Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/12932/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/12932/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції Лукашова О.Б., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Буд» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в справі за адміністративним позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Буд» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Домен-Буд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Домен-Буд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11 вересня 2024 року № 075144. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Домен-Буд є суб`єктом господарювання, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності позивача є 41.20 будівництво житлових і нежитлових приміщень (а.с.18-23) 21.08.2024 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки МАЗ 6422 05-220, державний номерний знак НОМЕР_1 . Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) була проведена відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 16.08.2024 №68133/45/27-24 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області, у період з 19.08.2024 по 25.08.2024, на підставі направлення на рейдову перевірки (перевірку на дорозі) від 16.08.2024 № НР003565 (а.с. 82-83). За результатом перевірки був складений Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.08.2024 №057283, з якого вбачається, що під час перевірки виявлено порушення, а саме: при перевезенні вантажу пісок, у водія на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені п. 3.3 «Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», затвердженого Наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Водій з актом ознайомився, від пояснень та підпису відмовився (а.с.35). Під час перевірки водієм ОСОБА_1 було надано посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна №149 від 21.08.2024 та поліс №АР/6499324 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.85-86). Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи від 26.08.2024 № 74130/45/24-24, в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться 11.09.2024 з 10:00 до 11:00. Вказане повідомлення було отримано позивачем 29.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.92). 11.09.2024 до територіального органу Укртрансбезпеки з`явився представник позивача (директор ТОВ «Домен-Буд») та надав свої усні та письмові пояснення, аналогічні тим, що додані до позову (а.с.39-40). Одночасно до пояснень була додана копія договору підряду на виконання підготовчих робіт №04-03/2024 (а.с.88-91). Відповідно до постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 11.09.2024 №075144 за допущене ТОВ «Домен-Буд» перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність, за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановлено стягнути адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 грн (далі по тексту - оскаржувана постанова). Вказана постанова була надіслана на адресу позивача листом від 11.09.2024 № 79380/5.1.1/24-24 (а.с.41). Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем абзацу 3 частини 1 ст. 60 Закону № 2344-III до позивача, за обставинами цієї справи, відповідає складу виявленого порушення, а тому постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу №075144 від 11.09.2024 є правомірною та не підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон)(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Відповідно до положень статті 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: - для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; - для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Аналіз положень статті 48 Закону дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення вантажних перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. Відповідно до статті 18 Закону з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: - організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; - здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; - забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; - здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням; Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті. Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі по тексту - Положення №103) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Відповідно до пунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Згідно із пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Частиною 14 статті 6 Закону установлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). В силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: окрім іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Також, до таких документів згідно із пунктом 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, відносяться протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, передбаченому ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Такі документи повинні мати при собі водії транспортних засобів, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 3,5 тонн. Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року № 340 (далі по тексту - Положення №340). Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.1). Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.2). Пунктом 1.4 Положення визначено, що його приписи не поширюються на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров`я України; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств (п.1.4). Згідно з пунктом 1.5 Положення № 340 тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб (далі - ТЗ) для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340, зокрема, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Приписами пункту 6.2 Положення № 340 встановлено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Згідно з пунктом 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3). Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, повинен мати протокол про перевірку та адаптацію тахографа, а у разі відсутності тахографа - повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія, наявність якої є обов`язковою. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб МАЗ 6422 05-220, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Домен-Буд» має масу більше 3,5 тонн, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.44). У свою чергу, пункт 6.1 Положення містить імперативну норму про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. У даному випадку, ТОВ «Домен-Буд» здійснювало перевезення, використовуючи найманого працівника, а тому відсутні підстави для застосування пункту 1.4. Положення про здійснення перевезень фізичними особами за власний рахунок для власних потреб, оскільки, приписами такого положення чітко регламентовано здійснення перевезення, саме фізичними особами та без використання найманих працівників. Таким чином, при здійсненні визначених законодавцем відповідних вантажних перевезень транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом за для контролю швидкості здійснення перевезення, режиму праці та відпочинку водіїв. Аналізуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що приписи стосовно тахографу визначені законодавцем, перш за все, за для уникнення аварійних ситуацій на дорозі та забезпечення належних трудових прав водіїв, зокрема, права на відпочинок. Тобто, приписи щодо належної роботи тахографа є не забаганкою законодавця, вони виконують функцію створення безпечних умов на дорозі. У свою чергу, пунктом 1.3. Інструкції № 385, на який звертав увагу позивач, визначено, що ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Однак, вказаною нормою не визначено поняття власні потреби перевізника. Обов`язок для перевізника встановлювати на відповідному вантажному транспорті тахограф визначений Положенням №

340. При цьому, пунктом 1.4 Положення № 340 регламентовано, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв. Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що, зокрема, вантажні перевезення за для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників. Відповідно до ТТН, яка міститься в матеріалах справи, під час спірної перевірки ТОВ «Домен-Буд» здійснювалось перевезення піску, тобто будівельного матеріалу, для виконання робіт, відповідно до договору підряду на виконання підготовчих робіт на будівельному майданчику. Тобто, перевезення піску водієм ОСОБА_1., відповідно до вище вказаної ТТН здійснено в межах господарської діяльності ТОВ «Домен-Буд», а водій, який здійснював перевезення - є найманим працівником позивача. Враховуючи, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за для отримання прибутку, відповідно твердження позивача, що здійснення перевезення піску було за власної потреби є безпідставним, та не заслуговує на увагу суду апеляційної інстанції. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2024 по справі №440/5873/23. Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посилання апелянта на те, що останнім здійснювалося перевезення купленого у постачальника вантажу для власних потреб, не звільняє позивача від відповідальності за перевезення вантажу без відповідних документів, визначених статтею 48 Закону України № 2344-ІІІ та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, зокрема протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства та обставин справи, Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області доведено належними доказами факт вчинення ТОВ «Домен-Буд» порушення, за яке передбачена відповідальність абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11 вересня 2024 року № 075144 є законною та не підлягає скасуванню, а позов не підлягає задоволенню. Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки твердженням позивача, що оскаржувана постанова винесена особою, яка не має повноважень на її винесення, а саме: виконувачем обов`язків, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Статтею 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Згідно з пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Вказані вимоги законодавства щодо порядку проведення розгляду справи про порушення у сфері автомобільного транспорту відповідачем дотримані. Відповідно до п. 11 Положення №103 Укртрансбезпеку очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу. Правовими нормами п. 12 Положення №103 Голова Укртрансбезпеки, зокрема: 24) підписує накази Укртрансбезпеки; 25) дає в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Укртрансбезпеки, її територіальних органів доручення; У матеріалах справи міститься копія наказу № 1270-К Голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.09.2024 року, яким, з 10 вересня 2024 року, до призначення начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області виконання обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області покладено на старшого державного інспектора цього відділу - Москвичова Андрія (а.с.91). У свою чергу, оскаржувана постанова винесена в.о. начальника Відділу - Москвичовим Андрієм (а.с.93). Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11 вересня 2024 року № 075144 є законною та не підлягає скасуванню. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції. В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Буд» - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Ю.К. Черпак Повний текст виготовлено 30.10.2025 року