Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/13447/24

Головуючий І інстанції: О.О. Кукоба ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2025 р. Справа № 440/13447/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.06.25 по справі № 440/13447/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просила суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.10.2024 розміру призначеної пенсії з 23610,00 грн до 8472,86 грн у зв`язку з перерахунком на виконання вимог постанови КМУ від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб"; - зобов`язати відповідача поновити з 01.10.2024 виплату призначеної відповідно до Закону України №889-VIII "Про державну службу" пенсії в розмірі, що був визначений станом на 16.01.2024 - 23610,00 грн (на підставі довідок від 16.01.2024 №1600-0503-8/3622 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби (середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2023 року) та №1600-0503-8/3623 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця). В обгрунтування позовних вимог, позивачка зазначала, що вона перебуває на обліку в ГУПФ, де з 16.01.2024 отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", розмір якої до виплати складав 23610,00 грн. Однак у подальшому пенсійний орган, без належних на те правових підстав, здійснив перерахунок пенсії у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", що призвело до зменшення розміру пенсії до 8472,86 грн, чим було порушено право позивачки на належне соціальне забезпечення. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.09.2024 №163750026375. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.10.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 №3723-XII "Про державну службу", на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.01.2024 №1600-0503-8/3622 та №1600-0503-8/3623. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що постановою 823 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024. Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України з листом від 07.08.2024 № 2800-030102-5/47811 про надання роз`яснень окремих положень постанови № 823 щодо перегляду призначених пенсій та звернень, які надійшли після 01.01.2024, по яких прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (недоцільність, невідповідність довідок про заробітну плату, тощо). Міністерство соціальної політики України листом від 23.08.2024 № 198280/2-24/54 підтримало викладені у листі підходи Пенсійного фонду України при перегляді призначених пенсій та звернень, які надійшли після 01.01.2024. Отже, апелянт зазначає, що у зв`язку з набранням Постанови № 823 чинності 20.07.2024, дія якої застосовується з 01.01.2024, всі призначені пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а також звернення, які надійшли після 01.01.2024 та по яких прийнято рішення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до цього Закону, будуть переглянуті відповідними територіальними управліннями Пенсійного фонду України, про що буде повідомлено пенсіонерів.На підставі наданих довідок проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024, внаслідок якого розмір пенсії з 01.10.2024 склав 8 472,85 грн. (60% від 14121,42). На переконання представника відповідача, дії Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в Полтавській області діяло у межах чинного законодавства України, в той час як позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Крім того, підстави для поновлення з 01.10.2024 виплати призначеної відповідно до Закону України №889-УШ "Про державну службу" пенсії в розмірі, що був визначений станом на 16.01.2024 - 23610,00 грн відсутні. Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта /а.с. 8/, та має право на пенсійне забезпечення згідно з чинним законодавством. У період з 14.10.2023 по 15.01.2024 ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до заяви від 01.01.2024 /а.с. 42-46/. 16.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із заявою №258 щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ Про державну службу /а.с. 35-36/. За результатами розгляду заяви від 16.01.2024 ОСОБА_1 рішенням від 22.01.2024 №163750026375 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ Про державну службу з 16.01.2024 /а.с. 46 - зі звороту/. Пенсію обчислено в розмірі 60% від заробітної плати 39850,68 грн. на підставі довідок від 16.01.2024 №1600-0503-8/3623, №1600-0503-8/3622, виданих ГУПФ України в Полтавській області, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31 грудня 2023 року та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2023 року /а.с. 31, 32/. Розмір пенсії встановлено на рівні 23910,41 грн, розмір пенсії з обмеженням склав 23610,00 грн. З 01.10.2024 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 перерахований з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках ГУПФ України в Полтавській області від 20.09.2024 №1600-0503-8/69380, №1600-0503-8/69364 /а.с. 29, 30/, внаслідок чого підсумок пенсії з надбавками склав 8472,85 грн /а.с. 48/. Листом ГУПФ України в Полтавській області від 25.09.2024 позивачу повідомлено про проведення перерахунку її пенсії з 01.10.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" /а.с. 13/. Посилаючись на неправомірність дій пенсійного органу щодо проведення перерахунку пенсії з 01.10.2024, внаслідок чого розмір пенсії зменшився з 23610,00 грн до 8472,85 грн, позивачка звернулась до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачки з 01.10.2024 проведений відповідно до рішення ГУПФ України в Полтавській області від 24.09.2024 №163750026375 /а.с. 48/, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняте не на підставах, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з пп. 10-12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 3723-XII основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Таким чином, підставами для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622). Пунктом 2 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723- XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Відповідно до п. 3-1 Порядку №622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби. Згідно з п. 4 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Як передбачено п. 5 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Відповідно до п. 7 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 (далі Постанова № 823), якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб. Пунктом 3 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 Порядок №622 доповнено пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням: посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом); розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць. Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії. Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць. Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1; розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2; середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком

3. Також Постановою № 823 Порядок № 622 доповнено пунктом 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком

6. Пунктом 5 Порядку № 622 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин (на дату переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" - 16.01.2024) вищевказані зміни до Порядку № 622 внесені не були. Водночас, форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу", затверджені постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління пенсійного фонду України (далі - Постанова №3-1), а саме: - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі. Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку. Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення. Колегія суддів зазначає, що спір у даній справі, стосується правомірності дій пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивачки з 01.10.2024 відповідно до Постанови №823. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 16.01.2024 призначена пенсія за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII з урахуванням приписів пунктів 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII. Для обчислення позивачці пенсійної виплати з 16.01.2024 відповідач врахував заробітну плату на підставі довідок ГУПФ України в Полтавській області від 16.01.2024 №1600-0503-8/3623, №1600-0503-8/3622 /а.с. 31, 32/. Загальний розмір пенсії з надбавками з 16.01.2024 склав 23910,41 грн, а до виплати призначена пенсія у розмірі 23610,00 грн /а.с. 46 - зі звороту/. Разом з тим, з 01.10.2024 відповідач в односторонньому порядку провів перерахунок пенсії позивачки у зв`язку з прийняттям Постанови №823, внаслідок чого розмір пенсії зменшився з 23910,41 грн до 8472,85 грн. При цьому, пенсію з 01.10.2024 обчислено з урахуванням довідок ГУПФ України в Полтавській області про заробітну плату, складених згідно з додатками 1, 3 до Постанови №823, а саме: довідки від 20.09.2024 №1600-0503-8/69380 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року та довідки від 20.09.2024 №1600-0503-8/69364 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі за січень 2024 року /а.с. 29, 30/. Тобто, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01.10.2024, призначеної відповідно до Закону №889-VIII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823. Колегія суддів не бере до уваги аргументи відповідача щодо чинності постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, оскільки вказана постанова набрала чинності з 20.07.2024, тоді як позивачку переведено на пенсію за віком державного службовця з 16.01.2024. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що вони поширюють свою дію лише на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 (справа №580/6509/23), зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Натомість колегія суддів бере до уваги, що після перерахунку пенсії у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" розмір пенсії позивачки з 01.10.2024 зменшився відповідачем з 23910,41 грн до 8472,85 грн. Також, слід звернути увагу, що пенсія за віком згідно зі статтею 37 Закону №3723-ХІІ була призначена позивачці з 16.01.2024, тобто до внесення змін до Порядку №622, а тому реалізація права особи мала б здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, має бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Отже, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 з огляду на приписи статті 58 Конституції України можуть застосовуватися лише для призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж Постановою №823 не було надано повноважень пенсійним органам на здійснення перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01.01.2024. Крім того, як уже зазначено вище, відповідно до пункту 5 Порядку №622 (у редакції Постанови №823), довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Так, право на пенсію включається в поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (щодо прийнятності заяви у справі Broniowski v. Poland, заява № 31443/96, пункт 98, «Сук проти України», заява № 10972/05, пункт 22). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перерахунок пенсії позивачки з 01.10.2024 не відповідає принципу верховенства права та є протиправним втручанням у її право на належне пенсійне забезпечення. Отже, для належного та ефективного захисту порушеного права позивача необхідно визнати протиправним, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.09.2024 №163750026375 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.10.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 №3723-XII "Про державну службу", на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.01.2024 №1600-0503-8/3622 та №1600-0503-8/3623. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року по справі № 440/13447/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 440/13447/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов