Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/10075/25

від 07.11.2025 · Антикорупційна

Справа № 991/10075/25 Провадження 1-кп/991/123/25 У Х В А Л А іменем України 07 листопада 2025 року м.Київ Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , та клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 27 ч.4 ст.345-1, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старий Вовчинець, Глибоцького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернівці, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Луковиця, Глибоцького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянин України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 27 ч.4 ст.345-1 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянин України, Румунії та Молдови, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 212 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця смт. Кельменці, Кельменецького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_7 , громадянин України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 212 КК України, В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000802, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 27 ч.4 ст.345-1, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 27 ч.4 ст.345-1 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 212 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 212 КК України. 1.1. Прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . 1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 6 056 000 грн. Надалі, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2024 розмір застави зменшено до 3 000 000 грн, що внесена 08.10.2024. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2025 продовжено ряд обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме: - прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора або суду; - не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду; - повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування зі підозрюваними: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , та свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 1.4. Прокурор зазначив, що метою продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків є забезпечення їх виконання і запобігання спробам: - переховуватися від суду; - незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених. 1.5. Посилаючись на вказані ризики, прокурор просив продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_4 . 1.6. Від захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави. 1.7. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 з моменту застосування запобіжного заходу не порушував покладені процесуальні обов`язки, а поведінка останнього є законослухняною і зразковою. Частина застави внесена третьою особою, яка просить повернути вказану суму у зв`язку з погіршенням фінансового становища. 1.8. Ураховуючи викладене, захисник просить змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 500 000 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 грн. 1.9. З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду Суд розглядає клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання про зміну запобіжного заходу одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно того самого обвинуваченого. 2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції: 2.1. Прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримав, просив задовольнити. Додатково актуалізував редакції обов`язків з урахуванням стадії провадження. Повідомив, що підтвердження смерті свідків ОСОБА_121 та ОСОБА_122 у сторони обвинувачення відсутнє. Зазначив, що винесення диспозиції ст. 255 КК України в окремі частини не є декриміналізацією злочину. Причому після внесення змін до цієї статті покарання стало більш суворим з огляду на доповнення його конфіскацією майна. Підстави зменшення застави не залежать від майнового стану заставодавця, оскільки останній очевидно розумів добровільність такого внесення. 2.2. Захисник ОСОБА_8 не заперечував проти часткового задоволення клопотання прокурора, просив надати можливість відлучатися за межі України та зменшити розмір застави. Склад кримінального правопорушення за ст. 345-1 КК України відсутній, а дії обвинуваченого за ст. 255 КК України декриміналізовані. Ризики з моменту застосування запобіжного заходу суттєво зменшились, а застосований розмір застави був надмірний, про що свідчить тривале утримання обвинуваченого під вартою. Підставою для попереднього зменшення застави став стан здоров`я обвинуваченого та інвалідність III групи. Зазначив, що особа, яка внесла заставу, розраховувала на розумність такого обмеження. Додатково звернув увагу, що свідки ОСОБА_123 та ОСОБА_124 померли. 2.3. Обвинувачений ОСОБА_4 просив зменшити розмір застосованої застави. Зазначив, що вся сума застави внесена третіми особами.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження і дослідивши клопотання прокурора і захисника, Суд дійшов таких висновків. 3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2024 у справі №991/3238/24 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 6 056 000 грн. 3.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2024 у справі №991/11421/24 зменшено розмір застави з 6 056 000 грн до 3 000 000 грн. 3.3.03.10.2024 заставодавець ОСОБА_125 вніс заставу у розмірі 1 500 000 грн за ОСОБА_4 . 3.4.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2025 у справі №991/9178/25 зменшено розмір застави з 3 000 000 грн до 2 500 000 грн і продовжено ряд процесуальних обов`язків до 15.11.2025. Цією ухвалою слідчий суддя встановив актуальність ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків і підозрюваних. 3.5. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження. 3.6. На підставі ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. 3.7. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 3.8. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 3.9. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення. 3.10. Разом із тим, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявник не може ставити під сумнів висновки, покладені в основу рішень слідчого судді про застосування або попередню зміну запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну взятих до уваги обставин, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Суд не переглядає рішення про застосування або попередню зміну запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв`язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання. За таких обставин Суд під час розгляду відповідних клопотань не уповноважений надавати кримінально-правову оцінку діям обвинуваченого, визначати правильність кваліфікації в обвинувальному акті, встановлювати наявність/відсутність елементів складу кримінального правопорушення тощо. Оцінка таким доводам сторони захисту може бути надана в нарадчій кімнаті при ухваленні кінцевого судового рішення у справі після повного і об`єктивного дослідження всіх обставин провадження. Вказані посилання можуть бути враховані під час майбутнього судового розгляду у разі його призначення на підставі обвинувального акта. 3.11. Доводи захисника в обґрунтування зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу фактично зводяться до сумлінної процесуальної поведінки останнього та необхідності повернення грошових коштів заставодавцю у зв`язку із погіршенням його фінансового стану. 3.11.1. Суд звертає увагу, що належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 і виконання покладених процесуальних обов`язків не є виключною підставою для зміни запобіжного заходу. Сумлінне виконання процесуальних обов`язків є обов`язковим і не залежить від волі чи бажання обвинуваченого. Отже, їх виконання саме по собі не може впливати на обсяг покладених обов`язків. 3.11.2. Посилання захисника на погіршення майнового стану заставодавця і необхідність виконання домовленостей стосовно повернення внесеної суми грошових коштів є безпідставними. Сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи, що обумовлюється її правом і не пов`язано обов`язком держави у найкоротший час повернути внесену заставу до припинення дії запобіжного заходу. Погоджуючись внести заставу та мати відповідні обов`язки заставодавця, особа має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. В обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від майнового стану заставодавця і їх зобов`язальних відносин між собою. Обставини для зміни запобіжного заходу мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом, та мають бути належним чином підтверджені, що в даному випадку відсутнє. Внесення всієї застави третіми особами нівелює посилання сторони захисту на стан здоров`я обвинуваченого та його інвалідність, оскільки така обставина не здатна впливати на майновий стан останнього і не може свідчити про надмірність застосованого розміру застави. Причому Суд бере до уваги, що під час попереднього зменшення розміру застави (15.09.2025) слідчим суддею врахована частина доводів сторони захисту, за результатами чого зменшено заставу на 500 000 грн. Нових обставин, які можуть свідчити про наявність підстав для зміни запобіжного заходу та яким не надана оцінка, захисником не наведено. 3.12. Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, ОСОБА_4 вручений обвинувальний акт і він має процесуальний статус обвинуваченого. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні 30.09.2025 надійшов до Вищого антикорупційного суду, однак підготовка до судового розгляду за ст.ст. 314-315 КПК України досі не розпочалась. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. 3.13. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх ймовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Ураховуючи специфіку вказаної стадії, Суд досліджує надані матеріали виключно в рамках доводів сторін, які стосуються посилення/зменшення ризиків кримінального провадження. 3.14. У світлі обставин цієї справи Суд встановив, що актуальними є ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. 3.15. Ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 27 ч.4 ст.345-1 КК України. Санкція ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-IX від 04.06.2020) відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду. Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого у будь-який момент судового розгляду. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Ураховуючи обставини кримінального провадження, Суд дійшов висновку, що продовження обов`язку не відлучатися за межі України є виправданим і пропорційним встановленим ризикам. Суд наголошує, що така «заборона» без відповідного дозволу є відносною, оскільки перебуває під судовим контролем, тому обвинувачений за обґрунтованої потреби має право звернутися до суду для отримання відповідного дозволу. 3.16. Суд зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченого на свідків. Наразі провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування та відомі всі свідки у кримінальному провадженні та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Суд, хоч і не виключає потенційного впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на інших обвинувачених з метою формування спільної позиції, однак сприймає це як право на захист. Обвинувачені, відповідно до свого процесуального статусу, не попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань або за надання недостовірних відомостей. Вказане обумовлюється правом, а не обов`язком обвинуваченого надавати будь-які показання під час судового розгляду. Право на захист є досить широким, воно включає у тому числі можливість опрацьовувати та узгоджувати позиції між обвинуваченими. На стадії досудового розслідування такі обмеження є виправданими і мають суттєве значення, оскільки доказова база на даному етапі ще не зібрана і потенційно можуть вчинятися дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню. Однак під час судового провадження Суд не вбачає необхідності в такому обмеженні. Прокурор має можливість координувати позицію і стратегію сторони обвинувачення, натомість захист за обмежень у комунікації такої можливості позбавляється. Це створює дисбаланс у змагальному процесі, що унеможливлює реалізацію всіх правових засобів, передбачені КПК України. Інші обвинувачені не є сторонніми свідками, стосовно яких можуть бути вжиті заходи для спотворення/перекручування їх показань. Вони - рівноправні учасники сторони захисту, які є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, і мають право на формування єдиної тактики обстоювання спільної позиції. Стверджуючи про те, що свідки ОСОБА_124 та ОСОБА_123 померли, захист не дає відповідного підтвердження. Ураховуючи засаду змагальності кримінального провадження, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає коло свідків для доведення своєї правової позиції. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, позбавлений можливості втручатися у дискрецію сторони обвинувачення у побудову тактики і стратегії підтвердження або спростування обставин, які мають значення для кримінального провадження. Таким чином, на даному етапі є підстави для продовження обов`язку утримуватися від спілкування із певним переліком осіб у редакції, визначеній прокурором. 3.17. З урахуванням положень п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України та направлення обвинувального акту до суду Суд вважає за доцільне продовжити обмеження спілкування з вказаними прокурором свідками щодо обставин, викладених в обвинувальному акті. Вказане з одного боку не буде обмежувати права обвинуваченого, з іншого - не зашкодить кримінальному провадженню. Аналогічні мотиви стосуються актуалізації інших обов`язків відповідно до стадії провадження. 3.Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого і здатні запобігти встановленим ризикам. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. Актуальний розмір застави не є непомірним, відповідає фактичним обставинам провадження та здатен виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки в подальшому. Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 201, 315, 372, 376, 392 КПК України, Суд П О С Т А Н О В И В: 1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити частково. 2.Продовжити до 07.01.2026 включно обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися за межі України без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.