Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/13483/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2025 р. Справа № 440/13483/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 30.12.24 по справі № 440/13483/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області, апелянт) в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №163750023242 від 24.09.2024 про перерахунок її пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області продовжувати виплачувати їй пенсію на підставі рішення №163750023242 від 24.01.2024 у розмірі 23610,00 грн; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області виплатити їй недоплачені суми пенсії на підставі рішення №163750023242 від 24.01.2024 за період з жовтня 2024 року по дату набрання рішенням у справі законної сили. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.01.2025, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №163750023242 від 24.09.2024 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області відновити пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , яке існувало до 01.10.2024, на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023 від 16.01.2024 №1600-0503-8/3618 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року від 16.01.2024 №1600-0503-8/3616, з виплатою різниці недоотриманої з 01.10.2024 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". В решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки. В обґрунтування вимог апеляційної скарги пенсійний орган зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, призначену з 24.04.2023. 16.01.2024 позивачка звернулась до Управління із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу та надала відповідні документи, зокрема, довідку від 16.01.2024 №1600-0503-8/3618 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31 грудня 2023 року, видану ГУ ПФУ в Полтавській області, а також довідку від 16.01.2024 №1600-0503-8/3616 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2023 року. На підставі вищезазначеної заяви ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно з Законом України Про державну службу з 16.01.2024, обчислену як 60% від заробітної плати 39 850,68 грн, зазначеної в довідках від 16.01.2024 за №1600-0503- 8/3618, №1600-0503-8/3616. Розмір її пенсії склав 23910,41 грн, до виплати, з урахуванням обмеження, 23 610,00 грн. З 01.10.2024 Управлінням проведено перерахунок пенсії позивачки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Постанова № 823), якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (далі - Порядок № 622). Внаслідок обчислення заробітної плати згідно з довідками ГУ ПФУ у Полтавській області від 20.09.2024 №1600-0503-8/69336, №1600-0503-8/69337, розмір пенсії позивачки відповідно до Закону України Про державну службу з 01.10.2024 зменшився і становить 8 472,85 грн. Перерахунок пенсії проведено згідно з нормами чинного законодавства. У зв`язку з наведеним, права та законні інтереси позивачки жодним чином не порушено, а її позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Позивачка надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Просила апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в Полтавській області. З 24.04.2023 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-ІV) згідно з поданою нею заявою від 09.05.2023 у зв`язку з досягненням нею 60-річного віку (а.с.18) Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 позивачка продовжила працювати на займаній посаді головного спеціаліста ГУ ПФУ в Полтавській області. 15.01.2024 позивачка звільнилась із ГУ ПФУ в Полтавській області у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до пункту 7 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" (а.с.34). 16.01.2024 ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято заяву позивачки про перерахунок пенсії, відповідно до якої остання просила управління перерахувати її пенсію, а саме: перевести її з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.19-20). Разом із вказаною заявою позивачка подала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023 від 16.01.2024 №1600-0503-8/3618 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року від 16.01.2024 №1600-0503-8/3616. Вказані вище довідки для призначення пенсії державного службовця видані ГУ ПФУ в Полтавській області за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3. Рішенням управління №163750023242 від 24.01.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 23610,00 грн. Зазначену пенсію призначено позивачу з 16.01.2024 щомісячно та довічно. Згідно з рішенням пенсійного органу від 24.09.2024 №163750023242 позивачці з 01.10.2024 було перераховано та призначено пенсію у розмірі 8472,85 грн . Як вбачається з протоколу ГУ ПФУ в Полтавській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , вид перерахунку: уточнення даних в ЕПС 01.10.2024; підстава: службова записка від 23.09.2024 №2854/05-16 (постанова КМУ №823 від 12.07.2024) (а.с.77). ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 24.09.2024 №1600-0306-8/70075 повідомило позивачку про те, що їй проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб". Внаслідок обчислення заробітної плати згідно з довідками ГУ ПФУ в Полтавській області від 20.09.2024 №1600-0503-8/69337, від 20.09.2024 №1600-0503-8/69336 розмір пенсії, обчисленої відповідно до Закону України "Про державну службу", з 01.10.2024 зменшився і становить 8472,85 грн. Вважаючи, протиправним рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №163750023242 від 24.09.2024 про перерахунок пенсії, яким з 01.10.2024 зменшено розмір її пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", остання звернулась до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, посилаючись на статтю 58 Конституції України, зазначив, що положення Постанови № 823 стосуються лише призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій. Здійснивши перерахунок пенсії позивачки за віком згідно з Законом України «Про державну службу» з 01.10.2024 з урахуванням оновлених довідок, в результаті якого зменшено розмір пенсії, відповідач діяв протиправно. Належним способом захисту порушених прав позивачки суд вважав визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №163750023242 від 24.09.2024 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а також зобов`язання відповідача відновити пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , яке існувало до 01.10.2024 на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023 від 16.01.2024 №1600-0503-8/3618 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року від 16.01.2024 №1600-0503-8/3616, з виплатою різниці недоотриманої з 01.10.2024 пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу". Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (набрав чинності 01.05.2016) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі-Закон №3723-ХІІ) втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII. Відповідно до пункту 10 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Положеннями пункту 12 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.. Враховуючи вище зазначені правові положення правових норм колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Пунктом 2 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723- XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Відповідно до п. 3-1 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби. Згідно з п. 4 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Як передбачено п. 5 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Відповідно до п. 7 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 (далі Постанова № 823), якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Пунктом 3 Постанови №823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року. Постановою № 823 Порядок № 622 абзац 6 пункту 4 замінено новими абзацами, доповнено пунктами4-1, 4-2 , пункти 5 і 6 викладено в новій редакції та доповнено Порядок додатками 1-6. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин (на дату переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" 16.01.2024) вищевказані зміни до Порядку № 622 внесені не були. Водночас, форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, затверджені постановою Правління пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017 № 1-3 (далі - Постанова №3-1), а саме: - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Згідно з пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі-Порядок №22-1 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: -ідентифікує заявника (його представника); -надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; -реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; -уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; -проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; -з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; -повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; -сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; -надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; -повідомляє про можливості подавати заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія; -видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; -повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. У разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення, перерахунок пенсії згідно з абзацами 1-3 частини 4 статті 42 Закону або досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону,- у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи), надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи відповідно за призначенням, перерахунком пенсії або у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи) - досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення. При цьому, якщо за результатами перегляду рішення про призначення пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за місяцем надходження відомостей. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 42 Закону. У разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсій, протягом місяця після визначення Пенсійним фондом України цього показника здійснюється перерахунок пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем визначення Пенсійним фондом України цього показника. Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення. Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Разом із вказаною заявою позивачка надала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №1600-0503-8/3618 від 16.01.2024, №1600-0503-8/3616 від 16.01.2024. Зазначені довідки були врахована відповідачем під час переведення з 16.01.2024 позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням пенсійного органу №163750023242 від 24.01.2024 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та призначено пенсію у розмірі 23610,00 грн. Зазначену пенсію призначено позивачці з 16.01.2024 щомісячно та довічно. Позивачка з дати призначення та по вересень 2024 року включно отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 23610,00 грн. У подальшому, у зв`язку із набранням чинності Постановою № 823, Управлінням було надано нові довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 1600-0503-8/69336 та №1600-0503-8/69337 від 20.09.2024 станом на січень 2024, на підставі яких пенсійним органом з 01.10.2024 було перераховано пенсію відповідно до Постанови № 823 та призначено її у розмірі 8472,85 грн. Таким чином, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01.10.2024, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII, з урахуванням положень Постанови №

823. Колегія суддів наголошує, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997 "Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) зазначено, що закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 зазначив, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 вказано, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 № 580/6509/23 зазначив, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Як встановлено судовим розглядом, після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 823 розмір пенсії позивачки з 01.10.2024 відповідачем був зменшений з 23610,00 грн до 8472,85,00 грн. З огляду на вище наведене, та враховуючи положення зазначених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснивши перерахунок пенсії позивачки за віком згідно із Законом України "Про державну службу" з 01.10.2024 з урахуванням оновлених довідок, в результаті якого зменшено розмір пенсії, відповідач діяв протиправно, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №163750023242 від 24.09.2024 про перерахунок пенсії, а також зобов`язання відповідача відновити пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , яке існувало до 01.10.2024 на підставі довідок ГУ ПФУ в Полтавській області №1600-0503-8/3618 від та №1600-0503-8/3616 від 16.01.2024 , з виплатою різниці недоотриманої з 01.10.2024 пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Посилання апелянта на те, що перерахунок пенсії позивачці проведено згідно з нормами чинного законодавства, а тому права та законні інтереси позивачки жодним чином не порушено колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстапв На підставі вище викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст.242, 311, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі № 440/13483/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк