Постанова Волинський апеляційний суд № 161/15442/24

Справа № 161/15442/24 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/1220/25 Доповідач: Данилюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Данилюк В. А., суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я., секретаря Черняк О. В., з участю: представника позивача Андріяш Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Андріяш Наталії Валеріївни на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2025 року, В С Т А Н О В И В: Адвокат Андріяш Наталія Валеріївна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2025 року позовну заяву адвоката Андріяш Наталії Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишено без розгляду. Заходи забезпечення позову в цивільній справі № 161/15442/24 за позовною заявою адвоката Андріяш Наталії Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, вжиті ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року скасовано. Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Андріяш Н. В. подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дана ухвала прийнята з істотним порушенням та недотримання норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню, просить скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. В судовому засіданні представник позивача Андріяш Н. В. апеляційну скаргу підтримала. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд зробив висновок, що позивач та представник позивача, яким достовірно відомо про наявне судове провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин. При цьому, їх явка в судове засідання була визнана судом обов`язковою. Від участі в розгляді справи сторона позивача самоусунулись. Причини саме повторної неявки позивача та її представника в судове засіданні суду невідомі та значення для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду не мають. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке. Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача, зокрема ч. 5 цієї статті передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. З матеріалів справи убачається, що 22 липня 2025 року від відповідача у справі ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 23 липня 2025 року, у зв`язку з розірванням ним договору з адвокатом та у зв`язку з цим вирішення питання про укладення договору з іншим адвокатом для належного представництва його інтересів у суді (т.2 а.с.101). Представник позивачки адвокат Андріяш Н. В. пояснила, що з телефонної розмови з працівником суду їй стало відомо про необхідність відкладення розгляду справи. Розуміючи, що позивачем заявлено про відкладення розгляду справи з поважних причин, представник позивача, з`ясувавши дані обставини, не з`явилася в судове засідання. Таким чином судове засідання, яке було призначене на 10 год 00 хв 23 липня 2025 року, не відбулося у зв`язку із надходженням від відповідача клопотання про відкладення судового засідання, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання (а.с.106). розгляд справи було відкладено на 11 год 00 хв 20 серпня 2025 року. Отже, неявка сторони позивача у цьому конкретному засіданні не мала вирішального впливу на рух справи. А тому суд першої інстанції, розцінюючи неявку позивача у це судове засідання як зловживання правами, не взяв до уваги поведінку та процесуальні наміри всіх учасників процесу, допустивши формальний підхід до розгляду справи. При цьому слід зауважити, що залишення позову без розгляду є крайнім заходом процесуального реагування, своєрідною санкцією за недобросовісну поведінку, яка має бути застосована лише тоді, коли дії сторони свідчать про системне зловживання процесуальними правами та явне небажання брати участь у процесі. З матеріалів справи убачається, що будь які докази, які б підтверджували, що процесуальна поведінка позивача свідчить про намір затягнути розгляд справи, відсутні. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Андріяш Наталії Валеріївни задовольнити. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2025 року в даній справі скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 21 листопада 2025 року. Головуючий Судді :