LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/14029/25

від 10.12.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/14029/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/14029/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 15.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.05.2025 року № 045550028491 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.01.2004 по 30.06.2004 року денної форми навчання в Дніпропетровському національному університеті; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до прокурорського стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.10.2004 року по 22.08.2006 року на посаді головного спеціаліста юрисконсульта в Управлінні праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2025 року щодо призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року без обмеження її граничного розміру. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 24.04.2025 через веб-портал електронних послуг звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугою років. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.05.2025 року № 045550028491 їй було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років у зв`язку з відсутністю необхідних 25 років стажу та з них не менше 15 років стажу роботи на прокурорських посадах. Вказує, що відповідачем не зараховано до страхового стажу частину періоду навчання та період на посаді головного спеціаліста юрисконсульта до спеціального стажу. З метою відновлення свого права на отримання належної пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.05.2025 року № 045550028491 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.01.2004 року по 30.06.2004 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2025 року про призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням зарахованого періоду навчання з 01.01.2004 року по 30.06.2004 року та висновків суду. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю прийнятого рішення щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII через відсутність на день звернення вислуги років, передбаченої частиною 6 названої статті, не менше 25 років та спеціального стажу 15 років. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років. Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення від 01.05.2025 №045550028491 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» через відсутність на день звернення вислуги років, передбаченої частиною 6 названої статті, не менше 25 років та спеціального стажу 15 років. У рішенні зазначено, вік заявниці 43 роки, спеціальний стаж за вислугу років становить 14 років 05 місяців 16 днів, загальний страховий стаж становить 24 роки 07 місяців 15 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.01.2004 по 30.06.2004 згідно диплома № НОМЕР_1 від 30.06.2004, оскільки згідно вищезазначеного в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація за зазначений період. Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.05.2025 № 045550028491 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років та не зарахування періоду навчання та окремого періоду роботи до страхового стажу та спеціального, звернулась до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість спірного рішення, а також наявності у позивача права на зарахування до страхового стажу її періоду навчання з 01.01.2004р. Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується. Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне. Так спірним у цій справі є незарахування пенсійним органом до загального страхового стажу позивачки період її навчання з 01.01.2004, незарахування до стажу прокурора період її роботи з 05.10.2004 по 22.08.2006, а також рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років за ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII) визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури, зокрема підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років, врегульовано статтею 86 Закону № 1697-VII. Відповідно до частин першої та другої вказаної статті Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Враховуючи вказані норми суд апеляційної інстанції доходить висновку, що необхідною умовою для призначення пенсії за вислуги років є наявність на день звернення необхідного стажу роботи, що зараховується до вислуги років у розмірі 25 років, з якого обов`язкова наявність стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Частинами шостою-восьмою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася. До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім`ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством. Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії. За частиною тринадцятою статті 86 Закону №1697-VII, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Як свідчать встановлені обставини справи, зі змісту оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що відповідачем не наведено обґрунтування щодо неврахування періоду роботи ОСОБА_1 з 05.10.2004 року по 22.08.2006 року на посаді головного спеціаліста юрисконсульта в Управлінні праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради до спеціального стажу позивача що дає право на пенсію за вислугу років. При цьому, відповідачем не було надано оцінку наявним документам та не зазначено як в оскаржуваному рішенні так і в апеляційній скарзі причини незарахування до вислуги років що дає право на призначення песії на підставі Закону України «Про прокуратуру», періоду роботи позивача з 05.10.2004 року по 22.08.2006 року в органах місцевого самоврядування. За наведених обстави, суд вважає правильними висновки суду першої інстанції, що рішення пенсійного органу в часнині визначення вислуги років позивача відповідно до ст. 86 Закону України "Про рокуратуру" є необгрунтованим та підлягає скасуванню з повторним розглядом заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії. Щодо неврахування до страхового стажу позивачки період її навчання з 01.01.2004р. Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058). Цим Законом запроваджене поняття страховий стаж. Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», далі Закон № 1058). Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, яка є складовою частиною реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058). Перелік осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню (застраховані особи, за яких сплачуються страхові внески), визначений ст. 11 Закону №1058. В зазначеній статті відсутня категорія осіб, які навчаються у вищих та навчальних закладах. Відповідно до п. 16 Прекінцевих положень Закону № 1058, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно розрахунку стажу позивача, її навчання у вищому учбовому закладі зараховано з 01.09.1999 по 31.12.2003. Враховуючи зазначені норми законодавства та фактичні обставини справи, є правильними висновки відповідача, що період навчання позивачки з 01.01.2004 до її страхового стажу не входить. Посилання позивача та суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а є помилковим, оскільки правовідносини не є подібними. Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року в адміністративній справі №160/14029/25 скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.01.2004 року по 30.06.2004 року та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2025 року про призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням зарахованого періоду навчання з 01.01.2004 року по 30.06.2004 року та висновків суду, в цій частині ухвалити нове судове рішення яким ці позовні вимоги задоволнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2025 року про призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру». У задоволенні інших позовних вимог вимог відмовити. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року в адміністративній справі №160/14029/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»