Постанова 4818 № 638/21296/24

від 11.12.2025 ·

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/21296/24 Головуючий суддя І інстанції Малахова О. В. Провадження № 22-ц/818/2115/25 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: визнання права власності П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2025 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Москаленко Наталії Іванівни на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2025 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_1 ), представник - адвокат Москаленко Наталія Іванівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №1120 від 16.01.2003), звернувся з позовом про розподіл спільного майна подружжя до ОСОБА_2 (далі Відповідач, ОСОБА_2 ), у якому просив суд:

1. Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Славутським MB УМВС України в Хмельницькій області 04.03.2004, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_3 виданий 10.05.2024 орган 2123, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_4 ): об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за Позивачем відповідно до договору купівлі-продажу реєстраційний номер 371 від 08.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М.; об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка № НОМЕР_5 , для індивідуального садівництва, площею 0,0546 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0586, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, яка зареєстрована за Відповідачем відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155650888 від 08.02.2019 на підставі договору купівлі-продажу земельною ділянки номер 128 від 08.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В., зареєстрований на Відповідача, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка № НОМЕР_6 , для індивідуального садівництва, площею 0,0362 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0592, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, яка зареєстрована за Відповідачем відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155644518 від 08.02.2019 на підставі договору купівлі-продажу земельною ділянки номер 127 від 08.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В., зареєстрований на Відповідача, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка № НОМЕР_7 , для індивідуального садівництва, площею 0,0591 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0571, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, яка зареєстрована за Відповідачем відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155641476 від 08.02.2019. на підставі договору купівлі-продажу земельною ділянки номер 126 від 08.02.2019 посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В., зареєстрований на Відповідача (Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 11.09.2019 році приватний нотаріус Смоляга Дергачівського нотаріального округу Харківської області за заявою відповідача від 06.09.2019 об`єднала земельні ділянки 2 та 3, зареєструвавши об`єкт нерухомого майна за № 1911588463220, кадастровий номер 6322055900:03:000:0634 площею 0,0908 га); об`єкт рухомого майна - транспортний засіб - BMW Х5, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 , придбаний за договором комісії № 5972/23/1/010740 від 06.03.2023, зареєстрований на Відповідача, об`єкт рухомого майна - транспортний засіб - MINI John Cooper Works, кольор амарілло, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_11 , придбаний за договором купівлі-продажу 683 8MLR від 22.11.2023, зареєстрований на Відповідача;

2. Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 (код РНОКПП 32/ НОМЕР_12 ): об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за Позивачем відповідно до договору купівлі-продажу реєстраційний номер 371 від 08.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М.; об`єкт нерухомого майна - дворівневе житлове приміщення №170 типа «D» на мансардному та критому першому поверхах, квартири «А» у блоці номер 15 Житлового комплексу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 410,38 кв. м., включаючи гаражне місце № НОМЕР_13 у підвалі блок № НОМЕР_14 , площею 13 кв.м., гаражне місце № НОМЕР_5 у підвалі блок № НОМЕР_14 площею 13 кв.м., реєстрація власності номер два Естапоні, том 1481, книга НОМЕР_15 , сторінка 171, реєстраційний номер нерухомості 64.099., кадастровий номер - 9099602UF1399NO171BS;

3. Розподілити майно подружжя та визнати за ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) : 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_5 , для індивідуального садівництва, площею 0,0546 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0586, розташовану на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_6 , для індивідуального садівництва, площею 0,0362 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0592, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_7 , для індивідуального садівництва, площею 0,0591 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0571, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину транспортного засобу - BMW Х5, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_9 ; 1/2 частину транспортного засобу - MINI John Cooper Works, кольор амарілло, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_16 ;

4. Розподілити майно подружжя та визнати за ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_4 ): 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_5 , для індивідуального садівництва, площею 0,0546 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0586, розташовану на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_6 , для індивідуального садівництва, площею 0,0362 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0592, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_7 , для індивідуального садівництва, площею 0,0591 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0571, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину транспортного засобу - BMW Х5, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_9 ; 1/2 частину транспортного засобу - MINI John Cooper Works, кольор амарілло, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_16 . Судові витрати Позивач просить покласти на Відповідача (планує понести витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 100000,00 грн, сплату судового збору за забезпечення позову та витрати пов`язані з отриманням перекладів з іспанської та проставленням апостилю). В якості правових підстав звернення Позивач, зокрема, зазначає норми статтей 69-72 Сімейного кодексу України та статтей 368-372 Цивільного кодексу України. Ухвалою від 14.11.2024 відкрито загальне позовне провадження по справі № 638/21296/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя. Підготовче засідання призначено на 9 год. 10 хв. 02.12.2024. Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося. Представники Сторін у судове засідання не з`явилися. 14.01.2025 представник Позивача надав заяву про відкладення розгляду справи, у якому посилається на неможливість прибуття у судове засідання у зв`язку із відсутністю технічної можливості, та клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. 14.01.2025 представник Відповідача надав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи. Відмовлено в задоволенні клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи. Відмовлено в задоволенні клопотання представника Позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , та визнання особистою приватною власністю вказаного об`єкту за ОСОБА_1 , на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 об`єкту нерухомого майна - дворівневого житлового приміщення №170 типа «D» на мансардному та критому першому поверхах, квартири «А» у блоці номер 15 Житлового комплексу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_5 , загальною площею 410,38 кв. м., включаючи гаражне місце № НОМЕР_13 у підвалі блок № НОМЕР_14 , площею 13 кв.м., гаражне місце № НОМЕР_5 у підвалі блок № НОМЕР_14 площею 13 кв.м., реєстрація власності номер два Естапоні, том 1481, книга НОМЕР_15 , сторінка 171, реєстраційний номер нерухомості 64.099., кадастровий номер - 9099602UF1399NO171BS, на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Роз`яснено Позивачу (його представнику) право звернутися з позовом в частині нерухомого майна, яке знаходиться на території іноземної держави, до відповідного суду за місцем знаходження такого нерухомого майна. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Москаленко Наталія Іванівна через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу. Вказала, що питання поділу спільного майна подружжя вирішується судом за місцезнаходженням найбільшої частини майна подружжя, виходячи з його вартості. Зазначене відповідає положенням ч. 1 ст. 30 ЦПК України відповідно до якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Суд взагалі не досліджував зазначений факт та не співставляв вартість об`єктів нерухомо майна внаслідок чого прийшов до помилкового висновку за наслідком якого вирішив передати за підсудністю до іншого суду Дергачівського районного суду Харківської області. Розподіл майна у цій справі стосується таких об`єктів нерухомого майна: об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_3 ; об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка АДРЕСА_6 для індивідуального садівництва, площею 0,0546 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0586, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; земельна ділянка № НОМЕР_6 , для індивідуального садівництва, площею 0,0362 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0592, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка АДРЕСА_7 , для індивідуального садівництва, площею 0,0591 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0571, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 127/7029/15-ц, вартість майна, що підлягає поділу між подружжям, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи в суді. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 180/254/15-ц, від 07.11.2018 року у справі № 761/17775/15-ц, від 09.01.2019 року у справі № 643/4589/15-ц. Правила виключної підсудності, визначені у частині 1 статті 30 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, та стосуються позовів, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири тощо). Як роз`яснено у пунктах 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову інших видів підсудності загальної (стаття 27 ЦПК України), альтернативної (стаття 28 ЦПК України) підсудності пов`язаних між собою вимог. Це означає, що пред`явлення позовів по справах, перерахованих в статті 30 ЦПК України, в інші суди, крім зазначених в ній, не допускається. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) зазначено: щодо застосування правил виключної підсудності розгляду спорів щодо стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна дійшла до наступних висновків: «що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин, забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина 1 статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18). Вказаним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки, не застосував правила ч. 1 ст. 30 ЦПК України за наявності декілька об`єктів нерухомого майна та дійшов помилкового висновку про підсудність Дергачівському районному суду Харківської області Оскаржуване рішення не містить взагалі мотивів обґрунтування з цього приводу, що вже дозволяє стверджувати про незаконність прийнятого рішення та невідповідність процесуальному законодавству. Щодо закриття провадження у справі зазначив наступне. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.11.2024 року по справі № 638/21296/24 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Також звертаємо увагу, що у зазначеній справі було проведено лише 3 судових засідання: 02.12.2024 року (в якому сторони приймали участь та заявляли відповідні клопотання, використовуючи права, передбачені ЦПК України, відповідачем заявлено відвід, у задоволенні якого відмовлено, позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено); 18.12.2024 року було призначено підготовче засідання, слухання не відбулось; 14.01.2025 року (позивачем подані заяви про дозвіл приймати участь у режимі відеоконференції, відкладення слухання по справі і заперечення проти слухання справи у відсутності позивача або його представника-день прийняття оскаржуваного рішення. Разом з цим, суд першої інстанції в своєму Оскаржуваному рішення лише зазначає про те, що підготовче судове засідання неодноразово відкладалося при цьому не зазнаючи, а ні про причини відкладень судових засідань, а ні врахування обставин військової агресії росії проти України, особливо у Харкові, яке є одним з міст в України, яке обстрілюється кожного дня через його розташування з кордоном країни- агресора. Крім цього, як зазначено в Оскаржуваному рішенні: 14.01.2025 представник Позивача надав заяву про відкладення розгляду справи, у якому посилається на неможливість прибуття у судове засідання у зв`язку із відсутністю технічної можливості, та клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції. 14.01.2025 представник Відповідача надав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Тобто, учасники судового провадження, між якими виник спір прохали суд відкласти засідання з об`єктивних причин, при цьому жодна зі сторін не створювала перешкод у розгляді справи та не зловживала своїми правами. У зв`язку з чим, зазначені дії порушили право доступу до правосуддя, оскільки не було досягнути мети підготовчого провадження взагалі. Право на суд включає, насамперед, принцип доступу до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Звертає увагу, що положень ст. 189 ЦПК України не було дотримано, не з`ясовані всі питання у підготовчому засіданні та мета підготовчого провадження не досягнута взагалі. У письмовому відзиві просить представник відповідача Криворучко Л.С. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Вказала, що квартира АДРЕСА_3 не потребує визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 (код РНОКПП 32/ НОМЕР_12 ) в судову порядку, так як зазначена квартира і так належить із 19.02.2013 на праві власності позивачу ОСОБА_1 , і згідно закону не підлягає поділу так як була придбана до укладення шлюбу, в контексті зазначеного зміст вищевикладеного дозволяє констатувати абсолютно беззаперечний, абсолютно неспростовний, абсолютно юридично доказаний факт суд першої інстанції прийшов правильного висновку про відсутність предмету спору в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 , із одночасним визнанням особистою приватною власністю ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 . Зазначила, що об`єкт нерухомого майна - дворівневого житлового приміщення №170 типа «D» на мансардному та критому першому поверхах, квартири «А» у блоці номер 15 Житлового комплексу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_5 , загальною площею 410,38 кв. м., включаючи гаражне місце № НОМЕР_13 у підвалі блок № НОМЕР_14 , площею 13 кв.м., гаражне місце № НОМЕР_5 у підвалі блок № НОМЕР_14 площею 13 кв.м., реєстрація власності номер два Естапоні, том 1481, книга НОМЕР_15 , сторінка 171, реєстраційний номер нерухомості 64.099., кадастровий номер -9099602UF1399NO171BS, зазначений об`єкт знаходиться за межами території України в іншій державі, тому суд першої інстанції прийшов правильного висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в українських судах. Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України вивчив матеріали справи та перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам ухвала суду відповідає. Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позивачем позовні вимоги відносяться до категорії справ, підсудність яких відноситься до виключної підсудності. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 №911/2390/18 зазначено, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Верховний Суд дійшов висновку, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 114 ЦПК України в редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження у справі). Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Москаленко Наталія звернувся з позовом про розподіл спільного майна подружжя до ОСОБА_2 , у якому просив суд:

4. Розподілити майно подружжя та визнати за ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_4 ): 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_5 , для індивідуального садівництва, площею 0,0546 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0586, розташовану на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_6 , для індивідуального садівництва, площею 0,0362 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0592, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_7 , для індивідуального садівництва, площею 0,0591 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0571, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області; 1/2 частину транспортного засобу - BMW Х5, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_9 ; 1/2 частину транспортного засобу - MINI John Cooper Works, кольор амарілло, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_16 . Судові витрати Позивач просить покласти на Відповідача (планує понести витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 100000,00 грн, сплату судового збору за забезпечення позову та витрати пов`язані з отриманням перекладів з іспанської та проставленням апостилю). В якості правових підстав звернення Позивач, зокрема, зазначає норми статтей 69-72 Сімейного кодексу України та статтей 368-372 Цивільного кодексу України. Закриваючи провадження у частині позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив, відсутність предмету спору щодо позовних вимог в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , та визнання особистою приватною власністю вказаного об`єкту за ОСОБА_1 , оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 19.02.2013, який зареєстровано в реєстрі за №371 (в той час, як у позові вказано, що зазначене нерухоме майно зареєстровано за Позивачем на підставі договору купівлі-продажу №371 від 08.02.2019), та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №582415, вказане майно придбано до шлюбу, який зареєстровано 20.08.2015, а тому, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 57 СК України, є особистою приватною власністю Позивача. Щодо вимоги Позивача про визнання його особистою приватною власністю об`єкта нерухомого майна - дворівневого житлового приміщення №170 типа «D» на мансардному та критому першому поверхах, квартири «А» у блоці номер 15, житлового комплексу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 410,38 кв. м., включаючи гаражне місце № НОМЕР_13 у підвалі блок № НОМЕР_14 , площею 13 кв.м., гаражне місце № НОМЕР_5 у підвалі блок № НОМЕР_14 площею 13 кв.м., реєстрація власності номер два Естапоні, том 1481, книга НОМЕР_15 , сторінка 171, реєстраційний номер нерухомості 64.099., кадастровий номер - 9099602UF1399NO171BS. У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц (провадження № 61-15124св20) зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК Українидо нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення». За змістом пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», приватноправові відносини це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави. У даній справі спірна нерухомість знаходиться поза межами України, у Королівстві Іспанія. Пунктом 2 частини першої статті 1 вказаного Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється, зокрема, у формі, коли хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, а саме: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів. Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України (стаття 4 наведеного Закону). Згідно із частинами першою, другою статті 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом, тобто у даному правом Іспанії. Частиною другою статті 42 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться. Згідно правової позиції Верховного Суду України у постанові від 21 грудня 2016 року (справа № 954/2004, касаційне провадження № 6-899цс16), відповідно до якої за положеннями ЦПК України, який набув чинності 01 вересня 2005 року (стаття 114) (подібна до ст. 30 ЦПК України в ред. від 15.12.2017), Закону України «Про міжнародне приватне право» (розділи III та V) спори щодо нерухомого майна розглядаються за місцем знаходження цього майна та за правом, яке має найбільший зв`язок з правочином, якщо сторони не обрали інше право до цих правовідносин. З огляду на зазначене, за відсутності укладеного договору про визначення підсудності судам України, компетентним судом у цій справі є суд держави, на території якої знаходиться спірне нерухоме майно, тобто іспанський суд за місцезнаходженням спірної нерухомості. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року по справі № 428/11139/17. Таким чином, встановивши, що спір у цій справі виник між громадянами України стосовно майна, яке знаходиться на території Королівства Іспанія, суд дійшов правильного висновку, що ця справа є справою з іноземним елементом, і компетентним судом у цьому випадку є суд держави, на території якої знаходиться спірне нерухоме майно. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору. Отже, провадження в частині вимог Позивача про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , та визнання особистою приватною власністю вказаного об`єкту за ОСОБА_2 ; визнання особистою приватною власністю Позивача об`єкт нерухомого майна дворівневого житлового приміщення №170 типа «D» на мансардному та критому першому поверхах, квартири «А» у блоці номер 15 Житлового комплексу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 410,38 кв.м., включаючи гаражне місце № НОМЕР_13 у підвалі блок № НОМЕР_14 , площею 13 кв.м., гаражне місце № НОМЕР_5 у підвалі блок № НОМЕР_14 площею 13 кв.м., реєстрація власності номер два Естапоні, том 1481, книга НОМЕР_15 , сторінка 171, реєстраційний номер нерухомості 64.099., кадастровий номер - 9099602UF1399NO171BS, підлягає закриттю на підставах, визначених пунктами 2 та 1 частини першої статті 255 ЦПК України, відповідно. Спір щодо іншого майна, поділ якого є предметом спору у цій справі, зокрема, визнання спільною сумісною власністю та розподіл земельних ділянок, які розташовані на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, не відноситься до територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м.Харкова. Статтею 30 ЦПК України визначено правила виключної підсудності. Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України встановлено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно. Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України). Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України). Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Із урахуванням наведеного, приймаючи до уваги стадію провадження цієї справи, з метою усунення невідповідності правила виключної підсудності у цьому спорі, враховуючи місцезнаходження спірного нерухомого майна, а також обставини, зазначені у клопотанні представника Відповідача про необхідність розгляду справи Дергачівським районним судом Харківської області, суд вважає за необхідне передати справу за підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області. Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України встановлено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги щодо визнання спільною сумісною власністю, а саме щодо: об`єкта нерухомого майна - земельна ділянка № НОМЕР_5 , для індивідуального садівництва, площею 0,0546 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0586, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, яка зареєстрована за Відповідачем відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155650888 від 08.02.2019 на підставі договору купівлі-продажу земельною ділянки номер 128 від 08.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В., зареєстрований на Відповідача, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка № НОМЕР_6 , для індивідуального садівництва, площею 0,0362 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0592, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, яка зареєстрована за Відповідачем відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155644518 від 08.02.2019 на підставі договору купівлі-продажу земельною ділянки номер 127 від 08.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В., зареєстрований на Відповідача, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка № НОМЕР_7 , для індивідуального садівництва, площею 0,0591 га, кадастровий номер 6322055900:03:000:0571, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, яка зареєстрована за Відповідачем відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155641476 від 08.02.2019. на підставі договору купівлі-продажу земельною ділянки номер 126 від 08.02.2019 посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В., зареєстрований на Відповідача (Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 11.09.2019 році приватний нотаріус Смоляга Дергачівського нотаріального округу Харківської області за заявою відповідача від 06.09.2019 об`єднала земельні ділянки 2 та 3, зареєструвавши об`єкт нерухомого майна за № 1911588463220, кадастровий номер 6322055900:03:000:0634 площею 0,0908 га- знаходяться на території Дергачівського району Харківської області. Таким чином місце знаходження зазначеного нерухомого майна, щодо якого виникли спірні правовідносини, до яких застосовуються виключна підсудність, знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Дзержинського районного суду м.Харкова. У пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) зазначено, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом», у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин, ухвала Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 січня 2025 року про передачу справи за підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області є такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права. Враховуючи те, що ухвалу суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи скарги цього висновку не спростовали, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених під час апеляційного розгляду справи, відсутні. Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Москаленко Наталії Іванівни залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2025 року- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 15 грудня 2025 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії Ю.М. Мальований. Н.П.Пилипчук

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4818 № 638/21296/24

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше