Постанова 4851 № 440/11338/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2025 р. Справа № 440/11338/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 (суддя: Л.М. Петрова, м. Полтава) по справі № 440/11338/24 за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі по тексту - відповідач), третя особа ОСОБА_2 , в якій просить суд визнати протиправним та скасувати припис Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПНС/ПЛ/3749/010/П від 06.03.2024 на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем перевірка була проведена всупереч вимогам статей 3, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», необ`єктивно, упереджено, з порушенням прав суб`єкта господарювання. Складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) акт вважає необґрунтованим, оскільки взагалі не враховано пояснення позивача щодо відносин із ОСОБА_2 . Позивач звертає увагу, що припис має містити чіткі вимоги та конкретні дії, які суб`єкт, що перевіряється, має вчинити для усунення виявлених порушень законодавства про працю, натомість оскаржуваний припис не містить таких відомостей та не ґрунтується на вимогах закону, в розділі "Зміст виявленого порушення" міститься фактично лише формулювання зі скарги ОСОБА_2 . Також, позивач звертає увагу суду, що у нього немає обов`язку укладати трудовий договір з зазначеною у акті фізичною особою. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису відмовлено повністю. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом недостатньо та не в повному обсязі досліджені матеріали справи, не враховані аргументи позивача, висновки суду щодо відмови у задоволенні адміністративного позову не відповідають фактичним обставинам справи і, як наслідок, порушено норми матеріального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 440/11338/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, позивач зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про те, що має місце допуск зазначеної у акті та оскаржуваному приписі ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 19.02.2024 до Міжрегіонального управління надійшла скарга ОСОБА_2 щодо допуску до роботи без оформлення трудових відносин та невиплати заробітної плати № А-238/ПНС-24 від 19.02.2024 на роботодавця - ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з чим скаржниця просила призначити позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 стосовно дотримання законодавства про працю. Міжрегіональне управління відповідно до Закону України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 одержало погодження Державної служби України з питань праці на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 № ЦА-968/1/2.4.1-24а від 23.02.2024. На підставі наказу Міжрегіонального управління № 50/ПНС-ЗК від 28.02.2024 та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №ПНС/1/3144-24 від 01.03.2024, посадовими особами в період з 05.03.2024 по 06.03.2024 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у діяльності ФОП ОСОБА_1 , місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 . За результатами проведеної перевірки складено Акт № ПНС/ПЛ/3749/010 від 06.03.2024, у якому зафіксоване порушення вимог законодавства у сфері праці. Так, відповідно опису виявлених порушень, під час проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наступне. Так, з метою проведення заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин та оплати праці, на підставі звернення ОСОБА_2 , 05.03.2024 о 13 год. 35 хв. інспекторами праці здійснено вихід за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . ФОП ОСОБА_1 прибув до місця здійснення діяльності о 14 год. 30 хв.. Інспекторами праці ФОП ОСОБА_1 повідомлено про початок проведення позапланової перевірки у період з 05.03.2024 по 06.03.2024 та вручено вимогу про надання документів № ПНС/ПЛ/3749/010/НД від 05.03.2024. ФОП ОСОБА_1 06.03.2024 о 08 год. 50 хв. надав документи для здійснення позапланової перевірки. Щодо перебування у трудових відносинах з громадянкою ОСОБА_2 надані письмові пояснення, в яких ФОП ОСОБА_1 зазначив, що з громадянкою ОСОБА_2 в трудових відносинах не перебував, а лише співпрацював на безоплатній основі. При цьому 05.03.2024 в усній розмові повідомив, що ОСОБА_2 була працевлаштована у нього до війни, він надав їй завдання для виконання, що зафіксовано засобами відеотехніки. Згідно з даними, які розміщені на веб-порталі Пенсійного фонду України, відсутня інформація щодо перебування громадянки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у трудових відносинах з страхувальником ФОП ОСОБА_1 . У свою чергу, громадянка ОСОБА_2 у зверненнях зазначила період перебування в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 (з 07.12.2021 по 05.12.2023), місце роботи ( АДРЕСА_1 ), режим роботи (з 10 год. 00 хв. До 19 год. 00 хв.) та надала виписку з свого карткового рахунку за 15.03.2022 щодо отримання від ФОП ОСОБА_1 переказу коштів на суму 2000,00 грн.. Будь-який договір у підприємця з ОСОБА_2 відсутній. Викладене вище дає підстави вважати, що ФОП ОСОБА_1 використовував найману працю громадянки ОСОБА_2 в 2021-2023 роках без належного оформлення трудових відносин. На підставі висновків акту, Північно-Східним Міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено Припис про усунення порушень законодавства у сфері праці № ПНС/ ПЛ/3749/010/П від 06.03.2024, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути наведені у ньому порушення вимог частини першої статті 21 та частини четвертої статті 24 КЗпП України та надати відповідачу письмове повідомлення про виконання припису з долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування. Не погодившись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів відповідача щодо порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог частини 1 статті 21 та частини 4 статті 24 КЗпП України у зв`язку з допуском ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору та відповідності оскаржуваної постанови критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Відповідно до частин першої, другої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Згідно з частинами першою-четвертою статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення», роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин. Аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку про те, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як свідчать матеріали справи, в акті фактичної перевірки № ПНС/ПЛ/3749/010 від 06.03.2024 зафіксоване порушення позивачем вимог законодавства у сфері праці, а саме допущення до роботи особи, ОСОБА_2 , без оформлення трудових відносин відповідно до діючого законодавства України та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, чим порушено, зокрема, вимоги частини 1 статті 21 та частини 4 статті 24 КЗпП України. На підставі висновків акту, Північно-Східним Міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено Припис про усунення порушень законодавства у сфері праці № ПНС/ ПЛ/3749/010/П від 06.03.2024, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути наведені у ньому порушення вимог частини першої статті 21 та частини четвертої статті 24 КЗпП України та надати відповідачу письмове повідомлення про виконання припису з долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування. Відповідно до частин першої, другої статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад. Частиною першою, абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовується попередження. Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Відповідно до п. 7 цього Положення, Держпраці здійснює свої повноваження Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з наказом Міністерства економіки України № 5782 від 16 червня 2023 року «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану», дозволено Державній службі України з питань праці протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами 5, 8 та 9 частини 1 статті 6 Закону № 877, а саме: за звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Статтею 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються: за наявності підстав, визначених абзацами 5, 8, 9, 10 частини першої статті 6 Закону №

877. Згідно з п.4 ст.5 Закону №877-V, строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Відповідно до п.5 ст. 7 Закону №877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон). Згідно з абзацом 2 пункту 1 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Пунктами 6 - 9 Порядку №823 передбачено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування. У разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях інспектором праці можуть залучатися (за згодою об`єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об`єднань, члени яких працюють на об`єкті відвідування, організацій роботодавців та їх об`єднань, державних органів. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Згідно з пунктами 16 - 19 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. За правилами пунктів 20 - 22 Порядку №823, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку. Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку №823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування. Пунктом 26 Порядку №823 передбачено, що припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці. Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці. Скарга розглядається у 30-денний строк після дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. На час розгляду скарги рішенням керівника або заступника органу контролю проведення інспекційного відвідування зупиняється. За результатами розгляду скарг приписи, вимоги інспектора праці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині. Отже, виходячи з вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) у ФОП ОСОБА_1 здійснений Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці у період з 05.03.2024 по 06.03.2024 є законним та ґрунтується на нормах чинного законодавства. Щодо встановлених порушень за результатами заходу державного контролю, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, від 13.06.2019 у справі № 815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18. Частиною 8 статті 4 Закону України № 877 передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується в суді апеляційної інстанції, що відповідачем до матеріалів справи було надано копії відеозаписів «Відео 05.03 о 13-32»; «Відео 05.03 о 13-52»; «Відео 05.03 о 14-03»; «Відео 05.03 о 14-20»; «Відео 05.03 о 14-41»; «Відео 05.03 о 14-44»; «Відео 05.03 о 14-59». Як вбачається з вищеперелічених відеозаписів, Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці фіксувало процес здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у діяльності ФОП ОСОБА_1 із використанням засобу відеотехніки. Відповідно до "Відео 05.03 о 14-44", позивач після ознайомлення з направленням на проведення заходу державного нагляду (контролю), під час діалогу, на питання інспектора стосовно того чи працювала у ФОП ОСОБА_1 така особа відповів - працювала. Також на питання стосовно того скільки ця особа працювала у позивача, він відповів: 2 роки десь. Трохи згодом, у цьому відеозаписі, після ознайомлення зі змістом скарги ОСОБА_2 , позивач надає пояснення наступного змісту: До війни вона там була працевлаштована. Потім, після того, ну як почалась війна, нікого ми не працевлаштовували і взагалі ж довгий час і не працювали. Отже, ФОП ОСОБА_1 у своїх поясненнях, які були надані інспекторам Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці під час проведення перевірки, фактично було підтверджено, що ОСОБА_2 була у нього працевлаштована. Таким чином, висновки акту про те, що має місце допуск позивачем зазначеної у акті та оскаржуваному приписі ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані позивачем. З огляду на фактичні обставини справи, наведені доводи та аргументи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не встановлено підстав для скасування оскаржуваного припису Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.03.2024 №ПНС/ПЛ/3749/010/П, а, відтак, і відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 .. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 440/11338/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко