Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/11437/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/11437/25Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я. Провадження № 22-ц/817/1151/25 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 листопада 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Костів О. З., Хома М. В., за участі секретаря - Панькевич Т.І. та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Квятковського Д.В., представника Тернопільської обласної прокуратури Марцун А.А., представника ДБР ОСОБА_2 , представника ТУ ДБР Онищака М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу № 607/11437/25 за апеляційною скаргою Державного бюро розслідувань, інтереси якого представляє ОСОБА_2 , на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2025 року, постановлену суддею Герчаківської О.Я., повний текст якого складено 10 жовтня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення ,- В С Т А Н О В И В: у провадженні судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківської О.Я. перебуває цивільна справа № 607/11437/2025 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним кримінальним переслідуванням. 22 вересня 2025 року представник позивача - адвокат Квятковський Д.В. через систему «Електронний суд» подав клопотання про призначення у справі судової психологічної експертизи. В обґрунтування необхідності призначення у справі судової психологічної експертизи зазначено, що матеріали справи не містять медичних чи психологічних висновків щодо душевного стану позивача. Відповідач у своїх запереченнях наполягає на відсутності у позивача будь-яких моральних страждань. Відтак, виникла необхідність у спеціальному дослідженні для встановлення факту і ступеня психоемоційних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій відповідача. Вважає за доцільне доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступні питання: 1.Чи була ОСОБА_1 завдана моральна шкода відповідачами?

2. Якщо була, то як спричинена, і в чому має вираз моральна шкода?

3. Чи можна визначити грошовий розмір завданої моральної шкоди?

4. Якщо можна, то визначити розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті? Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2025 року клопотання представника позивача адвоката Квятковського Дмитра Васильовича про призначення судової психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення судову психологічну експертизу, на вирішення якої постановити наступні питання:

1. Чи є ситуація, що досліджується за справою № 607/11437/25 психотравмувальною для позивача ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 моральні страждання (моральна шкода);

2. Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) (код ЄДРПОУ 02883096, юридична адреса: 03057, Україна, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, 6). Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за давання завідомо неправдивого висновку і відмову від давання висновку. Надіслано для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 607/11437/25. Оплату вартості проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ). На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Копію даної ухвали надіслано для виконання експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) (код ЄДРПОУ 02883096, юридична адреса: 03057, Україна, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, 6). В апеляційній скарзі Державне бюро розслідувань, інтереси якого представляє ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2025 року та поновити провадження у справі. Зазначає, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом позову є відшкодування позивачу у матеріальному виразі моральної шкоди, понесеної ним внаслідок незаконного його кримінального переслідування. Безпідставність кримінального провадження за підозрою позивача у вчиненні кримінального правопорушення та проведення слідчих дій у ході його розслідування підтверджено вироком Борщівського районного суду, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим за пред`явленим органом досудового розслідування обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, право позивача на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі Закон), виникає на підставі пункту 1 статті 2 Закону у зв`язку з постановленням виправдувального вироку суду. Безспірним в силу встановлення законом (ЦПК України та Закон) є відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Отже, факт завдання моральної шкоди позивачеві внаслідок кримінального переслідування не потребує спеціальних засобів доведення, тим більше із застосуванням спеціальних знань в галузі психології. Тому, поставлене у клопотанні питання чи завдана ОСОБА_1 моральна шкода відповідачами завідомо має відповідь без проведення будь-яких експертних досліджень. У межах даного спору не заперечується те, що чинним законодавством презюмується факт заподіяння особі моральної шкоди внаслідок її незаконного кримінального переслідування, водночас ступінь її заподіяння потребує доведення, оскільки може пропорційно впливати на розмір грошового відшкодування. Відтак, що стосується питання, чи оцінюються понесені позивачем моральні страждання у грошовому розмірі, як мінімум визначений законодавцем, чи вони його перевищують, то його вирішення полягає виключно в аналізі наданих позивачем доказів на підтвердження суми, заявленої до стягнення. У свою чергу, оцінка поданих доказів, виключна прерогатива суду. Таким чином, позивачем у заявленому клопотанні про призначення судової експертизи не обґрунтовано та не доведено потреби у спеціальних знаннях для вирішення питань, що є предметом доказування у справі; необхідність експертного висновку не випливає з обставин справи та поданих доказів, а проведення відповідної експертизи лише може призвести до штучного затягування її розгляду. ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ДБР задовольнити, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 07.10.2025 у справі №607/11437/25 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду у зазначеній категорії справ, статтею 13 Закону № 266/94-ВР передбачено, що розмір відшкодування немайнової (моральної) шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з врахуванням мінімального розміру заробітної плати. Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, при цьому визначений законом розмір відшкодування є тим мінімальним розміром, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, вправі застосувати й більший розмір відшкодування. Отже, з урахуванням засад виваженості, розумності та справедливості суд може збільшити розмір відшкодування, обмеження максимального розміру моральної шкоди Законом № 266/94-ВР не передбачено. Водночас, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення. Таким чином, у справі яка розглядається суд при визначенні розміру моральної шкоди має брати до уваги розмір мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи за кожен місяць перебування під слідством і судом, а визначаючи більший розмір моральної шкоди, ніж передбачено Законом керуватись засадами виваженості, розумності та справедливості. Для ухвалення законного і справедливого рішення у таких правовідносинах спеціальні знання не потрібні, адже Законом уже визначено мінімальний розмір моральної шкоди, право на яку має позивач, а такі засади як виваженість, розумність та справедливість не можуть бути об`єктом експертного дослідження. Відтак, необхідності у призначенні судової експертизи немає, оскільки навіть за умови призначення цієї експертизи її висновок лише підтвердить факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, що і так презюмується законом, а грошовий еквівалент заподіяної шкоди у будь-якому разі визначає суд, а не експерт, з урахуванням усіх обставин справи. При цьому вказують, що навіть за умови призначення цієї експертизи її висновок буде лише орієнтовним і з урахуванням вимог частини 2 статті 89 ЦПК України, не матиме для суду заздалегідь встановленої сили. Представник ДБР Рудак О.В. та представник ТУ ДБР Онищак М.П. в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, зіславшись на доводи викладені в ній та просили її задовольнити. Представник Тернопільської обласної прокуратури Марцун А.А. - не заперечила проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду необґрунтованою. Представник відповідача адвокат Квятковський Д.В. у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив ухвалу суду залишити без змін. Представник Державної казначейської служби у Тернопільській області у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету. Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно з п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2025 року клопотання представника позивача - адвоката Квятковського Д.В. про призначення судової психологічної експертизи у даній справі, задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення судову психологічну експертизу, на вирішення якої постановити наступні питання:

1. Чи є ситуація, що досліджується за справою № 607/11437/25 психотравмувальною для позивача ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 моральні страждання (моральна шкода);

2. Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) (код ЄДРПОУ 02883096, юридична адреса: 03057, Україна, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, 6). Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за давання завідомо неправдивого висновку і відмову від давання висновку. Надіслано для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 607/11437/25. Оплату вартості проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ). На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Копію даної ухвали надіслано для виконання експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) (код ЄДРПОУ 02883096, юридична адреса: 03057, Україна, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, 6). Задовольняючи клопотання представника позивача про призначення експертизи та постановляючи ухвалу про призначення судової психологічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу відшкодування моральної шкоди, і для з`ясування питань чи були дії відповідачів психотравмувальними для позивача та такими, що викликали страждання внаслідок ситуації викладеної в позовній заяві, потребують спеціальних знань у галузі психології, а тому суд прийшов до переконання, що клопотання про призначення експертизи є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України). Згідно зі статті 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Частинами 3-5 ст. 103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом, експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Порядок призначення судової експертизи, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертизи та оформлення її результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, науково - методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до п. 6.1-6.4 Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Міністерством юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами), об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку). Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;емоційних реакцій та станів;закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. Відповідно до ч. 2 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно з роз`ясненням, наведеним в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Тому висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Розглядаючи клопотання про призначення експертизи, суд має його задовольнити у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі. Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Отже, необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті. З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог у даній справі є відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу незаконним кримінальним переслідуванням. Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Квятковським Д.В. заявлено клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи, яке обґрунтоване тим, що матеріали справи не містять медичних чи психологічних висновків щодо душевного стану позивача. Відповідач, зокрема, Тернопільська обласна прокуратура у відзиві на позовну заяву вказує на відсутність у позивача будь-яких доказів щодо моральних страждань. Відтак, виникла необхідність у спеціальному дослідженні для встановлення факту і ступеня психоемоційних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 , внаслідок протиправних дій відповідача. З огляду на викладене, представник позивача просив призначити у даній справі судову психологічну експертизу. Ураховуючи предмет спору у цій справі, колегія суддів вважає, що проведення судової психологічної експертизи є одним із засобів доказування, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про призначення такої експертизи, адже її проведення необхідне для повного, об`єктивного і всебічного встановлення обставин справи, забезпечення сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, зважаючи на те, що сторонами не надані висновки експертів із цих самих питань, а для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем у заявленому клопотанні про призначення судової експертизи не обґрунтовано та не доведено потреби у спеціальних знаннях для вирішення питань, що є предметом доказування у справі, необхідність експертного висновку не випливає з обставин справи та поданих доказів, а проведення відповідної експертизи лише може призвести до штучного затягування її розгляду є безпідставними, з огляду на таке. Метою психологічної експертизи щодо моральної шкоди є встановлення наявності чи відсутності моральних страждань внаслідок протиправних дій або бездіяльності інших осіб; причинного зв`язку між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями; встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах; визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань. Щодо рекомендацій встановлення розміру компенсації моральної шкоди висновки психолога носять імовірний характер та є науковою рекомендацією для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди судом. Предметом доказування в межах даної цивільної справи є обставини, пов`язані з наявністю чи відсутністю факту спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідачів та розмір можливої грошової компенсації для відшкодування такої шкоди, що є оціночним поняттям, але їх детальне дослідження можливе лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в галузі психології, що у свою чергу сприятиме повноті, всебічності та об`єктивності вирішення спору. Отже, в контексті обставин даної справи суд першої інстанції, використовуючи процесуальні механізми не заборонені законом та з метою правильного й всебічного встановлення обставин справи обґрунтовано задовольнив клопотання сторони позивача та призначив в справі судову психологічну експертизу з врахуванням предмету спору та обставин справи. При цьому, колегія суддів зауважує, що суд, не даючи оцінку правовим відносинам між сторонами у справі, не вправі позбавляти дозволених законом та обраних сторонами засобів доказування, оскільки за такої ситуації це порушить їх права у цивільному процесі, свідчитиме про порушення принципу змагальності та об`єктивного судового розгляду. Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга не містить. Отже, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування немає. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не містять у собі посилань на обставини чи докази, які вказують на безпідставність призначення експертизи. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про призначення судової експертизи, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Державного бюро розслідувань, інтереси якого представляє ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2025 року без змін. Керуючись ст. ст. 103, 104, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державного бюро розслідувань, інтереси якого представляє ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішенняе виготовлено 01 грудня 2025 року. Головуюча Н.М. Храпак Судді: О.З. Костів М.В. Хома