських зелених насаджень двічі на рік - навесні та восени. Дерево, яке впало на належний позивачу припаркований транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 на території за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вулиця Благовіщенська, 7/2, належить Управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області. З урахуванням викладеного господарський суд першої інстанції правомірно зазначив, що на відповідача -Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області як балансоутримувача об`акта благоустрою, елементом якого є дерево за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вулиця Благовіщенська, 7/2,яке впало на автомобіль Законом України "Про благоустрій населених пунктів" та Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105 було покладено обов`язки щодо вжиття заходів заходів з благоустрою на закріпленій за ним території зі здійснення контролю за належним станом дерев шляхом проведення загальних оглядів міських зелених насаджень двічі на рік - навесні та восени та з негайного видалення пошкоджених дерев стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. Натомість відповідачем не надано жодних доказів того, що він вчасно виконав заходи з благоустрою і не мав на своїй території пошкоджених дерев, адже доказів виконання свого обов`язку в порядку п. 12 Правил, щодо проведення обстеження об`єктів зелених насаджень на території міста, зокрема восени 2023 року відповідачем суду не надано і про такі дії навіть не зазначалось, а тому причиною падіння дерева на автомобіль став його незадовільний стан, оскільки інші численні дерева, які перебували в безпосередній близькості до того місця - не впали в той час. У разі проведення відповідного обстеження восени 2023 року можна було б виявити хворобу дерева або наявність його стану таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб негайно вжити заходи з негайного видалення пошкодженого дерева. Розмір збитків, завданих відповідачу внаслідок бездіяльності відповідача підтверджено висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №112/01-24, виконаного оцінювачем ФОП Баранковим В.О. (сертифікат оціночної діяльності №38/21 від 22.01.2021) Разом з цим, суд обґрунтовано відхилив заперечення відповідача що причиною падіння дерева є метеорологічне явище, а не аварійний стан дерева, пославшись на те, що з інформації про погодні умови 12 грудня 2023 за даними метереологічної станції Лозова, дані якої розповсюджуються на Лозівський район Харківської області, наведеної в листі Харківського регіонального центру з гідрометеорології "Харківський РЦГМ" (№3920-04-2/499 від 26.12.2023) та з Інформації про погодні умови у період з 12-16 грудня, яка міститься у гідрометереологічних бюлетенях Харківського РЦГМ: №289 від 11.12.2023, №290 від 12.12.2023 вбачається те, що у день падіння дерева на відповідній території мали місце погодні умови, які не є винятковими і зворотнього відповідачем не доведено. Так, відповідач в обґрунтування своїх заперечень вказав про погодні умови, які мали місце в день падіння дерева на автомобіль позивача - 12.12.2023, що встановлені листом Харківського регіонального центру гідрометеорології ДСНС № 9920-1-984/9920-04 від 25.12.2023 про погодні умови за період 07-16 грудня 2023 року, яким вказано, що за даними метеорологічної станції Лозова протягом зазначених десяти днів спостерігались опади у вигляді льодяного дощу, дощу, снігу та мокрого снігу, та протягом зазначеною періоду мала місце ожеледь щодня. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що копія вищевказаного листа додається до відзиву, проте даний лист до матеріалів справи не наданий. Проте, позивачем до матеріалів справи надано лист Харківського регіонального центру з гідрометеорології "Харківський РЦГМ" (№3920-04-2/499 від 26.12.2023) із інформацією про погодні умови 12 грудня 2023 за даними метереологічної станції Лозова, дані якої розповсюджуються на Лозівський район Харківської області. Вказаним листом зазначено, що 12.12.2023 була хмарна погода. Випадали опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Спостерігалося наростання ожеледі діаметром до 7 мм. Вітер був південно-східний, 2 м/с. Температура повітря мінімальна вночі 3,0° морозу, максимальна вдень 0,6° тепла. Інформація про погодні умови у період з 12-16 грудня містяться також у гідрометереологічних бюлетенях Харківського РЦГМ: №289 від 11.12.2023, №290 від 12.12.2023, зокрема на 12.12.2023 по області очікувалось: часом опади (мокрий сніг, дощ). Туман, видимість 200 - 500 м; ожеледь. На дорогах ожеледиця. Вітер південно - східний, 5-10 м/с. Температура повітря протягом доби від 3° морозу до 2° тепла. Згідно з ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Непереборна сила - це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору. Не є підставою звільнення відповідача від відповідальності його доводи і про те, що падіння дерева сталося внаслідок обставин надзвичайної ситуації внаслідок природного явища, а саме випадіння опадів у вигляді снігу, мокрого снігу і дощу та дощу та спостерігалося наростання ожеледь діаметром до 7мм (ожеледь діаметром 6-19 мм відноситься до небезпечного метереологічного явища). Згідно з нормативними документами Українського гідрометеорологічного центру, зокрема Настанови по службі прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні явища погоди (затвердженої Наказом Держгідроміцентру України № 90 від 31 жовтня 2003 року), показники погодних умов на 12.12.2023 визначених згідно листа Харківського регіонального центру з гідрометеорології "Харківський РЦГМ" (№3920-04-2/499 від 26.12.2023) та бюлетені Харківського РЦГМ: №289 від 11.12.2023, №290 від 12.12.2023, зокрема наростання ожеледі до 7 мм визначається як: "ожеледь (НМЯ І) 6-9 мм" та підпадає під I рівень небезпечності із жовтим кольором в таблиці; вітер південно-східний, 2 м/с визначається як: швидкість до 5 м/с, п.5.5.1, рівень небезпечності в таблиці відсутній. Отже, з урахуванням вищенаведеного вказані показники на 12.12.2023 не є винятковими погодними умовами, зворотнього відповідачем не доведено. Згідно із нормативно-правовими актами діючого законодавства, зокрема п.24 ч.1.ст.2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. У статті 5 КЦЗ України визначена Класифікація надзвичайних ситуацій:

1. Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

2. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: 1) техногенного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні.

3. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: 1) державний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об`єктовий.

4. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту. Статтею 15 КЦЗ України унормовано, що режим надзвичайного стану для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється у межах території, на якій введено правовий режим надзвичайного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану". Докази того, що на території, де сталося падіння дерева, що пошкодило автомобіль позивача, було введено хоча б тимчасовий режим надзвичайного стану, в матеріалах справи відсутні. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 658 від 06.08.2018 затверджено класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій. В розділі ІІ вказаного наказу унормовано критерії класифікації щодо надзвичайні ситуацій природного характеру. Постановою Кабінету Міністрів № 368 від 24.03.2004 затверджено Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями. Як вбачається з матеріалів справи жодного доказу на підтвердження наявності обставин та відповідності їх критеріям, визначеним вказаними нормативними актами, відповідачем не надано. За таких обставин, відповідачем не спростовані твердження та докази, надані позивачем, що падіння дерева пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою щодо контролю за належним станом дерев, не надано достеменних доказів того, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою, а відтак відповідачем не доведено відсутності своєї вини, а тому саме він має відповідати за відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження автомобіля. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про відповідність чинному законодавству висновук суду першої інстанції про задоволення як обґрунтованих позовних вимог Малого приватного підприємства "Агросервіс" про стягнення з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області матеріальної шкоди, в порядку ст. 1166 ЦК України у розмірі 413681,28 грн. За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за скаржником. Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лоівської міської ради Харківської області залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2025 у справі №922/4002/24 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 27.03.2025. Головуючий суддя О.А. Пуль Суддя Я.О. Білоусова Суддя Л.М. Здоровко