Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/1724/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1724/23 Номер провадження 22-ц/814/243/26Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Бутенко С.Б., Чумак О.В. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 30 квітня 2025 року постановлене суддею Андрієць Д.Д. (повний текст складено 05 травня 2025 року), у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Харківський національний університет внутрішніх справ в особі Кременчуцького льотного коледжу, про відшкодування майнової та моральної шкоди, в с т а н о в и в: 04.03.2022 ОСОБА_1 звернулася в Кременчуцький районний суд Полтавської області з указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що є власником транспортного засобу Toyota Yaris ( НОМЕР_1 ). 05.09.2022 приблизно о 08-00 год вона, ОСОБА_1 , припаркувалася разом із іншими автомобілями вздовж дороги по АДРЕСА_1 НОМЕР_2 Національної гвардії України, де вона проходила службу. Того ж дня у період часу із 15 до 16 години їй стало відомо, що на належній їй автомобіль впала гілка старого дерева та розбила лобове і водійське скло, пошкодила кришу та стойку водійської двері, а також бокове водійське дзеркало. У результаті викладеного транспортний засіб отримав механічні пошкодження із заподіянням матеріальних збитків. Після чого позивачка негайно подзвонила в службу «102» та викликала патруль поліції, співробітники якої зареєстрували звернення у ЄО ІПНП за №18045 від 05.09.2022. 06.09.2022 позивачка звернулася до Кременчуцької міської ради із запитом на публічну інформацію стосовно балансоутримувача тих зелених насаджень (дерев), які знаходяться уздовж вул.Гоголя,2 у м.Кременчуці. Запитувана інформація необхідна для отримання від балансоутримувача відшкодування коштів за пошкоджене майно унаслідок неналежного утримання зелених насаджень (дерев), які перебувають у комунальній власності міста. 15.09.2022 Кременчуцька міська рада листом №01-18/164 повідомила, що виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не є розпорядником запитуваної інформації, а тому копію запиту перенаправлено для розгляду до Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. 20.09.2022 Департамент житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області листом №27-21-11/35 повідомило позивачку, що Департамент не визначено Кременчуцькою міською радою Кремечуцького району Полтавської області або її виконавчим комітетом балансоутримувачем зелених насаджень на території м.Кременчука або балансоутримувачем житлових будинків. Позивач вважає неспроможними твердження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про те, що зазначений комітет не є розпорядником запитуваної інформації відповідно до листа від 15.09.2022 №01-18/164, оскільки саме на цю юридичну особу покладено обов`язок у сфері організації та виконання робіт із збереження зелених насаджень і належних догляд за ними на об`єктах благоустрою. Із підстав викладеного саме Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області на яку покладається відповідальність за належне утримання та ремонт об`єктів благоустрою комунальної власності повинна компенсувати їй завдані майнові збитки у розмірі 71 546,56 грн, що підтверджується звітом ТОВ «Експортна оцінка майнових прав» від 12.12.2022. Крім цього, просить стягнути з Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області спричинену їй моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. При визначенні розміру стягнення позивачка посилається на те, що унаслідок дій відповідача була позбавлена можливості пересування на власному транспортному засобі, який, зазвичай використовувала для виконання службових завдань, пережила психологічний стрес через вимушені зміни в організації життя. Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 05.05.2023позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення коштів за пошкоджене власне рухоме майно передано на розгляд до Автозаводського районного сулу м.Кременчука за підсудністю./а.с.35-36 т.1/ Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 06.06.2023 прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі./а.с.44 т.1/ Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21.08.2024 залучено до участі у справі як співвідповідача Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Харківський національний університет внутрішніх справ в особі Кременчуцького льотного коледжу./а.с.228 т.1/ 28.10.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про зміну предмету позову. Зазначає, що у зв`язку із залученням до участі у справі другого відповідача виникла необхідність у зміні предмета позову. Із підстав викладеного просить суд позовні вимоги розглядати в наступній редакції: - стягнути солідарно із виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти за пошкоджене власне рухоме майно (автомобіль Toyota Yaris, НОМЕР_1 ) у розмірі 71 546,56 грн; - стягнути солідарно із виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти за укладений договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 09.12.2022 №2-09.12.2022 із ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» у розмірі 2 500,00 грн; - стягнути солідарно із виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн./а.с.53-54 т.2/ Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 30.04.2025 позов задоволено частково. Стягнуто із Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 71 546,56 грн, а також моральну шкоду в розмірі 2 500,00 грн та судові витрати у сумі 1 684,89 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення районного суду вмотивовано тим, що територіальна громада м.Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як власник земельної ділянки, а не її виконавчий комітет, несе відповідальність за шкоду, спричинену позивачу. Доказів, які б спростовували вину Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у спричиненні шкоди позивачу, відповідачем суду не надано, як і не спростовано розмір відшкодування. Також суд виходив із того, що спричинена Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області матеріальна шкода призвела також до душевних страждань позивачки, а тому, виходячи із принципів справедливості, пропорційності та законності, суд визнав наявними підстави для відшкодування понесених нею моральних страждань у розмірі 2 500,00 грн. У задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відмовлено, оскільки останній не є належним відповідачем у справі. Відповідач Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Цитуючи положення статей 22, 1166 ЦК України та пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду від 27.03.1992 №6 доводить, що для настанні відповідальності необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, таких як причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вина, яка може проявитися у формі умислу та/або необережності. Тоді як у цій справі в діях відповідача відсутні ознаки протиправної поведінки та вини в заподіянні шкоди позивачу. Відтак, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області не є належним відповідачем у справі. Звертає увагу на той факт, що рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.01.2024 «Про затвердження міської Програми по видаленню аварійних, сухостійних та фаутних дерев, а також кронування дерев, що досягли вікової межі, на 2021-2025 роки на території Кременчуцької міської територіальної громади у новій редакції», за якої загальну координацію, фінансування та моніторинг заходів Програми здійснює Департамент фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Департамент житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Крім того, рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.12.2020 затверджено Програму по інвентаризації зелених насаджень на території Кременчуцької міської територіальної громади на 2021-2025 роки, за якої міська рада не є ні замовником, ні виконавцем будь-яких робіт. Вважає, що поза увагою районного суду залишився той факт, що впавше дерево, не знаходилось в аварійному стані в розумінні п.9.1.12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Натомість, позивачка допустила порушення вимог п.п.15.1, 26.2 Правил дорожнього руху, здійснивши стоянку транспортного засобу у непередбаченому для цього місці. Крім того, територія на якій розташоване дерево по вул.Миколи Гоголя є суміжною з сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:08:001:0050, площею 15314 кв.м, яка перебуває у постійному користуванні Харківського національного університету внутрішніх справ. Указана установа є відповідальною за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними. Наведене відповідає позиції апеляційного суду, викладеній у постанові від 21.12.2023 у справі №536/14/23, яку суд першої інстанції залишив поза увагою. Представник позивача - адвокат Крячко О.В. подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, яку просив залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Вважає неспроможними посилання відповідача на обов`язки балансоутримувачів, в ситуації, коли такі балансоутримувачі ним не були визначені. Звертає увагу, що представник Кременчуцької міської ради у своєму відзиву від 07.11.2024 указав, що «територія на якій розташоване дерево по вул. Миколи Гоголя, біля футбольного поля Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ, є землями комунальної власності, не надані у власність чи користування». Таким чином, особою, що відповідальна за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на даній ділянці, є місцевий орган самоврядування. Також вважає неспроможними посилання відповідача на Департамент житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як відповідальну особу, оскільки у місцевому бюджеті на 2022 рік не було передбачено видатки Департаменту ЖКГ на утримання та поточний ремонт зелених насаджень. Натомість, при створенні Департаменту ЖКГ та у подальшому, на його баланс жодних зелених насаджень не передавалося, а Департаменту не делеговано повноваження визначення балансоутримувачів об`єктів благоустрою, також Департамент ЖКГ не є балансоутримувачем або відповідальною особою за утримання зелених насаджень, користувачем/власником земельної ділянки, на якій росло дерево, гілка якого впала на транспортний засіб. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме територіальна громада м. Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як власник земельної ділянки, а не її виконавчий комітет, несе відповідальність за шкоду, спричинену позивачу. Заперечує твердження відповідача щодо відсутності ознак аварійності дерева, наголошуючи, що саме на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок періодично обстежувати і за наслідками обстеження обрізати або видаляти дерева, що можуть нести загрозу. Тоді як позивачка мала підстави очікувати, що відповідач належним чином виконує свої обов`язки по огляду зелених насаджень та видаляють дерева, що можуть представляти небезпеку. Зазначає, що відповідач не обґрунтував, що саме в місці стоянки автомобіля позивачки заборонено Правилами дорожнього руху стоянку чи паркування. Натомість, звертає увагу, що у відношенні позивача не складався протокол про порушення ПДР і в ході допиту працівника поліції не було отримано будь-якої інформації щодо такого порушення. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (частина перша статті 368 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.02.2015 надано згоду на передачу будівель, споруд та зовнішніх інженерних мереж, які є комунальною власністю територіальної громади міста Кременчука Полтавської області та розташовані по вул.Гоголя,буд.2 у м.Кременчуці на земельній ділянці державної власності, у державну власність до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України в користування підрозділів Національної гвардії./а.с.63 т.1/ Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.12.2020 затверджено міську Програму по видаленню аварійних, сухостійних та фаутних дерев, а також кронування дерев, що досягли вікової межі, на 2021-2025 роки на території Кременчуцької міської територіальної громади; відповідальні виконавці програми: Департамент житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, департамент освіти, управління культури та туризму, департамент охорони здоров`я, КП «Благоустрій Кременчука», КП «Кременчукводоканал», КП «Спецкомбінат ритуальних послуг», управління молоді та спорту, Департамент соціального захисту населення та питань АТО./а.с.136-139 т.2/ Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.05.2021 затверджено Правила благоустрою території населених пунктів Кременчуцької міської територіальної громади; згідно із п.4.1. Правил відповідальність за утримання, стан та збереження зелених насаджень несуть власники (орендарі), або балансоутримувачі земельних ділянок, на яких вони розташовані./а.с.64-75 т.1/ Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 16.12.2021 внесено зміни до рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.12.2020 «Про затвердження міської Програми по видаленню аварійних, сухостійних та фруктових дерев, а також кронування дерев, що досягли вікової межі, на 2021-2025 роки на території Кременчуцької міської територіальної громади; відповідальні виконавці програми: Департамент житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, департамент освіти, управління культури та туризму, департамент охорони здоров`я, КП «Благоустрій Кременчука», КП «Кременчукводоканал», КП «Спецкомбінат ритуальних послуг», управління молоді та спорту, Департамент соціального захисту населення та питань АТО./а.с.132-135 т.2/ Відповідно до копії електронного рапорту 05.09.2022 о 16:58 за адресою: м.Кременчук, вул.Гоголя,2 біля військової частини через негоду впало дерево та пошкодило кришу і розбило скло автомобіля Toyota Prius, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 є власником автомобіля Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ./а.с.15-16 т.1/ 05.09.2022 до ІТС ІПНП(ЄО) Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області було зареєстровано повідомлення ОСОБА_1 №18045 стосовно пошкодження автомобіля внаслідок падіння гілки дерева. У зв`язку із відсутністю ознак кримінального правопорушення заяву розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян»./а.с.22 т.1/ 06.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцької міської ради із заявою у якій просила повідомити кому належать зелені насадження (дерева) по АДРЕСА_1 , а також хто є їх балансоутримувачем./а.с.21 т.1/ 15.09.2022 виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області листом №01-18/164 повідомило ОСОБА_1 , що останнє не є розпорядником запитуваної інформації; на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 15.01.2021 за №20 «Про забезпечення доступу до публічної інформації у виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» копію запиту перенаправлено для розгляду в межах повноважень до Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області./а.с.23 т.1/ 20.09.2022 Департамент житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомив ОСОБА_1 листом №27-21-11/35, що Департамент не визначено Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області або її виконавчим комітетом балансоутримувачем зелених насаджень на території м.Кременчука або балансоутримувачем житлових будинків./а.с.24-25 т.1/ 12.12.2022 ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» складено висновок, за яким розмір збитку завданого колісному транспортному засобу: загальний легковий загальний хетчбек - В марки Toyota, моделі Yaris, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером кузова VIN НОМЕР_4 , 2006 року випуску, червоного кольору, - склала 71546,56 грн./а.с.17 т.1, а.с.16-43 т.2/ Позивачем надано фотознімки із зображенням пошкодженого автомобіля, роздруківки із зазначенням координат місця падіння дерева, копія електронного рапорту та відповідь Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, а також судом першої інстанції допитано свідка, інспектора БПП у м. Кременчук ПП в Полтавській області Джафарова Сергія Сергійовича. При постановленні рішення районний суд виходив із того, що надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт пошкодження майна позивача, а відтак, заподіяння їй шкоди у розмірі, визначеному суб`єктом оціночної діяльності та не спростованому відповідачами. При цьому дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, розташовано на земельній ділянці комунальної власності, яка має утримуватися її власником - територіальною громадою м.Кременчука, в особі Кременчуцької міської ради, або балансоутримувачем, яким у розумінні п.2.1. Правил є спеціально уповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства. Між тим, сторонами не надано доказів, які б свідчили про те, що земельна ділянка, на якій був припаркований автомобіль позивача, або зелені насадження на вказаній земельній ділянці були передані на баланс іншої юридичної особи. Тому саме територіальна громада м.Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як власник земельної ділянки, а не її виконавчий комітет, несе відповідальність за шкоду, спричинену позивачу. Також районний суд виходив із того, що спричинена Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області матеріальна шкода призвела і до душевних страждань позивачки, а тому, виходячи із принципів справедливості, пропорційності та законності, суд визнав наявними підстави для відшкодування понесених нею моральних страждань у розмірі 2 500,00 грн. У задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відмовлено, оскільки останній не є належним відповідачем у справі. Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують та зводяться до загального цитування норма матеріального права та переоцінки доказів на власну користь. Гарантоване статтею 55 Конституції України та ЦК України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. На підставі Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №8-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним. При зверненні в суд із позовом позивач, реалізуючи право на судовий захист, просить суд захистити порушене право, постановивши до стягнення із виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, спричинену їй пошкодженням майна майнову та моральну шкоду. Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, згідно з якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). Боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 1166 ЦК України). Відповідно до частини першої пункту 7 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (далі - Закон №2807-IV) передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Згідно із пунктом 2 статті 2 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання об`єктів природоохоронного та іншого призначення. Пунктом 5 частини 2 статті 10 Закону №2807-IV передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо. Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону №2807-IV правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є зокрема зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях. Згідно з підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відання виконавчого комітету міської ради належать власні повноваження організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами (частинами) об`єктів благоустрою (пункт 2 частини першої статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»). Відповідно до статті 13 цього Закону до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної спадщини, меморіали, меморіальні комплекси, місця пам`яті Українського народу; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. Статтею 20 Закону передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за №105 від 10.04.2006, балансоутримувач - спеціально уповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства. Із фотоматеріалів з місця події та копії електронного рапорту вбачається, що 05.09.2022 о 16:58 за адресою: м.Кременчук, вул.Гоголя,2 біля військової частини через негоду впало дерево та пошкодило кришу і розбило скло автомобіля Toyota Prius, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідач Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, заперечуючи проти покладення на неї відповідальності за спричинену майнову шкоду, посилається на те, що міська рада не є належним відповідачем у справі. Оскільки територія на якій розташоване дерево по вул.Гоголя є суміжною з сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:08:001:0050, площею 15314 кв.м, яка перебуває у постійному користуванні Харківського національного університету внутрішніх справ та який, на думку відповідача, і є відповідальним за збереження зелених насаджень та належний догляд за ними. Апеляційний суд відхиляє такі твердження відповідача, оскільки наявні у справі докази у своїй сукупності, зокрема фотознімки місця події, роздруківки із зазначенням координат місця падіння дерева, копія електронного рапорту та відповідь Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, а також покази свідка, інспектора БПП у м. Кременчук ПП в Полтавській області. ОСОБА_2 , підтверджують, що місце події відбулося уздовж дороги і доказів, які б свідчили про те, що земельна ділянка, на якій був припаркований автомобіль позивача, або зелені насадження на вказаній земельній ділянці були передані на баланс іншої юридичної особи матеріали справи не містять. Посилання відповідача у доводах апеляційної скарги на рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.01.2024 «Про затвердження міської Програми по видаленню аварійних, сухостійних та фаутних дерев, а також кронування дерев, що досягли вікової межі, на 2021-2025 роки на території Кременчуцької міської територіальної громади у новій редакції», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки подія мала місце 05.09.2022, а запроваджені зміни фактично охоплюють 2024-2025 року. Наявні у справі рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.12.2020, від 25.01.2021 та від 16.12.2021, якими затверджено та у подальшому внесено зміни до міської Програми по видаленню аварійних, сухостійних та фаутних дерев, а також кронування дерев, що досягли вікової межі, на 2021-2025 роки на території Кременчуцької міської територіальної громади, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки перелік відповідальних виконавців цієї програми включає в себе вісім установ. При цьому слушними є твердження сторони позивача, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме Департаменту ЖКГ було передано на баланс зелені насадження за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Гоголя,2, а також, що при наявності 8 (восьми) різних виконавців саме Департамент ЖКГ є балансоутримувачем та відповідальною особою за утримання зелених насаджень, користувачем/власником земельної ділянки, на якій росло дерево, гілка якого впала на транспортний засіб. Обставини викладеного підтверджуються позицією Департаменту ЖКГ, який неодноразово у своїй письмових поясненнях наголошував, що Департамент не визначено Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області або її виконавчим комітетом балансоутримувачем зелених насаджень на території м.Кременчука або балансоутримувачем житлових будинків. Із підстав викладеного, колегія суддів вважає, що подібна правова невизначеність між Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області та Департаментом житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та допущені ними помилки, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме територіальна громада м.Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як власник земельної ділянки, несе відповідальність за шкоду, спричинену позивачці. Стосовно посилань відповідача на відсутність вини Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у спричиненій майновій шкоді, колегія суддів ураховує наступне Розділом 12 Правил визначено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють загальні, часткові та позачергові огляди. Періодичність часткових оглядів визначає балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження. Розділ 9 вказаних Правил передбачає, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає, зокрема, догляд за ними, а також видалення окремих дерев; видалення аварійних дерев. Догляд за об`єктами благоустрою зеленого господарства, зокрема, включає проведення щорічних обстежень під час яких потрібно виявляти аварійні дерева, тобто дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередачі, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (розділ 9 Правил). Тобто указаними нормами віднесено до обов`язків балансоутримувача не лише дії щодо зрізання сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування, виявлення дерев, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, мають гнилу серцевини стовбура та ін. Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, яка відповідно до статті 1166 ЦК України має право доводити відсутність своєї вини, не надано жодних доказів на підтвердження виконання своїх обов`язків щодо збереження зелених насаджень і належного догляду за ними, зокрема, щодо проведення щорічних обстежень дерев, які ростуть за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснення належного догляду за ними. Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України). Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №129/1033/13-ц від 18.03.2020, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконано та не надано доказів, які б підтверджували, що падіння гілки дерева на автомобіль позивачки і його пошкодження сталося саме внаслідок непереборної сили (небезпечних гiдрометеорологiчних явищ), а не внаслідок неналежного виконання балансоутримувачем (органом місцевого самоврядування) своїх обов`язків щодо періодичного огляду та належного догляду за деревами, які ростуть за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Гоголя,2. Підстав вважати, що майнова шкода зумовлена власною протиправною поведінкою позивачки, колегія суддів не вбачає. Оскільки у справі відсутні докази, які б підтверджували, що місце стоянки автомобіля позивачки заборонено Правилами дорожнього руху стоянку чи паркування, як і доказів притягнення її до адміністративної відповідальності. Стосовно підставності стягнення моральної шкоди, колегія суддів ураховує наступне Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. Частина 2 вказаної статті передбачає, що моральна шкода, крім іншого полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. В обґрунтування розміру завданої моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн, із яких судом першої інстанції постановлено до стягнення 2 500,00 грн, позивачка посилається на те, що завдана їй моральна шкода полягає у переживаннях у зв`язку з пошкодженням автомобіля, неможливості їх користуванням, втратою можливостей вести звичайний для позивачки спосіб життя. Апеляційний суд вважає, що з урахуванням обставин справи та характер і тривалість моральних страждань позивача, постановлений до стягнення розмір моральної шкоди є обґрунтованим та справедливим. Доводів на спростування підстав відшкодування моральної шкоди та розміру стягнення, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення районного суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 30 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді С.Б. Бутенко О.В. Чумак