Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 715/2134/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 715/2134/25 Головуючий у 1-й інстанції: Григорчак Ю.П. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 21 жовтня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 : -скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 01 липня 2025 року серії ЕНА № 5117796, винесену поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Навроцьким Володимиром Івановичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито; -стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови серії ЕНА № 5117796 від 01.07.2025 року ОСОБА_1 01.07.2025 року о 21 год 27 хв на а/д М-30 «Стрий-Ізварне» 278 км. керував транспортним засобом марки «Skoda» моделі «Super В», 2018 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який не був зареєстрований впродовж 10 днів з дати проходження митного оформлення, чим порушив вимоги 30.1 Правил дорожнього руху України та постанову КМУ №1388 від 07.09.1998 року, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 КУпАП. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України). Відповідно до п.п. "в" п.2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Згідно з п.п. "в" п.30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів. Правила реєстрації транспортних засобів встановлені Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою КМ України від 7 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388). Відповідно до п.6 вище зазначеного Порядку передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів може проводитися сервісними центрами МВС за участю суб`єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС, здійснюють продаж таких транспортних засобів та уклали з Головним сервісним центром МВС відповідний договір. У п. 7 вищевказаного Порядку (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 190 від 04.03.2022) зазначено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів. Отже, законодавцем встановлено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Водночас, постановою КМУ від 04.03.2022 №190 внесено зміни, якими передбачено окрему спеціальну підставу для продовження строку державної реєстрації транспортного засобу - введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. При цьому, введено новий строк реєстрації автомобіля, відлік якого починається з дня, наступного за днем припинення (скасування) воєнного стану. Отже, постановою КМУ №190 від 04.03.2022 внесено зміни до Порядку №1388, згідно з якими строк державної реєстрації транспортного засобу продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим. Статтею 245 КУпАП України встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Стаття 280 КУпАП України закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із положеннями ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена в законний спосіб. Окремою спеціальною підставою для продовження строку державної реєстрації транспортного засобу є введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У такому разі власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів з дня, наступного за днем припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях. Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень. Отже, Порядок № 1388 допускає експлуатацію транспортних засобів до моменту їх державної реєстрації, якщо така експлуатація відбувається під час дії воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування, а тому відповідач не мав підстав для притягнення позивача до відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи викладене, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст. 122 КУпАП, не підтверджується матеріалами справи, постанова від 01 липня 2025 року серії ЕНА № 5117796 підлягає скасуванню, а провадження по справі- закриттю. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції розглянуто справу з порушенням норм процесуального права, оскільки рішення прийнято лише на підставі наявних матеріалів справи, які долучив позивач, в той час як відповідачу не надано можливості реалізувати своє право, передбачене ч.1 ст. 77 КАС України, ч.5 ст.162 КАС України, судом першої інстанції не враховано, що відповідач з об`єктивних причин не змогла потрапити вчасно на судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 , відповідно докази, які знаходяться у розпорядженні відповідача не було долучено у ході судового засідання. Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги обгрунтованими з урахуванням наступного. Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Частиною 2 статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила, що ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 липня 2025 року замінено неналежного відповідача поліцейського 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Навроцького Володимира Івановича на належного відповідача - Департамент патрульної поліції. Відповідно до п.3 ст.48 КАСУ якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. П.6 ст.48 КАСУ передбачено, що після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Однак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції проведено розгляд справи з порушенням вимог КАС України, зокрема ст.48, оскільки судом не дотримано порядку розгляду справи з урахуванням заміни сторони у справі, не надано Департаменту патрульної поліції права на подання відзиву, також у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідачу було надіслано копію позовної заяви та повістки про виклик з повідомленням дати і часу розгляду справи. Відповідно до п.3 ч.3 ст.317 порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Отже, з урахуванням п.3 ч.3 ст.317 КАСУ оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи з порушенням норм процесуального права та не надав можливості відповідачу подати відзив на позовну заяву з долученням відповідних доказів, однак дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що при зверненні з апеляційною скаргою відповідач не скористався своїм правом та не надав до суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, що підтверджували б правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Апелянт при поданні апеляційної скарги не скористався правом, яке передбачено ч. 4 ст. 308 КАС України та обмежився лише обгрунтуванням щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідач не заперечує, що отримав копію ухвали про відкриття провадження в електронний кабінет та був обізнаний про розгляд справи, однак зазначає, що не мав доступу до матеріалів позовної заяви, колегія суддів зазначає, що вказане свідчить про обізнаність сторони про звернення позивача з позовом до суду про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що не позбавляло відповідача можливості звернутися до суду першої інстанції та отримати позовну заяву з додатками, тобто належним чином, добросовісно скористатися своїми правами передбаченими ст. 44 КАС України та виконати обов`язки. Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції на підставі зібраних документів не міг встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки до апеляційної скарги відповідачем не додані докази вчинення позивачем правопорушення передбаченого в оскаржуваній постанові. Відповідно до ст.44 КАСУ учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Відповідач своїм правом не скористався, будучи обізнаним про розгляд справи, в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання про відкладення розгляду справи, направлення документів, надання додаткового строку для ознайомлення з матеріалами справи. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2025 року скасувати. Ухвалити постанову, якою скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 01 липня 2025 року серії ЕНА № 5117796, винесену поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Навроцьким Володимиром Івановичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.