Постанова Одеський апеляційний суд № 522/16825/21-Е

Номер провадження: 22-ц/813/398/25 Справа № 522/16825/21-Е Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.11.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Лозко Ю.П., суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Веріковська Тетяна Анатоліївна, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2022 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», приватного виконавця виконавчого округу міста Одеса Притуляка Валерія Миколайовича, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк Вікторія Костянтинівна, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, встановив: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище позовом, у якому просив: - визнати незаконним та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Одеса Притуляк В.М. від 12.07.2021 року ВП №60833880; - визнати незаконним та скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу м.Одеса Притуляк В.М. від 12.07.2021 року ВП №60833880 про реалізацію предмета іпотеки чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 110,5 кв.м., житловою площею 76,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.07.2021 року (реєстраційний номер нерухомого майна 2409033451101); - визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів серії №971 від 15.07.2021 року, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К (реєстраційний номер нерухомого майна 2409033451101) та скасувати реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) на квартиру загальною площею 110,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2022 року у задоволені клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Веріковська Т.А., про витребування доказів відмовлено. Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», приватного виконавця виконавчого округу міста Одеса Притуляка В.М., третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк Вікторія Костянтинівна, у частині позовних вимог: - про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Одеса Притуляк В.М. від 12.07.2021 р. ВП №60833880; - визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця виконавчого округу м. Одеса Притуляк В.М. від 12.07.2021 р. ВП №60833880 про реалізацію предмета іпотеки чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 110,5 кв.м., житловою площею 76,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Веріковська Т.А., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, вважає передчасним висновок суду про закриття провадження у справі у вказаній вище частині, з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки судове рішення на яке послався суд не набрало законної сили, тому просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2022 року скасувати. 17 липня 2023 року на електрону пошту апеляційного суду ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», направило відзив на апеляційну скаргу, у якому, заперечуючи проти задоволення вимог скаржника, наполягає на законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає. Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі у вказаній вище частині позову, суд першої інстанції виходив з того, що набрала законної сили ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 15.09.2021 року (справа №2-2373/11, провадження №4-с/522/113/21), якою було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , вимоги якої є тотожними вимогам позовної заяви останнього у цій справі, а саме про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Одеса Притуляка В.М. від 12.07.2021 року ВП №60833880 та визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця виконавчого округу м.Одеса Притуляка В.М. від 12.07.2021 року ВП №60833880 про реалізацію предмета іпотеки чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 110,5 кв.м., житловою площею 76,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що дає підстави вважати, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, і є підстави для закриття провадження у справі у вказаній вище частині позовних вимог, відповідно до п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України. Колегія суддів, не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі N 320/9224/17 (провадження N 14-225цс19) зазначено, що: "згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі". У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі N 761/7978/15-ц (провадження N 14-58цс18) зазначено, що "необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору". У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі N 917/1739/17 (провадження N 12-161гс19) вказано, що: "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу". Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2023 року у справі N 198/219/22. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Відтак, після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02 березня 2023 року у справі N 480/4772/20. Частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Частиною першою статті 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач це особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних інтересів якої порушено цивільний процес. Відповідач це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2024 року у справі N 554/527/23 (провадження N 61-11779св23) зроблено висновок, що "суд закриває провадження у справі, якщо в позовах одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили". Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили чи ухвали суду про закриття провадження у справі, постановленої між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності. Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається. Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов`язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Отже для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: 1 - тотожних сторін спору, 2 - тотожного предмета позову, 3 - тотожної підстави позову. Поняття "юридичний спір" має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Тобто позови повинні співпадати за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. З Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційним судом встановлено, що 23.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу міста Одеса Притуляка В.М. (справа № 2-2373/11), у якій із урахуванням доповнень, просив: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. щодо прийняття на примусове виконання виконавчого листа № 2-2373/11, виданого 20.01.2014 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» заборгованості за кредитним договором від 08.09.2008 № 05/09/2008/980-К/16 у загальному розмірі 19 452 681,58 грн; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 60833880 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60833880 від 09.12.2019; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. щодо передачі на відповідальне зберігання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та скасувати постанову від 22.01.2021 про опис та арешт нерухомого майна боржника; визнати такими, що не підлягають застосуванню у виконавчому провадженні оцінку в формі письмового звіту про незалежну оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , складену 23.02.2021 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 та висновок про ринкову вартість майна на дату оцінки від 10.02.2021 у розмірі 2 578 000,00 грн; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. усунути порушення, що стали наслідком неправомірних дій в межах виконавчого провадження № 60833880; визнати неправомірною оцінку майна боржника ОСОБА_1 - звіт про незалежну оцінку майна від 23.02.2021 року, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 (сертифікат від 10.05.2019 СОД 362/19, ідентифікаційний код: 2521401198) з визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 , а саме чотирикімнатної квартири, загальною площею 110,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , складеного на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. від 10.02.2021; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. в частині використання звіту про незалежну оцінку майна від 23.02.2021, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 з визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів «СЕТАМ» чотирикімнатної квартири, загальною площею 110,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , складеного на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. від 10.02.2021; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. щодо передачі на реалізацію на ресурс системи електронних торгів «СЕТАМ» описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 , а саме - чотирикімнатної квартири, загальною площею 110,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати постанову виконавчого провадження № 60833880, винесену приватним виконавцем виконавчого Одеської області Притуляком В.М. від 12.07.2021 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу; скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. від 12.07.2021 у виконавчому провадженні № 60833880 про передачу майна боржника ОСОБА_1 , а саме - чотирикімнатної квартири, загальною площею 110,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 стягувачу в рахунок погашення боргу; скасувати постанову виконавчого провадження № 60833880, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. 27.07.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу. У цій справі №522/16825/21-Е, у вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», приватного виконавця виконавчого округу міста Одеса Притуляка Валерія Миколайовича, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк Вікторія Костянтинівна, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Колегія суддів зауважує, що сторонами у справі №522/16825/21-Е є ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та приватний виконавець виконавчого округу міста Одеса Притуляк В.М., у справі ж № 2-2373/11 скаржником є ОСОБА_1 , а особою дії якої оскаржуються приватний виконавець виконавчого округу міста Одеса Притуляк В.М., тож склад учасників цивільного процесу у справах №522/16825/21-Е та № 2-2373/11, не співпадає. Відтак, оскільки нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору у справі, колегія суддів виснує, що у справі яка переглядається, суд дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі у зв`язку із наявністю судового рішення, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Також, апеляційний суд звертає увагу на, те що хоча ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2021 року і відмовлено у задоволені скарги, проте, попри протилежні посилання суду першої інстанції, на час постановлення Приморським районним судом м. Одеси від 23 травня 2022 року ухвали, в провадженні Одеського апеляційного суду перебувала апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2021 року, провадження по якій було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду ще 12 жовтня 2021 року. Окремо, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Одеського апеляційного суду від 30.03.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2021 року скасовано. Залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. про прийняття на примусове виконання виконавчого листа № 2-2373/11, виданого 20.01.2014 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ТОВ відповідальністю «ФК «Дніпрофінансгруп» заборгованості за кредитним договором від 08.09.2008 № 05/09/2008/980-К/16; про відкриття виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60833880 від 09.12.2019; про передачу на відповідальне зберігання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та скасування постанови від 22.01.2021 про опис та арешт нерухомого майна боржника; про використання у виконавчому провадженні оцінки в формі письмового звіту про незалежну оцінку квартири, складену 23.02.2021 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 та висновку про ринкову вартість майна на дату оцінки від 10.02.2021; про визнання неправомірною оцінки майна боржника ОСОБА_1 - звіту про незалежну оцінку майна від 23.02.2021; про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. усунути порушення, що стали наслідком неправомірних дій в межах виконавчого провадження № 60833880; про передачу на реалізацію на ресурс системи електронних торгів «СЕТАМ» описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 ; про скасування постанови виконавчого провадження та акту приватного виконавця від 12.07.2021 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. В задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. про повернення виконавчого документа стягувачу відмовлено. Зокрема, залишаючи скаргу ОСОБА_1 у зазначеній вище частині без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що вимоги скарги про скасування постанови про передачу майна стягувачу, скасування акту приватного виконавця про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу є діями та рішеннями приватного виконавця, пов`язаними з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав та обов`язків інших осіб, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав. При цьому, ефективним способом захисту прав боржника є пред`явлення до суду позову із залученням до участі у справі стягувача і приватного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Ураховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у вказаній вище частині позовних вимог, з викладених в оскаржуваній ухвалі підстав. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374,379, 381-384 ЦПК України постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник-адвокат Веріковська Тетяна Анатоліївна, задовольнити частково. Скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2022 року в частині закриття провадження по справі, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», приватного виконавця виконавчого округу міста Одеса Притуляка В.М., третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк Вікторія Костянтинівна, про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Одеса Притуляка В.М. від 12.07.2021 р. ВП №60833880, визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця виконавчого округу м. Одеса Притуляк В.М. від 12.07.2021 р. ВП №60833880 про реалізацію предмета іпотеки чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 110,5 кв.м., житловою площею 76,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: В.В. Кострицький М.В. Назарова