Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/13705/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2025 р. Справа № 440/13705/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, повний текст складено 20.12.24 по справі № 440/13705/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області треті особи Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив: визнати протиправним рішення ГУПФ України в Чернігівській області від 18.09.2024 №164350005188 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язати ГУПФ України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2024 про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу позивача в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, а саме періоди: з 04.07.2022 по 11.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 04.10.2022 по 28.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 08.11.2022 по 11.11.2022, з 15.11.2022 по 03.01.2023, з 18.01.2023 по 06.02.2023, з 19.02.2023 по 28.02.2023. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.09.2024 №164350005188 про відмову в призначенні пенсії. Суд вийшов за межі позовних вимог. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, а саме періоди: з 04.07.2022 по 11.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 04.10.2022 по 28.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 08.11.2022 по 11.11.2022, з 15.11.2022 по 03.01.2023, з 18.01.2023 по 06.02.2023, з 19.02.2023 по 28.02.2023, та призначити ОСОБА_1 з 10.09.2024 пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 р. по справі № 440/13705/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що Законом № 1058-IV та частиною 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачено, зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком періоду проходження військової служби один місяць служби за три місяці. Відповідач зазначає, що для призначення позивачеві дострокової пенсії за віком відсутні правові підстави, оскільки законодавчо визначені для того передумови позивачем не дотримані і документально не підтверджені, зокрема, відсутній необхідний страховий стаж. Позивач, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Третя особа, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 11-13). На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" позивача з 27.02.2022 зараховано у штат Військової частини НОМЕР_2 (зв. сторона а.с. 8). Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с. 14). Довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 30.08.2024 №1/356/24 підтверджено, що молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в періоди з 04.07.2022 по 11.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 04.10.2022 по 28.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 08.11.2022 по 11.11.2022, з 15.11.2022 по 03.01.2023, з 18.01.2023 по 06.02.2023, з 19.02.2023 по 28.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Богодухів - Харківська область, м. Бахмут - Донецька область, м. Авдіївка - Донецька область (а.с. 16, 48). 10.09.2024 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 40-42). Разом із заявою про призначення пенсії позивач, окрім іншого, надав військовий квиток, посвідчення учасника бойових дій та довідку Військової частини НОМЕР_2 від 30.08.2024 №1/356/24 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто по суті ГУПФ України в Чернігівській області, яке рішенням від 18.09.2024 №164350005188 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з огляду на відсутність документально підтвердженого страхового стажу тривалістю не менше 25 років (а.с. 31). Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з наявності достатніх підстав для зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в пільговому обчисленні - один місяць служби за три місяці періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 04.07.2022 по 11.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 04.10.2022 по 28.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 08.11.2022 по 11.11.2022, з 15.11.2022 по 03.01.2023, з 18.01.2023 по 06.02.2023, з 19.02.2023 по 28.02.2023, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.09.2024 №164350005188 є протиправним та підлягає скасуванню, з зобов`язанням відповідача зарахувати відповідний стаж. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками, з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. У ч.1, ч.2 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. В свою чергу, положеннями ст.6 КАС України врегульовано, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі- Закон № 1058). Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №1058-VI зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-VI право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV під поняттям «пенсія» розуміється щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно зі статтею 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу". Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п`ятий статті 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII). Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Статтею 17-1 Закону №2262-XII також передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України 17.07.1992 прийняв постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393), пунктом 3 якого становлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час. Варто зауважити, що пункт 3 Порядку № 393 до 19.02.2022 був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час. Однак, Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022 № 119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення. Отже, враховуючи ту обставину, що на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії (10.09.2024) та участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в періоди з 04.07.2022 по 11.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 04.10.2022 по 28.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 08.11.2022 по 11.11.2022, з 15.11.2022 по 03.01.2023, з 18.01.2023 по 06.02.2023, з 19.02.2023 по 28.02.2023, пункт 3 Порядку № 393 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119, то колегія суддів приходить до висновку, що періоди проходження військової служби під час особливого періоду та воєнного стану підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в календарному обчисленні, тобто повної кількості календарних днів, а не в кратному розмірі. Тому доводи позивача щодо можливості зарахування військової служби в складі діючої армії в період бойових дій в Україні з розрахунку один місяць за три місяці до страхового стажу є безпідставними. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.06.2025 при розгляді справи № 360/665/24 та в постанові від 15.07.2025 року у справі № 300/7586/24, які в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору. Апеляційний суд вважає помилковими посилання суду першої інстанції на висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2023 року у справі №160/6146/19, адже такі висновки не є релевантними, оскільки вони ухвалені за інших фактичних обставин (позивачі у справах зверталися до пенсійних органів для призначення пенсії до 19.02.2022, тобто до зміни правового регулювання) та за іншого правового врегулювання. Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції та доводи позивача, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071 (надалі - Положення №530), а саме виходячи з положень пп. 1 п. 2.3. Так, наведеною нормою права, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час. Отже, зміст наведеного Положення № 530 дає підстави для висновків, що вони не застосовуються до пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу. З огляду на те, що позивач просив призначити пенсію за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, яка передбачає право на призначення дострокової пенсії за віком за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, а тому Положення № 530 до даних правовідносин не застосовується. За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі наведеного у сукупності, оскільки неправильно застосовані норми матеріального права, при цьому висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям постанови, якою у задоволенні позову відмовити повністю. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 по справі № 440/13705/24 - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій