Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/1637/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2025 р. Справа № 440/1637/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, по справі № 440/1637/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі ГУПФ), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №164050003026 від 24.09.2024 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відновити пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , яке існувало до 01.10.2024, на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023 від 26.01.2024 №1600-0503-8/6490 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року від 26.01.2024 №1600-0503-8/6489, з виплатою різниці недоотриманої з 01.10.2024 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Позов мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в ГУПФ, де з 21.12.2022 їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому позивач продовжила працювати на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування громадян (сервісний центр) №11 ГУПФ в Полтавській області. 25.01.2024 її звільнено з посади державного службовця за власним бажанням відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу». 26.10.2024 вона звернулася до ГУПФ із заявою про перехід на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», на підставі якої відповідач рішенням №164050003026 від 05.02.2024 призначив їй відповідну пенсію з 26.01.2024, розмір якої до виплати склав 23 610,00 грн. Однак у подальшому пенсійний орган, без належних на те правових підстав, здійснив перерахунок пенсії у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» від 12.07.2024 № 823, що призвело до зменшення розміру пенсії до 10 843,39 грн, чим порушено право позивача на належне соціальне забезпечення. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 р. позов ОСОБА_1 у справі №440/1637/25 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №164050003026 від 24.09.2024 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 у спосіб, не передбачений законом. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.10.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.01.2024 №1600-0503-8/6489 та від 26.01.2024 №1600-0503-8/6490. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить ухвалити нове рішення суду, яким скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 р. по справі № 440/1637/25, а позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення. Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідач зазначив, що постановою №823 передбачено, що вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 01.01.2024. Отже, у зв?язку з набранням Постанови № 823 чинності 20.07.2024, дія якої застосовується з 01.01.2024, всі призначені пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а також звернення, які надійшли після 01.01.2024 та по яких прийнято рішення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до цього Закону, були переглянуті відповідними територіальними управліннями Пенсійного фонду України. Для приведення пенсійної справи у відповідність до зазначених змін в законодавстві Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області видані довідки відповідно до пункту 4-1 Порядку

622. На підставі наданих довідок проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024, внаслідок якого розмір пенсії з 01.10.2024 склав 10 843,39 грн. (60% від 18072,32 грн.), що підтверджено розпорядженням від 24.09.2024 № 164050003026. Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в Полтавській області є правомірними та вмотивованими. Позивач відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв?язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУПФ, де з 21.12.2022 отримувала пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та продовжувала працювати. Після звільнення, 26.01.2024 позивач звернулася до ГУПФ із заявою №184 щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу». За результатами розгляду цієї заяви рішенням ГУПФ №164050003026 від 05.02.2024 ОСОБА_1 була переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» з 26.01.2024 (зворот а.с. 74). При цьому розмір пенсії було обчислено з розрахунку 60% від заробітної плати 39950,68 грн на підставі довідок, виданих ГУПФ від 26.01.2024 №1600-0503-8/6489 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023 та №1600-0503-8/6490 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2023 року (а.с. 52). У підсумку розмір пенсії встановлено на рівні 23970,41 грн, розмір пенсії з обмеженням склав 23610,00 грн. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі зверненням, у відповідь на яке листом від 31.12.2024 №22734-20310/Г-02/8-1600/24 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі Постанова №823) внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Постановою №823 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024. У зв`язку з набранням Постановою №823 чинності з 20.07.2024, дія якої застосовується з 01.01.2024, всі призначені пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а також звернення, які надійшли після 01.01.2024 та за якими прийнято рішення про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до цього Закону, були переглянуті відповідними територіальними управліннями Пенсійного фонду України. Для приведення пенсійної справи у відповідність до зазначених законодавчих змін ГУПФ були видані оновлені довідки відповідно до пункту 41 Порядку №622: - №1600-0503-8/69310 від 20.09.2024 (зворот а.с. 51) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року (Додаток 1 до Порядку); - №1600-0503-8/69338 від 20.09.2024 (а.с. 51) про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі за січень 2024 року (Додаток 3 до Порядку). На підставі наданих довідок ГУПФ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024, внаслідок якого розмір пенсії з 01.10.2024 склав 10843,39 грн. (60% від 18072,32 грн), що підтверджується розпорядженням від 24.09.2024 №164050003026 (зворот а.с. 75). Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача у проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2024, звернулася до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте не на підставах, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 19.12.1993 №3723-VIII (далі Закон № 3723-VIII). Так, у силу вимог ст. 37 Закону № 3723-VIII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі Закон № 889-VІІІ). Згідно з пп. 1 п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ, визнано таким, що втратив чинність Закон № 3723-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. За правилами пункту 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок № 622). Відповідно до п. 4 Порядку № 622 (у редакції у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Як передбачено п. 5 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Відповідно до п. 7 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 20.07.2024 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі Постанова № 823). Згідно з п. 3 цієї Постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024. Постановою № 823 Порядок № 622 доповнено пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням: посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом); розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць. Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії. Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць. Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1; розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2; середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком

3. Також постановою № 823 Порядок № 622 доповнено пунктом 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком

6. Пунктом 5 Порядку № 622 зі змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Згідно з п. 6 Порядку № 622 у разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС. У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи. За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин (на дату переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» 25.01.2024) вищевказані зміни до Порядку № 622 внесені не були. Водночас, форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, затверджені постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління пенсійного фонду України (далі Постанова №3-1) (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Згідно з пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі Постанова №22-1) (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення. Як установлено з матеріалів справи, за заявою позивача від 26.01.2024 її переведено на пенсію за віком згідно зі ст. 37 Закону №3723-ХІІ. Разом із вказаною заявою позивач подала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 26.01.2024 №1600-0503-8/6490 станом на 31.12.2024 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 26.01.2024 №1600-0503-8/6489 (а.с. 52). Вказані довідки для призначення пенсії державного службовця свого часу були видані ГУПФ за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3. Рішенням ГУПФ позивачу з 26.01.2024 призначено пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ. Розмір пенсії з надбавками склав 23970,41 грн., з урахуванням максимального розміру 23610,00 грн. Надалі, у зв`язку із набранням чинності Постанови № 823, Управлінням було надано нові довідки, а саме: довідки від 20.09.2024 №1600-0503-8/69310 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року (зворот а.с. 51) та довідки №1600-0503-8/69338 від 20.09.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі за січень 2024 року (а.с. 51), на підставі яких пенсійним органом з 01.10.2024 було перераховано пенсію відповідно до Постанови № 823 та призначено її у розмірі 10843,39 грн. Таким чином, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01.10.2024, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889, з урахуванням положень Постанови №

823. Разом з тим доводи відповідача щодо чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана Постанова набрала чинності з 20.07.2024, тоді як позивачку було переведено на пенсію державного службовця у січні 2024 року. Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997 «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)» зазначено, що закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Це означає, що вони поширюють свою дію лише на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 (справа №580/6509/23) зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням ст. 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та ст. 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Натомість суд ураховує факт того, що після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» розмір пенсії позивачки з 01.10.2024 був зменшений відповідачем з 23 610,00 грн. до 10843,39 грн. Колегія суддів зазначає, що пенсія за віком згідно зі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ була призначена позивачу з 26.01.2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала б здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, має бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Таким чином положення Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823, з огляду на положення ст. 58 Конституції України, можуть застосовуватися лише для призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій. З огляду на вище наведене, та враховуючи положення зазначених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України. Здійснивши перерахунок пенсії позивачки за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з 01.10.2024 з урахуванням оновлених довідок, в результаті якого зменшено розмір пенсії, відповідач діяв протиправно, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №164050003026 від 24.09.2024 та зобов`язання відповідача здійснити з 01.10.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.01.2024 №1600-0503-8/6489 та від 26.01.2024 №1600-0503-8/6490. Доводи апелянта про правомірність перерахунку пенсії позивачки для приведення пенсійної справи у відповідність до змін в законодавстві та застосування з 01.01.2024 Постанови № 823, якою внесені зміни до Порядку №622, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024, в той час, як позивачці було призначено пенсію державного службовця з 25.01.2024. Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №164050003026 від 24.09.2024 та його скасування. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 по справі № 440/1637/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова