Постанова Сумський апеляційний суд № 589/3449/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2025 року м.Суми Справа №589/3449/20 Номер провадження 22-ц/816/1119/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2024 року, постановлену у складі судді Лєвши С.Л. у м. Шостка Сумської області, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вовчук Лади Валеріївни, боржник - Державне підприємство «Шосткинський завод «Зірка», у с т а н о в и в : 04 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою на дії старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вовчук Лади Валеріївни (далі державний виконавець Вовчук Л.В.). Скаргу мотивовано тим, що на виконанні у державного виконавця Вовчук Л.В. перебувало виконавче провадження ВП № 64296412 щодо примусового виконання виконавчого листа № 589/3449/20, виданого 20 січня 2021 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з КПЗ ШКЗ «Зірка» на його користь заборгованості по заробітній платі в сумі 47831,05 грн. 24 червня 2024 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5) ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», яка мотивована ним, що 07 травня 2024 року Господарським судом Сумської області постановлено ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство боржника ДП «Шосткинський завод «Зірка» та визнано конкурсні вимоги кредиторів, які не були заявлені, або відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за такими вимогами такими, що не підлягають виконанню. Вважає рішення державного виконавця у вигляді постанови неправомірним, оскільки рішення суду, на виконання якого було видано виконавчий лист, залишилось невиконаним. Рішення суду не скасоване та не визнано нечинним. Крім того, відсутнє і рішення, яким виконавчий лист від 20 січня 2021 року, який виданий на виконання вказаного судового рішення, був би визнаний таким, що не підлягає виконанню. Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням дає особі, на користь якої таке рішення ухвалено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ від 06 жовтня 2011 року «Агрокомплекс проти України»). Посилаючись на вказані обставини, просить поновити йому строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 червня 2024 року; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Вовчук Л.В. щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 червня 2024 року у виконавчому провадженні ВП № 64296412; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24 червня 2024 року від 24 червня 2024 року, що прийнята державним виконавцем Вовчук Л.В. Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, не взято до уваги позицію та практику Верховного Суду з вирішення даної категорії справ, просить скасувати ухвалу суду, а його скаргу задовольнити. В доводах апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання виконавчого документа виконавчого листа, який було видано 20 січня 2021 року на підставі рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 грудня 2020 року у справі № 589/3449/20 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з боржника на його користь заборгованості із заробітної плати. Доказів скасування або визнання нечинним рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 грудня 2020 року у справі № 589/3449/20 матеріали справи також не містять. Вважає, що оскільки провадження у справі № 920/24/23 про банкрутство ДП «Шосткинський завод «Зірка» було відкрито ухвалою Господарського суду Сумської області від 17 лютого 2023 року, то вимоги про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, є поточними вимогами до боржника. Від Шосткинського відділу ДВС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Зазначає, що оскільки заборгованість ДП «Шосткинський завод «Зірка» перед позивачем виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, за період з 04 лютого 2020 року по 11 грудня 2020 року, то є всі підстави вважати, що вимоги ОСОБА_1 є конкурсними. Оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року у справі № 920/24/23 закрито провадження у справі про банкрутство боржника ДП «Шосткинський завод «Зірка» та визнано конкурсні вимоги кредиторів, які не були заявлені або були відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню, ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття, тому у державного виконавця були законні підстави для закінчення виконавчого провадження № 64296412, де стягувачем за виконавчим документом є ОСОБА_1 . Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні в Шосткинському відділі ДВС перебувало виконавче провадження ВП № 64296412 по примусовому виконанню виконавчого листа № 589/3449/20, виданого 20 січня 2021 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ДП «Шосткинський завод «Зірка» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в розмірі 47 831,04 грн. Постановою державного виконавця Вовчук Л.В. від 24 червня 2024 року виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа № 589/3449/21, виданого 20 січня 2021 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, закінчено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Постанову обґрунтовано тим, що 07 травня 2024 року Господарським судом Сумської області винесено ухвалу № 920/24/23 про закриття провадження у справі про банкрутство боржника ДП «Шосткинський завод «Зірка» та визнано конкурсні вимоги кредиторів, які не були заявлені або були відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 47 831,04 (а.с. 3). Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року у справі № 920/24/23 провадження про банкрутство ДП «Шосткинський завод «Зірка» закрито; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області у справі № 920/24/23, постановленою 07 травня 2024 року, закрито провадження у справі про банкрутство боржника ДП «Шосткинський завод «Зірка» та визнано конкурсні вимоги кредиторів, які не були заявлені або були відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню, тому дії старшого державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження є правомірними. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону. Статтею 447 ЦПК України (в ред. на час звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою) визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з частинами 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Зі змісту ч.1 ст. 13 Закону вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Згідно з ч. 8 ст. 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ). У випадку, коли господарський суд своє ухвалою закрив провадження у справі про банкрутство із зазначенням про те, що вимоги конкурсних кредиторів (кредитори за вимогами боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство), які не були заявлені в установлений КУзПБ строк або які були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню - це є підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги. Суд першої інстанції встановивши, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року у справі № 920/24/23 закрито провадження у справі про банкрутство боржника та визнано конкурсні вимоги кредиторів, які не були заявлені або були відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню, дійшов правильного висновку про те, що саме ухвала господарського суду є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у строки, визначені частиною другою цієї статті. Постанова державного виконавця є законною, а дії виконавця - правомірними. Твердження ОСОБА_1 , що його вимоги про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, є поточними вимогами до боржника, є помилковими, оскільки його вимоги до боржника ДП «Шосткинський завод «Зірка» виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто до 14 лютого 2023 року, а отже є конкурсними вимогами. Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець не мав законних підстав закінчувати виконавче провадження, оскільки рішення суду ще не виконане, з огляду на наявність ухвали Господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року у справі № 920/24/23 є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду- без змін. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова