Постанова 4854 № 420/33487/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33487/24 Перша інстанція: суддя Аракелян М.М., повний текст судового рішення складено 11.08.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання незаконним та скасування припису, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 28.10.2024 року) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якій представник позивача просить суд: - визнати незаконним та скасувати припис Південно-Східного Управління Державної Служби з питань праці від 09.10.2024 року №ПС/ДН/32006/0019/П; - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати; - справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в період з 08.10.2024 року по 09.10.2024 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 був проведений позаплановий захід державного нагляду (контроль) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці. За результатами здійсненого заходу було складено Акт від 09.10.2024 року №ПС/ДН/32006/0019, відповідно до якого виявлено порушення законодавства, а саме: ч.1 ст.21 КЗпП України; ч.4 ст.24 КЗпП України; ч.1 ст.10 ЗУ №2136. На підставі Акту посадовими особами відповідача складено припис від 09.10.2024 року №ПС/ДН/32006/0019/П, відповідно до якого: зобов`язано позивача усунути порушення/забезпечити додержання норм законодавства про працю): 1) « 1.1. Трудовий договір не укладено між працівником і роботодавцем», 2) «Працівників допущено до роботи не після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу», 3) « 2.16. Заробітна плата не виплачена працівнику на умовах, визначених трудовим договором». Позивач не погоджується із зазначеним приписом, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що підставою перевірки згідно направлення про її проведення слугувало звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам від 23.09.2024 року. Тож, позивач вважає, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) міг проводитися лише з тих обставин, які за зверненням скаржника порушують його права та міг проводитися лише стосовно того об`єкту, якого стосується скарга, а саме: магазин 33м2 у м. Павлоград по вул. Горького 135А. Також, позивач посилається на те, що в силу ч.8 ст.7 Закону №887-V припис повинен обов`язково містити підпис посадової особи органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку, однак у оскаржуваному приписі відсутні усі підписи посадових осіб відповідача. Крім того, відповідач вказує, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не була присутня. Під час проведення перевірки не було встановлено факту наявності неукладених договорів між працівниками та роботодавцем. З матеріалів перевірки не зрозуміло стосовно яких саме працівників відповідачем було встановлено порушення. Зазначення в Акті перевірки та в оскаржуваному приписі щодо порушень виплати заробітної плати є безпідставними, оскільки ґрунтуються на тому, що накази про призупинення трудового договору є незаконними, при цьому вказані накази оскаржені не були та були прийнятті на підставі заяв самих працівників. 03.12.2024 року представник позивача надав копії паспорту та ідентифікаційного коду позивача. 04.12.2024 року відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Державною службою України з питань праці було направлено до Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернення ОСОБА_2 для розгляду та вжиття заходів реагування, враховуючи інформацію, викладену у зверненні. 07.10.2024 року видано Наказ про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю). На підставі наказу оформлено направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 08.10.2024 року. З 08.10.2024 року по 09.10.2024 року проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки у позивача з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, з питань виплати грошової компенсації відповідно до ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення, з питань виявлення неоформлених трудових відносин та з питань законності припинення трудових договорів. В ході перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 довіреністю від 01.10.2024 року строком на один рік, уповноважено Черкалецьку Олену Ігорівну представляти інтереси в органах державної влади, в тому числі в Державної служби України з питань праці. На виконання вимоги про надання документів від 08.10.2024 року, ОСОБА_3 надала необхідний пакет документів. Під час проведення перевірки були опитані працівники. Так, ОСОБА_4 , надала пояснення, що працює з квітня 2024 року, при цьому в повідомленні про прийняття працівника на роботу зазначена дата 21.08.2024 року. Під час перевірки документів прізвище працівника не знайдено, то встановити факт перебування зазначеної особи в трудових відносинах з позивачем не виявилось можливим. Представник позивача пояснила, що позивач орендує приміщення, тому відповідачем було надіслано запит до вказаного орендодавця задля підтвердження факту наявності договорів оренди та площі орендованого приміщенню. Однак, відповідь не надійшла. Відтак, трудовий договір не укладено між працівником і роботодавцем. Працівників допущено до роботи не після укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядження роботодавця. Також, перевіркою встановлено, що заробітну плату не виплачено працівнику на умовах визначених трудовим договором. До перевірки додано накази про призупинення трудових договорів з підстав часткового призупинення діяльності ФОП ОСОБА_1 , при цьому жодних підтверджуючих документів не надано. Окремо зазначено, що у законі немає прямої вказівки, що Припис повинен бути підписаний усіма інспекторами. Міжрегіональне управління має право здійснювати перевірку як за адресою, зазначеною в скарзі, так і за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання незаконним та скасування припису - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 09.10.2024 року №ПС/ДН/32006/0019/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю. Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968(дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. На вказане рішення суду Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №420/33487/24 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. 30.09.2025 року (вхід.№51419/25) на адресу суду апеляційної інстанції від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Чайка Олени Юріївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у задоволені апеляційної скарги Південно-Східного Міжрегіонального Управління Державної Служби з Питань Праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі №420/33487/24; закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південно-Східного Міжрегіонального Управління Державної Служби з Питань Праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі №420/33487/24; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі №420/33487/24 залишити без змін. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державною службою України з питань праці було направлено до Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернення ОСОБА_2 для розгляду та вжиття заходів реагування, враховуючи інформацію викладену у зверненні (а.с.46), а також 02.10.2024 року надано погодження проведення позапланового заходу державного нагляду/контролю стосовно ФОП ОСОБА_1 . Згідно Погодження (а.с.105-106) звернуто увагу відповідача, що під час проведення заходів розглядаються питання, викладені у зверненні та з урахуванням обмежень, визначених ч.1 ст.16 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Як убачається із скарги ОСОБА_2 від 22.09.2024 року (а.с.44-45), він поскаржився на те, що у магазині « НОМЕР_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, працівники не оформлені ні офіційно, ні за договором; він не був ознайомлений із наказами про прийняття на роботу та з наказом про звільнення; адміністрація магазину не йде на контакт з питання виплатити йому за відпрацьований час (решта доводів скарги не стосується компетенції Держпраці). Просить провести перевірку вказаного магазину та посприяти йому у виплаті зароблених коштів. Посадовими особами Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з питань праці відповідно до наказу №648/ПС-ЗК від 07.10.2024 року, направлення №ПС/1/17704-24 від 08.10.2024 року, в період з 08.10.2024 року по 09.10.2024 року проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 на предмет здійснення заходу: з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, з питань виплати грошової компенсації відповідно до ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення, з питань виявлення неоформлених трудових відносин та з питань законності припинення трудових договорів за двома адресами здійснення позивачкою господарської діяльності: - АДРЕСА_2 , магазин « НОМЕР_1 »; - АДРЕСА_3 , магазин « НОМЕР_1 ». Копія направлення отримана представником позивача Черкалецькою О.І. 08.10.2024 року, про що свідчить її особистий підпис на копії направлення. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в ФОП ОСОБА_1 складено акт від 09.10.2024 року №ПС/ДН/32006/0019 (далі акт), яким зафіксовано порушення вимог законодавства про працю. На останній сторінці акту наявний особистий підпис представника позивача про ознайомлення. На підставі висновків акту Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/32006/0019 від 09.10.2024 року, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути наведені у ньому порушення, а саме: 1) « 1.1. Трудовий договір не укладено між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою) в порушення ч.1 ст.21 КЗпП»; 2) « 1.7. Працівників допущено до роботи не після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу, в порушення ч.4 ст.24 КЗпП»; 3) « 2.16. Заробітна плата не виплачена працівнику на умовах, визначених трудовим договором, в порушення ч.1 ст.10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Припис містить примітку про обов`язок позивача надати відповідачу письмове повідомлення про виконання припису з долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування. Уповноважена особа суб`єкта господарювання з приписом ознайомилась та його примірник отримала 09.10.2024 року, про що свідчить особистий підпис на останній сторінці припису. Не погодившись з вищевказаним приписом, позивач звернулася до суду з позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V). Згідно статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до частини 5 статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V). Згідно з приписами ч.4 ст.4 Закону №877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Відповідно до вимог ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення №96), згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Згідно з вимогами п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. Підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначені ч.1 ст.6 Закону №877-V. Зокрема, згідно абзацу п`ятого вказаної норми, підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Під час розгляду справи встановлено, що підставою для здійснення відповідачем позапланового заходу нагляду (контролю) стало звернення фізичної особи ОСОБА_2 у вигляді скарги щодо неоформлення трудових відносин та невиплати йому заробітної плати. Згідно абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877-V та з урахуванням Наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 року №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» відповідачем одержано лист-погодження Державної служби України з питань праці на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). На підставі отриманого погодження, Міжрегіональним управління видано наказ про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки ФОП ОСОБА_1 від 07.10.2024 року №648/ПС-ЗК та направлення на проведення позапланового заходу від 08.10.2024 року №ПС/1/17704-24. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у Південно-Східного міжрегіонального управління були належні правові підстави для реалізації своєї компетенції на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Колегія суддів зазначає, що підприємець може здійснювати свою діяльність або вдома (за адресою прописки), або в іншому власному/орендованому приміщенні/офісі. Так, місце здійснення господарської діяльності позивача: АДРЕСА_4 , магазин « НОМЕР_1 » та АДРЕСА_5 , магазин « НОМЕР_1 », що позивачем не заперечується. Як вбачається зі скарги, на підставі якої було призначено та проведено перевірку, скаржник ОСОБА_2 зазначає: «Підприємство ФОП ОСОБА_1 , магазин « НОМЕР_1 », що знаходиться у АДРЕСА_1 , з наказом про прийняття на роботу та наказом про звільнення ознайомлений не був, не виплачено мені заробітну плату». Скарга заявника стосувалася саме магазину ФОП ОСОБА_1 та порушень у магазині « 33м2», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, з положень Закону №877-V випливає, що позапланова перевірка здійснюється саме щодо суб`єкта господарювання за адресою його місцезнаходження або відокремленого підрозділу. Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.7 ЗУ №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У ч.ч.11, 12 ст.4 ЗУ №877-V вказано, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання). Відповідно до вимог ч.1 ст.7 ЗУ №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Згідно з положеннями ч.4 ст.7 ЗУ №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Відповідно до вимог ч.5 ст.7 ЗУ №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Відсутні належні, достовірні та допустимі докази недотримання відповідачем вказаного вище обов`язку. Як зазначено вище, суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили вказані вище документи. Однак, згідно зі встановленими обставинами справи, позивач в особі її представника допустив відповідача до здійснення вказаного вище позапланового заходу. Згідно з вимогами ч.6 ст.7 ЗУ №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. На переконання колегії суддів, позаплановий державний захід (перевірка) міг проводитись лише стосовно тих обставин, які за зверненням скаржника порушують його права. Більш того, позаплановий захід, з урахуванням вимог та положень ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» міг проводитись лише стосовно того об`єкту, якого стосується скарга, тобто магазин « 33м2», що знаходиться у АДРЕСА_1 . За результатом оцінки наданим сторонами доказам, колегія суддів погоджується з наступними висновками суду першої інстанції: - відповідач вийшов за межі предмету перевірки, розглянувши питання, які взагалі не торкалися саме суб`єкта звернення (скарги) ОСОБА_2 ; - відповідач вдався у межах позапланової перевірки за скаргою ОСОБА_2 до оцінки законності оформлення трудових відносин позивача зі зовсім іншими особами, за адресою здійснення позивачем господарської діяльності, яка взагалі не вказувалася у скарзі суб`єкта звернення; - в Акті позапланового заходу відсутні будь-які дані стосовно перевірки обставин дотримання трудового законодавства саме щодо суб`єкта звернення ( ОСОБА_2 ). Натомість, зазначено, що під час перевірки документів прізвище заявника не знайдено, тому встановити факт перебування його у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не вбачається можливим. З цих підстав суд не досліджує правильність висновків відповідача стосовно допущених порушень трудового законодавства у відношенні інших осіб, які були опитані в ході позапланового заходу. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що не вбачається доведеності порушень з боку позивача, а відтак не вбачається обов`язку у виконанні вимоги оскаржуваного припису щодо усунення порушень ч.1 ст.21 КЗпП, ч.4 ст.24 КЗпП, а також ч.1 ст.10 Закону №2136-IX, який є протиправним та підлягає скасуванню. Решта доводів та заперечень на висновки суду по суті справи не впливають. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно з вимогами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України). Відповідачем законність оскаржуваного припису не доведена, а доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з вищенаведених мотивів. Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов підлягає задоволенню. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко