Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/4559/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4559/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Д.М. Суддя-доповідач - Курко О. П. 12 листопада 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначеням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як матері померлого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 , викладене в пункті 12 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 2/в від 26.01.2024. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 - матері померлого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 , передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, її частку від 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата, у рівних частках доньці та матері померлого військовослужбовця. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок). Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір`ю померлого військовослужбовця ОСОБА_3 . З 14.03.2022 ОСОБА_3 призваний за мобілізацією та перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до довідки № 1460/1 від 14.06.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_3 у період з 11.07.2022 по 27.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі м. Сіверськ, Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що вказано у свідоцтві про смерть Серії НОМЕР_2 від 27.02.2024. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 510/НЕ від 03.02.2023 та довідки про причини смерті № 510/НЕ причиною смерті стала гостра серцева недостатність. За висновком експертного дослідження № 510/НЕ від 29.01.2023, при судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа гр. ОСОБА_3 (акт № 2268) виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39%. Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1771 від 25.05.2023), захворювання та причини смерті старшого солдата ОСОБА_3 пов`язані із захистом Батьківщини. Як свідчать матеріали справи, позивачка, як член сім`ї померлого (мати) та інші члени сім`ї, звернулися із заявою та переліком необхідних документів до ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю старшого солдата ОСОБА_3 , передбачену ст. 16 Закону № 2011-ХІІ. За результатами розгляду питання про призначення позивачці та доньці загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, протоколом № 2/в від 26.01.2024 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Підставою для відмови слугував факт перебування ОСОБА_3 на час смерті у зоні бойових дій у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено листом № 1593 від 12.05.2023 КЗ "Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи" ДОР". Відповідно до висновку експерта в крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39%. Прийняте рішення обґрунтоване тим, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком адміністративного правопорушення (в даному випадку передбаченого ст. 172-20 Кодексом України про адміністративні правопорушення, далі - КУпАП) або дій у стані алкогольного сп`яніння. Позивачка вважає, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері померлого військовослужбовця Міністерство оборони України неправильно застосовує та тлумачить закон, а тому звернулася до суду за захистом порушеного права. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон № 2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. За приписами статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-XII). Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1); смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2); загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3). Згідно зі статтею 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Згідно з підпунктом а пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону. Згідно з пунктами 1, 6, 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Водночас статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ). Так, на виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975). Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст). Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Пунктом 4 Порядку № 975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві. Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть). Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Відповідно до пункту 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання. У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду. Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. У контексті викладених норм слід зауважити, що виплата одноразової грошової допомоги не призначається, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Спірні відносини між учасниками даної справи виникли у зв`язку із отриманою відмовою у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина, підставами для прийняття якої слугував факт перебування померлого на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, у даному випадку, у ході судового розгляду слід встановити, чи були вчинені померлим військовослужбовцем певні активні дії у стані алкогольного сп`яніння, вчинення яких призвело до його смерті. Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 14.03.2022 був призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України про загальну мобілізацію № 69/2022 від 24.02.2022 та перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до довідки № 1460/1 від 14.06.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_3 у період з 11.07.2022 по 27.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі м. Сіверськ, Донецької області. За змістом сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) № 124 від 31.01.2023, ОСОБА_3 , перебуваючи на бойових позиціях в районі с. Федорівка, Бахмутського району, Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з невідомих причин, без ознак насильницької смерті. Смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби. Відповідно до змісту акта службового розслідування від 20.02.2023, яке проведено за фактом смерті ОСОБА_3 , встановлено, що його смерть настала при виконанні бойового завдання, в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій. На момент смерті він знаходився на бойових позиціях у зоні відповідальності 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . Про підсумки службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ № 114-агд від 21.02.2023, яким гостру серцеву недостатність, кардіоміопатію пов`язано із захворюваннями, які призвели до смерті старшого стрільця 2-го відділення 3-го взводу 2-ї стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_3 при виконанні бойового завдання, в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій на позиціях 2-ї стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 . Факт виконання бойових завдань в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій під час смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_3 також підтверджується наказом т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 № 10-ос від 27.01.2023, яким зобов`язано виплатити членам сім`ї або близьким родичам загиблого, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень за період з 01-27.01.2023. Таким чином, за матеріалами справи смерть військовослужбовця настала у результаті гострої серцевої недостатності, кардіоміопатії, під час здійснення військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, пов`язана з проходженням військової служби. Втім, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 2/в від 26.01.2024, матері та доньці померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті ОСОБА_3 перебував в зоні бойових дій у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено листом № 1593 від 12.05.2023 КЗ "Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи" ДОР". Відповідно до висновку експерта в крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39%. При цьому, у спірному рішенні наявне посилання на статтю 16-4 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, за якою призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю, або дій у стані алкогольного сп`яніння. У той же час, відповідно до протоколу № 1771 від 25.05.2023 засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, встановлено, що захворювання колишнього військовослужбовця, старшого солдата ОСОБА_3 , 1971 року народження, який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023 № 10-ос: "Гостра серцева недостатність. Кардіоміопатія", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 510/НЕ, виданим 03.02.2023 Новокодацьким відділенням Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 07.02.2023 Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). При цьому, визначено, що захворювання та причина смерті пов`язане із захистом Батьківщини. Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує на тому що за змістом частини першої статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених такими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/6477/19 від 29.06.2022. Отже, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю). Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 помер безпосередньо під час виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на бойових позиціях в районі с. Федорівка, Бахмутського району, Донецької області, більш того, за матеріалами справи його захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини. Сам по собі факт перебування ОСОБА_3 у зоні бойових дій у стані алкогольного сп`яніння, є необґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (п. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII). У той час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника). При цьому, як свідчать матеріали справи позивачка є матір`ю загиблого військовослужбовця. Також у загиблого є донька ОСОБА_2 , яка також за заявою від 21.06.2023 зверталася до уповноважених органів з метою отримання одноразової виплати у зв`язку із загибеллю (смертю) її сина. Тобто наведені особи є суб`єктами, які відповідно до положень статті 16-1 Закону № 2011-XII мають право на призначення та отримання вказаної допомоги. Матеріали справи також містять відомості про доньку померлого військовослужбовця - ОСОБА_4 , яка за своєю волею відмовилася від частки одноразової грошової допомоги, про що складено заяву № 980 від 20.02.2023, справжність підпису якої засвідчена приватним нотаріусом Богатирчуком Анатолієм Миколайовичем. Таким чином, зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що ОСОБА_3 не є загиблим військовослужбовцем або померлим внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, а мати (позивачка) загиблого військовослужбовця не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому Постановою №

168. Матеріалами справи не підтверджено висновок комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що смерть ОСОБА_3 є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, оскільки причиною його смерті стала гостра серцево-судинна недостатність, кардіоміопатія, які не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із вчиненням померлим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі) або адміністративного правопорушення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23 та у постанові від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а, при розгляді подібних правовідносин. Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах. Враховуючи причини настання смерті ОСОБА_3 та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24.02.2022, суд вважає, що наявні підстави для отримання позивачкою одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою №

168. Разом із тим, слід звернути увагу на той факт, що не може слугувати підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати членам сім`ї одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця лише встановлений під час смерті факт сп`яніння військовослужбовця. Така допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі) або вчинення адміністративного правопорушення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.09.2022 у справі № 640/17148/20. Обґрунтовуючи свою правову позицію, представник відповідача посилається на вчинення сином позивачки адміністративного правопорушення. Втім, відповідно до ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб. За вимогами п. 9 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. У той час, матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав пов`язувати смерть військовослужбовця ОСОБА_3 з правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 172-20 КУпАП. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Тобто дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги. Як вже зазначалося, військовослужбовець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, як вже зазначалося, за висновками засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, захворювання та причина смерті ОСОБА_3 пов`язане із захистом Батьківщини. Таким чином, підсумовуючи наведене, суд вважає, що твердження представника відповідача щодо обґрунтованості підстав, які слугували відмові у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги матері (позивачці), як члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 у зв`язку із його смертю, спростовані матеріалами справи. Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що з матеріалів справи не відслідковується належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_3 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже, висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу та членам його родини є безпідставним. Суд враховує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 240/7548/24 визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як доньці померлого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 , викладене в пункті 12 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 2/в від 26.01.2024. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 доньці померлого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 , передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, її частку від 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частках доньці та матері померлого військовослужбовця. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 вказане рішення залишено без змін. Отже, під час судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. За таких обставин позивачка має право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 1/2 від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі, а саме - станом на 27.01.2023, так як право на отримання такої допомоги мають усі члени сім`ї померлого у рівних частках, винятком з цього є лише нотаріально посвідчена відмова членів сім`ї загиблого військовослужбовця від своєї частки одноразової допомоги, в такому випадку частка цих осіб розподіляється між іншими членами сім`ї, які мають право на її отримання. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.