Постанова 4813 № 497/1065/24

Номер провадження: 22-ц/813/3962/25 Справа № 497/1065/24 Головуючий у першій інстанції Кравцова А. В. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.11.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Назарової М.В., суддів: Кострицького В.В., Коновалової В.А., за участю секретаря Соболєвої Р.М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачка - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року, ухвалене Болградським районним судом Одеської області у складі: судді Кравцової А.В. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в : В травні 2024 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовомо, який згодом уточнила, та який мотивувала тим, що з 29.05.2023 вона, на підставі договору дарування, отримала в дар від свого родича ОСОБА_3 частку у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - яка є фактично окремою квартирою. Водночас, з травня 2023 року вона є зареєстрованою як фізична особа-підприємець ( ФОП), оскільки вирішила, що в цьому приміщенні буде надавати косметичні послуги іншим особам. В реєстрі платників єдиного податку вона також зареєструвалася, та в червні цього ж, 2023 року, найняла майстрів, які здійснили ремонт цього приміщення, на вимогу сусідів - також було встановлено шумоізоляцію стін, відкрили на вулицю Інзовську окремі двері - щоби нікому не заважати, та намагалася підтримувати з іншими мешканцями цього будинку добросусідські відносини. Але відповідачка ОСОБА_2 , яка мешкає з 2023 року в цьому ж будинку разом зі своєю матір`ю - за цією ж адресою: АДРЕСА_2 , у сусідній квартирі, через стінку - почала конфліктувати з нею, позивачкою, та на її намагання якимось мирним чином все вирішувати, все одно почала посилювати конфлікт, провокувати на сварки, почала вважати себе власницею двору, стверджуючи що вижене позивачку з цього подвір`я, та запевняла, що має намір до того ж звільнити її, позивачки, чоловіка - ОСОБА_4 - з роботи у Болградському РВП, де він працює поліцейським, та «посадить» його до місць позбавлення волі. До того ж, ОСОБА_2 почала незаконно записувати на відео її, позивачку, без її згоди, та викладати у соціальних мережах. Так, ОСОБА_2 має власні сторінки у соціальних мережах: «YouTube», «YouTube Shorts», «Instagram», «Tik-tok», «Telegram», Facebook» під ніком «@ НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_14)», « ІНФОРМАЦІЯ_1 » де викладає відео зображення з позивачкою ОСОБА_1 та її родиною, а також відео з її, позивачки, діями - які робить без її, позивачки, згоди: у зазначених соціальних мережах розмістила відео з зображеннями позивачки, а також її чоловіка: на «YouTube» - 8 відео, «YouTube Shorts» - 117 відео , «Instagram» - 97 відео, «Tik-tok» - 148 відео, «Telegram» - 269 відео, «Facebook» - 170 відео. Зазначені публікації розміщені відповідачкою на її сторінках, які відкриті для перегляду необмеженому колу осіб: наприклад, у соц.мережі «Facebook» вона має більш, ніж 1290 підписників. У публікаціях містяться ганьбливі, недостовірні коментарі відповідачки ОСОБА_5 стосовно неї, позивачки ОСОБА_1 (нібито поліція «кришує» салон краси, є нелегалом, а ОСОБА_1 працює незаконно у салоні краси без сплати податків, та не зареєстрована офіційно) - що спричиняє шкоду діловій репутації її, позивачки, а також її честі і гідності, та її родини, її чоловіку, та є розповсюдженням конфендиційної інформації стосовно особистих даних і особистого життя: імена, прізвища, хто де працює і ступінь родинних відносин - що є персональними даними та не можуть бути розголошені без згоди будь-яких осіб, яких ця інформація стосується, адже ані вона, позивачка, ані її чоловік - не є публічними особами, крім того, відповідачка розповсюджує всю інформацію в негативному ключі - підписуючи відеозображення недостовірними та принизливими коментарями. Після публікацій ОСОБА_6 , дописів з розміщеними відео, на якому зображена вона, позивач та її чоловік ОСОБА_4 , - розпочинаються обговорення іншими сторонніми особами та сусідами її, позивачки, родини, справ, сімейного та особистого життя. Вона, позивач ОСОБА_1 , стверджує у позові, що розповсюджувана відповідачкою ОСОБА_7 в інтернет-мережі інформація не відповідає дійсності, викликає незручності у побуті та спілкуванні з сусідами, родичами, знайомими і незнайомими, та створює відносно неї, позивачки, негативний імідж, незважаючи на те, що її, позивачки, діяльність здійснюється на законних підставах і своїми діями вона не доставляє будь-кому життєвих незручностей, зокрема, відповідачці - як сусідці. Послідовний, системний характер згадування відповідачкою ОСОБА_7 в дописах про причетність її, позивачки та її чоловіка до корупційних схем, несплати податків, незаконної підприємницької діяльності, - є недостовірною інформацію, та такою, що принижує честь і гідність її, позивачки та її чоловіка, а також її бездоганну ділову репутацію, а отже, порушує її особисті немайнові права, спокій, викликає певні незручності та впливає на якість життя. Позивачка посилається, що вона є добропорядною людиною, зареєстрована офіційно як ФОП, сплачує податки, не має будь-яких заборгованостей зі сплати податків або зі сплати за комунальні послуги за адресою розташування її квартири: АДРЕСА_2 , за цією адресою надає обмеженому колу осіб косметичні послуги - лише близьким і знайомим, зі скаргами на неї ніхто з її клієнтів не звертався, тому що якість її косметичних послуг на високому рівні. Також позивачка ніколи не надавала згоди ОСОБА_8 на відеофіксацію свого життя та поширення цих відеознімків та відеофільмів - про своє сімейне приватне життя та інформацію стосовно себе, а тому ця інформація відповідачкою поширена усупереч її, позивачки, інтересам та інтересам її сім`ї. Таке втручання відповідачки в її особисте життя є порушенням особистих немайнових прав і вочевидь надмірним і непропорційним втручанням у приватність, що завдало позивачу моральні страждання своєю тривалістю, систематичністю та безцеремонністю. Зазначені обставини призвели до проявів в позивача емоційних спалахів, дратівливості, збудливості, тривоги, дисгармонії в сімейних стосунках, у зв`язку з чим вона змушена була звернутися за кваліфікованою допомогою до сімейного лікаря, та неодноразово викликала швидку допомогу та поліцію, та врешті - до суду за захистом свого права на спокійне життя. Тому із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на ст. 22, 277, 297, 299, 308 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про інформацію» просила суд: - визнати неправомірним розміщення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відеозображень у мережі Інтернет на її сторінках у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts», «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» з зображеннями ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , а також з неправдивою інформацією стосовно діяльності ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця з зазначенням персональних даних ОСОБА_4 та ОСОБА_1 без їх дозволу; - зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видалити з її сторінок в мережі Інтернет - у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts», «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» - опубліковані нею відеозображення ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , та неправдивої інформації стосовно діяльності ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця, з зазначенням персональних даних ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 без їх дозволу, а саме, - поширення інформації про їх приватне життя; - заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовувати та поширювати у мережі Інтернет (у тому числі, але не виключно, у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts», «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» відеозображень з зображенням ОСОБА_9 та її чоловіка ОСОБА_4 без попереднього отримання дозволу в ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 ; - визнати обставини поширення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в мережі Інтернет на її сторінках в соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» стосовно несплати податків, та її діяльності в якості ФОП незаконною, - як поширення негативної, недостовірної інформації, та такої, що не відповідає дійсності, і яка порушує права і свободи ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, принижує її честь, гідність та ділову репутацію; - зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, - спростувати негативну та недостовірну інформацію, поширену нею у зазначених дописах на своїх персональних сторінках у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» - шляхом публікації офіційного спростування такого змісту: "Спростування! Шановні підписники та користувачі соціальних мереж «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», « Тік-tok », «Telegram», «Facebook»! Визнаю, що інформація, викладена на моїх сторінках у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts», «Instagram», « Тік-tok », « ОСОБА_10 », «Facebook» - у публікаціях щодо ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , - є негативною, недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи цих осіб, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , у тому числі - як фізичної особи-підприємця"; - стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 100000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати - в розмірі сплаченого судового збору - 2422,4грн. У відзиві на позов відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, оскільки її матір - ОСОБА_11 - є на підставі договору дарування від 15.02.1992, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської районної державної нотаріальної контори Одеської області, власником 42/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Співвласниками вказаного будинку є також третя сусідка - ОСОБА_12 , якій належить 19/100 його часток, та четверта співвласниця будинку - ОСОБА_13 , якій належить 25/100 часток, та позивачка ОСОБА_1 , якій належить 14/100 часток на підставі договору дарування, завіреного приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області 29.05.2023, що складаються з приміщень згідно технічного паспорту: будинок під літ.«А» на плані технічного паспорту: № 1 - коридор 2,7 кв.м, № 2 - коридор 4,6 кв.м, № 3 - житлова кімната 11,9 кв.м, - загальною площею 19,2 кв.м, з яких житлова - 11,9 кв.м, сарай - під літ. «Г», літня кухня - літ. «Ж», огорожа - № 1, колодязь - № 2, та приміщення визначено як квартира АДРЕСА_3 . Відповідачка зареєстрована та проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_11 за вказаною адресою, де власником 42/100 часток вказаного житлового будинку - є мати позивачки - ОСОБА_11 , та має суміжну стіну та єдину покрівлю з часткою житлового будинку, що належить позивачці. Всі дії відповідачки узгоджені з її матір`ю, що є співвласником вказаного житлового будинку, - ОСОБА_11 , і спрямовані на захист порушеного права і інтересів, пов`язаних з користуванням житловим будинком. Відповідачка стверджує у відзиві, що наприкінці 2021 року позивачка ОСОБА_1 самовільно здійснила перебудову 14/100 часток зазначеного житлового будинку, а саме: переобладнала приміщення № 1 - коридор, № 2 -коридор, № 3 - житлова кімната - в одне приміщення, встановила санвузол, обладнала його під перукарню, та обладнала окремий вхід до цього приміщення, встановивши вхідні двері з боку АДРЕСА_2 , і почала використовувати житлове приміщення для надання перукарських та косметологічних послуг, тобто, - здійснювати підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП та без сплати податків з отриманих доходів. 28.04.2023 матір відповідачки ОСОБА_11 звернулася до Болградської міської ради з заявою про використання позивачкою житлового приміщення не за цільовим призначенням - під «салон краси», чим створює несприятливі умови для проживання співвласників. Так, факт обладнання громадянкою ОСОБА_1 під перукарню та використання приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення підприємницької діяльності, а також факт використання господарської будівлі - літньої кухні під майстерню з ремонту одягу, - підтверджується актом обстеження, що був складений комісією Болградської міської ради 16 травня 2023 року стосовно житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 . Дізнавшись про наявність звернення до Болградської міської ради, позивачка 02.05.2023 року легалізувала свою діяльність, зареєструвавшись як ФОП в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців, та 29.05.2023 оформила шляхом договору дарування від ОСОБА_3 свої 14/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які на той час вже були самовільно перебудовані у нежитлове приміщення і в якому позивачка вже здійснювала підприємницьку діяльність. Факт використання електроенергії, не призначеної для підприємницької діяльності, підтверджується актом-вимогою № 6003517 від 20.07.2023 представника оператора системи розподілу ДТЕК Одеські електромережі відносно ОСОБА_1 . Станом на час звернення до суду і розгляду справи у суді, позивачка продовжує порушувати право відповідачки, її сім`ї на нормальне, цивілізоване життя, яке відповідає загальноприйнятим норм і правилам проживання у суспільстві, та продовжує використовувати житлове приміщення - квартиру для здійснення підприємницької діяльності і своїми діями створює несприятливі умови для проживання відповідачки та її матері. Так, 16.07.2024, приблизно об 11:00 годині, гр. ОСОБА_14 , яка працює у «салоні краси» за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_1 , спричинила бійку та нанесла відповідачці ОСОБА_2 тілесні ушкодження, і за цим фактом було розпочате кримінальне провадження № 12024166270000106 від 17.07.2024. 06.09.2024 невідома особа, яка з`явилася до «салону краси» за адресою: АДРЕСА_2 , - спричинила бійку та нанесла їй, відповідачці, тілесні ушкодження, і за цим фактом вона, відповідачка ОСОБА_2 , звернулася до Болградського РВП ГУНП в Одеській області з заявою про реєстрацію кримінального правопорушення. 10.09.2024 гр. ОСОБА_14 разом з ОСОБА_1 , які працювали у «салоні краси» за вищевказаною адресою, та на зауваження відповідачки щодо зменшення гучності при наданні послуг клієнтам, спричинили бійку, висловлювалися нецензурною лайкою та образами на її адресу, потім позивачка ОСОБА_1 штовхнула мати відповідачки ОСОБА_11 , і за цим фактом заявниця ОСОБА_2 також звернулася до Болградського РВП ГУНП в Одеській області з заявою про реєстрацію кримінального правопорушення. Тобто, за допомогою осіб, які користуються послугами вищевказаного «салону краси», позивачка ОСОБА_1 та її працівниця ОСОБА_14 продовжують створювати несприятливі умови для проживання відповідачки ОСОБА_2 і її матері - ОСОБА_11 . У своїх поясненнях від 03.05.2024 позивачка визнає обставини щодо порушення прав співвласників на належне користування житловим будинком та проживання в ньому, а саме - про відсутність документів про узгодження перебудови житлового приміщення у нежитлове. А також, факт здійснення позивачкою ОСОБА_1 підприємницької діяльності без реєстрації та належного дозволу і несплата нею податків за певній час, виконання ремонтних робіт зі зміною цільового призначення житлового будинку під нежитлову площу та використання житлового приміщення для здійснення підприємницької діяльності відповідачка вважає таким, що відповідає дійсності. Крім того, вона, відповідачка, вважає такими, що відповідають дійсності всі події, які висловлювалися в ході здійснення нею відеозйомок позивачки ОСОБА_1 , тому що свої дії вважає, такими, що направлені на захист своїх інтересів і інтересів своєї сім`ї, є законними, та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Щодо вимог позивачки ОСОБА_1 відносно її чоловіка ОСОБА_4 , відповідачка зазначає, що кожний громадянин має право на захист, якщо він вважає, що його права порушуються, тому, оскільки відповідачка ОСОБА_2 вважає, що дії позивачки стосовно користування нею її житловою площею у житловому будинку для заняття підприємницькою діяльністю є порушенням прав співвласників, а також поведінка і дії позивачки під час її зйомок відповідачкою дають їй підставу для використання цих зйомок для захисту прав та інтересів як своїх, так і своєї сім`ї. Враховуючи фактичні обставини справи, вищевикладене, відповідачка вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у тому числі - і стосовно заподіяння моральної шкоди. Так, щодо звернення 22.04.2024 ОСОБА_1 до лікаря-кардіолога, лікаря-ендокринолога, та 23.04.2024 - до лікаря-невропатолога, відповідно до листа № т-23 від 30.04.2024 Комунального некомерційного підприємства «Болградська центральна районна лікарня» - є інформаційною довідкою, тому не є підставою для підтвердження події, пов`язаної з твердженнями позивачки, викладеними у позовній заяві, а тому, позовні вимоги в цій частині не доведені і не можуть бути задоволеними. Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано неправомірним розміщення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відеозображень, у мережі Інтернет на її сторінкках у соціальних мережах «YouTube», YouTube Shorts, «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», Facebook» з зображеннямі ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , та стосовно діяльності ОСОБА_1 в якості фізичної особи підприємця з зазначенням їх персональних даних без їх дозволу. Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видалити зі своїх сторінок в мережі Інтернет у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» з відео з зображеннямі ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , та стосовно діяльності ОСОБА_1 в якості фізичної особи підприємця, що стосуються персональних даних ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , а саме, - поширення інформації про їх приватне життя. Заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовувати та поширювати у мережі Інтернет (у тому числі, але не виключно, у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» відеозображень з зображенням ОСОБА_9 та її чоловіка ОСОБА_4 без попереднього отримання дозволу на їх поширення та використання у ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 . Визнано обставини поширення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в мережі Інтернет на її сторінках в соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» стосовно несплати налогів, та незаконної діяльності, - як поширення негативної, недостовірної інформації, та такої, шо не відповідає дійсності, і яка порушує права і свободи, принижує ії честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 як фізичної особи підприємця. Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у десятиденний строк з дня набрання цим рішенням суду законної сили, - спростувати негативну та недостовірну інформацію, поширену нею у зазначених дописах на своїх персональних сторінках у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» - шляхом публікації офінійного спростування такого змісту: "Спростування! Шановні підписники та користувачі соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», « Тік-tok », «Telegram», «Facebook»! Визнаю, що інформація, викладена на моїй сторінці соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts, «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» у публікаціях щодо ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , - є негативною, недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи цих осіб, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , у тому числі як фізичної особи-підприємця". Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( НОМЕР_5 ) 5000 ( п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2422(дві тисячі чотириста двадцять два) гривень 40 копійок судових витрат, а всього, разом -7422 (сім тисячі чотириста двадцять два) гривень 40 копійок. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просила рішення суду на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги є не встановлення судом належності відповідачці сторінок у мережі Інтернет та незалучення у якості належного відповідача власника веб-сайту, на якому розміщено оспорювану інформацію, особу якого повинен встановити та зазначити в позовні заяві позивач або має витребувати суд в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Позивач обов`язково повинен установити, а суд - перевірити, чи є відповідач автором недостовірної інформації в Інтернеті, якщо вона принижує честь, гідність ділову репутацію позивача (постанова ВС від 14.12.2022 у справі № 454/2743/19). Суд вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не були доведені належними та допустимим доказами, а саме перебування сторінок у власності ОСОБА_2 , з ким із членів сім`ї позивачки викладалися відео, які не долучено позивачем і такі не досліджувалися судом під час розгляду справи, не зазначено, чим визначено кількість та зміст зазначених сторін; судом не встановлено, які саме коментарі здійснені відповідачкою і які з них є недостовірними, де і коли вони розміщені, без зазначення дати, їх кількість (натомість, зазначено про «велику кількість»), що вони відкриті для доступу необмеженому колу осіб, тобто не встановлено фактів, а цитування судом окремих розрізнених фраз вирвано із контексту, що не може бути трактовано як інформацію у розумінні вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію». Належними та допустимими доказами не доведено факт звукоізоляції суміжної із житлом відповідачки стіни позивачкою під час ремонту, оскільки навіть сама позивачка так не називала відповідні фото, а долучені позивачкою талони-повідомлення про звернення до правоохоронних органів не підтверджують факт вчинення правопорушення. Судом на підставі неналежних і недопустимих доказів - диску з відеозаписом шуму з квартири відповідачки - виснувано про застосування останньою психологічного насильства щодо позивачки й інших сусідів останнім часом, а збір доказів з власної ініціативи та їх дослідження судом у нарадчій кімнаті не ґрунтується на вимогах ч. 5 ст. 263 ЦПК України, оскільки таке має відбуватися виключно у судовому засіданні. Скріншоти, на які посилається суд в оскаржуваному рішенні, не містять неправдивої, недостовірної або такої, що принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача, інформацію, оскільки такі скріншоти зроблені з невідомих джерел, перший з них не містить інформації стосовно позивача, другий безвідносно авторства, стосується жилого будинку без зміни цільового призначення його частини та без отриманої згоди інших співвласників. В порушення вимог ч. 3 ст. 49 ЦПК України суд після призначеного першого судового засідання фактично прийняв до розгляду уточнену позовну заяву позивача, оскільки дав відповідачу строк на подання відзиву на таку та прийняв рішення на підставі такого уточненого позову, долучив до матеріалів справи нові докази без їх дослідження та з порушенням встановленого ЦПК строку на їх подання, для справ, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотання про поновлення строку для подання доказів не заявлено, доказів надсилання відповідачу таких додатків не надано. Судом розглянуто справу стосовно прав та законних інтересів чоловіка позивачки ОСОБА_4 , який не брав участь у справі і не заявляв про порушення його прав, судом не визнаний недієздатний, не уповноважував позивачку на представництво його інтересів в суді. В оскаржуваному рішенні суд допустив захист ймовірних прав способом, що не відповідає критеріям належності та ефективності, оскільки в рішенні визнав неправомірним розміщення заявницею абстрактних відео зображень у мережі Інтернет на її сторінках та зобов`язав заявницю видалити такі, а також заборонив заявниці використовувати та поширювати в мережі Інтернет зображення позивачки та її чоловіка на майбутнє, а також зобов`язав заявницю спростувати абстрактну негативну та недостовірну інформацію, поширену нею у зазначених дописах на своїх персональних сторінках у соціальних мережах шляхом публікації офіційного спростування певного змісту. Натомість, суд не встановив належність жодної сторінки в соціальних мережі Інтернет заявниці, не встановив жодного конкретного допису, що стосується позивача, зобов`язав його щось спростувати і видалити. Вказане призвело до того, що заявниця повинна спростувати невідомі, неконкретні та незрозумілі дописи, є незрозумілим, які саме публікації заявниця має видалити, а які - спростувати. Щодо недостовірної інформації, то судом всупереч своїм висновкам встановлено, що деякий час позивачка здійснювала свою підприємницьку діяльність без реєстрації, що є адміністративним правопорушенням; що подарувала належну їй частку житлового будинку своєму чоловікові вже після його перебудови у нежитлове приміщення та здійснення підприємницької діяльності; факт використання електроенергії, не призначеної для підприємницької діяльності, що встановлено актом ДТЕК. Щодо листа № т-23 від 30.04.2024 КНП «Болградська ЦРЛ», то він не містить доказів завдання шкоди здоров`ю позивачки, яка могла бути спричинена потенційними діями заявниці. У відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, посилаючись на те, що розповсюджена в мережі Інтернет ОСОБА_2 негативна, недостовірна інформація не відповідає дійсності, здійснена у брутальній, принизливій формі щодо честі, гідності і ділової репутації позивачки, і є не оціночним судженням, а є вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідачки. Натомість, позивачка є добропорядною людиною, працює офіційно та сплачує податки, усі вимоги відповідачки щодо шумів від діяльності усунула, намагається не створювати незручності сусідам. Проте відповідачка увесь час намагається зайти в приміщення до позивачки з увімкненим телефоном, знімає відео та викладає його в мережу Інтернет на своїй сторінці в соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts», «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» та надає загальний доступ необмеженому колу осіб ідентифіковане фото позивачки, її ім`я, прізвище та вказує, що веде з позивачкою боротьбу як з нелегалкою. Натомість, позивачка свою згоду на розповсюдження такої інформації не надавала, таке здійснено публічно та без її згоди. Розмір моральної шкоди визначений позивачкою з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України. Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала. Позивачка ОСОБА_1 повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 244). Представнику позивачка - адвокату Цонєву В.В. ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.11.2025 забезпечено участь у розгляді справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису, в якій роз`яснено положення ч. 5 ст. 212 ЦПК України щодо ризиків технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо, які несе учасник справа або його представник, який подав відповідну заяву, виключенням чого є лише втрата судом технічної можливості забезпечити проведення відео конференції. Натомість, представником позивачки ОСОБА_15 під час неодноразового виходу на зв`язок із судом встановлено відсутність зображення та звуку, через що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 212 ЦПК України ухвалено розгляд справи за його відсутності. Свою позицію по справі сторона позивача висловила у заяві по суті справи - відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 206). Крім того, участь вказаної сторони не визнавалася судом обов`язковою, а підставою для відкладення розгляду справи є не неявка учасника справи, а неможливість вирішення справи за його відсутністю. Отже, вказане в силу положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню. Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду з позовом у травні 2024 року, позивачка ОСОБА_1 зазначала (з урахуванням уточнених позовних вимог від 26.09.2024, які прийняті та розглянуті судом), що відповідачка ОСОБА_2 в мережі Інтернет на своїх персональних сторінках у соціальних мережах «YouTube», «YouTube Shorts», «Instagram», «Тік-tok», «Telegram», «Facebook» викладає відео зображення позивачки та її родини, її діяльності, які робить без згоди позивачки, загалом: «YouTube» - 8 відео, «YouTube Shorts» - 117 відео, «Instagram» - 97 відео, «Тік-tok» - 148 відео, «Telegram» - 269 відео, «Facebook» - 170 відео, які відкриті для перегляду необмеженому колу осіб, оскільки в соціальній мережі «Facebook» відповідачка має більше 1290 підписників. Вказане відповідачка супроводжує ганьбливими, недостовірними коментарями, що нібито «поліція кришує салон краси», що позивачка є нелегалом, працює без сплати податків і не зареєстрована офіційно, що шкодить діловій репутації позивачки, її честі та гідності, та відносно родини позивачки, її чоловіка, хоча їх імена, прізвища є персональними даними та не можуть розповсюджені без іхньої згоди, а також вважає таке втручанням відповідачки в особисте життя позивачки та її родини. Натомість, позивачка офіційно зареєстрована як ФОП, сплачує податки, не має заборгованостей по сплаті податків та комунальних платежів, і косметичні послуги надаються нею на високому рівні. Маючи право на захист своїх честі, гідності та ділової репутації, та захищаючи свої немайнові права внаслідок поширення щодо позивачки та членів її родини недостовірної інформації, позивачка просила визнати неправомірним розміщення такої в мережі інтернет, так і зобов`язати ОСОБА_2 видалити вказану інформацію з її сторінок, що стосується позивачки та її чоловіка ОСОБА_4 , визнати обставини поширення інформації стосовно несплати податків та незаконної діяльності недостовірною, такою, що не відповідає дійності та порушує права і свободи позивачки, принижує її честь, гідність та ділову репутацію як особи-підприємця, а також недостовірною інформацію - що нібито поліція кришує салон краси позивачки, що вона є нелегалом і незаконно праціє в салоні краси без сплати податків; зобов`язати відповідачки спростувати вказану інформацію шляхом розміщення на своїх сторінках в інтернеті спростування; стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду в сумі 100000 грн. На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надала 5 сторінок скрін-шотів сторінок соціальних мереж, без зазначення їхньої адреси, назв веб-сайтів, дати розміщення на них певної інформації. Також надавала у якості доказів Договір дарування , укладений 29 травня 2023 року між ОСОБА_3 як дарувальником та ОСОБА_1 як обдарованою щодо 14/100 часток житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 та розташована на земельній ділянці Болградської міської ради Одеської області (а.с. 25-28) та Витяг з державного реєстру речових прав щодо вказаної частки, належної позивачці (а.с. 29); Виписку з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого: РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження ФОП: АДРЕСА_4 , дата реєстрації: 02.05.2023, ПІБ - відомості відсутні, види економічної діяльності: 96.02 Надання послуг перукарями та салонами краси (основний), інформація для здійснення зв`язку: НОМЕР_6 (а.с. 30-31); Витяг з реєстру платників єдиного податку № 1463, найменування суб`єкта господарювання : ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , місце діяльності - Україна (а.с. 32). Також позивачкою суду надано: повідомлення Фінансового управління Болградської міської ради Одеської області на ім`я ОСОБА_1 про те, що відповідно до Порядку визначення та відшкодування Болградській територій громаді Одеської області в особі Болградської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства, затвердженого рішенням Болградської міської ради від 04.03.2021 № 247 «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування Болградській територіальній громаді Одеської області в особі Болградської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства» Комісією по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам на засіданні, яке відбулося 26.07.2023, розглянуті матеріали про нанесення ОСОБА_1 матеріальних збитків Болградській територіальній громаді Одеської області внаслідок порушення вимог земельного законодавства та складено акт про визначення збитків. Акт про визначення збитків від 26.07.2023 № 46 затведжений рішенням виконачого комітету Болградської ради 02.08.2023 №

282. Повідомлення містить пропозицію розглянути повідомлення разом з актом та про результати інформувати Болградську міську раду у письмовій формі у 10-денний термін з дня надходження повідомлення, та повідомлено як про можливе добровільне відшкодування збитків у досудовому порядку шляхом укладення договору, так і про право Болградської міської ради звернутися до суду (а.с. 34). Рішенням Виконкому Болградської міської ради Одеської області від 02.08.2023 № 282 затверджено акт щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 26.07.2023 № 46 (а.с. 37). Актом № 46 від 26.07.2023 комісією з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі рішення виконавчого комітету Болградської міської ради від 23.03.2021 № 87, встановлено розмір збитків щодо земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (перукарня, кадастровий номер відсутній, цільове призначення згідно ДЗК - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинкуі господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа ділянки- 0,0019,2 га, підстава використання: Договір дарування від 29.05.2023, період використання: 2023 рік, та розмір збитків розрахований відносно нормативно-грошової оцінки землі - 1695,51 грн (а.с. 38, 39). Договором про добровільне відшкодування Болградській територіальній громаді в особі Болградської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства від 16.08.2023, укладеного між Радою та ОСОБА_1 сторонами погоджено відшкодування ОСОБА_1 завданих збитків до 31.08.2023 у розмірі 1695,51 грн (а.с. 35-36). Вказані збиткі сплачено ОСОБА_1 про що свідчить квитанція від 28.08.2023 (а.с. 40, 41). З листа та акту постійної комісії Болградської міської ради, відповідно, від 03 та 10.08.23 (а.с.74-77) вбачається, що за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було виїздом на місце за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що у травні 2023 року змінився власник 14/100 частин будинку - з ОСОБА_16 на ОСОБА_1 , господарське приміщення, власником якого є ОСОБА_1 - зачинено, майстерня з ремонту одягу не працює, у житловому приміщенні, власником якого є ОСОБА_1 - розміщено обладнання «салону краси» та обладнано окремий вхід, рекомендовано: заявниці ОСОБА_17 звернутися до Державної інспекції архітектури та містобудування України за адресою: АДРЕСА_5 щодо проведення перевірки дотримання ОСОБА_18 законодавства щодо розміщення у житловому будинку «салону краси» та провести роботи зі знищення каналізаційного колодязя № 4, оскільки він порушує санітарні норми, використовувати каналізаційний колодязь № 1, здійснювати вивіз рідких побутових відходів; ОСОБА_19 - використовувати каналізаційний колодязь № 3, здійснювати вивіз рідких побутових відходів; заявниці ОСОБА_20 використовувати нерухоме майно за призначенням та оформити відповідні документи; в разі невиконання ОСОБА_21 рекомендацій комісії з приводу розміщення колодязю № 4 - вирішувати питання шляхом звернення з відповідним позовом до суду (а.с. 74-77, з фото); З акта-вимоги від 20.07.2023 АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» щодо приведення розрахункових засобів обліку та схем їх підключнення у відповідність до вимог ПРРЕЕ, ККО, ПУЕ, ПТЕЕС та ін. нормативно-технічних документів що вбачається з акта-вимоги від 20.07.2023 № 6003517 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» щодо приведення розрахункових засобів обліку та схем їх підключення у відповідність до вимог ПРРЕЕ, ККО, ПУЕ, ПТЕЕС та інших нормативно-технічних документів вбачається, що представниками оператора системи розподілу встановлені наступні вимоги до ОСОБА_1 щодо приведення ТКО, ЗКО, ВОЕ у відповідність, а саме відключити електроустановки або струмоприймачі не передбачені проектом (для не побутового споживача) з терміном виконання до 23.08.2023 (а.с. 78). Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із обґрунтованості позовних вимог протягом розгляду справи та вважав доведеним позивачкою як доказами, наданим до позовної заяви, так і доказами, що виникли та стосуються подій вже після звернення позивача до суду (талони-повідомлення зі служби 02 за заявами позивачки про кримінальне правопорушення, вчинені відповідачкою, в листопаді 2023 року), а також самостійно здобутих та досліджених доказів під час перебування суду у нарадчій кімнаті суддею, за елементарним пошуком у «гугл-сервісі» на запит « ОСОБА_22 » ІНФОРМАЦІЯ_5 та виснувано, що: «дійсно відкривається безліч інформації, аналогічній, що надана позивачкою у скрін-шотах, а саме, на соціальній сторінці сервісу «YouTube» - особистий канал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з напівоголеною жінкою у шкіряному вбранні на аватарці та з обличчям, що робить її схожою на відповідачку (скріншоти долучаються), - зазначена наступна інформація: Канал створено 4 лип. 2018?р., @ НОМЕР_1 , Підписалося 2,85 тис. користувачів 405 відео…Рассказываю про нелегальную деятельность полицейского и его жены?? …більше…»… ІНФОРМАЦІЯ_6 : @ НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 : ІНФОРМАЦІЯ_15, Відомості про канал: ІНФОРМАЦІЯ_8 , тощо; - серед чисельних розміщених відео на цьому каналі «YouTube» є під назвою: «15/10/2024 ПРОДАЖНЫЕ СОСЕДИ х Бездействие местных властей. х КОРРУПЦИЯ х г.Болград, ул.Инзовская,140» - розміщено відео жінки з наступним підписом під ним «48 332 перегляди 15 жовт. 2024?р. ОДЕССА, Группа несовершеннолетних байкеров-футболистов на мопедах, без регистрационных номеров совершают хулиганство Відповідно до статті 296 Кримільного кодексу України (КК України) кримінальним правопорушенням вважається вчинення хуліганства - грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи вийнятковим цинізмом. Бездействие местных властей. х КОРРУПЦИЯ х По вине полицейского ОСОБА_4 , длится беспредел: нападения, избиения, шантаж, угрозы жизни жителей дома, по адресу Инзовская 140, г. Болград. Причина: не даем согласие на открытие коммерции в нашем общем домовладении», та на самому відео розміщено текст: « ОСОБА_23 - соседка, поддерживает жену полицейского ОСОБА_1 , вот вам и ответ на ее реакцию»… та багато аналогічних, (https://www.youtube.com/watch?v=vGTEfwiVtMQ) - які дійсно містять ознаки переслідування позивачки ОСОБА_1 відповідачкою ОСОБА_2 ; - соціальна мережа Тік-Ток також містить сторінку з назвою: «Тik-Tok: @ НОМЕР_7 » і великою кількістю відеозаписів з назвами та коментарями щодо поліції Болграда, поліцейського ОСОБА_4 , його дружини ОСОБА_1 , з фіксуванням обличчя кожного з них, а також відеозаписи щодо Болградської міської ради з принизливим коментарем, стосовно поліції м. Болграду з принизлививими коментарями і підписами «корупція», в сенсі, що «поліція Болграду - корупціонери», а також відеозапис судового засідання суду, що розповсюджене без дозволу суду з підтекстом, що посягають на честь, гідність і ділову репутацію суду з назвою «судебная корупция» та судді, яка розглядає справу № 497/3013/23 з позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про виділення частки майна в окрему одиницю нерухомого майна; - також є посилання на Тik-Tok: @ НОМЕР_7 , @ НОМЕР_8 Instagram: ІНФОРМАЦІЯ_9 , та платформу « ІНФОРМАЦІЯ_10 » - яке в Україні не відкривається ( ІНФОРМАЦІЯ_11 )». На підставі викладеного суд дійшов висновку, що інформація була поширена Відповідачем та викладена в мережі «Internet» на ії сторінках, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_24 , «Instagram» , « ІНФОРМАЦІЯ_12 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_13 », вона має негативний неправдивий характер, адже стає відомою третім особам про неправдиві відомості стосовно позивача, чим порушує її майнові права, і така поширена інформація не є оціночними судженнями, а переконливими твердженнями, - тому обов`язок доказування достовірності інформації покладається на відповідача, чого останньою не спростовано. Оскільки судом встановлено, що позивач вважає вказану інформацію, розповсюджену відповідачем у цих публікаціях відносно нього необмеженому колу осіб: негативною, недостовірною, наклепницькою, висловлену у фактичних твердженнях, яка не має жодного підґрунтя та підтвердження, що є наслідком порушенням немайнових прав позивача: честі, гідності та ділової репутації, за наслідком чого така підлягає обов`язковому спростуванню. Також суд послався на те, що судом перевірено шляхом огляду у нарадчій кімнаті і здійснення скріншотів веб-сторінок, які зазначені позивачкою та забезпечують доступ до спірної інформації оприлюдненої у цих публікаціях, під час чого встановлено, що доступ до них є вільним в мережі Інтернет та не обмеженим. Доступ до спірних Публікацій можливо здійснити за вказаними веб-посиланнями Публікацій. Для огляду висвітлених у соцмережах і Сторінках відповідачки Публікацій є можливість доступу без авторизації для користувачів, доступу за вищевказаними веб-посиланнями або шляхом авторизації у мессенджері « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та соціальній мережі «Facebook» та подальшим входом за критерієм назви відповідної Сторінки чи Каналу без жодних обмежень. Оскільки зазначені Канали і Сторінки є доступними невизначеному колу осіб, суд вважає, що така інформація розповсюджена відповідачем невизначеному колу осіб, поширена відповідачем інформація у вказаних публікаціях за своїм характером та змістом ґрунтується на твердженнях про причетність позивача до вчинення протиправних дій, що є підставою для задоволення її позовних вимог в повному обсязі. Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. За частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків (постанова Верховного Суду від 05 червня 2024року у справі № 569/18824/21, провадження № 61-14309св23). Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України). Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням (постанова Верховного Суду від 22 грудня 2023 року у справі № 515/1408/22, провадження № 61-16109св23). Згідно із частиною другою статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи. Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми. Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і частинами другою, третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб. За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто поширює інформацію, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів тощо. Отже, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок не є підставою для захисту у судовому порядку права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту. Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження щодо позивача. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку. Таким чином, особа, яка висловлює не факти щодо позивача, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції. Під час розгляду справи суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відсутність порушеного права є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові. Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 (адміністративне провадження № К/9901/457/17, № К/9901/39/18), від 22 лютого 2023 року справі № 757/39521/20-ц (провадження № 61-15064св21). За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду. Суди під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17 (провадження № 61-14303св19) вказано, що: "відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації. Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року (справа № 439/1469/15-ц, провадження № 61-5189св18). Ураховуючи наведене, відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайта відповідного інформаційного матеріалу. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову". У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/13556/18 зазначено, що: "у зв`язку із внесенням з 27 березня 2014 року змін до ЦК України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину третю) було виключено, а тому доказування позивачем обґрунтованості свого позову, а саме поширення інформації відповідачем та її недостовірності, має відбуватися у загальному порядку. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості". Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Колегія суддів погоджує доводи апеляційної скарги про те, що враховуючи наведені норми матеріального права, судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надано неналежну оцінку поданим сторонами доказам, більш того - здійснено відшування доказів та долучення їх до матеріалів справи під час перебування суду в нарадчій кімнаті, що є порушенням такої засади судочинства як змагальності та диспозитивності (ст. 12, 13 ЦПК України) та безсторонності та неупередженості суду, доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою не доведено належними та достатніми доказами, що інформація, яку вона просила визнати недостовірною, була поширена, і що інформація була поширена саме відповідачкою. З цього приводу колегія суддів зазначає, що надані позивачкою скріншоти інтернет-сторінок самі по собі не є автоматично допустимим доказом у справах про захист честі та гідності, оскільки Верховним Судом сформовано та послідовно підтримується позиція щодо того, що такі скріншоти можуть бути прийняті як доказ за умови їх належного оформлення та наявності додаткових доказів, що підтверджують їх достовірність, наприклад, завірення провайдером або власником ресурсу, зазначення точної адреси сторінки та часу її отримання, особливо у випадках, коли йдеться про повідомлення з месенджерів. Відповідно до ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в цифровій формі, яка містить дані про обставини справи, що мають значення. Електронні докази можуть мати різну форму, в тому числі і електронного документа. Тож, копія скріншотів, наданих до суду, має бути засвідчена електронним підписом. Верховний Суд роз`яснив, що допустимими доказами є, зокрема, зроблені і завірені особами, які беруть участь у справі, роздруківки матеріалів, розміщених в інформаційно-телекомунікаційній мережі (скріншот), із зазначенням адреси інтернет-сторінки, з якої зроблено роздруківку, а також точного часу її отримання. Такі роздруківки підлягають оцінці судом під час розгляду справи нарівні з іншими доказами (Постанова Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20). Посилаючись лише як на належний відповідачці нік, де викладається відео зображення з позивачкою та членами її родини, діяльності позивачки, зроблені без згоди позивачки, остання лише зазначає їх загальну кількість в мережі інтернет, не зазначаючи, коли вони зроблені, що саме містить кожен із розміщених файлів, а лише узагальнює зміст публікацій, що нібито поліція кришує салон краси, який працює нелегально, без сплати податків. Скріншоти, на які посилається суд в оскаржуваному рішенні, не містять неправдивої, недостовірної або такої, що принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача, інформацію, оскільки такі скріншоти зроблені з невідомих джерел, перший з них не містить інформації стосовно позивача, другий безвідносно авторства, стосується жилого будинку без зміни цільового призначення його частини та без отриманої згоди інших співвласників. Відшукавши в нарадчій кімнаті певні сторінки, суд самостійно залучив їх скрін-шоти до матеріалів справи та дав їм оцінку, що не ґрунтується на загальних засадах цивільного судочинства. Ураховуючи викладене, суд невірно визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, та, надавши помилкову правову оцінку наявним у матеріалах справи та зібраним власноруч доказам, дійшов помилкового висновку про те, що права позивачки та її чоловіка є порушеними та їх слід захистити у обраний позивачкою спосіб. Також колегія суддів погоджує довід апеляційної скарги про те, що судом не встановлено не лише належності відповідачці сторінок у мережі Інтернет, але і не залучено у якості належного відповідача власника веб-сайту, на якому розміщено оспорювану інформацію, особу якого повинен встановити та зазначити в позовні заяві позивач або має витребувати суд в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Слушними є також і доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду щодо слаштування позивачкою шумоізоляції позивачкою суміжної із відповідачкою стіни, оскільки навіть сама позивачка так не називала відповідні фото, а долучені позивачкою талони-повідомлення про звернення до правоохоронних органів не підтверджують факт вчинення правопорушення, крім того, таке не було підставою її позову про захист честі, гідності та ділової репутації. Також помилковим є розгляд судом справи стосовно прав та законних інтересів чоловіка позивачки ОСОБА_4 , який не брав участь у справі і не заявляв про порушення його прав, є дієздатною повнолітньою особою і не уповноважував позивачку на представництво його інтересів в суді, на що також слушно посилається відповідачка в своїй апеляційній скарзі. Натомість, по справі самою позивачкою надано докази, які свідчать про здійснення нею підприємницької діяльності без зміни цільового призначення житлового приміщення, без дотримання порядку отримання відповідних дозволів, у тому разі і щодо нецільового використання земельної ділянки та електричної енергії, за що вона притягувалися до різного виду відповідальності, і як суб`єк підприємницької діяльності вона зареєстрована за іншою, відмінної від спірної частки житлового приміщення адресою. Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від позову про захист честі, гідності та ділової репутації, то вони також не підлягають задоволенню. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Вказана невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права у відповідності до вимог п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно з ч. 1 та 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на те, що апеляційним судом у цій справі ухвалюється нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, а апеляційна скарга відповідачки задовольняється, тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 10900,80 грн (а.с. 177, 196). Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ) судовий збір у сумі 10900,80 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата складення повного тексту постанови - 17 листопада 2025 року Головуючий М.В. Назарова Судді: В.В. Кострицький В.А. Коновалова