Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/5788/25

від 13.11.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2025 р. Справа № 520/5788/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.05.25 по справі № 520/5788/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернувся до суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі відповідач, Адміністрація Держприкордонслужби), в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Держприкордонслужби, яка полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі-ГУ ПФУ в Харківській області) оновленої довідки про грошове забезпечення для перерахунку йому пенсії з 01 лютого 2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі- Закон №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 ( далі-Постанова №704); - зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень і премій ) для перерахунку йому пенсії з 01 лютого 2023 року, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №

704. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на те, що він, будучи пенсіонером та, отримуючи пенсію після звільнення з Держприкордонслужби, повторно був прийнятий на військову службу до військової частини за мобілізацією наказом від 06.03.2022 , де проходив службу до звільнення з 04.05.2022. Проте суд першої інстанції не врахував той факт, що він не добровільно пішов на військову службу , будучи пенсіонером, а був мобілізований відповідно до закону у період дії військового стану та виконував свій обов`язок перед Батьківщиною. Жодних заяв про відновлення на службі він не подавав та медичних комісій не проходив. При цьому суд помилково застосував щодо нього вимогу ч. 2 ст.2 Закону №2262-ХІІ замість ч. 3 тієї ж статті. Під час служби за мобілізацією він, згідно з чинним законодавством продовжував отримувати військову пенсію, продовжуючи бути пенсіонером з усіма відповідними правами. У зв`язку з тим, що службу у ЗСУ за мобілізацією апелянт проходив на суттєво заниженій посаді (старшого лейтенанта) замість посади , яка відповідала його військовому званню майора, він не просив ТЦК та СП перепризначати йому військову пенсію заново, як йому пропонували, а залишився на раніше призначеній пенсії після звільнення з Держприкордонслужби. Разом з тим, ГУ ПФУ в Харківській області протиправно відмовилось врахувати в його стаж період служби за мобілізацією у ЗСУ, як того вимагає абзац 3 ст.2 Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з чим він звернувся з позовом до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №520/14520/24, яке набрало законної сили 17.04.2025, було зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області врахувати ОСОБА_1 додаткову вислугу років за період проходження військової служби за призовом з 06.03.2022 по 04.05.2023, зарахувавши вказаний період до загальної вислуги років та провести з 01.01.2023 перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 62% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Витребуючи від Адміністрації Держприкордонслужби довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, він не порушує ч.3 ст.2 Закону №2262-ХІІ, як помилково зазначив суд першої інстанції, оскільки на новий перерахунок пенсії після звільнення зі служби по мобілізації, за новими документами для такого перерахунку він не подавав заяви, а лише на підставі судового рішення у справі №520/14520/24 до його загального стажу за вислугу років було враховано додаткову вислугу за період проходження військової служби за призовом з 06.03.2022 по 04.03.2023. Вважав, що право на отримання оновленої довідки від Адміністрації Держприкордонслужби у нього є, оскільки під час перебування на службі у ЗСУ за мобілізацією він не переставав бути пенсіонером Держприкордонслужби та продовжував ним бути й надалі. Апелянт зазначив, що , відмовляючи у задоволенні його позову, суд першої інстанції робить неправильні висновки про те, що проходження ним військової служби з 06.03.2022 по 04.05.2023 виключає наявність у нього права на перерахунок пенсії у період проходження його служби, зокрема, з 01.02.2023, у зв`язку з чим відсутні підстави для видачі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Такі висновки суду першої інстанції, на думку апелянта, є помилковими, оскільки отримання довідки про грошове забезпечення є не правом на перерахунок, а відновленням порушеного права на гідне пенсійне забезпечення, що вимагає закон у зв`язку зі змінами в обчислені актуального прожиткового мінімуму. Правова колізія Закону №2262-ХІІ полягає у тому, що дві категорії військовослужбовців, які прописані у ст.2 (відновлені на службі та мобілізовані) в подальшому тексті закону безпідставно об`єднуються і таким чином утворюється невірне, частково об`єднуване трактування їх прав. У рішення суду першої інстанції зазначено, що позивач втратив право на перерахунок пенсії на період військової служби по мобілізації, що, на думку апелянта, є помилкою, оскільки саме під час служби він зберігав за собою усі права військового пенсіонера та отримував перерахунок (справа №520/2276/22 від 08.06.2022), а права на перерахунок під час служби втрачають за законом ті пенсіонери, що втрачають і пенсію через їхнє відновлення на службі (ч.2 ст.2 Закону №2262-ХІІ). Вважаючи , що на підставі зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та похідне від нього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, апелянт зазначив, що у нього виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2023 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, відповідно до вимог ст.ст.43,63 Закону №2262-ХІІ та право на перерахунок пенсії на підставі довідки. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та з 29.09.2001 отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону №2262-ХІІ. Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 06.03.2022 №537, майор ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2022 №37 призваний на військову службу в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової служби НОМЕР_1 . Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.12.2023 №1378 ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України з 06 березня 2022 року по 04 травня 2023 року; приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 09 березня 2023 року по 03 травня 2023 року (а.с.4). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №520/14520/24 зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області врахувати ОСОБА_1 додаткову вислугу років за період проходження військової служби за призовом з 06.03.2022 по 04.05.2023, зарахувавши вказаний період до загальної вислуги років; зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2023 перерахунок призначеної пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 62% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. 14.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Держприкордонслужби через урядовий контактний центр Урядова «гаряча лінія» із заявою, в якій просив зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби підготувати та надіслати до ГУ ПФУ в Харківській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою відповідною або аналогічною його останній штатній посаді перед звільненням з військової служби у прикордонних військах України для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених відповідно до вимог Постанови №704, а також із розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 Постанови №704. 13.02.2025 листом № 09/Ж-529/2827 Адміністрація Держприкордонслужби повідомила ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для оформлення та надання до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, оскільки станом на 01.01.2023 відповідно до п.4 Постанови №704 у грошовому забезпеченні військовослужбовцям усіх силових міністерств і відомств ( у тому числі військовослужбовцям Держприкордонслужби) розміри посадових окладів та окладів за військовим званням встановлювались, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого законом на 01.01.2018. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не підготовки та не подання до ГУ ПФУ в Харківської області оновленої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, відповідно до Закону 2262-ХІІ та постанови № 704 , позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, зазначив, що позивач з 06.03.2022 був повторно прийнятий на військову службу та проходив військову службу до 04.05.2023 включно. Враховуючи проходження ОСОБА_1 військової служби з 06.03.2022 по 04.05.2023, у нього відсутнє право на перерахунок пенсії в період проходження служби, зокрема, з 01.02.2023 , у зв`язку з чим відсутні підстави для видачі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ, яким визначено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Спір у справі виник щодо права позивача на перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII. Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Постановою №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, пунктом 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка набрала законної сили 29.01.2020, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови КМУ № 103, яким були внесені зміни до пункту 2 постанови КМУ №

704. Таким чином, дія пункту 4 постанови КМУ № 704 відновлена у первісній редакції, відповідно до якої при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року. Колегія суддів також зазначає, що застосування означених вище нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у пункті 62 постанови від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд сформулював наступні правові висновки: (1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі, як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; (2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). (3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Такий правовий висновок підтриманий Верховним Судом також у постановах від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 15.02.2023 у справі № 120/6288/21-а, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає застосуванню судами першої та апеляційної інстанцій. Колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників бюджетних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет на 2023 рік» (далі- Закон № 2710-ІХ), в тому числі його Прикінцеві положення, не містять застережень щодо застосування, як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 , а також прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру посадового окладу військовослужбовця. Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема згідно з Законом №2710-ІХ виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року. Застосовуючи ці позиції до обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік для проведення (відповідно з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначене узгоджується с висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.06.2023 у справі №380/7813/22. Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах: від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а , від 31.01.2023 у справі № 160/14866/21, від 19.06.2023 у справі № 160/14974/21, від 29.06.2023 у справі № 380/7813/22. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії з 01.02.2023, оскільки з 06.03.2022 до 04.05.2023 він був повторно прийнятий на військову службу з огляду на таке. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.03.2022 №537 майор ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2022 №37 призваний на військову службу в особливий період та направлений для проходження військової служби до військ5ової частини НОМЕР_1 . Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №520/14520/24, яке набрало законної сили 17.04.2025, було встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №30 від 06.03.2022 ОСОБА_1 мобілізовано та зараховано на військову службу; наказом начальника регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_5 » №126 від 02.05.2023 ОСОБА_1 звільнено. Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.12.2023 №1378 ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України з 06 березня 2022 року по 04 травня 2023 року. Відповідно до ч.3 ст.2 Закону №2262-ХІІ пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Відповідачем не заперечується , що позивач під час проходження військової служби за мобілізацією продовжував отримувати пенсію за вислугу років за Законом №2262-ХІІ. Як вбачається із судового рішення у справі №520/14520/24 після звільнення ОСОБА_1 з військової служби у травні 2023 року позивач звертався через Урядову гарячу лінію Державної установи «Урядовий контактний центр» до ГУ ПФУ в Харківській області з метою проведення перерахунку пенсії, який йому проведено не було. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №520/14520/24, яке набрало законної сили 17.04.2025, було зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області врахувати ОСОБА_1 додаткову вислугу років за період проходження військової служби за призовом з 06.03.2022 по 04.05.2023, зарахувавши вказаний період до загальної вислуги років; зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2023 перерахунок призначеної пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 62% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Жодних доказів звернення позивача до пенсійного органу з приводу нового призначення йому пенсії з урахуванням періоду служби в лавах ЗСУ матеріали справи не містять. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення від 20.05.2025 не враховано той факт, що позивач, бувши пенсіонером із числа військовослужбовців, був зарахований на військову службу за призовом під час мобілізації, що передбачено ч.3 ст.2 Закону №2262-ХІІ, продовжуючи отримувати пенсію, а не був повторно прийнятий на військову службу за власним бажанням , що передбачено ч.2 ст.2 Закону №2262-ХІІ, коли виплата пенсії під час такої служби припиняється. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції , що право на перерахунок пенсії з`явилось у позивача лише після його звільнення зі служби, тобто після 04.05.2023, та, як наслідок, відсутність у нього права на отримання оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії. Посилання відповідача на відсутність підстав для видачі оновленої довідки колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року по справі № 520/5788/25 - скасувати. Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у не підготовці та не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року , на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень і премії) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»