Постанова Одеський апеляційний суд № 522/14801/24

Номер провадження: 33/813/1856/25 Номер справи місцевого суду: 522/14801/24 Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.11.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. на користь держави України, та позбавлено його права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави України. З вказаної постанови вбачається, що 06.08.2024 року о 21:40 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом Ford Focus, НОМЕР_1 , у м. Одесі, по вул. Пантелеймонівській, біля буд. №80, із ознаками наркотичного сп`яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2024 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)працівники поліції спілкувалися недержавною мовою з використанням ненормативної лексики, що є неприпустимим; 2)матеріали справи не містять доказів роз`яснення прав та обов`язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП; 3)протокол про адміністративне правопорушення було складено не інспектором, який спілкувався з особою, яку притягується до адміністративної відповідальності, тобто неуповноваженою особою; 4)матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом особою; 5)працівники поліції скористалися тим, що ОСОБА_2 не розуміє української мови, ввели останнього в оману, що йому у подальшому потрібно сказати, що напередодні він вживав марихуану, а зараз відмовляється від проходження огляду; 6)матеріали справи не містять фіксації протоколу та направлення до медичного закладу. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повернути до управління патрульної поліції в Одеській області для належного оформлення. Матеріали справи повернути до Приморського районного суду м. Одеси для виконання постанови Одеського апеляційного суду в частині повернення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів до УПП в Одеській області для належного оформлення. Одеський апеляційний суд сповіщав ОСОБА_3 про розгляд справи на 26.11.2025 року на 10:30. В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_4 . Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №108646 від 06.08.2024 року з якого вбачається, що 06.08.2024 року о 21:40 год. в м. Одеса по вул. Пантелеймонівській, 80, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Ford Focus, НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей розширені та не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_2 зазначив, що курив марихуану вчора; -довідка з якої вбачається, що згідно з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» ОСОБА_2 протягом року за ст. 130 КУпАП не притягався. -довідка з якої вбачається, що згідно з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» ОСОБА_2 посвідчення водія не отримував; -направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з якого вбачається, що 06.08.2024 року ОСОБА_5 було запропоновано проїхати до КНП «ООМЦПЗ» ООР, у зв`язку із тим, що у результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей розширені та не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд проведено в медичному закладі не було з підстав відмови останнього; -диск з відеозаписом, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_3 та спілкувалися з ним з приводу порушення останнім правил дорожнього руху, оскільки він підрізав транспортний засіб працівників поліції. На питання працівників поліції що він вживає, ОСОБА_2 сказав, що він нічого не вживає, оскільки у нього велика сім`я. Потім працівник поліції питає ОСОБА_3 коли він курив в останнє. ОСОБА_2 відповів, що курив вчора у ввечері. Тоді працівник поліції каже тоді зрозуміло чому у ОСОБА_3 такі розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Працівник поліції питає у ОСОБА_3 що він курив ОСОБА_2 сказав що коноплю. Працівник поліції запропонував ОСОБА_5 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також роз`яснив ОСОБА_5 його право відмовитися від такого огляду. ОСОБА_2 говорить працівникам поліції, що невже тест щось покаже, бо він курив вчора, а не сьогодні. Працівники поліції пояснили, що навіть через три тижні тест зможе виявити наркотичні речовини у організмі людини, якщо він щось вживав. Працівник поліції сказав ОСОБА_5 , що вони можуть скласти протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_2 погодився. Відносно ОСОБА_3 було складено постанову, за порушення правил дорожнього руху, а також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При складанні протоколу ОСОБА_2 просив працівників поліції, щоб вони вказали, що ОСОБА_2 курив вчора, оскільки це в крові, а не у реакції. Сказав, що він зараз спокійно поїде далі. Працівники поліції попередили ОСОБА_3 , що він нікуди не поїде бо його відсторонено віл права керування транспортними засобами. Протокол був зачитаний, Права та обов`язки зачитані. Із змістом постанови також був ознайомлений. Отже посилання апеляційної скарги на те, що матеріали справи не містять доказів роз`яснення прав та обов`язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час дослідження вищезазначених доказів у справі. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 130 ч. 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, відповідно до положень ст. 130 КУпАП, законодавцем встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається. Саме з підстав відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ Україні від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція). Підпунктом 1.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з підпунктами 1.6 та 1.7 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Зазначеною Інструкцією на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом передбачено лише проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння. Пунктом 2.12. Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Враховуючи те, що у водія ОСОБА_3 поліцейськими були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені у п. 1.3. 1.4 Інструкції (зіниці очей розширені та не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови), водій повинен був на вимогу поліцейського пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апеляційної скарги, про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено не інспектором, який спілкувався з особою, яку притягується до адміністративної відповідальності, тобто неуповноваженою особою, з огляду на те, що ОСОБА_6 не було надано доказів на підтвердження того, що інспектор 1 взводу 3 роти 2 батальйону УПП в Одеській області, старший лейтенант поліції Красюн В.В. не є уповноваженою особою. Під час складання протоколу ОСОБА_2 не питав працівника поліції, який складав протокол надати посвідчення або інші документи, які б підтверджували його особу, а також законні підстави на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Щодо посилань апеляційної скарги про те, що працівники поліції скористалися тим, що ОСОБА_2 не розуміє української мови, ввели останнього в оману, що йому у подальшому потрібно сказати, що напередодні він вживав марихуану, а зараз відмовляється від проходження огляду, а також про те, що матеріали справи не містять фіксації протоколу та направлення до медичного закладу, суд апеляційної інстанції зауважує на такому. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Також з дослідженого відеозапису не вбачається будь-яких порушень працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи. Під час спілкування ОСОБА_3 із працівниками поліції ОСОБА_2 жодним чином не виказував побажань залучити перекладача, крім того із спілкування із працівниками поліції не вбачається того факту, що ОСОБА_2 їх на розумів, або не розумів за що його було зупинено та на яких підставах було складено постанову та протокол про адміністративне правопорушення. Спілкувався ОСОБА_2 на російській мові, що було зрозуміло, як для працівників поліції так і зручно було самому ОСОБА_7 . Суд апеляційної інстанції доходить до переконання, що з відеозапису встановлено відмову ОСОБА_3 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Крім того, відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_2 таким правом скористався, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не вказав, проте сам власноручно написав, що він вживав марихуану. Отже, обставини, які висвітлені у наданому відеозаписі разом з іншими дослідженими доказами у справі, повністю доводять вину ОСОБА_3 у інкримінованому правопорушенні, оскільки є допустимими, повними, дослідженими в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 06.08.024 року та інкримінуються ОСОБА_7 . Посилання апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом особою, не заслуговують на увагу з огляду на те, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_6 під час спілкування із працівниками поліції не заперечувався, крім того, він сам повідомив працівників поліції що їхав з роботи. Також факт керування ОСОБА_6 транспортним засобом підтверджується відеозаписом, з якого вбачається, що на останнього було складено постанову за порушення правил дорожнього руху (проїзд на забороняючий сигнал світлофору). В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Отже, обставини, які висвітлені у наданому відеозаписі разом з іншими дослідженими доказами у справі, повністю доводять вину ОСОБА_3 у інкримінованому правопорушенні, оскільки є допустимими, повними, дослідженими в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 05.09.2023 року та інкримінуються ОСОБА_7 . Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_5 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова