Постанова Волинський апеляційний суд № 161/5919/23

Справа № 161/5919/23 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/562/24 Доповідач: Матвійчук Л. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Матвійчук Л. В., суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В., з участю секретаря судового засідання Савчук О. В., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2024 року, В С Т А Н О В И В: У квітні 2023 року ОСОБА_3 через свого представника адвоката Степанюка О. В. звернулася до суду із зазначеним позовом. 12 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Ковтуненка В. В. від розгляду даної цивільної справи, мотивуючи її тим, що поведінка судді, його дії та висловлювання під час розгляду справи є неприйнятними, викликає у нього сумніви в його неупередженості та об`єктивності, а тому вказаний суддя не може розглядати справу та підлягає відводу. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про відвід судді Ковтуненка В. В. залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подавала. Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з таких мотивів. Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви про відвід судді, суд першої інстанції послався на ч. 5 ст. 39, ст. 126 ЦПК України та виходив з того, що така заява подана із пропуском процесуального строку, встановленого законом. Однак, з таким висновком суду не можна погодитись. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. 129 Конституції України). У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України). До кола основних прав учасників справи належить право подавати заяви та клопотання і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Спеціальним правом учасника справи є право подати відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України заяву про відвід судді з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Згідно із ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 цієї статті, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. Основною засадою цивільного судочинства є принцип верховенства права. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «СправіГаусшильдта» (HauschildtCase), заява №11/1987/134/188, § 46). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Залишення заяви представника позивача про відвід судді без розгляду, залишає у останнього сумніви щодо безсторонності судді, що є порушенням принципу юридичної визначеності та відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 376 ЦПК України може бути підставою для скасування судового рішення, яке буде ухвалено таким судом. Крім того, процесуальним законом, а саме нормою ч. 5 ст. 39 ЦПК України, передбачено одну підставу для залишення заяви про відвід без розгляду, це повторне заявлення відводу з підстав, розглянутих раніше. Постановляючи ухвалу про залишення заяви представника позивача адвоката Степанюка О. В. про відвід судді без розгляду, суд послався також на загальну норму права, передбачену ст. 126 ЦПК України, яка передбачає наслідки пропущення учасником справи процесуальних строків для подання документів. Таким чином, суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов неправильного висновку про залишення без розгляду заяви про відвід судді з підстав пропуску строку для її подання. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду про залишення без розгляду заяви про відвід судді постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, а саме: для розгляду заяви про відвід судді. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2024 року у цій справі скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий-суддя Судді: