LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд480/243/25

від 08.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.

Головуючий І інстанції: О.В. Соп`яненко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 р. Справа № 480/243/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Мінаєвої К.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі № 480/243/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності та відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просила: - визнати протиправним неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відомостей про заробітну плату, зазначених у довідках про складові заробітної плати від 21.07.2023 №2002 та №2003, виданих Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської та відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" з 21 липня 2023 року у зв`язку з недоцільністю та скасувати рішення від 19.12.2024 №963400123098; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області при переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" з 21 липня 2023 року при обчисленні розміру пенсії врахувати відомості про заробітну плату, зазначену у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 21.07.2023 №2002 та у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 21.07.2023 №2003, виданих Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради. В обґрунтування позовних вимог вказала, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі № 520/21489/23 відповідач перевів позивачку на пенсію державного службовця, однак при такому переведенні відмовив у врахуванні спірних довідок у зв`язку з тим, що це призводить до зменшення розміру пенсії. Позивачка стверджує, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стверджує, що наявний у позивачки стаж державного службовця є достатнім для призначення їй пенсії державного службовця, вважає що при переведенні позивачки відповідач повинен був врахувати інформацію про розмір заробітної плати, вказаний у спірних довідках, тому звернулася до суду із цим позовом. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.12.2024 №963400123098 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити з 21.07.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії за віком на підставі Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ шляхом врахування при обчисленні її розміру відомостей про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 21.07.2023 №2002 та у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 21.07.2023 №2003, виданих Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що чинним законодавством не передбачено прирівнювання та віднесення періодів роботи в органах місцевого врядування до відповідних категорій посад державних службовців, відповідно такі періоди не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Вказав, що служба в органах місцевого самоврядування не є державною службою, позивач належить до окремої категорії службовців, чия діяльність регулюється законом «Про службу в органах місцевого самоврядування» та трудовим законодавством, а не законом «Про державну службу», тому підстав для врахування довідок №2002 від 21.07.2023 та №2003 від 21.07.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відсутні теж. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України у Сумській області, відповідно до змісту якого просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі № 480/243/25 залишити без змін. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності 2-ї групи загального захворювання з 2010 року. 21.07.2023 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889 від 10.12.2015. Заява позивачки була розглянута ГУ ПФУ в Сумській області та прийнято рішення від 27.07.2023 №963400123098 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця. Позивачка, не погодившись із вищевказаним рішенням, звернулася до суду з позовною заявою. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №520/ 21489/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до Законів України "Про державну службу" та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.07.2023р. №963400123098 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до Законів України "Про державну службу"; Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2023 з урахуванням висновків суду у цій справі та зарахувати до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 21.08.2001р. по 30.04.2016р., а також здійснити перерахунок пенсії шляхом переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-ХІІ та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 скасовано з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27 липня 2023 року № 963400123098 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до Законів України "Про державну службу". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 липня 2023 року, зарахувавши період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 21 серпня 2001 року по 30 квітня 2016 року до стажу державної служби, та прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" з 21 липня 2023 року. В іншій частині вимог адміністративного позову відмовлено. На виконання вказаної постанови ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення від 19.12.2024 №963400123098, в якому повідомляє, що довідки не можуть бути використані, оскільки в довідках зазначена заробітна плата працівника органів місцевого самоврядування, зобов`язання в рішення суду щодо застосування вищевказаних довідок відсутні. Призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII без врахування довідок про заробітну плату станом на дату звернення є недоцільним. (а.с.11) Крім того, відповідач листом від 21.01.2025 повідомив про те, що за результатами повторного розгляду заяви позивача, її з 21.07.2023 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця. Зобов`язань щодо врахування довідок про складові заробітної плати для обчислення пенсії не визначено. (а.с.44) Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що всі відображені в довідках види оплати праці, є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача згідно статті 37 Закону №889-VIII. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 19.12.1993 №3723-VIII «Про державну службу» (далі по тексту Закон №3723-VIII). У силу вимог ст.37 Закону №3723-VIII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Разом з тим, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» (далі по тексту Закон №889-VІІІ). Згідно з пп.1 п.2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ визнано таким, що втратив чинність Закон №3723-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. За правилами пункту 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 19.12.2023 у справі №600/947/23-а, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23, що врахований судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України. За обставинами справи, ОСОБА_1 переведено з пенсії за інвалідністю, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 з 21.07.2023. Спірним у даній справі є питання перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком на підставі Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ шляхом врахування при обчисленні її розміру відомостей про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 21.07.2023 №2002 та у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 21.07.2023 №2003, виданих Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради, з урахуванням раніше виплачених сум. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі по тексту Порядок №622). Відповідно до п.4 Порядку №622 (у редакції від 01.01.2020) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. 20.07.2024 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі по тексту Постанова №823). Згідно з п.3 Постанови №823 вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024. Пунктом 5 Порядку №622 (зі змінами) передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС. У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи. За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку. Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», яка була чинною на момент призначення пенсії позивачеві (далі по тексту Постанова №1-3). Цією постановою затверджено форми наступних довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Судом встановлено, що позивач для призначення пенсії державного службовця надав Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області заяву від 15.02.2024. До заяви додано довідку про заробітну плату від 21.07.2023 №2002 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, та довідку № 2003 від 21.07.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видані управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради. Дослідивши зміст поданих довідок колегія суддів враховує, що вказані довідки відповідають формі, яка затверджена Постановою №1-3. Також, як зазначено вище, відповідно до п.5 Порядку №622 (у редакції Постанови №823), довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у не зарахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №2002, №2003 від 21.07.2023, виданих Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради, при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за інвалідністю, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». У зв`язку з викладеним, наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №2002, №2003 від 21.07.2023, виданих Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради, що правомірно враховано судом першої інстанції. Щодо доводів про те, що служба в органах місцевого самоврядування не є державною службою, колегія суддів зазначає таке. Пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Таким чином, доводи апелянта про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" є безпідставними. Інші доводи і заперечення сторін по суті спору на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів. Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі № 480/243/25 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко К.В. Мінаєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»