Постанова 4813 № 501/578/19

Номер провадження: 22-ц/813/985/20 Номер справи місцевого суду: 501/578/19 Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.05.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М.,Цюра Т.В., За участю секретаря - Ющак А.Ю. розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 18 липня 2019 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА: В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Державне підприємство «СЕТАМ» , у подальшому змінила вимоги та просить суд: - визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 12.12.2018 року про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженню № 56672062; - визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 20.12.2018 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 56672062; - визнати неправомірними дії Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича щодо передачі на реалізацію Державному підприємству «Система електронних торгів арештованого майна» двокімнатної квартири, жилою площею 30,2 кв.м,загальною площею 48,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 . Вимоги обґрунтовувала тим, що 19.12.2005 року між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладений кредитний договір №1095-08 ПОУ, за яким банк надав, а ОСОБА_4 отримала кредитні кошти у розмірі 29643,00 доларів США. Відповідно до іпотечного договору №7455 від 01.12.2006 року квартира, жилою площею 30,2 кв.м, загальною площею 48,2 кв м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була предметом іпотеки та виступала, як забезпечення зобов`язання ОСОБА_4 перед АТ «УкрСиббанк». 05.01.2010 року ОСОБА_4 змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 ». Після розірвання шлюбу 18.04.2011 року ОСОБА_1 залишила прізвище « ОСОБА_5 ». 08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладений договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» передав АТ «Дельта Банк» право вимоги за забезпечувальними та кредитними договорами, внаслідок чого до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги від ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) повного, належного та реального виконання обов`язків за вказаними вище договорами, укладеними з АТ «Укр Сиббанк». Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 30.09.2013 року по справі № 501/2884/13-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 357992,88 грн. В провадженні Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. знаходиться виконавче провадження №56672062 щодо примусового виконання виконавчого листа №501/2884/13-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області від 11.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 357992,88 грн. та судовий збір у розмірі 3441,00 грн. 14.02.2019 року представником боржника ОСОБА_1 було отримане повідомлення про ознайомлення зі звітом про оцінку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а також повідомлення про реалізацію даної квартири, як предмета іпотеки, шляхом проведення електронних торгів від 27.01.2019 року № 1056/19-19-19. Відповідно до звіту про оцінку квартири вартість даної квартира була оцінена у 594 502,00 грн., що по курсу НБУ на дату проведення оцінки складає 21 440 доларів США. Заявник категорично заперечує проти реалізації даної квартири шляхом проведення електронних торгів, посилаючись на те, що квартира є її місцем постійного проживання та підпадає під дію Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 12.08.2015 року. Заявником 19.02.2019 року направлене Приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. клопотання про зупинення реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення електронних торгів в рамках проведення виконавчих дій. Згідно із довідкою про склад зареєстрованих (сім`ї) у житловому приміщенні/будинку осіб № 15-1674 від 20.02.2019 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У відзиві на скарну представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича 21.03.2019 року просив суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що зазначена квартира не використовується як місце постійного проживання боржника, в ній проживають інші особи, а тому на неї не розповсюджується дія Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 липня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича (заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Державне підприємство «СЕТАМ») про визнання неправомірними дій відмовлено. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог посилаючись на неповне зясування обставин,що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Притуляк В.М. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство «Сетам» просить залишити ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 18 липня 2019 року без змін,а апеляційну скаргу без задоволення. Справу розглянути у відсутності представника ДП`СКТАМ». Інші учасники справи не скористались правом подання до суду відзиву на апеляційну скаргу,письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили. В судове засідання учасники спави не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. В силу ст.372 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю. Відповідно до ч. 5 ст.ст. 268 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. У зв`язку з цим, та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З цих підстав, датою складення цього судового рішення є 21.05.2019 року. АРГУМЕНТИ(ДОВОДИ)СТОРІН: Апелянтка зазначає, що спірна квартира підпадає під дію Закону України « Про мараторій на стягнення майна громадян України,наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» оскільки являється її постійним місцем проживання в якій вона зареєстрована, у власності іншого нерухомого майна вона не має, загальна площа квартири складає 48,2 кв.м. та саме ця квартира виступає як забезпечення за споживчим кредитом,наданим в іноземній валюті. Згоди на її відчуження вона не надавала. За таких підстав вважає, що дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. щодо передачі на реалізацію ДП «СЕТАМ» її квартири являються протиправними. Крім того посилається на те, що приватним виконавцем не надано жодних належних та допустимих доказів, що вона не використовує вказану вище квартиру за призначенням та на власний розсуд, в порушенні норм чинного законодавства ,вирішив передати її на примусову реалізацію. Одночасно посилається на те, що у виконавчому листі зазначене прізвище « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_5 » та не виправлена помилка. Заявниця стверджує, що приватний виконавець всупереч нормам Закону України «Про виконавче провадження», Закону України « Про мараторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ,Інструкції з організації примусового виконання рішень прийняв протиправну постанову про опис та арешт майна боржника. Крім того посилається на те, що приватний виконавець в порушенні частини1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» не надала можливість сторонам виконавчого провадження досягти згоди щодо вартості майна, та не чекаючи сплину 10 днів,не повідомляючи апелянта про опис та арешт його майна,20.12.2018 року прийняла протиправну постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності. Апелянтка посилається і на порушення районним судом вимог ст.450 ч.1 ЦПК України посилаючись на те, що скарга розглянута 18.07.2019 року без належного сповіщення учасників справи. У відзиві на апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ» посилається на те, що приватний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» так як відповідно до частини 1 ст.48 зазначеного Закону примусова реалізація арештованого майна є одним з етапів звернення стягнення на майно боржника. Крім того, посилається на те, що мараторій є відстроченням виконання зобов`язання,а не звільненням від його виконання. Спірна квартира не підпадає під дію мараторію так як пунктом 1.1 Іпотечного договору від 20 грудня 2005 року за згодою сторін, вартість предмета іпотеки становить 249 495 грн.60 коп., а тому на думку заявника кредитний договір вважається укладеним в національній валюті. У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Притуляк В.М. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги посилаючись на те, що в спірній квартирі мешкають квартиранти, боржниця в ній не мешкає понад 3-х років, а тому Закон України « Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи , обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла наступного . Відмовляючи в задоволені скарги заявниці районний суд виходив з того, що квартира, жилою площею 30,2 кв. м, загальною площею 48,2 кв м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та була предметом іпотеки і виступала, як забезпеченням зобов`язання ОСОБА_4 перед АТ «УкрСиббанк» не підпадає під дію Закону України «Про мараторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» так як матеріалами справи підтвердженео, що ОСОБА_7 у зазначеній квартирі не проживала. З таким судженням районного суду погодитись не можна з огляду на наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 20.12.2018 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 56672062 та визнати неправомірними дії Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича щодо передачі на реалізацію Державному підприємству «Система електронних торгів арештованого майна» двокімнатної квартири, жилою площею 30,2 кв.м,загальною площею 48,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 ,яка надежить їй на праві власності, на підстві дубліката Договора дарування № 201 від 17.012003 року виданий 03.12.2004 року № 8086 та складається з двох кімнат загальною площею 48,2 кв.м. 19.12.2005 року між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладений кредитний договір №1095-08 ПОУ, за яким банк надав, а ОСОБА_4 отримала кредитні кошти у розмірі 29643,00 доларів США. Відповідно до іпотечного договору №7455 від 01.12.2006 року квартира, жилою площею 30,2 кв.м, загальною площею 48,2 кв м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була предметом іпотеки та виступала, як забезпечення зобов`язання ОСОБА_4 перед АТ «УкрСиббанк». Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 30.09.2013 року по справі № 501/2884/13-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 357992,88 грн. В провадженні Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. знаходиться виконавче провадження №56672062 щодо примусового виконання виконавчого листа №501/2884/13-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області від 11.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 357992,88 грн. та судовий збір у розмірі 3441,00 грн. 11.01.2019 № 84 приватний виконавець подала до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію предмета іпотеки( а.с.146т.1), 22.02.2019 року на адресу приватного виконавця Виконовчого округу Одеської області Притуляк В.М. від боржника ОСОБА_7 надійшло клопотання про зупинення реалізації квартири ,шляхом проведення електронних торгів в рамках проведення виконавчих дій посилаючись на те, що спірна квартира підпадає під дію мораторію ( а.с.149-150 т.1). Протоколом № 388928 20.02.2019 року торги відбулися за ціною продажу 660 000 грн. .Переможцем торгів стала ОСОБА_3 ( а.с.162 т.1). 05.03.2019 року приватним виконавцем виданий акт про реалізацію предмета іпотеки та знятий арешт з реалізованого майна( а.с.165,169). Згідно наданої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника на праві власності належить тільки одне спірне житло, в якому зареєстрована боржниця та земельна ділянка. Відповідно до довідки від Чорноморської міської ради Одеської області КП «Бюро технічної інвентаризації» станом на 29.12.2012 року іншого нерухомого майна за ОСОБА_8 не зареєстровано. В межах вказаного виконавчого провадження, приватним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт майна боржника від 25.06.2018 року , а саме накладено арешт на вказаний предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділнку № НОМЕР_1 ,надану для садівництва,що знаходиться за адресоюб: Одеська область,Овідіоподльський район,с/рада Новодолинська,СК «Дорожник-63»., що належать боржнику( а.с.103-104 т.1). Постановою приватного виконавця від 20.12.2018 року у виконавчому проваджені були виконані дії щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності-ПП «Брокбізнасконсалт» щодо ринкової вартості описаного майна.( а.с.133 т.1). Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ч. 5 Закону України "Про виконавче провадження"). Згідно із ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження"арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або проопис та арешт майна (коштів) боржника.Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Такі висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 17.01.2020 № 340/1018/19|К/9901/22118/19. За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про правомірність дій приватного виконавця щодо проведення опису та накладення арешту на нерухоме майно відповідно постанови від 12.12.23018 року, а тому в цій частині скарга не підлягає задоволенню оскільки відповідно до статті 56 Закону « Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підпису скаржника оцінюється критично так як вона не була присутньої при проведенні опису майна. Відповідно до частини 1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Враховуючи, що приватний виконавець у визначений 10 денний термін не надав можливість сторонам виконавчого провадження досягти згоди щодо вартості майна, та до спливу 10 денного терміну - 20.12.2018 року прийняв постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, судова колегія дійшла висновку, що в цій частині вимоги заявника підоягають задоволенню за наслідком порушення ст.57 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст.29 ЦК України та ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Слід зазначити, що зареєстроване місце проживання, як і фактичне місце проживання боржниці не є визначальним при вирішенні питання про застосування мораторію на звернення стягнення на його квартиру, яка є предметом іпотеки в розумінні ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». У цьому зв`язку істотне значення для застосування мораторію має той факт, що у боржника (за споживчим кредитом в іноземній валюті), немає іншого житла крім того, яке передано в іпотеку. Вказане висвітлено в Постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.04.2019 по справі № 820/6265/16. Зважаючи на норми ст.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 3 червня 2014 року не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Тобто, з матеріалів скарги вбачається, що площа квартири на яку звернуто стягнення не перевищує площу визначену в одній з умов Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», іншого нерухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстровано, дана квартира є єдиним нерухомим житловим майном скаржника. Таким чином, дана нерухомість підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Приватний виконавець не перевірив та не оцінив наявність обставин, які в силу закону виключають можливість примусового виконання рішення суду.. В контексті прав стягувача слід зазначити наступне. Мораторій - відстрочення виконання зобов`язань, що встановлюються урядом на певний термін. Таким чином, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в жодному разі не ущемляє права стягувача та не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки, проводити стягнення на майно окремої категорії боржників, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності. Виходячи з наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо правових підстав для визнання судом неправомірними дій приватного виконавця щодо подання до Державного підприємства «СЕТАМ» заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна - двокімнатної квартири, жилою площею 30,2 кв.м,загальною площею 48,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 . Доводи про те, що справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 належнимм чином не сповіщеною про час та місце судового розгляду спростовується заявою її представника- ОСОБА_2 про розгляд справи за їх відсутності. З врахуванням вимог пунктів 3,4 частини 1 ст.376 ЦПК України судова колегія дійшла висновку про скасування судового рішення та прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявлених вимог. Керуючись ст. 367,368,374,376,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 18 липня 2019 року скасувати та прийняти постанову. Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій задовольнити частково. Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 20.12.2018 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 56672062. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича щодо передачі на реалізацію Державному підприємству «Система електронних торгів арештованого майна» двокімнатної квартири, жилою площею 30,2 кв.м,загальною площею 48,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 . Скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 12.12.2018 року про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженню № 56672062- залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді С.М.Сегеда - Т.В.Цюра