Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/6620/19

11.12.25 22-ц/812/2203/25 Провадження №22-ц/812/2203/25 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2025 року м. Миколаїв Справа № 490/6620/19 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шаманської Н.О., суддів: Кушнірової Т.Б., Тищук Н.О., із секретарем судового засідання Повертайленко Ю.В., переглянувши в апеляційному порядку, в режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва, постановлену суддею Чулупом О.С., 17 жовтня 2019 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту ухвали не зазначена, у с т а н о в и в: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. В обґрунтування заяви зазначав, що на виконанні Центрального ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області перебувало виконавче провадження з виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2009 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2008 року у розмірі 85317 грн 27 коп. В подальшому ПАТ «Брокбіснесбанк» на підставі договору № 227 від 07 лютого 2018 року уступило право вимоги за вказаною кредитною заборгованістю ОСОБА_1 . Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2018 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_1 . На своє звернення до Центрального ВДВС з запитом про стан виконавчого провадження ОСОБА_1 отримав відповідь, яка містила інформацію про те, що на виконання відділу перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-7-6855/09 про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості в сумі 85868 грн 85 коп., однак, постановою державного виконавця від 28 травня 2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». На виконання договору про відступлення прав вимоги, Банк передав ОСОБА_1 усі матеріали кредитної справи. Однак, постанова про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого листа у справі відсутні. За такого, виконавчий лист втрачено. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив видати дублікат виконавчого листа № 2-7-6855/09 від 09 вересня 2014 року, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» кредитної заборгованості в сумі 85868 грн 85 коп. Крім того, просив поновити строк на пред`явлення даного виконавчого листа до виконання. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року заяву задоволено. Видано ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа по справі № 2-7-6855/09 від 09 вересня 2014 року. Поновлено строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, посилаючись на порушення її прав та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, а виданий дублікат виконавчого листа визнати таким, що не підлягає виконанню. Апеляційна скарга мотивована тим, що 03 жовтня 2025 року вона отримала постанову приватного виконавця від 17 вересня 2025 року про звернення стягнення на її заробітну плату. Після цього вона дізналась, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химич О.М. перебуває виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа про стягнення з неї на користь ОСОБА_1 кредитної заборгованості. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження та матеріалами цивільної справи за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їй стало відомо про існування ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року про видачу дублікату виконавчого листа, виданого на виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2009 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2008 року у розмірі 85317 грн 27 коп. В подальшому, ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2025 року замінено сторону виконавчого провадження ОСОБА_3 на її спадкоємицю ОСОБА_2 . Посилаючись на вказане просила задовольнити її апеляційну скаргу. Зазначала, що судом першої інстанції безпідставно не встановлено обставини, які підлягають доведенню. Стягувачем не доведено: -чи звертається особа із заявою про видачу дублікату виконавчого листа в межах строків, передбачених п.17.4 Розділу VІІ Перехідних положень ЦПК України; -чи надала сторона докази втрати виконавчого листа; -чи можуть бути обставини визнані поважними, які зумовили звернення до суду із пропуском процесуальних строків; -чи не є подання вказаної заяви фактичним зловживанням процесуальними правами. Крім того, ОСОБА_2 стверджує, що визнані судом першої інстанції обставини не є поважними та не можуть зумовлювати поновлення процесуальних строків та видачі дублікату виконавчого листа. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року залишити без змін. Зазначав, що на виконання договору про відступлення прав вимоги від 07 лютого 2018 року, ПАТ «Брокбізнесбанк» передало ОСОБА_1 усі матеріали кредитної справи. Однак, постанова про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого листа у справі були відсутні. За такого, виконавчий лист було втрачено. Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення. Крім того, ОСОБА_1 у відзиві зазначав, що ОСОБА_2 ще починаючи 2020 року знала про відкрите виконавче провадження щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зверталась до суду з позовом про зняття арешту з майна, що належало ОСОБА_3 оскільки остання померла. За такого, знала про порушення свого права ще у 2020 році, однак, звернулась з даною апеляційною скаргою лише у жовтні 2025 року. У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення стягувача ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на пропуск строку звернення з апеляційною скаргою, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції №606-XIV від 21.04.1999 ( чинного на час видачі виконавчого листа), було передбачено, що виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Пунктом 1 частини другої статті 22 вказаного Закону передбачалось, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 47 зазначеного Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Частиною третьою статті 23 Закону встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Аналогічна по суті норма щодо переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання викладена у частині п`ятій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року 1404-VIII. З матеріалів справи вбачається, що 29 серпня 2008 року між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 16-08, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 84 235 грн. строком до 28 серпня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 21 % річних. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2009 року у справі № 2-7-6855/09, яке набрало законної сили, позов задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ « Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором № 16-08 від 29 серпня 2008 року в розмірі 85317 грн 27 коп. На виконання зазначеного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва 09 вересня 2014 року видано виконавчі листи № 2-7-6855/09, на підставі яких відкрито виконавчі провадження. 07 лютого 2018 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 227, посвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Мазур О.Ю. 07 лютого 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №11-88, відповідно до п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у додатках № 1, 2, 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2018 року замінено первісного стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-7-6855/09 виданого Центральним районним судом міста Миколаєва 09 вересня 2014 року. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання з приводу примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-7- 6855/09 та видано дублікат виконавчого листа по справі №2-7-6855/09 від 09 вересня 2014 року. На підставі цього приватним виконавцем Химич О.М. винесено постанову про відкриття з примусового виконання дубліката виконавчого листа № 490/6620/19 виданого 15 червня 2020 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором № 16-08 від 29 серпня 2008 року в розмірі 85317 грн 27 коп. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2025 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме: боржника ОСОБА_3 замінено на її спадкоємицю ОСОБА_2 . Звертаючись з даною апеляційною скаргою ОСОБА_2 зазначає, що ухвалою Центрального районного суду від 17 жовтня 2019 року про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання порушено її права як спадкоємиці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 у липні 2019 року звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення кредитної заборгованості лише з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» (а.с. 143-145 т.1). На час звернення нового стягувача ОСОБА_1 з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, боржниця ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть останньої ( а.с. 203 зв. т.1 ). Проте суд першої інстанції, розглядаючи заяву стягувача не перевірив зазначених обставин, не пересвідчився про належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та вийшовши за межі заявлених заявником вимог, ухвалив судове рішення про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення їх до виконання як щодо ОСОБА_4 , так і щодо ОСОБА_3 , яка на час винесення ухвали померла. Вказане є порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки суд розглянув вимоги, які не заявлялися ОСОБА_1 , не повідомив належним чином осіб про дату, час та місце розгляду справи, та вирішив питання про видачу дублікату виконавчого листа стосовно померлої на той час особи. Надані ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції заява уточнення та додані до неї заява про видачу дублікату виконавчого листа та інформаційна довідка по ВП № 43768229 ( а.с. 34-38 т.2) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені документи не містять відмітки суду про їх отримання та прийняття до розгляду. Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання ОСОБА_1 про пропуск ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження, оскільки питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішено апеляційним судом 10 листопада 2025 року, про що постановлено ухвалу. Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню в частині видачі ОСОБА_1 дублікату виконавчого листа щодо ОСОБА_3 та поновлення строку на його пред`явлення до виконання. Рішення суду першої інстанції в частині видачі дубліката виконавчого листа відносно ОСОБА_4 та поновлення строку для його пред`явлення, сторонами не оскаржувалося, а тому не є предметом апеляційного перегляду. Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року в частині видачі ОСОБА_1 дублікату виконавчого листа щодо ОСОБА_3 та поновлення строку на його пред`явлення до виконання скасувати. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий: Н.О. Шаманська Судді: Т.Б.Кушнірова Н.О.Тищук Повний текст постанови складено 11 грудня 2025 року.