Постанова Чернігівський апеляційний суд № 734/2916/25

Справа № 734/2916/25 Головуючий у 1 інстанції Іванюк Т.І. Провадження № 33/4823/991/25 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 грудня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кушнеренка Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 20 червня 2025 року, о 13 год. 45 хв., на а/д М01 97 км, у с. Кіпті, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, захисник Кушнеренко Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. Посилається на те, що ОСОБА_1 безпідставно був зупинений працівниками поліції. Апелянт зазначає, що процедура проходження огляду ОСОБА_1 була порушена, оскільки останній не мав будь-яких ознак наркотичного сп`яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду. В обґрунтування скарги посилається на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, сам бажав пройти огляд у найближчому медичному закладі та на відео з бодікамери не було зафіксовано відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 пішов до туалету, і ця дія була розцінена поліцейськими як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Коли ОСОБА_1 повернувся і сказав, що згоден пройти огляд, йому повідомили, що протокол вже складений. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у закладі охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 367566 від 20.06.2025, ОСОБА_1 , 20 червня 2025 року, о 13 год. 45 хв., у селі Кіпті, дорога М01, 97 км, керував транспортним засобом Mercedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.9). Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та спілкування з водієм, виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, так як у нього були звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, про що йому було повідомлено. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 заперечив вживання наркотичних засобів та попросився до туалету, заявивши, що до лікаря не поїде. При цьому, працівник поліції роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та його права і обов`язки. Після того, як ОСОБА_1 сходив до туалету, він разом з поліцейськими пішов до приміщення поста. Останній просив, щоб не складали протокол до приїзду його керівництва та адвоката. Після до поста прибули знайомі ОСОБА_1 , у присутності яких він на пропозицію пройти огляд вказував на безпідставність пропозиції та покинув приміщення поста. Після цього поліцейський склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП, який потім оголосив останньому. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Сторона захисту наголошує, що у поліцейських не було підстав вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, посилаючись на відсутність ознак наркотичного сп`яніння. Водночас, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п. 4 названої Інструкції. Поліцейські, з огляду на виявлення передбачених п. 4 Розділу І Інструкції ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджується як змістом протоколу, так і даними з відеофайлів, мали підстави пропонувати останньому пройти огляд. Більше того, поліцейський фактично виявляє ознаки стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак наркотичного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Згідно з пунктом 12 вказаної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу І цієї ж Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Як убачається з матеріалів справи, працівники поліції діяли відповідно до вимог закону та після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння запропонували останньому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, проте він відмовився. Крім того, на відеозаписі не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 ні під час відмови останнього від проходження огляду, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Будь-яких інших доказів тиску на ОСОБА_1 працівниками поліції апелянт не надав, тому такі доводи необхідно оцінювати критично. Те, що ОСОБА_1 заперечував факт вживання ним наркотичних засобів, не звільняло його від обов`язку пройти медичний огляд на спростування підозр поліцейських чи їх підтвердження. Проаналізувавши даний відеозапис, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, не заслуговує на увагу, оскільки поведінка водія свідчить про протилежне, а саме про те, що він будь-яким чином намагався уникнути огляду, а потім категорично відмовився від його проведення. Посилання захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби. Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Кушнеренка Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний